«Коли наші діти виростуть - хай будуть, ким захочуть, аби були щасливі» (соцмережева коучінгова мудрість про успішний успіх і щасливі родини).

Коли ми з Марком їдемо в бусі від одних безумовно важливих справ до інших не менш галактичних, він свої питання ставить настільки ж несподівано, наскільки несподівана їхня суть.

- Тату, а що таке університет?

Вирівнявши машину, що смикнулась, я спробував пояснити:
- Ну, Маркусик… кхм… дивись… Спочатку ти підеш в дитячий садок, так?
- Так! - радісно закричав малий.
- Там ти будеш бавитись, спати, малювати і гуляти. Потім ти підеш у початкову школу. Там ти навчишся лічити і читати. Потім буде старша школа. Ти опануєш складні знання про фізику, хімію, біологію. А в університеті ти вивчишся якійсь професії…
- Якій? - аж висунувся Марк з дитячого крісла, щоб краще мене бачити.

Я зібрав все своє натхнення, трохи припилене київськими заторами, і почав:

- Ну, захочеш, станеш науковцем, вчителем, музикантом, інженером, пілотом, може і астронавтом…
- Я вивчуся на маршрутчика, - раптово жахнув Марк.
- Кого? - скидаючи швидкість, перепитав я, сподіваючись, що щось не те почулося.
- Маршрутчика. Буду їздити на жовтому бусі по маршруту. Цілий день! Уяви! Цілий день на жовтому бусі!

Штош, думаю, найближчі вихідні Марк сповна відчує на собі, що таке жовта маршрутка і що таке цілий день…

——————
Тим не менш, сьогоднішній день містив і раціонально-логічне зерно, яке буде корисне в першу чергу Вам.
Я зустрівся з Ірина Єгорченко і маю для Вас наступну інформацію:

1. Завтра о 16.00 Дійсна наука організує її лекцію «Математика і вибори». Тема шалено цікава, бо якщо Ви думаєте, що вибори - це про простий підрахунок жмаканих папірців з пташками - Ви помиляєтесь. Я слухав подібну розповідь у викладі Olexii Ignatenko і найцікавіша її частина якраз про те, що наша виборча не надто справедлива. Тож в нормальних виборах повно математики. Певен, що тут лекція буде така ж цікава і ошелешуюча.

На подію треба реєстрацію і 300 грн, але не просто так: половина з цієї суми піде нам із Мартин Брест на проєкт 42 тачки на ЗСУ (інша половина - то депозит на заклад для Вас же).
Тож ось посилання на Математика і вибори - методи проведення виборів і прийняття колективних рішень. Ірина Єгорченко
https://m.facebook.com/events/1877317846098440/
Дякуємо.

2. Пані Ірина подарувала Марку і мені кілька книжок. Може Вам буде корисно:

- Книга «Лісові комерсанти» Сергія Вожжова, де І. Єгорченко була науковою редакторкою. Це збірка казок для дітей про лічбу, гроші, пошту, роботу тощо. Видавництво Ранок.
- Маркус Чоун, «Необхідне і достатнє. Ключ до розуміння найважливіших ідей науки», теж під науковою редакцією І. Єгорченко. Про складні концепції науки у простіших частинах, а також концентрація саме на головнх ідеях фундаментальних наук. Видавництво Лабораторія.
- «Квантова фізика. Дітям про науку». Карлос Пасос. Серйозно, книга про лазери, елементарні частинки, кольори і таке всяке для малюків. Постарався Наш формат. Кириченко Владислав, дякую.
- Альбом для творчості «Міфічні Карпати». Видавництво Вишенька. Розмальовка, наліпки тощо.
- Майк Барфілд, «Позбався знову цієї книги заради науки». Видавництво КСД. Купа паперу, який можна перетворити на міні-ракету, динозавра, міні-коптер тощо.
- Олена Фінберг, «Неймовірні історії кота Бучика», «Лондонський щоденник кота Бучика». Видавництво Дух і Літера. Це збірка оповідань про рудого кота, якого евакуювали з міста Буча на початку вторгнення. Дякую Leonid Finberg за такі цінні книги.

3. Ще пані Ірина передала цінний експонат з підірваного Сєвєромуйського тонеля. Більше нічого не скажу. То на розіграш 🙂 Плюс передала шеврон з Антарктиди, подробиці теж згодом.

На цьому все.
Майте тихий вечір.
І пам‘ятайте, що головне, аби діти були щасливі.
Місцями, канєшна, тільки через наш труп (с)

З Днем незалежності, шановні.
Дякую Вам.
Тачка 54/42 Renault Master Батискаф, придбана Вами для наших Військово-морських сил, доїхала в Київ і встала на ремонт.
Спасибі Taras Herasymchuk за підбір і логістику, а Sergiy Grishyn та Александр Барабошко за допомогу з документами.

Можна було б написати ще багато чого, але спасибі Силам оборони, що ми цей День не просто святкуємо, а відзначаємо його тут, в Україні.

Майте гарний день.

Кавуновий брейкінг бед

Мені відразу не сподобалося, як поліцейський на мене глянув. Не те, щоб якось підозріло, але дуже уважно.
Я зробив вигляд, що нічого не помічаю і продовжив сумлінно тягнути два величезні кавуни, від яких відверто відривалися руки.

Туди-сюди сновигали інші люди, теж з кавунами, багатьох з них я знав особисто.
Ми віталися, пітніли, але продовжували раз за разом носити повз червоний корпус університету КНУ і монумент Шевченку смугастих красенів.

На черговій ітерації транспортації з непримітного чорного тонованого Мерседес Віто виліз ще один полісмен і дуже тихо спитав:
- Доброго дня. А у Вас тут якась акція?
- Шо? - не зрозумів я.
- Ну… Вас багато і Ви кавуни туди-сюди носите…
- Ааа… Та ні! Це он там (киваю головою) кавуни привезли… Ми до своїх машин носимо.

Полісмен на секунду замислився:
- А… добре.
Я усміхнувся у відповідь, повернувся до нього спиною та почимчикував геть.
Аж раптом, чую, навздогін, теж тихим голосом:
- А по скіки?
————————-
Serhii Marchenko найкращий кавуновий дилер від Полтавщини і до середмістя Києва.
Білий Мерседес, завалений смугастими красенями, вишиванка, асортимент товарів («дякую за покупку! А у мене є ше ось що!»), донати на ЗСУ.

Колись, можливо, ми почуємо про кавунові війни, контрабанду кавунів і кавуновий акциз.

Але поки що в нього цілком легально можна придбати жовтого кавуна.

Майте гарний день.

- Так… Так… Коли? Добре. Куди підвезти? Плюс.

Співрозмовник поклав слухавку і в салоні буса знову залунала музика.

- Тату, а що це таке - плюс?
- Плюс? Ну… Це тато спілкується з військовими. І коли все зрозуміло, людина згодна і більше не потрібно нічого пояснювати, то вона коротко каже «плюс». Це типу «добре». Зрозумів?

Марк, як завжди, завис на секунду, схвально мотильнув головою і мовив:
- Так.
————————————
Вечір того ж дня, ті ж самі дійові особи.
Підлога вистелена тонким шаром машинок, запчастинок, лєго, маленьких пластмасових кульок із вкрапленими де-не-де дитячими книжками.

Я кидаю втомлений погляд на кімнату і кричу у коридор:
- Маркусь! Маркусь!
Десь чутно слоненятів тупіт і в дверях виникає кудлата голова:
- Що?
- Маркусь… Поприбирай, будь ласка, іграшки, бо треба лягати спати.
- Чого?
- Чого шо? Лягати спати чи прибирати іграшки?
- І те, і те.
- Лягати спати - бо вже пізно. Іграшки прибрати - бо вночі татко може на них наступити. Підлога має бути вільною. То ж поприбирай іграшки, іди чистити зуби і спати. Зрозумів?

Марк знову завис, потім усміхнувся посмішкою хижой (с) і сказав:

- Мінус.

Спочатку зникла кудлата голова, а потім знову стало чутно тупіт слоненяти.

От звідки це?

Майте тиху ніч.

Справі вже 13 років, але вона мені настільки здивувала, що я аж присвистнув, коли прочитав.

Як би Ви поставилися до ситуації, коли в магазині купуєте хліб, платите за нього гроші, а потім платите ще раз, ще раз і ще раз? Причому Вам видають 4 окремі чеки, нібито Ви придбали 4 різних буханці, а буханець-то один?
Або, от іде будівництво дороги. Відремонтували 1 кілометр. А гроші дорожники взяли так, ніби відремонтували 4 кілометри. Причому на різних ділянках.

В українській же науці - особливо медичній - таке цілком можливо.
Платники податків можуть сплатити за одне дослідження, оплачуюючи потім всі надбавки вченому за ступені і звання, а потім ще тричі оплатити те саме, так само сумлінно фінансуючи за ступені і звання.

І всі ці "вчені" вважатимуться професіоналами своєї справи, які зробили неоціненний внесок в "наукову скарбницю" держави.

Карочє, в 2011 році було захищено ТРИ медичні дисертації з різницею в кілька тижнів.

Все б нічого, але дисертації, як під копірку, схожі одна на одну, а сам "розмножений" текст нахабно передраний з інших джерел без посилань на них.

Ось детально описано 3-й випадок "науковиці" Людмили Шахрайчук-Івахової (не жарт) з хмельницького медцентру: https://false-science-ua.odoo.com/liudmila-shakhraichuk-ivakhova-tretii-zakhist-togo-samogo-tekstu-dirigent-prof-oleksandr-iuzko з усіма порівняльними таблицями, в т.ч. з іншими плагіаторами.
Науковий керівник - Олександр Михайлович Юзько, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології Буковинського державного медичного університету.
Як написано в вікіпедії "Науковий керівник 110 кандидатських та 3 докторських дисертацій..."

Ось другий випадок колишньої акушерки-гінекологині Тетяни Парацишеної з Хмельницького:
https://false-science-ua.odoo.com/sensatsiia-nova-geroyinia-rozsliduvannia-tetiana-parashchishena-dozvolila-vikriti-dvokh-organizatoriv-zakhistiv-plagiatnikh-disertatsii
Керівник - той самий Юзько.

Перший випадок - Тетяна Чернега, акушерка-гінекологиня (колишня?) з Івано-Франківська
https://false-science-ua.odoo.com/kiyivska-medichna-fabrika-plagiatu-im-shupika-virib-no-4-tetiana-volodimirivna-chernega
Кревник - знову Юзько.

Ба більше, всі ці роботи або були виконані, або захищалися в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (нині Нацуніверситет охорони здоров'я того самого Шупика).

І знову ба більше - ця ж установа, та цей же науковий керівник були задіяні в захисті іще як мінімум трьох плагіатних дисертацій:
Раз - Юлія Чорнописька - https://false-science-ua.odoo.com/iuliia-chornopiska-plagiat-pid-kerivnitstvom-profesora-oleksandra-iuzka-z-bukovinskogo-medichnogo-universitetu
Два - Роксана Чуприна - https://false-science-ua.odoo.com/na-plagiati-spiimalasia-chergova-likarka-roksana-chuprina-z-ivano-frankivska-khto-spivuchasniki
Три - Інна Комісарова - https://false-science-ua.odoo.com/kiyivska-medichna-fabrika-plagiatu-im-shupika-virib-no-3-inna-valentinivna-komisarova

Загалом, невтомний дослідник авгієвих стаєнь української науки Oleg Smirnov викрив справжню фабрику фальшивих дисертацій і перелічив усіх причетних, дуже пов'язаних між собою осіб.

Але ж не забуваймо, що плагіаторам нічого за їхні діяння не буде, бо Уповноважений Верховної ради України з прав людини Дмитро Лубінець своїм зверненням до НАЗЯВО призупинив процеси розгляду та прийняття рішень щодо плагіаторів, які захистилися до 2014 року.

Тому платники податків і далі, як дурники, мають платити за цю копіпастну дичину.

На цій чудесній ноті бажаю Вам тихого вечора.
І ще: дяка ППО.

P.S. Так, Ви все правильно бачите. Вони навіть картинки не перемальовують. Ще там про смішні таблиці досліджень почитайте.