Тибетський лама, 19 ст.

Вірусні митарства

Як споглядати японський живопис? Розповідає Arzamas:
https://arzamas.academy/mag/598-japan

Японська техніка "дайсуге", або, як виростити дерево на дереві?
Японська техніка заготівлі деревини відома ще з 14 століття. Вирощуючи дорогий сорт кедру "кітаяма", японські майстри регулярно підрізали його так, щоб на великих кедрах виростали лише прямі гілки, які з роками перетворювались на окремі деревця на вже існуючому кедрі. Такий цікавий спосіб давав не лише надзвичайно якісну гнучку та міцну деревину. Він давав змогу суттєво економити простір родючої землі. Як на мене, такий екологічний спосіб лісозаготівлі виражає традиційне японське ставлення до природи, у якому людина - не просто споживач🍁🌼🌺🍃

Запис семінару про східні релігії від Майстерні Академічного Релігієзнавства

📚 історія терміну "релігії" в Японії
📚 сучасна японська релігійність
📚 Чи існувалі в Японії релігії до революції Мейджі?
📚 Які наукові підходи існують до вивчення сінто?
📚 про дослідження індуїзму

https://m.youtube.com/watch?ab_channel=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&v=eYNDCMnysmY

Командир татаро-исламского полка – Еляшевич 🇵🇱

Для солдат он был просто Сашей, в то время как в прессе его называли Александром, ну, а немцы 🇩🇪 знали его как командира татаро-исламского полка польской армии. Сегодня мы поговорим об Александре Еляшевиче, татарине, который умудрился вписать свое имя в страницы польской истории.

Родился Александр 23 марта 1902 года, в семье Яна Еляшевича и Софии Богданович. Папа Александра в свое время был командиром 105-го стрелкового полка, и после его кончины в 1915 году, Александр решает пойти по стопам отца.

Во время гражданской войны, Еляшевич успел повоевать как в отрядах Скоропадского, так и в белогвардейской армии генерала Деникина. В 1920 году, когда часть белогвардейцев отправилась в Белград, Александр покинул страну вместе с ними, но обосновался он в Турции. Затем, все же перебрался в Югославию и в 1923 году поступил на службу в югославские пограничные войска. И только в 1925 году, Александру удалось вернуться обратно в Польшу.

#Японія #Босодзоку
Японські вуличні мото-банди у 80-х роках були яскравою субкультурою зі своєю ієрархією, законами, звичаями та модою. Їх епоха кривавих війн за вплив і територію пройшла, залишивши по собі лише стереотипних персонажів в індустрії кіно та коміксах😼🗾

Археологія в стилі Індіано Джонса, або дослідник в епоху шукачів скарбів.
Для більшості людей, Судан переважно асоціюється з найтривалішою війною на Африканському континенті. Попри це - регіон був частиною стародавньої нумідійської цивілізації, руїни якої досі прикрашають безкраї пустелі та оази північно-східної Африки. Сьогодні, на території Судану (переважно північного) збереглись більше 250-и пірамід - престижних поховань правителів Мероітського царства, датованих 9-4 століттям до н.е.
Вражаючою є історія "відкриття" і дослідження цих пірамід європейцями - натуралістами, археологами та скарбошукачами.
Першим європейцем, який стародавнє місто Мерое в північному Судані, був Ліан де Бельфон (1821 р.). В тому ж році дослідження місцевих пірамід почав француз Фредерік Кайо.
Підхід до дослідження змінився у 1934 році, коли сюди прибув італієць Джузеппе Ферліні, який служив хірургом у єгипетській армії. Наслухавшись історій про багатства стародавніх царів, він вирушив на пошук пригод у "чорну Африку" - пустелі Судану. В околицях стародавнього Мерое він пограбував більше 40 пірамід, 5 з яких були стерті з землі разом з фундаментами вибухівкою. Він помилково вважав, що скарби ховаються в середині піраміди, навіть не здогадуючись, що під ними існують камери та тунелі. Лише після знищення десятка споруд, він знайшов підземний тонель та поховальну камеру цариці Аманішакете, у якій зберігався великий скарб коштовних прикрас. Щоб зберегти таємницю та не ділитись з робітниками, він приховав знахідки та звільнив всю команду. Це не допомогло, адже вони підняла бунт і італієць був змушений тікати в Європу.
Авантюриста чекали довгі роки поневірянь у спробі продати награбоване в європейські музеї. Йому там просто не вірили, що у "чорній Африці" хоча б колись була цивілізація, яка могла будувати піраміди і виготовляти такі багаті скарби. В результаті, знахідки ці все таки купили музеї Берліна і Мюнхена, в яких колекція зберігається і до нині.