Завтра, вже завтра виходить книга яку я чекав... та всього три роки насправді. Вже замовив цей кірпіч, вже чекаю. Скоро прийде.

This Is How You Lose the Time War

Ви напевно чули про цю книгу, вона мені здається зараз прям усюди. І вона без сумніву цього вартує. Ось дивишся і розумієш за що вона виграла всі ці пафосні книжкові нагороди.

Якщо сухо переписати анотацію, є дві організації які ворогують між собою в безкінечній війні часів. Дві їхні агентки постійно мічуться між таймлайнами, всесвітами і незрозуміло чим ще в надії здобути перемогу для саме свого таймлайну, своєї імперії. Але в якийсь момент їх так це задовбало, що вони вирішили залишати один для одної листи. Поступово, ці листи стають для них майже єдиною причиною жити.

Але це все насправді не передає головного, бо в кожній прекрасній історії всі складові повинні бути хоча б хороші, але одна якась риса зазвичай виділяється бо вона неймовірна. В цій історії це мова. Читати цю книгу це ніби читати поему, ніби дивитися на океан, ніби занурюватися в безодню. Трошки складно бо мова складна. Точніше не так, багато слів значень яких я не знаю, багато літературних відсилок які я не розумію. Треба концентруватися щоб розуміти що відбувається і куди їх там знову занесло, але як же красиво.

Це в першу і в останню чергу романтична історія. Війна часів це всего лише декорація, інші персонажі не мають значення, результат не має значення. Воно про двох істот що незважаючі на все закохалися одна в одну, бо хто ще може зрозуміти старезну сутність, що прожила сотні життів в сотнях таймлайнів, крім такої ж старезної сутності. Перед тим як стати історією про кохання, це історія про самотність.

Їх листи одна одній це безумовно найкраща частина. Якщо можна назвати найкращою частиною половину книги. Ніяких вам awkward діалогів з тіндера про how are you and what do you do. Цих двох не цікавлять нормальні людські речі, тільки філосовські діалоги наповнені сенсами. І коханням. Тим приємніше дивитися як їх листи прогрессують з часом і вони перетворюються на loving mess. Доречі, книга написана двома авторами, один з них писав листи Ред, інша - листи Блю. Кажуть не давали один одному підглядати.

Трошки нагадує Good Omens, бо теж про не людей. Трошки нагадує Doctor Who, але точно не вайбами старої наукової фантастики. Найбільше нагадує старі англійські романтичні поеми. Єдине що, дуже цікаво де і як головні героїні видумали собі гендер, але нажаль в книзі пояснень наче немає. Вони не фемінні, вони не нормативні, для обох гендер немає жодного значення, але в обох він є.

Коротше, дуже раджу якщо ви таке любите. Якщо не любите, хоч спробуйте. Книга зовсім коротенька і перекладена на українську.

Мільйон/10 як література, 8/10 як по вподобайкам від Ро.

До вашої уваги, колекція «смерть Еда»

Ми випадково потрапили на фестиваль хот соусів, я спробував щось під назвою suicide souse і було норм. Але я відчував його потім ще пів години. Сказав Еду щоб він тримав мою руку і не давав купувати більше соусів.

Також, мені сказали що апперентлі я брехло бо кажу що воно не гостро і змушую пробувати. Воно не гостро!

Також ми пішли в кіно на Wicked. Єдине що, в замовив напій з льоду та соку, а там дають тільки такі стакани для нього.
Ви подивіться на це!

Про ниття та кадавра з друзів

Як вам заходити в інстаграм? В вас теж таке буває що ви гортаєте стрічку якусь, а там друг вже відслужив, закінчив три магістратури, курси такмеду, побував в усіх країнах, навчився малювати, зʼїздив на гастролі, завів свій бізнес, одружився та завів трьох дітей? А ви за цей час просто навчились заварювати гарний пуер та не сдохли, так що ви порівнюєте себе з цим другом і відчуваєте себе погано?

Ось в мене таке постійно. Як мені психотерапевтка пояснювала, часто наш мозок цього друга підсвідомо ліпить зі всього свого кола спілкуванняю, не розбираючись що це все взагалі-то різні люди. Тим паче не розбираючись які там в кого обставини і не думаючи що люди свідомо постять хороше і не кажуть про погане. Тому я називаю цю штуку кадавром з друзів і намагаюся себе з ним не порівнювати. Бо для когось я та сама проджект менеджерка з величезною (ніт) зп в 25 рочків що розʼїзжає по Європах.

Так, всі ви частина цього монстру з моєї голови. Живіть тепер з цим. Тому так важливо обирати правильну точку референсу. Тому так важливо орієнтуватися в першу чергу на себе.

Про ниття приблизно так само, бо ось у інших проблеми, а в мене нічого взагалі поганого не відбувається. І взагалі я живу в Європі, які в мене можуть бути проблеми. Це і правда, і неправда одночасно. Думаю ви зараз розумієте про що я. І якщо бородьбу з кадавром доведеться залишити на терапію, проблему ниття я ігнорувати не можу.

Тому, ниття в цьому каналі абсолютно заборонено
В сенсі моє. Моє ниття заборонено. Ви в коментах робіть що хочете. Але я не буду в своїх дописах концентруватися на своїх проблемах чи стражданнях. Звісно якщо станеться щось абсолютно критичне, я напишу. Але чесно сподіваюся що до цього не дійде. Це не значить що я не буду ділитися досвідом чи питати порад, але я дійсно не хочу мучати ні себе, ні вас зайвим скигленням. Особливо враховуючи мою локацію.

Чи створю я тим самим щасливого та успішного кадавра в цьому просторі? Думаю ні, але хто знає. Тим паче ви знаєте яка я в чатах. Але хоча б мені самій буде потім приємно передивлятися свій же канал. Плюс писати про травму не заборонено.

P.S. В мене насправді є окремий канал для ниття. Він дуже елітний, називається saved massages.
Картинка з офісу сьогодні.

Prague is a weird mixture of Lviv and Dresden. I will not elaborate.

Знайшов цю чудову картинку абсолютно випадково. В мене немає зараз часу дивитися як саме робилася вибірка і в яких саме країнах, але це можна почитати по посиланню. ~30к людей.

Але я вибрав ідіотські хайлайти:
🍆 apparently, транс-люди люблять блоуджоби не так сильно, як цис
🧐 as expected, rapeplay та інші ігри з нонконсентом прям виділяються на шкалі, популярно, але дуже табу
🏳️‍🌈 серед транс-людей менше домінантів. в мене навіть є теорія чому
🩸кінки на кровіщу, боді-хорор та фурі на диво розповсюджені саме серед транс-людей
🥴 es expected, расистська обʼєктифікація, підлітки та школа, це більше до цис-чоловіків
😱 sissification однаково цікаво для всіх гендерів
👨‍❤️‍👨 кінк на геїв це до жінок, хто б сумнівався
💉як і медичні кінки. really?
🤔 доречі, медичний кінк, мізгендерінг, біль та тройнічки, apparently, однаково табу
🫠 ґендерне розподілення класичних дом/саб кінків викликає купу питань до нашої культури
🤯 бути домом це більш socially acceptable чим бути сабом
🤓 ці три кінка однаково популярні. feet, blood, urine
💀 просто не дивіться вправо вниз. не знаю нащо воно взагалі там

Інджой. Не сприймайте серйозно. https://aella.substack.com/p/fetish-tabooness-and-popularity-v3

На цьому тижні в мене просто купа роботи, купа маленьких справ та два маленьких тріпи. Один вже закінчився, на черзі другий. А я просто хочу щоб мене залишили один на один з кирпичем Сандерсона!
Реально, як повернусь, буду читати кожну вільну хвилинку поки він не закінчиться.