«Долучився до лав 72-ї в 2022-му. Обрав цю бригаду, бо бачив у ній потенціал, та й зараз бачу. Спершу був у піхоті, воював на Донеччині, у Нью-Йорку, Вугледарі, згодом перевівся до ремонтно-відновлювального батальйону. Зараз ремонтую та обслуговую техніку всієї бригади. Я постійно на виїздах, хоча іноді й сюди машини приганяють.

Я поруч із технікою ще з дитинства. У 12 років вперше сів за трактор. П'ять років працював щодня в полі.

На минулій роботі мав справу переважно з новою імпортною технікою, як-от John Deere. Американська техніка майже вся однакова, тому, ремонтую і вантажну техніку, і MaxxPro, і легкові автомобілі. Машини інколи модернізуємо, але в межах розумного, лише якщо можна покращити.

Нещодавно їздили ремонтувати MaxxPro за 10 км від лінії фронту. Поблизу обстріл, «виходи-приходи», артилерія працює, а треба робити машину. Полагодили її за годину-дві — складність конструкції давалася взнаки, а так можна було б і швидше це зробити.

Ми тут ремонтуємо всю техніку — від складної до найпростішої. П’ять машин за день — це поки найбільше. Зранку о 7 виїхали і о 21–22 приїхали. Поломка ніяк не залежить від погоди чи пори року, а от робота — так. Улітку набагато легше ремонтувати, ніж на морозі. Бо тоді робота затягується: годину працюєш, а півгодини ще сидиш грієшся, бо здебільшого працюю надворі.

Була ситуація, що масло йшло в колектор, почали перевіряти. З’ясувалося, що то не масло, а форсунка текла. Поміняли одне кільце — 10 хвилин і робота зроблена. А до цього схожа проблема була, але тоді я розбирав аж до мотора.

За весь час, що я в рембаті, то десь понад 40 одиниць техніки різної складності лагодив: від заміни мостів до витягування й заміни мотору двигуна, коробки.

Планую й далі працювати з технікою. А що, цікаво. Та й треба працювати».