Внесок науковців Інституту електрозварювання ім. Патона НАН України у нашу боротьбу з росіянами важко переоцінити.
І, що цікаво, у хорошій статті про цей аспект його діяльності - ані слова.
https://life.liga.net/istoriyi/article/metal-modernizm-doslidy-na-tvarynakh-shcho-vidbuvaietsia-vseredyni-instytutu-patona

Воно, насправді, і правильно.
Було б добре купі людей пояснити, ЩО і для ЧОГО роблять наші вчені, ЯК це допомагає фронту, та ЧОМУ важливо підтримувати власну науку, власну експертизу, власні дослідницькі школи.
Але деякі речі мусять чекати кінця війни, бо зайва інформація ворогу не має діставатися так легко.

Інша справа, що втрапили мені на очі дві публікації, коли напрацювання науковців всередині країни - злочинно ігноруються.
Наприклад, міст Патона в Києві.
Давно в аварійному стані. Причому до аварійного стану доведений спершу невмілим ремонтом (цікаво, когось покарали за нанесення збитків державі? питання риторичне), а потім - абсолютною байдужістю.
Нині рух цим мостом обмежено, проте вчені взагалі закликають перекрити рух, щоби запобігти трагедії
https://life.liga.net/poyasnennya/news/tam-strashna-koroziia-naukovtsi-zaklykaiut-perekryty-mist-patona-dlia-remontu
(Кстаті, трагедія цілком імовірна, бо ж тарзанка через Дніпро обірвалася, загинула людина, а з усіх - як з гуся вода).

А з другої новини я взагалі сумно сміявся.
Новопричеплений герб на монумент Батьківщини-Матері ризикує поіржавіти по зварним швам (інші видання пишуть, що там вже є корозія через недотримання технології), бо, увага, коли герб чіпляли - до фахівців Інституту електрозварювання ніхто не звертався, одначе тепер - спасіті-памагіті.
https://nv.ua/ukr/kyiv/batkivshchina-mati-v-instituti-patona-zayavili-shcho-trizub-privarili-bez-konsultaciy-50439777.html

Мені здається, наша країна нині входить в період, коли державі та бізнесу доведеться з подивом для себе перевідкривати відомі істини, коли багаторічна експертиза кількох розумних людей, що сидять в спеціально для цього створених інституціях, важать більше, аніж піар-події, яскраві презентації та жіжіталізація.
Бо ніщо з вищепереліченого не зупиняє руйнування мосту чи падіння залізяки з величезної висоти.

Майте гарний день.

Ох, і жахнула.
Ірина Єгорченко як щось напише - так хоч в жито ховайся.
Але ніде правди подіти - ріже по-живому.

Навіть, не знаю, як правильно охарактеризувати те, про що вона висловилася:
- зріз по імітації наукової діяльності в Україні?
- [нікому непотрібні] рейтинги українських університетів, засновані на [нікому непотрібній] науковій діяльності викладачів?
- карго-культ публікаційної активності заради продовження контракту науково-педагогічного працівника ще на рік?
- фейкові конференції та смітникові збірки наукових публікацій?
- хижацькі журнали та ділки, що задовільняють попит знедолених викладачів?
- власне, про знедолених викладачів, завалених купою паперової роботи та перевантажених відносно європейських колег.
- і (моє улюблене) карго-культ перевіряльництва наукової та науково-педагогічної діяльності з критеріями оцінювання, які взагалі не мають стосунку до науки, як такої, але мінімально зрозумілі перевіряльникам, які теж взагалі не мають уявлення, що таке наука, як її оцінювати, але контролювати - треба.


https://kunsht.com.ua/articles/nauka-ne-prodayetsia-a-te-shcho-prodayetsia-ne-nauka-bloh-iryny-yehorchenko

Майте тихий вечір.

Думаю, у Вас інколи виникало бажання послухати лекції про атомні станції, дрозофіл, археологічні колекції, які хотіла поцупити росія, синхротронні експерименти, а також про ПТСР.
Послухати так, щоб все це розповідали фахові вчені, в перервах виступали музиканти, а в підсумку всі разом могли назбирати гроші на безпілотник для ЗСУ.

Штош.

В суботу, 10 серпня, в American University Kyiv (річвокзал на Поштовій площі) відбудеться науково-популярний лекторій з музичними паузами.
Подія не безкоштовна (студентам 150 грн, решті - 300 грн, дітям та УБД - вільно), адже організатори хочуть зібрати кошти на безпілотний комплекс DJI Matrice 30T / DJI Matrice 300RTK у розвідувально-ударний підрозділ безпілотних систем 5-ї окремової штурмової бригади, де проходить службу старший науковий співробітник Інституту напівпровідників НАН України, к.ф.-м. наук Юрій Рябченко.

Пана Юрія я знаю особисто.
Тягне службу на фронті з перших днів широкомасштабки і дивовижним чином (тьху-тьху-тьху) не просто вивозить, а як ота квочка постійно намагається спорядити свій підрозділ корисною технікою.

Тому, якщо маєте змогу і бажання - приходьте.

Програму події лишаю на фото, деталі НеБуденні розмови про науку - тут https://www.facebook.com/events/469539799196091/
і тут https://www.facebook.com/photo/?fbid=326357953888383&set=gm.471384862344918

Майте гарний день.

Пейпал дуже цікавий звір.

- Мартін Олегович, є усосаний корч, який ми можем придбати в Польщі для підрозділу Х в нашій черзі.
- Сильно усосаний?
- Ну, як всігда. Виглядає на фото фантастично, але чисто на досвіді і враховуючи нашу карму…Думаю, ми намучимося з ним, як чорти з р*с*ею в пеклі. Все, звісно, подолаємо, але сивих волосин знову стане більше. Однак недорого.
- Дуже недорого?
- Ну… в рази дорожче, аніж було влітку 22-го, але набагато дешевше, ніж буде через рік.
- А воякам от саме такий дуже треба? Саме оце?
- Та вони як фото побачили - з них слюні радості полетіли на всі боки…
- Ну… не знаю… Думаєш варто?
- Чарівне слово - пейпал. Віддають за пейпал.
- Та шо ти мені голову тоді морочиш? Беремо.

Встрічайтє.
Тачка 54/42, що придбана сьогодні вночі суто на кошти, які тихо капали на пейпал від донаторів, яким ми безмежно вдячні.
Наскільки я розумію, ці люди - переважно за кордоном, тому їм і зручніше допомагати нашому проєкту таким чином.
І це реально працює.
Електронні цифри на табло перетворилися на автомобіль.

Дякуємо.

Щодо автівки - класичний рено мастер, задньоприводний, на спарці, найбільший та найпотужніший в класі під специфічні задачі… ВМС.
Спеціально для елітних бойових пловців.
Не знаю, може вони проріжуть в бортах ілюмінатори і зроблять батискаф.

Машина продавалася недорого, проте у неї гуде задній міст, тому ми взяли її ще дешевше, а задній міст ми полагодимо.
Двигун сухий, коробка впорядку, водночас я з нетерпінням вже чекаю тачку на СТО, щоб відкрити для себе ще якусь перекупську підступність.

Загалом, всіх обіймаємо і дякуємо за підтримку Сил оборони.

А тачку ми так і назвем, мабуть.
Батискаф.

Вчора ми з Марком ходили у місто у справах.
Важливих, дитячих.
Ну, там, на ровері покататися, побігати, попити лимонаду.
І дорогою завітали на річковий вокзал на НеБуденні розмови про науку.

Шо я можу сказать.
Шановні, в Україні не просто народився, а забуяв чудовий формат популяризації науки, де виступи класних лекторів чергуються з виступами музикантів, а всі кошти від відвідин спрямовуються на закупівлю корисних штук для ЗСУ.

Ба більше.
Це ж не тільки про популяризацію.
Це про точку в часопросторі, де збирається купа людей, яким небайдужа наука, освіта, і які розуміють, що власним дітям для успішного життя ой як треба вкладати в голови критичне мислення і знання.

Стежте за Платформа БуДні Науки (https://www.facebook.com/profile.php?id=100095425427122 ), Дійсна наука (https://www.facebook.com/RealScienceU).
Це не остання подія, а перша з.

Моя окрема подяка, як відвідувача - American University Kyiv.
Дяка, що прийняли моїх колег і створили таку чудову атмосферу.

Організатори, Ви круті.

Майте тиху ніч.