Bad brain days
Бувають хороші дні, бувають погані дні. Сьогодні - поганий. Читала що це достатньо типово саме для людей з ADHD, не те щоб від цього легше, але є якесь відчуття що ти не один.
В такі дні часто болить голова, замість нормальних думок якийсь туман, замість продуктивного робочого дня - проблеми з конценрацією. В такі дні я можу розбити все скло в домі, випити декілька діжок кави, шість разів підряд переклутати сіль з цукром да порізатися на кухні. Так, порізатися в звичайний день це рідкість, в мене все чудово з ножами на кухні.
Все давно зрозумів, в такі дні краще зробити все необхідне, ні за що зайве не братися, не напружуватися і не пиздіти себе за непродуктивність. У вільний час робити те що дає енергію і радість в звичайний день. В поганий день радість не очікується, але хоча б туман трошки розсіюється. Відкрити вікно, витащити себе на вулицю, засунути себе під воду, засунути в себе їжу, зробити таски по роботі. А потім можна подивитись тупий відос, покласти себе в вану чи почитати комфортну книгу. Не пити. Не курити. Як можна менше кофеїну. Замінити весь чорний чай на траву. І піти спати як можна раніше, цей день поскоріше закінчиться бо завтра буде новий день, він буде краще. Ну, принаймні якщо не довести себе до сказу сьогодні, то завтра буде краще.
Це не пост ниття, це пост в якому я хотів поділитися як працює мій мозок. Може в когось з вас теж так буває, може комусь теж варто знати що він не один. Мені не погано, мені не тяжко, мені не надто боляче, сьогодні мені просто повільніше ніж зазвичай. Хоча новини з Сірії майже привели мене до тями.
Не шліть мені обійм, краще розкажіть яка в вас комфортна книга. Моя - на фотці. Мені ще мама її читала вголос коли мені було рочків 6, вона тоді мене-шостирічку дуже переїбала. Тепер перечитую раз на декілька років обовʼязково. Ще Ходячий замок Діани Вінн Джонс. Взагалі стара фантастика.
А які ваші?
Бувають хороші дні, бувають погані дні. Сьогодні - поганий. Читала що це достатньо типово саме для людей з ADHD, не те щоб від цього легше, але є якесь відчуття що ти не один.
В такі дні часто болить голова, замість нормальних думок якийсь туман, замість продуктивного робочого дня - проблеми з конценрацією. В такі дні я можу розбити все скло в домі, випити декілька діжок кави, шість разів підряд переклутати сіль з цукром да порізатися на кухні. Так, порізатися в звичайний день це рідкість, в мене все чудово з ножами на кухні.
Все давно зрозумів, в такі дні краще зробити все необхідне, ні за що зайве не братися, не напружуватися і не пиздіти себе за непродуктивність. У вільний час робити те що дає енергію і радість в звичайний день. В поганий день радість не очікується, але хоча б туман трошки розсіюється. Відкрити вікно, витащити себе на вулицю, засунути себе під воду, засунути в себе їжу, зробити таски по роботі. А потім можна подивитись тупий відос, покласти себе в вану чи почитати комфортну книгу. Не пити. Не курити. Як можна менше кофеїну. Замінити весь чорний чай на траву. І піти спати як можна раніше, цей день поскоріше закінчиться бо завтра буде новий день, він буде краще. Ну, принаймні якщо не довести себе до сказу сьогодні, то завтра буде краще.
Це не пост ниття, це пост в якому я хотів поділитися як працює мій мозок. Може в когось з вас теж так буває, може комусь теж варто знати що він не один. Мені не погано, мені не тяжко, мені не надто боляче, сьогодні мені просто повільніше ніж зазвичай. Хоча новини з Сірії майже привели мене до тями.
Не шліть мені обійм, краще розкажіть яка в вас комфортна книга. Моя - на фотці. Мені ще мама її читала вголос коли мені було рочків 6, вона тоді мене-шостирічку дуже переїбала. Тепер перечитую раз на декілька років обовʼязково. Ще Ходячий замок Діани Вінн Джонс. Взагалі стара фантастика.
А які ваші?
❤11
10 цікавих штук у Берліні
Купа людей приїзжає в гості, так що я подумав написати про всяке що як на мене вартує подивитися. Нічого з типових тревел гайдів, плюс все в цетральній частині міста. Хоча ви обережно, центр величезний, навіть не думайте користуватися ногами щоб його обійти. Все безкоштовно, якщо не вказано інакше.
1. Böcklerpark
Одне з моїх улюблених місць насправді. Там можна посидіти біля річки, попирити на лебедів, послухати живу музику на Admiralbrücke і взагалі подивитися на людей і реальне життя одного з найбільш тусовочних районів міста.
2. Haus Schwarzenberg
Галерея з сучасних берлінських сенсів під відкритим небом. Плюс прекрасний шоп з сувенірами, книжками та іншими штуками, постійні виставки різного сучасного мистетства (вони міняють експозицію кожні пару місяців) та вуличний кінотеатр з шаленою підборкою фільмів. Можна прям там взяти щось випити і дивитися на стіни.
3. Flohmarkt (блошинний ринок)
Вони є по всьому місту, зазвичай по вихідним з ранку до десь 16:00. Один з найбільних та найцікавіших знаходиться на Warschauer Straße. Якщо вам пощастить, ви навіть можете знайти там Еда з його вагінами. В неділю є ще один ринок зовсім близько, на Boxhagener Platz. Мені також подобається суботні штуки на Nollendorfplatz біля церкви.
4. Nollendorfplatz
І окрєсності. Це найбільш гейський район Берліну, навіть станцію постійно фарбують в райдужний. Історію гей-комʼюніті там можна прослідкувати ще з початку XX, багато які штуки були там і вигадані. Це осередок саме старої гей-культури, тієї що про ведмедів, твінків, кєпки, вуса та чоловічі стрінги, але і нового теж багато. Там знаходиться кафе Romeo & Romeo, спеціалізовані бари, купа магазинів зі шкірою та величезний HIV-STI центр.
5. Keller Kreuzberg
Це квір-магазин в якому є буквально все чого може бажати представник спільноти. По суті це маркетплейс брендів які підходять під тематику. В них просто невимовно прекрасний стиль та підборка різноманітних крутих штук. Можете подивитися самі, ось сайт https://kellerkreuzberg.com. Ціни трошки вище середнього, але це того вартує. Секс-шоп у підвалі.
6. Panorama
Не ходіть на телевежу, вона коштує 25 і там толпа народу. Ходіть на Поцдамер плац, там панорама всього за 9. Чи motel1 на zoo, там наверху пафосний бар з видом на зруйновану церкву та місто, можна все роздивитися за ціну коктейлю. Можна ще залізти на Вікторію, це колона перемоги посеред Тіргартену, але я не раджу. Там немає ліфта, стіни пофарбовані в колір совєтської лікарні та вона й ще на вітрі шатається. Але вид просто прекрасний. На цьому перелік високих точок Берліну власне і закінчується.
7. Dussmann and She said.
Мої улюблені книжкові. Дуссман це величезна будівля на 6 поверхів, там є абсолютно все - книжки, манга, таро, музика, мерч, сувеніри, що завгодно. Величезна англомовна секція, можна там застрягти на години. She said це букшоп з підборкою книг тільки від жінок чи квір-авторів. І кавʼярня з неймовірними сирними сконами. Майже все англійською, майже все нонфікшн, але буває різне.
8. Humboldthain
Це знаходиться прям майже біля мене. Виглядає як просто парк з розарієм та якимось величезним пагорбом з баштами. Ці башти - шматки старого нациського бункеру, холм штучний, один з останніх їх оплотів під час битви за Берлін. Але з них красивий вид на колії і взагалі половину міста, зазвичай там тусять підлітки. Розарій теж красивий.
9. Techno Club
Бергхайн та Кіткат вам і без мене порадять, але ось ще гарні якщо в вас немає настрою стояти в черзі безкінечність щоб вас ще й не пустили. Tresor, Sisyphos, Kater Blau якщо техно. Soda club якщо ви не вирішили, там здається 9 різних приміщень. Взагалі куда завгодно можно прийти, головне вимажіть кеди в грязюці та одягніть чорне. Ну або Кирилівська, так само круто.
10. Prenzlauer berg
Це просто район по якому приємно саме гуляти і насолоджуватися вайбами. До того ж воно так само круто як Кройцберг і Фрідріхсхайн, але ще й чисто. Там купа місцевих крамничок, графіті та металолому, галерей, кафешек і вуличної їжі, парків і барахолок. Прекрасне місце короче, одне з найпафосніших для життя.
Купа людей приїзжає в гості, так що я подумав написати про всяке що як на мене вартує подивитися. Нічого з типових тревел гайдів, плюс все в цетральній частині міста. Хоча ви обережно, центр величезний, навіть не думайте користуватися ногами щоб його обійти. Все безкоштовно, якщо не вказано інакше.
1. Böcklerpark
Одне з моїх улюблених місць насправді. Там можна посидіти біля річки, попирити на лебедів, послухати живу музику на Admiralbrücke і взагалі подивитися на людей і реальне життя одного з найбільш тусовочних районів міста.
2. Haus Schwarzenberg
Галерея з сучасних берлінських сенсів під відкритим небом. Плюс прекрасний шоп з сувенірами, книжками та іншими штуками, постійні виставки різного сучасного мистетства (вони міняють експозицію кожні пару місяців) та вуличний кінотеатр з шаленою підборкою фільмів. Можна прям там взяти щось випити і дивитися на стіни.
3. Flohmarkt (блошинний ринок)
Вони є по всьому місту, зазвичай по вихідним з ранку до десь 16:00. Один з найбільних та найцікавіших знаходиться на Warschauer Straße. Якщо вам пощастить, ви навіть можете знайти там Еда з його вагінами. В неділю є ще один ринок зовсім близько, на Boxhagener Platz. Мені також подобається суботні штуки на Nollendorfplatz біля церкви.
4. Nollendorfplatz
І окрєсності. Це найбільш гейський район Берліну, навіть станцію постійно фарбують в райдужний. Історію гей-комʼюніті там можна прослідкувати ще з початку XX, багато які штуки були там і вигадані. Це осередок саме старої гей-культури, тієї що про ведмедів, твінків, кєпки, вуса та чоловічі стрінги, але і нового теж багато. Там знаходиться кафе Romeo & Romeo, спеціалізовані бари, купа магазинів зі шкірою та величезний HIV-STI центр.
5. Keller Kreuzberg
Це квір-магазин в якому є буквально все чого може бажати представник спільноти. По суті це маркетплейс брендів які підходять під тематику. В них просто невимовно прекрасний стиль та підборка різноманітних крутих штук. Можете подивитися самі, ось сайт https://kellerkreuzberg.com. Ціни трошки вище середнього, але це того вартує. Секс-шоп у підвалі.
6. Panorama
Не ходіть на телевежу, вона коштує 25 і там толпа народу. Ходіть на Поцдамер плац, там панорама всього за 9. Чи motel1 на zoo, там наверху пафосний бар з видом на зруйновану церкву та місто, можна все роздивитися за ціну коктейлю. Можна ще залізти на Вікторію, це колона перемоги посеред Тіргартену, але я не раджу. Там немає ліфта, стіни пофарбовані в колір совєтської лікарні та вона й ще на вітрі шатається. Але вид просто прекрасний. На цьому перелік високих точок Берліну власне і закінчується.
7. Dussmann and She said.
Мої улюблені книжкові. Дуссман це величезна будівля на 6 поверхів, там є абсолютно все - книжки, манга, таро, музика, мерч, сувеніри, що завгодно. Величезна англомовна секція, можна там застрягти на години. She said це букшоп з підборкою книг тільки від жінок чи квір-авторів. І кавʼярня з неймовірними сирними сконами. Майже все англійською, майже все нонфікшн, але буває різне.
8. Humboldthain
Це знаходиться прям майже біля мене. Виглядає як просто парк з розарієм та якимось величезним пагорбом з баштами. Ці башти - шматки старого нациського бункеру, холм штучний, один з останніх їх оплотів під час битви за Берлін. Але з них красивий вид на колії і взагалі половину міста, зазвичай там тусять підлітки. Розарій теж красивий.
9. Techno Club
Бергхайн та Кіткат вам і без мене порадять, але ось ще гарні якщо в вас немає настрою стояти в черзі безкінечність щоб вас ще й не пустили. Tresor, Sisyphos, Kater Blau якщо техно. Soda club якщо ви не вирішили, там здається 9 різних приміщень. Взагалі куда завгодно можно прийти, головне вимажіть кеди в грязюці та одягніть чорне. Ну або Кирилівська, так само круто.
10. Prenzlauer berg
Це просто район по якому приємно саме гуляти і насолоджуватися вайбами. До того ж воно так само круто як Кройцберг і Фрідріхсхайн, але ще й чисто. Там купа місцевих крамничок, графіті та металолому, галерей, кафешек і вуличної їжі, парків і барахолок. Прекрасне місце короче, одне з найпафосніших для життя.
❤🔥6
Завтра, вже завтра виходить книга яку я чекав... та всього три роки насправді. Вже замовив цей кірпіч, вже чекаю. Скоро прийде.
❤3
This Is How You Lose the Time War
Ви напевно чули про цю книгу, вона мені здається зараз прям усюди. І вона без сумніву цього вартує. Ось дивишся і розумієш за що вона виграла всі ці пафосні книжкові нагороди.
Якщо сухо переписати анотацію, є дві організації які ворогують між собою в безкінечній війні часів. Дві їхні агентки постійно мічуться між таймлайнами, всесвітами і незрозуміло чим ще в надії здобути перемогу для саме свого таймлайну, своєї імперії. Але в якийсь момент їх так це задовбало, що вони вирішили залишати один для одної листи. Поступово, ці листи стають для них майже єдиною причиною жити.
Але це все насправді не передає головного, бо в кожній прекрасній історії всі складові повинні бути хоча б хороші, але одна якась риса зазвичай виділяється бо вона неймовірна. В цій історії це мова. Читати цю книгу це ніби читати поему, ніби дивитися на океан, ніби занурюватися в безодню. Трошки складно бо мова складна. Точніше не так, багато слів значень яких я не знаю, багато літературних відсилок які я не розумію. Треба концентруватися щоб розуміти що відбувається і куди їх там знову занесло, але як же красиво.
Це в першу і в останню чергу романтична історія. Війна часів це всего лише декорація, інші персонажі не мають значення, результат не має значення. Воно про двох істот що незважаючі на все закохалися одна в одну, бо хто ще може зрозуміти старезну сутність, що прожила сотні життів в сотнях таймлайнів, крім такої ж старезної сутності. Перед тим як стати історією про кохання, це історія про самотність.
Їх листи одна одній це безумовно найкраща частина. Якщо можна назвати найкращою частиною половину книги. Ніяких вам awkward діалогів з тіндера про how are you and what do you do. Цих двох не цікавлять нормальні людські речі, тільки філосовські діалоги наповнені сенсами. І коханням. Тим приємніше дивитися як їх листи прогрессують з часом і вони перетворюються на loving mess. Доречі, книга написана двома авторами, один з них писав листи Ред, інша - листи Блю. Кажуть не давали один одному підглядати.
Трошки нагадує Good Omens, бо теж про не людей. Трошки нагадує Doctor Who, але точно не вайбами старої наукової фантастики. Найбільше нагадує старі англійські романтичні поеми. Єдине що, дуже цікаво де і як головні героїні видумали собі гендер, але нажаль в книзі пояснень наче немає. Вони не фемінні, вони не нормативні, для обох гендер немає жодного значення, але в обох він є.
Коротше, дуже раджу якщо ви таке любите. Якщо не любите, хоч спробуйте. Книга зовсім коротенька і перекладена на українську.
Мільйон/10 як література, 8/10 як по вподобайкам від Ро.
Ви напевно чули про цю книгу, вона мені здається зараз прям усюди. І вона без сумніву цього вартує. Ось дивишся і розумієш за що вона виграла всі ці пафосні книжкові нагороди.
Якщо сухо переписати анотацію, є дві організації які ворогують між собою в безкінечній війні часів. Дві їхні агентки постійно мічуться між таймлайнами, всесвітами і незрозуміло чим ще в надії здобути перемогу для саме свого таймлайну, своєї імперії. Але в якийсь момент їх так це задовбало, що вони вирішили залишати один для одної листи. Поступово, ці листи стають для них майже єдиною причиною жити.
Але це все насправді не передає головного, бо в кожній прекрасній історії всі складові повинні бути хоча б хороші, але одна якась риса зазвичай виділяється бо вона неймовірна. В цій історії це мова. Читати цю книгу це ніби читати поему, ніби дивитися на океан, ніби занурюватися в безодню. Трошки складно бо мова складна. Точніше не так, багато слів значень яких я не знаю, багато літературних відсилок які я не розумію. Треба концентруватися щоб розуміти що відбувається і куди їх там знову занесло, але як же красиво.
Це в першу і в останню чергу романтична історія. Війна часів це всего лише декорація, інші персонажі не мають значення, результат не має значення. Воно про двох істот що незважаючі на все закохалися одна в одну, бо хто ще може зрозуміти старезну сутність, що прожила сотні життів в сотнях таймлайнів, крім такої ж старезної сутності. Перед тим як стати історією про кохання, це історія про самотність.
Їх листи одна одній це безумовно найкраща частина. Якщо можна назвати найкращою частиною половину книги. Ніяких вам awkward діалогів з тіндера про how are you and what do you do. Цих двох не цікавлять нормальні людські речі, тільки філосовські діалоги наповнені сенсами. І коханням. Тим приємніше дивитися як їх листи прогрессують з часом і вони перетворюються на loving mess. Доречі, книга написана двома авторами, один з них писав листи Ред, інша - листи Блю. Кажуть не давали один одному підглядати.
Трошки нагадує Good Omens, бо теж про не людей. Трошки нагадує Doctor Who, але точно не вайбами старої наукової фантастики. Найбільше нагадує старі англійські романтичні поеми. Єдине що, дуже цікаво де і як головні героїні видумали собі гендер, але нажаль в книзі пояснень наче немає. Вони не фемінні, вони не нормативні, для обох гендер немає жодного значення, але в обох він є.
Коротше, дуже раджу якщо ви таке любите. Якщо не любите, хоч спробуйте. Книга зовсім коротенька і перекладена на українську.
Мільйон/10 як література, 8/10 як по вподобайкам від Ро.
❤7