#Африка #Німеччина #колоніалізм
⚡Кілька цікавих думок про візуальне освоєння Заходом своїх колоніальних надбань.
https://iq.hse.ru/news/426712470.html

#Японія #мисиецтво #зима
Ще трохи зимової атмосфери, від
Утагави Хіросіге.
"Сніг на мосту Акабане в Тіба", середина 20 ст.

#Африка #орієнталізм #першопроходці #рецензія
⚡"Чи божевільний білий мандрівник, що приймає участь у "дикому" танці і чи раціональний він, коли сміється над африканцем, що перейняв європейський стиль і спосіб життя?".
📌Вдумлива та цікава рецензія на книгу "Не в своєму розумі", Йоханнеса Фабіана, про "першопроходців" Африки і їх суб'єктивний погляд на те, що вони там побачили і описали.
📌Ця праця була завершена фактично одночасно з "Орієнталізмом" Саїда, але довго не виходила в світ, а тому, менш "популярна" серед дослідників.
📌Вона аналізує багато факторів, що визначали специфічне (суб'єктивне) бачення мандрівниками "інших", тобто, туземців.
📌Автор висунув цікаву і новаторську для свого часу ідею - "чи в своєму розумі були мандрівники Африкою, коли писали свої щоденники і подорожні записки?". Питання важливе, адже завдяки ним, тогочасний Захід уявляв собі Схід і Африку.
⚡Радимо читати і рецензію і саму книгу👍
https://easteast.world/posts/182

Маннергейм с местными чиновниками во главе с даотаем (даотай – глава местной судебной и административной власти, иногда и военной) в городе Аксу, Восточный Туркестан (Синьцзянь).

#Японія #голодомор #Україна #чтиво #Сходознавство
Голодомор очима японців. Публікація японського дослідника Окабе Йошихіко про штучний голод в УРСР 1932-1933 років, та реакцію на нього в Японії. Особливо цікавими є свідчення японців, що з різних причин мешкали в той час на теренах Радянського Союзу і повідомляли подробиці штучного голоду та міжнародну ситуацію навколо нього.
https://skhodoznavstvo.org.ua/uk/Archive/2020/86/3

#Український_орієнт
⚡Цікава стаття про українців у Французькому іноземному легіоні, які приймали участь в тому числі і в Африканських та Азійських кампаніях (Індокитаї, Алжирі, тощо).
📌Подібні історії - це яскраве свідчення того, що осмислення Сходу відбувалось не лише завдяки вченим, еисьменникам чи митцям. Кожен, не залежно від своєї професії чи причин відвідати Схід і Африку, вніс свій вклад у фундамент нашого сьогоднішнього розуміння цього регіону, його історії та мешканців.
📌Примножуємо і далі скарбничку "українського виміру" уявлення про Схід і Африку.
http://synytsia.com/2020/12/28/ukrainci-v-inozemnomu-legioni-1939-1945/

#Африка #колоніалізм #світ #цифри
⚡Наймасштабнішим переділом континенту до початку світових воєн безсумнівно вважається "боротьба за Африку" наприкінці 19 - початку 20 століття.
📖Наведемо лише кілька цифр для статистики:
📌З 1880 по 1900 рік в Африці фактично припинили існувати близько 10 тисяч африканських племінних князівств і державних утворень;
📌Всього за 20 років конкуренції на континенті, вони перетворились на 40 країн зі штучними кордонами, 36 з яких перебували під прямим колоніальним контролем;
📌На 1914 рік лише 2 країни - Абіссинія (Ефіопія) та Ліберія, формально були незалежні. Хоча та ж Ліберія за фактом була квазі-колонією США;
📌Чверть земель континенту контролювала Британія;
📌Ніл Фергюсон влучно назвав цей процес "Великим гармидерем у Африці".

#Британія #реклама #мило #колоніалізм #орієнталізм #цитата
⚡"Імперіалізм не мусив бути економічно вигідним. Для багатьох людей достатньо й того, що він був захопливим" - цікавий вислів Ніла Фергюсона, який дає змогу подивитись на імперію, як на джерело розваг і психологічного задоволення.
📌Коли на початку 20 століття Британська імперія сягнула свого найбільшого розквіту, її масова культура поринула у небачений раніше «імперський кітч», який залишив відбиток у більшості сфер публічного (і не лише) життя. Найбільше він утвердився у візуальному просторі. І мова тут не лише про численні музейні виставки з грандіозними батальними полотнами, а й про повсякденні речі.
Наприклад, засоби гігієни.
📌Представляємо вам нижче рекламу «Мила Пірса» - популярного британського бренду, що активно комерціалізував образ імперської величі.
Перший плакат містить зображення британських кораблів та місіонера, що вручає чорношкірому тубільцю шматок мила. А в центрі – морський офіцер, що старанно миє руки. Супроводжує цей типовий орієнтальний сюжет не менш цікавий текст:
✍️«Перший крок до полегшення ТЯГАРЯ БІЛОЇ ЛЮДИНИ полягає у навчанні чесноти чистоти. МИЛО ПІРСА – потужний фактор у відбілюванні темних кутків Землі…».
📌Подібна реклама багатьох фірм того часу була розрахована на масового споживача. А тому, вплинула на уявлення про колонізований регіон та його народи на Заході.