300 днів від широкомасштабного вторгнення російських окупантів у наш дім.

Найважливіше, що можемо виокремити для себе з цього пекельного досвіду - нам потрібно ставати сильнішими.

Будемо достатньо сильні - не важитиме, звідки російська орда готуватиме новий наступ, скільки в них лишилося ракет й чи буде на болотах нова мобілізація.

Більше зброї, більше бійців, більше грошей - такий рецепт нашої сили. Без нервів, сумнівів і вагань, маємо методично працювати на залучення необхідних ресурсів кожен на своєму місці.

Ніч темна і страшна. Когось вона паралізує, комусь дає нові кращі можливості.

Ми в біса гарно тримаємося цієї довжелезної ночі тривалістю в триста днів.

Але скільки б вона не тривала, на зміну будь-якій ночі прийде світанок.

Світанок нашої Перемоги.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

​​На початку 2022-го ніхто в світі не вважав нас життєздатною країною, що відбулася.

Росія на повному серйозі готувалася захопити нас за 2-3 дні. Захід не давав зброї і грошей. Який сенс, якщо це мало би швидко потрапити до рук стратегічного супротивника.

В кінці 2022-го «The Economist» називає нас країною року. Захід усе збільшує перелік та кількість новітніх озброєнь, посилює фінансову підтримку. Росія просить переговорів й гарячково шукає методи, як затягнути війну, не програти нам її вже в найближчій перспективі.

Жахливий рік, через призму всього того, що орда принесла на нашу землю. Чудовий рік, з огляду на те, як ми все це витримали, яку даємо відсіч величезному надпотужному ворогу і як розвиваємося навіть у таких умовах.

Нам можна завдати ще багато втрат і руйнувань, але нас уже не перемогти. Питання нашої Перемоги - лише питання часу, хай цим часом буде рік 2023-ій.

Під цей пост знайшов у себе архівне відео, як у серпні кошмарили російські спшки перед початком контрнаступу на правобережжі Херсонщини, щоб у день Х усе відбулося якнайнеочікуваніше для орди.

Була складна мета, було багато поту, крові і роботи, мало хто зі сторонніх вірив у строки і кінцевий результат, але результату було досягнуто з випередженням графіку 🙂.

Зі схожим відчуттям дивлюся в наступний рік.

Будемо робити, що маємо, й повинно вийти добре.

Моє включення на «5 каналі» щодо ситуації на фронті.

https://youtu.be/1xVXKfyi4rQ

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Російській орді треба зафіксуватися на захоплених територіях.

Життєво потрібно. Бо вже скоро окупована площа України почне стрімко скорочуватися.

Звідси й такий непопулярний серед мешканців боліт крок, як наказ про одностороннє припинення вогню.

На попередні великі релігійні свята чомусь росіяни такого не робили. Релігійність, видно, прокидається, коли справи на фронті геть кепські 🙂

Пробують, чи пролізе.

Тут важливо ні владі, ні суспільству не піддатися.

Лише перемога гарантуватиме Україні стабільний мир.

Будь-які перемир‘я - це пауза перед зустріччю з більшою та сильнішою російською ордою.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

​​Армія Муравйова-Єгорова знищена до ноги під Києвом, так і не змогла взяти його, була змушена рятуватися втечею через російський кордон.

Будьонний розбитий під Крутами, залишки більшовиків відступили за Чернігів, втрати колосальні, для відновлення наступального потенціалу потрібна нова мобілізація по всій території колишньої імперії.

Троцький їздить по царських каторгах, намагається набрати з в‘язнів нові штурмові дивізії. В‘язні йдуть вкрай неохоче, ширяться чутки про українських воїнів-гайдамаків, які самі не здаються і не беруть в полон.

100 років тому у наших предків цього не вийшло. Тому вони пережили Голодомор, концтабори, і дуже довго були змушені доводити саме право на життя для себе.

Зараз ми вже багато з цього змогли зробити. Але без остаточної Перемоги, наші подвиги стануть лише сухими згадками на вицвілих сторінках підручників.

Досить уже, щоби писали про нас.

Настав час писати самим.

Ми густо занурили перо в кров історії.

Весь світ спостерігає, якою буде нова, наша, українська, глава.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Дев’ять років тому, коли спалахнули бої на Грушевського, Українська Нація розпочала черговий етап боротьби за справжню Незалежність і, як виявилося, за саме право існувати.

Програли б тоді, і російська орда досить швидко затягнула би нас у «союзну державу» без жодних прав, окрім як право знову бути німими рабами безкрайньої жорстокої імперії.

Наша відчайдушна боротьба впродовж цих років змушувала Кремль все відкритіше оголяти свою сутність аж до широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022-го.

Тепер уже все ясно - або ми, або вони, всі сили відкрито кинуті в останню битву. Йде фінальна сутичка цієї епохи.

Наш священний обов‘язок перед нащадками - завершити її Перемогою.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Ми прийдемо вночі.
У нас уже будуть їхні координати.
Крайній раз перевіримо все.
Подивимося мовчки в темряву.
Ну що, почали? Так, почали.
І десь почне вибухати, імовірно горіти, швидше за все, там хтось помре.
І ми не втомимося, і у нас не закінчиться боєприпас.
Працюємо до Перемоги.
А, можливо, й трохи довше.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Прорекламую канал друга :)

Кому подобаються цікаві відоси з мавіків, підписуйтеся, дуже вправний пілот з великим послужним списком знайденої та знищеної російської техніки - «Шпак».

Ультрас «Динамо» Київ. Громадський активіст.

Коротше, раджу ;)

https://news.1rj.ru/str/dshpack

Моє сьогоднішнє включення на «Радіо НВ» про ситуацію на фронті.

https://youtu.be/HsEZdL123xY

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Чи буде великий наступ росіян до 24 лютого 2023-го?

Почати треба з того, що він і не зупинявся з 24 лютого 2022-го. Були етапи, де ми успішно звільняли окуповані території, але ворог ні на день не припиняв бойових дій і тиснув на тих ділянках, на яких міг.

Якщо ж ми говоримо про якусь надпотужну атаку набагато значнішими силами, то орда й так кинула на війну всі свої найбільш боєздатні підрозділи.

Але готовими треба бути до всього. Після широкомасштабного вторгнення це мав зрозуміти кожен українець.

Хто може тримати в руках зброю - бути готовим воювати з російськими окупантами, хто ні - працювати на Перемогу.

А Збройні Сили били орду в Мар‘їнці і під Києвом, на Сумщині й Херсонщині, у Вугледарі й на Харківщині.

За Збройні Сили точно можу сказати, що знищуватимемо ворога всіма наявними засобами у будь-якій точці нашої країни, якою б кількістю він не попер.

Орда за цей рік нас уже багато чим лякала, але Українська Нація виявилася не з лякливих 😉

Тому хай намагаються наступати, але повернення синьо-жовтого стягу до Луганська й Донецька, Сімферополя й Севастополя це вже не зупинить 🇺🇦

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Поговорили в ефірі «5 каналу» про оборону і майбутній контрнаступ.

https://youtu.be/QK2zoxe6VGk

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Мій коментар щодо можливості масованого авіанальоту російських окупантів і його наслідків в ефірі «Апостроф TV».

https://youtu.be/T_0lwfWU64M

20 лютого 2014-го року ми завдали першої поразки російській імперії в цій національно-визвольній війні.

Тоді орда намагалася придушити повстання руками місцевих сатрапів. Вони були розбиті й змушені втікати до Москви.

Але імперії такого не пробачають, успішне повстання - смертельна рана для них, тому далі пішли окупація Криму, вторгнення на Донбас й, зрештою, широкомасштабна атака 24 лютого 2022-го.

Орда може лякати, обманювати, навіть підлещуватися, але ніколи не змириться з поразкою і не відпустить просто так.

Єдиний наш вихід у цій довгій війні - припинити існування самої імперії, запустити всередині неї такі процеси, які призведуть до розпаду й краху теперішнього устрою.

Тільки її руїни можуть стати міцним фундаментом для постання Української Мрії.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Огляди зброї та ще багато цікавого від мого друга.

До широкомасштабного вторгнення мав тир у Борисполі, зараз воює, тому на питанні знається достеменно :)

Раджу, підписуйтеся ;)

https://news.1rj.ru/str/na_kurorti_prime

Пару місяців тому сказав дружині: коли скидав цю світлину ввечері 24 лютого 2022-го, думав, скоро відбудеться останній в моєму житті бій.

Вона відповіла, що розуміла.

В цьому й поліг головний прорахунок російської орди. Українці, від Мар‘їнки до Києва, від Сум до острова Зміїний, коли покинув весь світ, перед широкомасштабним вторгненням з усіх напрямків «второй арміі міра», обрали останній бій, а не капітуляцію.

І якось усе так пішло, що бій став останнім уже для ста п‘ятдесяти тисяч окупантів, їхнього крейсера «Москва», кількох стратегічних бомбардувальників та планів захоплення всієї України.

Вічна Слава Полеглим Воїнам!

Сил і наснаги живим.

Тих, хто готовий битися до кінця, але не прийняти поразку, перемогти неможливо.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Моє включення в ефірі «5 каналу» щодо ситуації на фронті.

https://youtu.be/JcJaVNzGqgk

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

У 2014-ому настав той момент, коли російська орда за допомогою військової сили спробувала розвернути шлях розвитку нашої країни, знову затягнути в морок дикої імперії.

Ми бачили, як перестають діяти міжнародні угоди, закони, меморандуми, як світова система безпеки розсипається, коли стикається не з дипломатичними переговороми, а з відкритою агресією.

Щоби протистояти цьому на той час уже не було іншого виходу, крім брати в руки зброю і битися з навалою. І українці взяли її.

Привілегії зустріти ворога зі зброєю в минулому були позбавлені багато поколінь наших предків. Вони були змушені помирати на розстрілах, від Голодоморів, у концтаборах.

Ми таку привілегію зараз маємо. І зброя стає все кращою, і її все більше. Не можу й згадати, коли востаннє у нас був подібний шанс на вичерпну Перемогу.

Зі святом усіх, хто відповів ударом на удар.

З Днем добровольця, друзі!

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Моє включення в ефірі «Апостроф TV» щодо ситуації на фронті.

https://youtu.be/FKOQsyMtxvw

https://news.1rj.ru/str/olvoitko