Володя відірвав очі від монітора, кинув оком на мене і сказав:
- Ваш джміль готовий до обкатки.
Задумливим поглядом я огледів його від маківки до ніг, взявся за потилицю і стомлено видихнув:
- Який ще джміль?..
Траплялося.
Інколи вже таке траплялося, що я не міг зрозуміти, про яку машину іде мова - так багато одночасно їх ремонтувалося на підйомниках. То 5. То 10. Один раз було дванадцять.
Чірокі. Рекстон ППО. Крузак морпіхів. Три шістки. Рейнджер з виючою коробкою. Навара з гнилою рамою.
Все було, але тільки не джміль.
Або Володя щось переплутав, або джміль уже залетів до мене в голову.
- Ну... джміль... Ель двісті. Той шо крокодил.
- Ааааа....- в мене відлягло, - крокодил? Так це ж крокодил! 241 бригада! Чого джміль?
- Ну... не знаю. Механіки його між собою так називають. Мабуть через масксітку. Вона волохата.
- Джміль, значить...
Мартін просив у Вас допомоги з ремонтом в рамках проєкту реабіліТАЧКИ ель200 для 241 бригади.
Позивний - Крокодил.
Машина приїхала до нас в напівмертвому стані, з фактично перемеленим переднім мостом, вбитою паливною апаратурою (привіт, зампотили чи як вас там! Шо Ви? Як якість соляри? Сертифікатами дупці прикриваєте? Кажуть соляра тепер військова і біс її наліво штовхнеш? А чо кожна 2-га тачка, що вертається з передка, має ушатані форсунки? Магія? Чорти Ви.).
Завдяки Вам і левовому внеску таємного пана Дмитра, ми цю тачку підняли.
Машина двічі об'їжджена (Марк, до речі, обидва рази допомагав), перевзута в нову гуму і відмита до блиску матової фарби.
Мартін вважає, що фото машини Вам показувать не треба, бо він красівший, але я його перехитрую і скину фото тачки нижче.
Дякую, шановні, що підтримуєте.
Беремо в ремонт наступного військового корча.
..............
- Тату, а де Джміль? - питає Марк, вишукуючи поглядом на парковці СТО зелену волохату ельку.
- Маркусику, джміль полетів.
- Куди?
- Полетів на фронт нищити росіян.
- Добре.
Майте тиху ніч.
- Ваш джміль готовий до обкатки.
Задумливим поглядом я огледів його від маківки до ніг, взявся за потилицю і стомлено видихнув:
- Який ще джміль?..
Траплялося.
Інколи вже таке траплялося, що я не міг зрозуміти, про яку машину іде мова - так багато одночасно їх ремонтувалося на підйомниках. То 5. То 10. Один раз було дванадцять.
Чірокі. Рекстон ППО. Крузак морпіхів. Три шістки. Рейнджер з виючою коробкою. Навара з гнилою рамою.
Все було, але тільки не джміль.
Або Володя щось переплутав, або джміль уже залетів до мене в голову.
- Ну... джміль... Ель двісті. Той шо крокодил.
- Ааааа....- в мене відлягло, - крокодил? Так це ж крокодил! 241 бригада! Чого джміль?
- Ну... не знаю. Механіки його між собою так називають. Мабуть через масксітку. Вона волохата.
- Джміль, значить...
Мартін просив у Вас допомоги з ремонтом в рамках проєкту реабіліТАЧКИ ель200 для 241 бригади.
Позивний - Крокодил.
Машина приїхала до нас в напівмертвому стані, з фактично перемеленим переднім мостом, вбитою паливною апаратурою (привіт, зампотили чи як вас там! Шо Ви? Як якість соляри? Сертифікатами дупці прикриваєте? Кажуть соляра тепер військова і біс її наліво штовхнеш? А чо кожна 2-га тачка, що вертається з передка, має ушатані форсунки? Магія? Чорти Ви.).
Завдяки Вам і левовому внеску таємного пана Дмитра, ми цю тачку підняли.
Машина двічі об'їжджена (Марк, до речі, обидва рази допомагав), перевзута в нову гуму і відмита до блиску матової фарби.
Мартін вважає, що фото машини Вам показувать не треба, бо він красівший, але я його перехитрую і скину фото тачки нижче.
Дякую, шановні, що підтримуєте.
Беремо в ремонт наступного військового корча.
..............
- Тату, а де Джміль? - питає Марк, вишукуючи поглядом на парковці СТО зелену волохату ельку.
- Маркусику, джміль полетів.
- Куди?
- Полетів на фронт нищити росіян.
- Добре.
Майте тиху ніч.
👍87❤19🙏3
Forwarded from Мартин Брест
Треба бути повним ідіотом, щоб писати пост зі зборами у неділю пообіді.
Випустили ще одну тачку після ремонту. Це Л200, і фотку... а шо фотка? Праворульний корч, зайобаний вояка, нова резина і ремонту на суму "підняти з колін".
Ви молодці, да.
Anton Senenko, зі своїм клятим оптимізмом, говорить мені "напиши пост, які люди молодці", а я, окрім "ви молодці", і сказати нічого не можу. Косноязично, ага, а ще пісатєль називаєцца.
А, ще окрім того, що в нас майже скінчилися гроші, і я говорю це чесно і прямо.
У коментах будуть реквізити, а ілюстрацією до поста нехай буде моя фотка у підземеллі.
Дякую вам.
Ви молодці.
Випустили ще одну тачку після ремонту. Це Л200, і фотку... а шо фотка? Праворульний корч, зайобаний вояка, нова резина і ремонту на суму "підняти з колін".
Ви молодці, да.
Anton Senenko, зі своїм клятим оптимізмом, говорить мені "напиши пост, які люди молодці", а я, окрім "ви молодці", і сказати нічого не можу. Косноязично, ага, а ще пісатєль називаєцца.
А, ще окрім того, що в нас майже скінчилися гроші, і я говорю це чесно і прямо.
У коментах будуть реквізити, а ілюстрацією до поста нехай буде моя фотка у підземеллі.
Дякую вам.
Ви молодці.
👍76❤13❤🔥1
Росія завжди убивала.
Щоб не лишалося тих, хто міг би потім розповісти, що росія убивала завжди.
Отакий парадокс.
Дослідникам потім десятиліттями доводиться розкопувати архіви і доводити, що українська література, наука, культура загалом були тьмянішими за російську та мали менше яскравих представників саме через Сандармох, лагері Сибіру, розстрільні команди, психіатричні лікарні тощо.
А не тому, що у нас окрім хрущів і шароварів нічого не було.
Дуже зручно розповідати про єдність думок різних народів в імперії, коли фізично винищені ті, у кого думки чомусь були трохи інакші.
Нєту тєла - нєту дєла (с).
Звісно, дорослість життя доводить, що не все таємне стає відомим.
Але нам із Вами щастить.
Далі я Вам дам 4 лінки, які розповідають про те, як росія вбивала, вбиває і продовжуватиме [якщо не припинить своє існування] вбивати українських науковців.
1. Тіні забутих учених.
«...один графік, який я сьогодні зробив, мене вразив. Це просто точки, де по одній осі — рік народження, а по іншій — рік смерті. У нормальному стані має бути плюс-мінус лінія плюс гаусівські зміщення — на того, хто помер раніше, є той, хто помер пізніше. Але в нас чітко видно серп 1937 року, який зрізав науковців».
Чудова журналістка Olena Struk - одна з найдосвідченіших на ниві глибинних тем про науку - поспілкувалася з командою українських волонтерів-дослідників (Oleksiy Boldyriev, Ksenya Gulak, Olexii Ignatenko та Helga Wasilenko), які спробували опрацювати біографії 2372 прізвищ українських вчених, що працювали в срср.
Тут і про 1937 рік, і про проривні, як на початок 20 століття, експерименти з вирощування лапки від зародка вуха, Інститут досліджень каучуку, першу енцефалограму та зламані долі багатьох дослідників.
https://lb.ua/society/2024/05/30/615697_tini_zabutih_uchenih_tse_prosto.html
2. Дуже було зручно в імперії в усіх містах всі вулиці називати іменами Пушкіна, Гагаріна, Леніна і Міра. Зручно, бо при будівництві, власне, "щасливого" бараку для дружніх народів, усі місцеві таланти та видатні люди відправлялись у забуття.
І, оскільки, не всі проспекти чи провулки можуть бути Весняними, Радісними та 1-го травня - доводилося притягати Ломоносових, Сакко і Роз Люксембург.
З 2022 року в Києві дерусифікували понад 300 вулиць.
З них 9% переназвані на честь українських вчених.
Куншт випустив хороший гід: від вулиці Юлії Здановської - математикині, яку росія вбила у Харкові - до вулиці Бориса Балінського - якого росія ж свого часу репресувала. Далі Рудницького (розстріляний в Сандармоху), Катерини Грушевської (в'язниці), і все далі, далі, далі.
Приємного читання та прогулянок.
https://kunsht.com.ua/articles/putivnyk-dekomunizovanymy-naukovymy-vulytsiamy-kyyeva
3. Тут же історії про 16-ть українських науковиць, що були вбиті росією вже після 2022 року.
Одну із них ми з Вами шукали, як зниклу безвісти після удару по торговельному центру в Кременчуці.
На жаль, Лілія Іванівна Нікіфорова тоді загинула.
(я принагідно ще раз дякую тим, хто тоді відгукнувся і фінансово допоміг її дочці Каріні).
В статті - короткий опис про наукову роботу дослідниць та їхнє життя.
https://my.science.ua/16-ukrayinskyh-naukovyts-zagynuly-u-rosijsko-ukrayinskij-vijni/
4. Ну, і нагадую, що небайдужі люди постійно відстежують та доповнюють іменами перелік вбитих росією науковців.
Станом на березень 2024 року - це 131 прізвище.
Вічна пам'ять.
https://my.science.ua/ua-scholars-killed-by-russia/
Сили оборони України - єдине, що нині береже українську науку і культуру від "цивілізаційного" підходу росіян, які нам "все збудували і всього навчили".
Підтримуйте Збройні сили у будь-який зручний для Вас спосіб.
Майте гарний день.
Щоб не лишалося тих, хто міг би потім розповісти, що росія убивала завжди.
Отакий парадокс.
Дослідникам потім десятиліттями доводиться розкопувати архіви і доводити, що українська література, наука, культура загалом були тьмянішими за російську та мали менше яскравих представників саме через Сандармох, лагері Сибіру, розстрільні команди, психіатричні лікарні тощо.
А не тому, що у нас окрім хрущів і шароварів нічого не було.
Дуже зручно розповідати про єдність думок різних народів в імперії, коли фізично винищені ті, у кого думки чомусь були трохи інакші.
Нєту тєла - нєту дєла (с).
Звісно, дорослість життя доводить, що не все таємне стає відомим.
Але нам із Вами щастить.
Далі я Вам дам 4 лінки, які розповідають про те, як росія вбивала, вбиває і продовжуватиме [якщо не припинить своє існування] вбивати українських науковців.
1. Тіні забутих учених.
«...один графік, який я сьогодні зробив, мене вразив. Це просто точки, де по одній осі — рік народження, а по іншій — рік смерті. У нормальному стані має бути плюс-мінус лінія плюс гаусівські зміщення — на того, хто помер раніше, є той, хто помер пізніше. Але в нас чітко видно серп 1937 року, який зрізав науковців».
Чудова журналістка Olena Struk - одна з найдосвідченіших на ниві глибинних тем про науку - поспілкувалася з командою українських волонтерів-дослідників (Oleksiy Boldyriev, Ksenya Gulak, Olexii Ignatenko та Helga Wasilenko), які спробували опрацювати біографії 2372 прізвищ українських вчених, що працювали в срср.
Тут і про 1937 рік, і про проривні, як на початок 20 століття, експерименти з вирощування лапки від зародка вуха, Інститут досліджень каучуку, першу енцефалограму та зламані долі багатьох дослідників.
https://lb.ua/society/2024/05/30/615697_tini_zabutih_uchenih_tse_prosto.html
2. Дуже було зручно в імперії в усіх містах всі вулиці називати іменами Пушкіна, Гагаріна, Леніна і Міра. Зручно, бо при будівництві, власне, "щасливого" бараку для дружніх народів, усі місцеві таланти та видатні люди відправлялись у забуття.
І, оскільки, не всі проспекти чи провулки можуть бути Весняними, Радісними та 1-го травня - доводилося притягати Ломоносових, Сакко і Роз Люксембург.
З 2022 року в Києві дерусифікували понад 300 вулиць.
З них 9% переназвані на честь українських вчених.
Куншт випустив хороший гід: від вулиці Юлії Здановської - математикині, яку росія вбила у Харкові - до вулиці Бориса Балінського - якого росія ж свого часу репресувала. Далі Рудницького (розстріляний в Сандармоху), Катерини Грушевської (в'язниці), і все далі, далі, далі.
Приємного читання та прогулянок.
https://kunsht.com.ua/articles/putivnyk-dekomunizovanymy-naukovymy-vulytsiamy-kyyeva
3. Тут же історії про 16-ть українських науковиць, що були вбиті росією вже після 2022 року.
Одну із них ми з Вами шукали, як зниклу безвісти після удару по торговельному центру в Кременчуці.
На жаль, Лілія Іванівна Нікіфорова тоді загинула.
(я принагідно ще раз дякую тим, хто тоді відгукнувся і фінансово допоміг її дочці Каріні).
В статті - короткий опис про наукову роботу дослідниць та їхнє життя.
https://my.science.ua/16-ukrayinskyh-naukovyts-zagynuly-u-rosijsko-ukrayinskij-vijni/
4. Ну, і нагадую, що небайдужі люди постійно відстежують та доповнюють іменами перелік вбитих росією науковців.
Станом на березень 2024 року - це 131 прізвище.
Вічна пам'ять.
https://my.science.ua/ua-scholars-killed-by-russia/
Сили оборони України - єдине, що нині береже українську науку і культуру від "цивілізаційного" підходу росіян, які нам "все збудували і всього навчили".
Підтримуйте Збройні сили у будь-який зручний для Вас спосіб.
Майте гарний день.
💔126😢44👍12
-... ну і ще пелюшки, вологі серветки, милиці, станки для гоління, радіоприймачі для тих, хто втратив зір, візочки з підніжками...
Тетяна говорила і говорила, перераховуючи потреби військового шпиталю, я спершу намагався відбиватися фразами "ми робимо машини, тільки машини і нічого крім машин", але раптом в голові в мене зашуміло, в очах потьмарилося і я її перервав:
- ... стривайте... радіоприймачі? які ще радіоприймачі?
- ну... так. Звичайні такі. Для бійців, які втратили очі, дуже потрібні звичайні радіоприймачі. Краще з крутілками.
Радіоприймачі.
В мене ці радіоприймачі з голови не йдуть другий день.
Наче настільки очевидно, але ні...
Ми звикли сприймати весь оточуючий світ через екран смартфонів та ноутбуків і за замовчуванням не усвідомлювати, звідки ми отримуємо інформацію про світ.
А тут, дійсно... радіоприймачі з крутілками.
Щоб навпомацки, самостійно...
Кляті росіяни...
Я поліз подивитися, а які ще є потреби у військового шпиталю і, в принципі, переконався, що будь-який небайдужий громадянин цілком здатен підтримати поранених бійців та полегшити їхній госпітальний побут.
Для важкопоранених:
- Пелюшки поглинаючі 60х90
- Вологі серветки великі упаковки
- Паперові рушники великі упаковки
- Сухі душі та шапочки для миття голови
- Дитячі пюре м’ясні, овочеві та фруктові
- Еластичні бинти від 12см
- Протипролежневі матраци
Одяг (Ви ж в курсі, що бійцям під час евакуації зрізають весь їхній одяг і вони потрапляють на операційні столи фактично в чому мати народила?):
- Спортивні костюми М-ХХЛ
- Спортивне взуття 40-46 р
- Футболки М-ХХЛ
- Сумки та рюкзаки (на виписку)
- Кепки
- Шорти М-ХХЛ
- Спідня білизна М-ХХЛ (тільки нова)
- Шкарпетки (тільки нові)
- Гумові капці 40-46р (тільки нові)
Гігієна:
- Засоби для та після гоління
- Станки для гоління
- Туалетний папір
Харчування:
- Вода негазована 1,5 літрів
- Молочні продукти
- Фрукти та ягоди
- М’ясні вироби, сир
Господарські потреби відділень та госпіталів:
- Пральний порошок/ капсули
- Засіб для миття посуду
- Сміттеві пакети 60/120/240 л
Блок забезпечення зв’язку :
- Телефони, будь-які в робочому стані
- Зарядки до різних телефонів
- Радіоприймачі з крутілками.
Для мобільності поранених:
- Візочки (обов’язково із підніжками)
- Візочки із підніжками, що підіймаються на 90 градусів
- Милиці підпахвові та підлокотні
- Палички - тростини
Якось так.
Якщо маєте щось з вищепереліченого і оті радіоприймачі з крутілками - контактуйте з Волонтерська Сотня Госпіталь.
Телефони для зв’язку:
093-687-03-38, 095-142-25-36 Юлія
067-595-67-56, 063-212-12-06 Євген
Відправити новою поштою:
Київ НП-5, 050-332-66-01
ГО «Волонтерська Сотня Доброволя»
Привезти можна за адресою:
м.Київ, Лабораторний провулок, 26
Біля 2 КПП Головного Військового Госпіталю
Я особисто возив туди милиці з Болгарії.
Підтверджую - все дуже просто і швидко.
Якщо можете - допомагайте, будь ласка.
Майте тиху ніч.
Тетяна говорила і говорила, перераховуючи потреби військового шпиталю, я спершу намагався відбиватися фразами "ми робимо машини, тільки машини і нічого крім машин", але раптом в голові в мене зашуміло, в очах потьмарилося і я її перервав:
- ... стривайте... радіоприймачі? які ще радіоприймачі?
- ну... так. Звичайні такі. Для бійців, які втратили очі, дуже потрібні звичайні радіоприймачі. Краще з крутілками.
Радіоприймачі.
В мене ці радіоприймачі з голови не йдуть другий день.
Наче настільки очевидно, але ні...
Ми звикли сприймати весь оточуючий світ через екран смартфонів та ноутбуків і за замовчуванням не усвідомлювати, звідки ми отримуємо інформацію про світ.
А тут, дійсно... радіоприймачі з крутілками.
Щоб навпомацки, самостійно...
Кляті росіяни...
Я поліз подивитися, а які ще є потреби у військового шпиталю і, в принципі, переконався, що будь-який небайдужий громадянин цілком здатен підтримати поранених бійців та полегшити їхній госпітальний побут.
Для важкопоранених:
- Пелюшки поглинаючі 60х90
- Вологі серветки великі упаковки
- Паперові рушники великі упаковки
- Сухі душі та шапочки для миття голови
- Дитячі пюре м’ясні, овочеві та фруктові
- Еластичні бинти від 12см
- Протипролежневі матраци
Одяг (Ви ж в курсі, що бійцям під час евакуації зрізають весь їхній одяг і вони потрапляють на операційні столи фактично в чому мати народила?):
- Спортивні костюми М-ХХЛ
- Спортивне взуття 40-46 р
- Футболки М-ХХЛ
- Сумки та рюкзаки (на виписку)
- Кепки
- Шорти М-ХХЛ
- Спідня білизна М-ХХЛ (тільки нова)
- Шкарпетки (тільки нові)
- Гумові капці 40-46р (тільки нові)
Гігієна:
- Засоби для та після гоління
- Станки для гоління
- Туалетний папір
Харчування:
- Вода негазована 1,5 літрів
- Молочні продукти
- Фрукти та ягоди
- М’ясні вироби, сир
Господарські потреби відділень та госпіталів:
- Пральний порошок/ капсули
- Засіб для миття посуду
- Сміттеві пакети 60/120/240 л
Блок забезпечення зв’язку :
- Телефони, будь-які в робочому стані
- Зарядки до різних телефонів
- Радіоприймачі з крутілками.
Для мобільності поранених:
- Візочки (обов’язково із підніжками)
- Візочки із підніжками, що підіймаються на 90 градусів
- Милиці підпахвові та підлокотні
- Палички - тростини
Якось так.
Якщо маєте щось з вищепереліченого і оті радіоприймачі з крутілками - контактуйте з Волонтерська Сотня Госпіталь.
Телефони для зв’язку:
093-687-03-38, 095-142-25-36 Юлія
067-595-67-56, 063-212-12-06 Євген
Відправити новою поштою:
Київ НП-5, 050-332-66-01
ГО «Волонтерська Сотня Доброволя»
Привезти можна за адресою:
м.Київ, Лабораторний провулок, 26
Біля 2 КПП Головного Військового Госпіталю
Я особисто возив туди милиці з Болгарії.
Підтверджую - все дуже просто і швидко.
Якщо можете - допомагайте, будь ласка.
Майте тиху ніч.
❤89👍25💔11🔥4
Ви маєте знати.
В темній-темній країні, в темному-темному місті, на темній-темній вулиці, біля темного-темного ангара стоїть... пікап форд рейнджер золотистого кольору :)
Завдяки Вашим донатам нам вдалося придбати цього чудового коня під номером 48/42 для 12 загону спецпризначення.
Машина вже в Києві і вже заїхала на ремонт.
Спасибі Олексій Маковоз за підбір і логістику.
СТО палить дорогий дизель у потужному генераторі, механіки системно затримуються після кінця робочого дня, оскільки багацько з їхнього колективу нині служить у лавах ЗСУ, одначе машини робилися, робляться і будуть робитися для фронту.
Дякуємо Вам за підтримку.
Ви дуже круті.
От прям дуже.
Майте тиху ніч.
В темній-темній країні, в темному-темному місті, на темній-темній вулиці, біля темного-темного ангара стоїть... пікап форд рейнджер золотистого кольору :)
Завдяки Вашим донатам нам вдалося придбати цього чудового коня під номером 48/42 для 12 загону спецпризначення.
Машина вже в Києві і вже заїхала на ремонт.
Спасибі Олексій Маковоз за підбір і логістику.
СТО палить дорогий дизель у потужному генераторі, механіки системно затримуються після кінця робочого дня, оскільки багацько з їхнього колективу нині служить у лавах ЗСУ, одначе машини робилися, робляться і будуть робитися для фронту.
Дякуємо Вам за підтримку.
Ви дуже круті.
От прям дуже.
Майте тиху ніч.
❤97👍17❤🔥2
Немає часу пояснювать.
У Львові сьогодні, 6 червня (18.00), і завтра, 7 червня (17.00) "на арені без намордніка" (тм) виступатиме прекрасний популяризатор науки, лектор, науковець Oleksiy Boldyriev.
Лекцій буде дві
Клітинні механізми стресу і навчання: електрика, епігенетика і еволюція мозку.
https://www.facebook.com/events/1537210117225865/ (ця пройде в УКУ).
Київські біологи їдуть у Львів: нотатки першої половини XX століття (ця - в ЛНУ Франка)
https://www.facebook.com/groups/lvivmathsoc/posts/971495977607379/
Про що кожна з лекцій - можна почитати в дописі Olexii Ignatenko
https://www.facebook.com/olexii.ignatenko/posts/pfbid0x84MZe78Janu3QsA6872ggvfcU9JhEw1knnATAmm5at3rvP6DuUiRV7i2gpQZXu5l
По сьогоднішній події точно буде онлайн-формат, на сторінці лекторію є посилання.
Долучайтесь.
І майте тихий та освітлений вечір :)
У Львові сьогодні, 6 червня (18.00), і завтра, 7 червня (17.00) "на арені без намордніка" (тм) виступатиме прекрасний популяризатор науки, лектор, науковець Oleksiy Boldyriev.
Лекцій буде дві
Клітинні механізми стресу і навчання: електрика, епігенетика і еволюція мозку.
https://www.facebook.com/events/1537210117225865/ (ця пройде в УКУ).
Київські біологи їдуть у Львів: нотатки першої половини XX століття (ця - в ЛНУ Франка)
https://www.facebook.com/groups/lvivmathsoc/posts/971495977607379/
Про що кожна з лекцій - можна почитати в дописі Olexii Ignatenko
https://www.facebook.com/olexii.ignatenko/posts/pfbid0x84MZe78Janu3QsA6872ggvfcU9JhEw1knnATAmm5at3rvP6DuUiRV7i2gpQZXu5l
По сьогоднішній події точно буде онлайн-формат, на сторінці лекторію є посилання.
Долучайтесь.
І майте тихий та освітлений вечір :)
❤69👍13
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вечірній настрій - це коли бійці, яким Ви передали тачку 29/42 Volkswagen Transporter, радісно надсилають смикане відео з прифронтової зони, як вони обганяють тачку 42/42 Ford Ranger.
Тачки працюють 🙂
Дякуємо Вам.
Хлопці, бережіть себе.
Майте тиху ніч.
Тачки працюють 🙂
Дякуємо Вам.
Хлопці, бережіть себе.
Майте тиху ніч.
❤154👍21❤🔥7🙏2🆒2