#болото_мистецтва

NV назвав імена українців, що у найважчі воєнні часи створюють шедеври в усіх видах мистецтва.

Як думаєте, чи є там хоча б 50% військових?

Тоді чому для цих митців ці часи найважчі?

#болото_ідеологічне

Просто рандомний відос з козачого фестивалю в Рашці замість тисячі дискусій про те, яке важливе мовне питання.

#болото_новинне

Читаючи нову колонку Казаріна про мобілізацію, не можу не побачити її ключовий лейтмотив: цивільні живуть окреме від військових життя. І це, власне, правда. Ми втратили великою мірою це єднання армії та народу, суспільство від військових відчужене.

Є дещиця протестувальників, які з картонними плакатами вимагають не обмежувати прав військових. Але й вони готові виступити хіба сестрами милосердя: допомогти, але не встати поряд. Адже посеред гасел немає умовно вимог посилення мобілізації - те, чого армія потребує, і що, водночас, змусить протестувальників чи їх друзів і знайомих поповнити ряди війська. Власне, це та сама логіка родом з часів початку війни - ви воюєте, ми донатимо і не жаліємось. Непогано, але і, на жаль, недостатньо.

Проте ще більше питання для мене це єдність в самому війську. В особливості це стосується теми мобілізації - адже наприклад ставлення у війську до військовослужбовців ТЦК неоднозначне. Те саме стосується і ухилення від служби, коли справа стосується близьких і знайомих.

І якщо цивільних не зміниш, то армія в цей момент має зберігати єдність. Але з іншого боку, важко щось вимагати в структури, від якої і так вимагається все, що можливо і неможливо.

Але позиція автора така: є армія, і всі хто в ній продовжує виконувати посадові обовʼязки: хороші, погані, праві, ліваки, кримінальники, алкаші, підари, кадрові, мобіки, совкові алкаші - та будь хто - становлять організм українського війська. Ми можемо тихо ненавидіти одне-одного, але в стосунках цього організму з навколишнім світом маємо бути єдині.

#болото_новинне

Колишній офіцер Розвідувального управління Міністерства оборони США, яка очолювала «червоні команди» [“red teams”] в імітаційних війнах між Росією та НАТО описує різницю між політиком, який був на війні, хоч би і високопоставленим політруком, і політиком, який бачить реальне життя з занюханого бункеру.

«Росіяни регулярно практикують авторизацію ядерних ударів під час військових навчань, де Путін «натискає кнопку», оскільки вважають, що їхній лідер мусить бути психологічно готовим до такої дії. Це результат важливого уроку радянської епохи. У 1972 році тодішній генеральний секретар Леонід Брежнєв «тремтів», коли його попросили натиснути кнопку під час командно-штабних навчань, що імітували війну зі США. Він постійно перепитував міністра оборони Андрія Гречко, чи це «точно навчання».

#болото_новинне

Подумав, що центральним конфліктом «Каховського обʼєкту» могла б стати проблема вбивства своїх предків, які стали «зомбі», або, наприклад, те що зомбі виявляться цілком адекватними істотами, просто дещо іншими.

Але щось думаю, нас чекає типу слешер побудований на одній простій метафорі.

#болото_новинне

Найзабавніше в Вербицькому це те що він власне ніяк з сферою культури не повʼязаний. Політолог/соціолог/урбаніст. Чому і навіщо - дід не розуміє.

Організація де цей дядько рулював.

Дяка підписничкам.

#болото_новинне

51-армія, той самий сєпарський 1-й Донецький корпус, навчає своїх штурмовиків кінним штурмам. Про це пише Семен Пєгов, руснявий воєнкор.

По суті ідея та сама що з мотоциклом, але в надії на більшу мобільність сталевого коня замінили звичайним. Вершників теж двоє.

Таймлайн.

#болото_ідеологічне

Коли прибув з 2022 в 2025.

«У нас є кому ставити меморіальні таблиці», — резюмував місцевий активіст Олег Радик.

Думаю, поставлять памʼятник старенькому доброму цісарю та філіжанці справжньої львівської кави.

Чобіт бронзового цісаря треба буде цілувати, адже той приніс в благословенну Галичину цивілізацію і культуру, не те що тупі мешканці Бахмута, режисери москвороті.

Наступний крок - прибрати з площі Ринок скульптуру Нептуна. Той по-перше не українець, по-друге, не пʼє каву з мармулядами, як те личить справжньому пану.

Я буквально вважаю бренд Львова, який вибудовують місцеві еліти (не саме місто, місто з цікавою історією і своїм колоритом чи мешканців) найбільш жлобським серед усіх міст України.

Хочете відпочити в українському місті - їдьте в Харків. Серце України тут чутно краще ніж навіть в Києві, не те що у Львові.