Російській орді треба зафіксуватися на захоплених територіях.

Життєво потрібно. Бо вже скоро окупована площа України почне стрімко скорочуватися.

Звідси й такий непопулярний серед мешканців боліт крок, як наказ про одностороннє припинення вогню.

На попередні великі релігійні свята чомусь росіяни такого не робили. Релігійність, видно, прокидається, коли справи на фронті геть кепські 🙂

Пробують, чи пролізе.

Тут важливо ні владі, ні суспільству не піддатися.

Лише перемога гарантуватиме Україні стабільний мир.

Будь-які перемир‘я - це пауза перед зустріччю з більшою та сильнішою російською ордою.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

​​Армія Муравйова-Єгорова знищена до ноги під Києвом, так і не змогла взяти його, була змушена рятуватися втечею через російський кордон.

Будьонний розбитий під Крутами, залишки більшовиків відступили за Чернігів, втрати колосальні, для відновлення наступального потенціалу потрібна нова мобілізація по всій території колишньої імперії.

Троцький їздить по царських каторгах, намагається набрати з в‘язнів нові штурмові дивізії. В‘язні йдуть вкрай неохоче, ширяться чутки про українських воїнів-гайдамаків, які самі не здаються і не беруть в полон.

100 років тому у наших предків цього не вийшло. Тому вони пережили Голодомор, концтабори, і дуже довго були змушені доводити саме право на життя для себе.

Зараз ми вже багато з цього змогли зробити. Але без остаточної Перемоги, наші подвиги стануть лише сухими згадками на вицвілих сторінках підручників.

Досить уже, щоби писали про нас.

Настав час писати самим.

Ми густо занурили перо в кров історії.

Весь світ спостерігає, якою буде нова, наша, українська, глава.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Дев’ять років тому, коли спалахнули бої на Грушевського, Українська Нація розпочала черговий етап боротьби за справжню Незалежність і, як виявилося, за саме право існувати.

Програли б тоді, і російська орда досить швидко затягнула би нас у «союзну державу» без жодних прав, окрім як право знову бути німими рабами безкрайньої жорстокої імперії.

Наша відчайдушна боротьба впродовж цих років змушувала Кремль все відкритіше оголяти свою сутність аж до широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022-го.

Тепер уже все ясно - або ми, або вони, всі сили відкрито кинуті в останню битву. Йде фінальна сутичка цієї епохи.

Наш священний обов‘язок перед нащадками - завершити її Перемогою.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Ми прийдемо вночі.
У нас уже будуть їхні координати.
Крайній раз перевіримо все.
Подивимося мовчки в темряву.
Ну що, почали? Так, почали.
І десь почне вибухати, імовірно горіти, швидше за все, там хтось помре.
І ми не втомимося, і у нас не закінчиться боєприпас.
Працюємо до Перемоги.
А, можливо, й трохи довше.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Прорекламую канал друга :)

Кому подобаються цікаві відоси з мавіків, підписуйтеся, дуже вправний пілот з великим послужним списком знайденої та знищеної російської техніки - «Шпак».

Ультрас «Динамо» Київ. Громадський активіст.

Коротше, раджу ;)

https://news.1rj.ru/str/dshpack

Моє сьогоднішнє включення на «Радіо НВ» про ситуацію на фронті.

https://youtu.be/HsEZdL123xY

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Чи буде великий наступ росіян до 24 лютого 2023-го?

Почати треба з того, що він і не зупинявся з 24 лютого 2022-го. Були етапи, де ми успішно звільняли окуповані території, але ворог ні на день не припиняв бойових дій і тиснув на тих ділянках, на яких міг.

Якщо ж ми говоримо про якусь надпотужну атаку набагато значнішими силами, то орда й так кинула на війну всі свої найбільш боєздатні підрозділи.

Але готовими треба бути до всього. Після широкомасштабного вторгнення це мав зрозуміти кожен українець.

Хто може тримати в руках зброю - бути готовим воювати з російськими окупантами, хто ні - працювати на Перемогу.

А Збройні Сили били орду в Мар‘їнці і під Києвом, на Сумщині й Херсонщині, у Вугледарі й на Харківщині.

За Збройні Сили точно можу сказати, що знищуватимемо ворога всіма наявними засобами у будь-якій точці нашої країни, якою б кількістю він не попер.

Орда за цей рік нас уже багато чим лякала, але Українська Нація виявилася не з лякливих 😉

Тому хай намагаються наступати, але повернення синьо-жовтого стягу до Луганська й Донецька, Сімферополя й Севастополя це вже не зупинить 🇺🇦

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Поговорили в ефірі «5 каналу» про оборону і майбутній контрнаступ.

https://youtu.be/QK2zoxe6VGk

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Мій коментар щодо можливості масованого авіанальоту російських окупантів і його наслідків в ефірі «Апостроф TV».

https://youtu.be/T_0lwfWU64M

20 лютого 2014-го року ми завдали першої поразки російській імперії в цій національно-визвольній війні.

Тоді орда намагалася придушити повстання руками місцевих сатрапів. Вони були розбиті й змушені втікати до Москви.

Але імперії такого не пробачають, успішне повстання - смертельна рана для них, тому далі пішли окупація Криму, вторгнення на Донбас й, зрештою, широкомасштабна атака 24 лютого 2022-го.

Орда може лякати, обманювати, навіть підлещуватися, але ніколи не змириться з поразкою і не відпустить просто так.

Єдиний наш вихід у цій довгій війні - припинити існування самої імперії, запустити всередині неї такі процеси, які призведуть до розпаду й краху теперішнього устрою.

Тільки її руїни можуть стати міцним фундаментом для постання Української Мрії.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Огляди зброї та ще багато цікавого від мого друга.

До широкомасштабного вторгнення мав тир у Борисполі, зараз воює, тому на питанні знається достеменно :)

Раджу, підписуйтеся ;)

https://news.1rj.ru/str/na_kurorti_prime

Пару місяців тому сказав дружині: коли скидав цю світлину ввечері 24 лютого 2022-го, думав, скоро відбудеться останній в моєму житті бій.

Вона відповіла, що розуміла.

В цьому й поліг головний прорахунок російської орди. Українці, від Мар‘їнки до Києва, від Сум до острова Зміїний, коли покинув весь світ, перед широкомасштабним вторгненням з усіх напрямків «второй арміі міра», обрали останній бій, а не капітуляцію.

І якось усе так пішло, що бій став останнім уже для ста п‘ятдесяти тисяч окупантів, їхнього крейсера «Москва», кількох стратегічних бомбардувальників та планів захоплення всієї України.

Вічна Слава Полеглим Воїнам!

Сил і наснаги живим.

Тих, хто готовий битися до кінця, але не прийняти поразку, перемогти неможливо.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Моє включення в ефірі «5 каналу» щодо ситуації на фронті.

https://youtu.be/JcJaVNzGqgk

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

У 2014-ому настав той момент, коли російська орда за допомогою військової сили спробувала розвернути шлях розвитку нашої країни, знову затягнути в морок дикої імперії.

Ми бачили, як перестають діяти міжнародні угоди, закони, меморандуми, як світова система безпеки розсипається, коли стикається не з дипломатичними переговороми, а з відкритою агресією.

Щоби протистояти цьому на той час уже не було іншого виходу, крім брати в руки зброю і битися з навалою. І українці взяли її.

Привілегії зустріти ворога зі зброєю в минулому були позбавлені багато поколінь наших предків. Вони були змушені помирати на розстрілах, від Голодоморів, у концтаборах.

Ми таку привілегію зараз маємо. І зброя стає все кращою, і її все більше. Не можу й згадати, коли востаннє у нас був подібний шанс на вичерпну Перемогу.

Зі святом усіх, хто відповів ударом на удар.

З Днем добровольця, друзі!

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Моє включення в ефірі «Апостроф TV» щодо ситуації на фронті.

https://youtu.be/FKOQsyMtxvw

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

​​Рік тому у цей день багато в кого з нашого підрозділу стався другий День народження.

Ми базувалися в Неграшах й з сусідньої Бузової прийшла інформація, що кілька російських коробок їздять туди-сюди по Житомирській трасі, в бік Києва і назад на БРСМ в сторону Мотижина.

Такого нахабства ми стерпіти не могли й було вирішено зробити засаду силами дюжини козаків. За початковим планом, нас мали підтримати танк і Стугна на пікапі з інших підрозділів, проте на полі бою вони так і не з‘явилися 😀

Хтось, у тому числі і я, ліг під самою трасою, хтось став за зупинкою, інші розподілилися в будинку і провулках з нашого боку траси. Озброєння - нлави й сьомі рпг.

Детально описувати сам бій не буду, проте російський танк у кількох метрах від тебе і вогонь п‘яти коробок у твій бік - це найбільш оригінальні спогади для мене після широкомасштабного вторгнення 🙂

Підсумком стало виведення з ладу одного ординського танку і поранення мого двоюрідного брата Богдана, якому з плеча вирвало добрячий шмат м‘яса. Коробка залишилася на трасі, а Бодя вилікувався й досі служить з нами, тому розмін виявився дуже навіть незлим 😀

На фото - світлина приблизно тих днів. Лежали на полі за Неграшами, дивилися, чи не підходять російські окупанти з Мотижина.

Як добре, що зараз ті бої під самим Києвом здаються чимось з царини фантастики.

Столиця вистояла, вистоїть і вся Україна.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Про контрнаступ.

Головне, що треба знати - він неодмінно відбудеться 🙂

Коли і де? Як завжди - в найбільш неочікуваний для російської орди час, у найвразливішому для окупантів місці.

Коли брав участь у контрнаступі на півночі правобережжя Херсонщини в кінці минулого літа, основні резерви для нього прибули на першу лінію впродовж двох днів перед початком. До того орда там була спокійною, думала, має перевагу.

І це не буде останній наш наступ цієї війни. Будуть ще і ще. Нам потрібно звільнити дуже значну територію, швидко не вийде. Ворог ще чисельний і потужний. Але ми неодмінно розіб‘ємо його, скільки б на це не пішло часу і сил.

Тому готуймося 😉

Бійці знають, що робити. Всі інші - допомагаймо Силам оборони України, зараз це надзвичайно важливо.

Російські окупанти ще намагаються лізти вперед на Луганщині, в Бахмуті, Авдіївці, Мар‘їнці, поблизу Вугледара.

Але вже тремтять, уже потроху видихаються, вже передчувають наш удар.

Саме від злагодженості і особистого внеску кожного з нас залежатиме наскільки він вийде потужним.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

24 лютого 2022-го російська орда думала, що прийшла по легку поживу, що візьме нас сонних у ліжках, оточить наші міста й змусить капітулювати.

А ми вже знали, як воно буде. Знали де схованки стволів, СВП і БК. Ми знали, де перехрестя, де повороти, де інші зручні місця для засідок, як рвати колонам глотку і животи.

Мали місця збору, і навіть резервні місця збору 🙂

Мали місця де пересидіти, і місця з яких нападати.

Тепер набагато легше, є фронт, є резерви, є загальний задум.

Кожен з нас знає свою роль і готовий на все.

На все, щоби перемогти, й за нашими спинами на півдні й на сході нарешті запанував мир, мир цілісної, соборної, єдиної України.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Так смішать спроби російських пропагандистів посіяти в нас сумнів у командуванні.

Командуванню ми довіряємо, вже неодноразово переконувалися, що терпимо в обороні не дарма, після оборони нас зустрічали радісні мешканці звільнених територій, за це неймовірне відчуття, можна й потерпіти якийсь час в обороні.

Але головне, що не розуміють російські пропагандисти, якби наші війська повністю втратили зв‘язок з командуванням, або якби нашим військам раптом був би відданий наказ припинити спротив, кожна бригада, кожен батальйон, кожна рота, кожний взвод, кожне відділення і кожний окремий боєць вбивав би російських окупантів настільки довго, скільки б йому вистачило боєкомплекта, міцності рук і життя.

Тримаємося, чекаємо, буде загальна готовність, буде наказ, нічого не пошкодуємо за шанс знову побачити наших щасливих людей на ще одних звільнених від ординської зарази територіях ❤

https://news.1rj.ru/str/olvoitko