#Африка #колоніалізм #світ #цифри
⚡Наймасштабнішим переділом континенту до початку світових воєн безсумнівно вважається "боротьба за Африку" наприкінці 19 - початку 20 століття.
📖Наведемо лише кілька цифр для статистики:
📌З 1880 по 1900 рік в Африці фактично припинили існувати близько 10 тисяч африканських племінних князівств і державних утворень;
📌Всього за 20 років конкуренції на континенті, вони перетворились на 40 країн зі штучними кордонами, 36 з яких перебували під прямим колоніальним контролем;
📌На 1914 рік лише 2 країни - Абіссинія (Ефіопія) та Ліберія, формально були незалежні. Хоча та ж Ліберія за фактом була квазі-колонією США;
📌Чверть земель континенту контролювала Британія;
📌Ніл Фергюсон влучно назвав цей процес "Великим гармидерем у Африці".

#Британія #реклама #мило #колоніалізм #орієнталізм #цитата
⚡"Імперіалізм не мусив бути економічно вигідним. Для багатьох людей достатньо й того, що він був захопливим" - цікавий вислів Ніла Фергюсона, який дає змогу подивитись на імперію, як на джерело розваг і психологічного задоволення.
📌Коли на початку 20 століття Британська імперія сягнула свого найбільшого розквіту, її масова культура поринула у небачений раніше «імперський кітч», який залишив відбиток у більшості сфер публічного (і не лише) життя. Найбільше він утвердився у візуальному просторі. І мова тут не лише про численні музейні виставки з грандіозними батальними полотнами, а й про повсякденні речі.
Наприклад, засоби гігієни.
📌Представляємо вам нижче рекламу «Мила Пірса» - популярного британського бренду, що активно комерціалізував образ імперської величі.
Перший плакат містить зображення британських кораблів та місіонера, що вручає чорношкірому тубільцю шматок мила. А в центрі – морський офіцер, що старанно миє руки. Супроводжує цей типовий орієнтальний сюжет не менш цікавий текст:
✍️«Перший крок до полегшення ТЯГАРЯ БІЛОЇ ЛЮДИНИ полягає у навчанні чесноти чистоти. МИЛО ПІРСА – потужний фактор у відбілюванні темних кутків Землі…».
📌Подібна реклама багатьох фірм того часу була розрахована на масового споживача. А тому, вплинула на уявлення про колонізований регіон та його народи на Заході.

3 січня в Японії відбувається один із основних ритуалів ворожіння в сінто – фестиваль футомані (太占祭). Невідомо, коли точно почав відбуватися цей ритуал. В наш час футомані проводиться лише в двох святилищах – Мусаші Матаке джінджя (武藏御嶽神社) в Токіо та Ічіномія Нішітаке джінджя (一之宮貫前神社) в префектурі Ґунма.

Футомані – це ворожіння на лопатці оленя, проводиться для пророкування врожаю різних сільськогосподарських культур. Є таємничим та зачиненим ритуалом.

Дійство починається вночі 2 січня та завершується на світанку. Проводиться 6ма каннуші (神主). Спочатку за допомогою рокурохікірі (火鑚具) розпалюється вогонь. Цей вогонь переноситься на деревне вугілля та за допомогою нього робляться дрова.

Зранку 3 січня на 25 листівках пишуться назви 25 сільськогосподарських культур. Форма лопатки оленя копіюється та листівки. Від центру проводяться 25 ліній.

Лопатка оленя 3 поміщається в вогонь розпалений на дровах, виготовлених 2 січня. Після цього малюнки на лопатці копіюються на листівки.

Результати ворожіння зчитуються з малюнку ліній. Але як само наразі невідомо – церемонія є таємничою.

inspired by Обранці духів

#ворожіння #сінто