Щоб ви знали, фільм Конклав просто невимовне лайно. Повірити не можу що цей треш зняли з такими гарними акторами. Угх.

І про неочевидні переклади очевидних слів.

Trench, nuggets and country

Тобто окоп, самородки та сільська місцевість. А ви про що подумали?

З вами знову вечір дивних фактів, цього разу про Конклав та Пап. Чесно кажучі, мені би навіть подобався цей дивний культ ця католицька естетика, якби ж вона б ще не мала такого впливу на сучасність. Не хочу образити нікого з католиків, але я думаю всі ми можемо погодитися що у верхівки церкви є трохи проблем.

1. Першим Папою вважається Апостол Петро, навіть одна з їх регалій це перстень рибалки, що слугує нагадуванням чиї вони спадкоємці. новий Папа зазвичай обирє їмʼя серед попередників чи інших святих, типу як знак чий підхід він сам хоче наслідувати, але другого Папи з іменем Петро ніколи не було і не буде. Це традиція.

2. Зараз триває період що називається Sede vacante, тобто фактично на чолі католицької церкви зараз стоїть Колегія Кардиналів. Що трохи смішно, бо всі чиновники Римської Курії (крім трьох) в цей період втрачають всі посади.

3. Доречі про той рибацький перстень. За традицію він кожен раз виготовляється новий і кардинали повинні зламати його як тільки смерть Папи була констатована.

4. Кардинали це єпископи з правом голосу на Конклаві, обираються виключно Папою. Тобто в теорії він може неабияк вплинути на вибори послідовника. В них прикольні червоні шати (кров Христа), крутий honorific (Eminentia), купа привілей, пафосне кільце і можливість зайти з ноги в будь-який католицький храм та провести там месу.

5. Серед них купа італійців, що логічно.

6. До приходу Івана Павла 2 перстні на руках Пап чи кардиналів тре було всім цілувати. Зараз так вже не роблять, плюс вони відмовилися від дорогоцінних каменів

7. Тре сказати що вони за останні 50 років дуде багато від чого відмовились. Тренд почав Іван Павло 2 коли відмовився від частини регалій і церемоній. Франциск возвів це майже в абсолют, відмовившись від майже усіх класичних атрибутів. Якщо ви спитаєте мене, це така собі ознака сучасного католицтва - показова відмова від пафосу і категорична відмова змінити щось справді значуще

8. Зараз Іван Павло 2 (Кароль-Йозеф Войтила) це класика, але в 1978 році його обрали як компромісну кандидатуру. Той рік взагалі був трохи стресовим для католиків, Іван Павло 1 помер всього через 34 дні правління. Войтила доречі зазнавав при житті критики з обох боків, хоча саме він відповідальний за абсолютно дубові погляди сучасного католицтва. Він був проти жінок-священиць, контрацепції для абсолютно будь-яких цілей (навіть в епідемію ВІЛу) та інших крутих речей. Він затирав сексуальні скандали. Він навіть влип в якусь історію з банками

9. Але коли він помер, на площі скандували "святий негайно", хоча перед канонізацією повинно пройти 5 років. Зараз він святий доречі

10. Про Конклав 2005 року відомо підозріло багато. Якийсь анонімний кардинал виклав свої нотатки по результатам всіх чотирьох турів голосування. Головне змагання було між традиціоналістом Йозефом Ретцінгером, тодішнім деканом кардинальської колегії (тобто він був відповідальним за проведення конклаву) та лібералом Хорхе Бергольйо, архієпископом Буенос-Айроса. За чутками, Ретцігера обрали тільки тоді, коли Бергольйо публічно попросив за нього не голосувати (за себе в сенсі)

11. Бергольйо все одно переміг Конклав у 2013 (з першої спроби), після відречення Ретцігера (Бенедікт 16). В інтернеті люблять згадувати що він був першим папою-єзуїтом в історії, та він також був нерукопожатим у своєму ордені аж до обрання. Через його діяльність під час правління хунти в Аргентині та контроверсію з катуваннями двох членів ордену

13. Образ Франциска в медіа взагалі дуже цікавий, бо всі його обожнюють (не укранці звісно), але він робив буквально якийсь мінімум і абсолютно не робив те що було дуже треба

14. В Ватикані досі існує "біла привілея". Це не те що ви подумали, це право деяких королев-католичок надягати біле на офіційну аудієнцію з Папою. Всі інші королеви повинні надягати чорну сукню та вуаль

15. Крім королови Елизавети 2, вона могла носити (і носила) при Папі що завгодно. Бо в церковній ієрархії вони були рівними.

16. Тіло Папи належить церкві, на випадок майбутньої канонізації.

На картинці….щось з Ватикану. Але дивіться, там радуга і якийсь гетьман!

Давайте допоможемо Рогнеді повийобуватись….

Жарти про твінків, «горшок» та Генрі 5 складати сюди

Не дивилася Євробачення цього року бо все одно хайлайти всі викладуть потім, але моїм фаворитом була Щвеція. Чому?
Та мені просто подобається балаган і дивацтво. Пісня крута, вокал гарний, чуваки смішні.
Але виявилося що вони підтримують русню! Це було написано в якісь новині про «за кого не голосувати українцям» яку шерив хтось з друзів бо вони пошерювали «проросійські пости».

Цими постами виявилися лайку гурту під всіма коментарями у тіктоці в їх підтримку, навіть якщо коментарі з болот. Тобто вони просто лайкали всі коментарі залишені під відео що не були відверто мерзенними.
Звісно могли б і не лайкати, але мені це якось малувато для зради. І точно недостатньо щоб ставити їх в один ряд з якимсь Томі Кешем чи як його.

Також я бачила абсолютно ідіотський розгон в мережі на тему того, що шведська група підтримує болота через те що співає про баню. І я блін навіть не знаю як це коментувати крім як «так ось для чого потрібно знатися на інших культурах».

Але якщо я неправий і щось пропустив, виправить мене будь-ласка і я видалю їх з плейлисту.

З вами нова непостійна рубрика "шо там в Гілеаді"

В ефірі сеанси некромантії, знущання над трупом та примус людей до витрати тисяч баксів на абсолютно невиправдану хрінь. І все через заборону абортів.

Це насправді дуже сумна історія, вона сталася з жителькою штата Джорджия на імʼя Адріана. Вона звернулася до лікаря через сильні головні болі, отримала якісь пігулки і пішла додому. Інтернет тут свідчить що їй треба була операція, але лікарі відмовили в ній через вагітність, але я тут не знаю наскільки це правда. В будь-якому випадку, нажаль на наступний день в неї стався масивний крововилив і лікарі оголосили смерть мозку.

Це є смертю за всіми параметрами, фактично та легально, навіть більшість релігій тут не сперичається. Нажаль, ця жінка померла і якісь функції її організму зараз підтримуються тільки завдяки апарату ШВЛ та інших заходів по затримці некрозу тканин. Зазвичай нормальний протокол в цьому випадку - відключити тіло людини від апарату та провести поховання. Єдиний випадок коли лікарі декілька днів чекають, це коли людина ще при житті дала згоду на донорство органів.

Але не в цьому випадку. Справа в тому, що Адріана на момент смерті була на 9 тижніі вагітності і відключення її від апарату буде розклядатися як аборт. Який в цьому штаті є легальним тільки за умови, увага зараз буде іронічно, якщо вагітність несе загрозу для життя людини. Як ви бачите, ситуація не підпадає під необхідні критерії.

Це значить що мільйони ідіотів в інтернетах зараз кричать що таке знущання над трупом це абсолютна норма і її сімʼя повинна бути вдячна за "збереження життя невинної дитини". Її сімʼя хоче просто нормально поховати цю нещасну жінку, але замість цього вони стикаються з медичними рахунками та медійним розголосом, бо оплачувати всю цю хрінь вони мають зі свого гаманця.

І якщо раптом так станеться що дитина зможе народитися, вони будуть вимушені оплачувати ще ці медичні рахунки. Бо ніякий плід не може нормально розвитися в тілі мертвої матері, це неможливо. Я не експерт, але припускаю що це мало б сенс в районі 20 тижні, але аж ніяк не в 1 триместрі. Так що скоріше за все ці знущання завершаться через пару тижнів самі собою.

На них ніхто не нападав, вони це з собою роблять самі. А потім вони ще й на світову політику впливають своїми людожерськими виборами.


Для мене ця історія в першу чергу про величезну пропасть між людьми які відносно в адекваті і різними фанатиками. Бо можна скільки завгодно приводити логічні аргументи підпираючі їх цифрами з наукових досліджень, фотографіями та реальними кейсами, але якщо людина приравнює життя живої людини до скупчення клітин яке само навіть у пробірці не виживе, ніяка логіка не працює.

Не має сенсу розповісти про науку людям що не мають базових шкільних знань і базових принципів всесвіту. Так само немає сенсу розмовляти з людьми які вбили собі щось в голову і не сприймають жодних доказів своєї неправоти. Не тільки в цій ситуації, завжди так.

Нажаль шукати якісь аргументи доводиться, бо відселити всіх ушльопків на іншу планету не вийде.

Сталося неймовірне. В поганому сенсі. Зі мною такого ніколи не було.
…

В мене було сьогодні так багато мітів, що зараз тупо болить горло.

Думки на полях. Про різницю між гарними та поганими працівниками:

Person 1: Да, я розумію чого нам це треба, звісно все буде зроблено за місяць. Як прогрес? Та все чудово, я тільки ось тут трохи чекаю тікет, мені колега не відповідає. Ой щось все виявилося складніше, повільно йде але все буде. Та та, точно все буде.
Тиждень до дедлайну: Нічого не готово, виявилося що проблема складніше, це все люди що мені не відповідають, я взагалі цього не хотіла і нам це не потрібно, в сенсі ми про це n місяців тому домовлялися, в нас немає капасіті.

Person 2: Катю, що це за хрінь ти мені принесла. Хто цей ідіотизм придумав, тут мільйон ризиків, незрозуміла ціль і взагалі треба все робить не так. Чого ми не можемо просто ……*години дискусій»
Тиждень до дедлайну: Ну я все зробив, наче нормально працює, але все таки ось такі, такі і сякі ризики справдилися. Тре щось робить.

Моралі не буде.

А ні, мораль буде. Як думаєте, чому друга людина займає позицію голови департаменту?

Sorry you feel this way 
Sorry this was painful for you, I didn't mean to hurt you 
I'm sorry if you were offended
I regret that this happened this way 

....and all variations of this bullshit

I hate this. If you are using this, please stop. I'm begging you. Well, I'm not begging you, but this is the reason I can lose all my respect for the person. 

Why is that? Just imagine - you are sitting in a nice cafe with your allegedly nice friend and suddenly, this friend is spilling their drink right in your lap. And you are like "What the flying fuck dude?" and their response is "I'm sorry you feel this way". I bet you will be offended. 

So, this is called a Non-Apology. When the person at fault is shoving absolutely no remorse and instead, tuning the blame to the victim. They did nothing wrong, it's your fault that you feel that way. You shouldn't be offended at all, but because for some reason you are, they are graceful enough to tell you that they are sorry. 

When is it okay to say that? Only when it’s truly not your fault. That’s it.
For example, if your friend had a fight with someone else and now they’re upset, it can be kind to say “I’m sorry you feel that way.” Probably. I don’t think this kind of phrase is very common in Ukrainian, but English speakers use it a lot.

But if you had the fight with your friend — and now you say something like that? Nope. That’s not okay. It sounds like you’re a dick.

And here is the tricky part, lots of people I know say this when they think they are not at fault. Here is the trick, if you are part of the situation in question - don't say this. Say something else. Yes, people are unreasonable but anybody can see right through your half-ass apology and they will be even more pissed. And really, it’s much more honest to say that you see no reason to apologize. Or try to figure out the root cause. Otherwise, it will feel forced anyway. 

Making excuses is the same, but that one just sounds childish. Like you are trying to pull that "my dog ate my homework" trick on your elementary school teacher. 

The best response? I don't know and I would be happy to hear your suggestions. 

So yeah. Own your freaking mistakes, it's always the best strategy.

Короче, рятуйте. Мізки трохи закоротило від перенапруги і я не можу читати чи слухати щось. Спати теж поки не можу.

Задайте мені якесь питання? Про що завгодно. Обіцяю відповісти чесно.

Коротке беззмістовне волання про рецепти в інтернеті

Якщо погуглити якийсь рецепт, то першим-другим-третів запитом завжди буде щось типу super easy something something, no cake, no bake, no fun, no work. Мені доводиться додавати до запиту щось типу authentic, чи якісь ще прикметники щоб воно мені видало потрібний рівень складності. Чи іноді я просто формую дуже специфічний запит.

Це взагалі дуже круто, рецепти повинні бути швидкими та доступними, більшість людей не готові скуповувати пів магазану, а потім стирчати на кухні пів дня щоб щось там зробити. Але я не хочу EASY, я хочу HARD та COMPLICATED. І потім все одно переробити весь рецепт бо щось мені не подобається.

Ця частина вона не про страждання, мені скоріше смішно що я маю вишукувати собі дивне різними способами, такі собі жартики над власними мізками.

А ось тут далі про страждання. Американські рецепти це просто як прямий портал до пекла. Так все написано в CUPS. Боже ну немає в мене вдома ніяких cups, відчепиться. Хочете бути не як весь інший світ, пишіть ounces чи я не знаю що вони там ще використовують. Бо cups підходить тільки до рецептів формату "візьміть 1 cup of cake mix, 1 cup of milk, 2 eggs, mix and bake on 360 FAHRENHEIT!!!!!"

Можливо вони там всі колективно не вміють готувати бо використовують виключно ті кляті cups. Звісно кудоси всім тим прекрасним кріейторам що переводять все у грами, ось би так завжди було. І це при тому що мої улюблені кріейтори як раз з Америки часто.

Але! Ще звісно не варто забувати про sugar, бо якщо я бачу що це американський рецепт, то я просто автоматично сиплю тільки 2/3 вказаного вмісту цукру. Інакше виходить просто страшний сон діабетика. Тут можна подумати що справа в моїй нелюбові до солодкого, але ні, майже будь-який європейський рецепт calls for less sugar. Якщо звісно це питання саме солодкості, а не консистенції.

Ніякого хейту до американців якщо що. Принаймні через онлайн рецепти. Це просто інша культура, так само як наприклад англійці в усі свої солодощі сують патоку, а азійцям не можна довіряти вказати точний час приготування лапші на упаковці. Просто штуки на які я постійно натикаюся.

Так чи інакше можна завжди спитати в чату GPT який все перекладе куди треба. А потім я все одно все зміню, зроблю не так, додам трави і тісто буде на воротах. Доречі, а вам коли-небуть казали про тісто на воротах?

Торт для Еда.

Ро і ларпи

Мені це трохи складно зараз писати, але please, bare with me. Справа в тому, що мені зараз не хочеться їздити на ігри і я не думаю що найближчі пару років щось радикально зміниться.

Мені дуже довго не хотілося це визнавати, бо більшість з вас я знаю через наше чудове комʼюніті довгий час мені здавалося що говорячи це, я відштовхую від себе друзів. Повірте, я знаю що це взагалі не так, з більшістью з вас ми навіть не розмовляємо про ларпи. Більш того, навіть життя за межами України не заважає мені спілкуватися з близькими людьми. Але можливо саме через цей страх мені важливо це зараз проговорити.

Чому так? Частково через інші пріорітети в житті, частково через обмежену кількість ресурсів, частково тому що саме по собі комʼюніті для мене завжи було важливіше за гру. Частово тому що сам по собі відіграш не несе для мене цінності.

Дорогий друг допоміг усвідомити ще одну причину - на відміну від більшості з вас, я буквально виросла в оточенні старих рольовиків. Я почала їздити на київські ларпи зі своїх 17 років і честно, абсолютно нікому такого не раджу. Це комʼюніті в багатьох аспектах мене сформувало, але це те життя, яке я насправді ніколи повноцінно не обирала для себе.

Чому я взагалі це пишу? Можна ж просто не їздити нікуди. Слухайте, я не знаю, мені важливо зараз це тут написати, так вже вийшло. Мене іноді питають чи збираюся я кудись їхати. Купа людей мені пропонує ларпи як спосіб вирішення всіх моїх проблем. Ви не уявляєте скільки разів я чула що треба просто спробувати європейські проекти, раз я все одно вже тут живу.

Дякую за поради, але мені правда абсолютно нецікаво. Більш того, я точно знаю що це зробить гірше. Ні, не "ну а спробуй ти не розумієш про що ти взагалі кажеш". Як не дивно, я дійно розумію про що кажу.

Мене безмежно цікавлять історії і персонажі. Світи і концепції. Чужа культура та звичаї. Те, як люди створюють свої реальності і інтерпретують чужі. Те, як можна зіграти зовсім іншу людину. I just don't want to be part of it myself, принаймні зараз, принаймні в такому вигляді. Якщо хочете, мене цікавлять проекти, але емоційний аспект персонажної взаємодії ніяк мене не чіпляє.

Не зрозумійте мене неправильно, це не значить "не говоріть зі мною про ларпи ніколи". Для багатьох моїх друзів це величезна частина життя і мені цікаво про це слухати. Це також не значить що я взагалі не збираюся нікуди ніколи їхати, можливо кудись і поїду.

Але вважайте що це мій гейс. I would participate only when I will really care deeply about the project. Це не про "цікаво", величезна купа тем є для мене цікавими і іноді, коли я читаю якісь анонси, ловлю себе на думці що "а було би круто". Це про - воно повинно хвилювати мене настільки щоб я хотіла сама побути частинкою цього світу.

Також це про ретельність підготовки. Я більше не хочу брати участь у ларпі приділяючі недостатньо уваги сеттінгу та людям, мені воно зараз відчувається як неповага до людей навколо.

Якщо я хочу грати і ігри тільки заради quality time with my friends, я явно роблю щось взагалі не те. Провести час з друзями можна якось по іншому і всім від цього буде краще.

Мені сумно що я не знаю як взаємодіяти з деякими людьми не через ларпи, але я думаю що я зможу якось figure it out. Заради деяких я готова куди завгодно взагалі поїхати, але мені хочеться ще й бути чесною по відношенню до них в цьому аспекті.

Мені все ще хочеться допомагати друзям з їх проектами. After all, я нікуди не дінусь від менеджменту, а сторітеллінг взагалі є одним з моїх найбільших інтересів. Мені цікаво створювати світи з іншого боку.

Дякую що вислухали, мені важливо було поставити тут якусь крапку.

As one wise man once said, you can always choose again.


P.S. Ось пишеш тут глибокі тексти годинами, а купу лайків все одно збирає торт.

Давайте поспівчуваємо Еду разом...

Зазвичай я зовсім не запамʼятовую свої сни, тим паче мені дуже рідко сниться щось варте запамʼятання. Я маю на увазі, сон з героями та подіями, а не просто рандомні кольорові плями. Але ось цей прям вже тиждень з голови не виходить.

Короче, сиджу я в своїй старій школі на уроці французького з Самою Жахливою Учілкою (тм), при чому я не памʼятаю з якою саме, в мене їх було як мінімум чотири і вони всі були надзвичайно жахливі. Напевно це був збірний образ. Вона щось пише на дошці і просить мене пересласти речення на французьку, але я не памʼятаю жодної французької. В голову лізе лише німецька.
Звісно я їй про це кажу, типу пані Жахлива Вчителько, не знаю я вашої французької, але я знаю німецьку, хочте на німецьку перекладу? Але ніт, їй тре французька і вона мені про це кричить як справжня гарпія. Я прям дуже намагаюся перекласти щось на французьку, але в голові тільки німецька! Десь тут сон закінчується.

В моїй голові ці мови абсолютно взаємозамінні бо в школі була така політика - всі діти вчили другу (третю) іноземну, французьку або німецьку, щоправда вибору нам ніхто не давав. Розподілення було просто за парними та непарними роками, тобто наприклад весь 3 клас вчить французьку, весь 4 - німецьку. Як ви вже зрозуміли напевно, я вчив французьку.

Про що, як ви могли б теж зрозуміти, я зараз трохи шкодую. Чи знаю я французьку? Та взагалі ні, можу хіба каву замовити та зрозуміти щось з легких розмов. Тобто рівень на півшишечки вищій за людину що ніколи в житті її не вчила.

Дякувати Жахливим Учілкам!

А сказати я хотів ось що, зараз німецька то в мене дефолтна іноземна за замовченням. Вона лізе в голову в будь-якій ситуації, навіть якщо моїх знань недостатньо щоб нею норм розмовляти. Навіть якщо я хочу замовити капуч в Італії.

Відчуття що мої мізки задубіли в певній конфігурації і не хочуть вести себе інакше.

Якщо хочете, пишіть і я витягну вам карту. Весь завтрашній день.

Мені терміново треба дізнатися. Всі ж знають про шекспірівське thou? Pronoun in Middle English, the same as “you”.
Thou shaln not kill, Thou shaln not steal, Honour thy Father and thy Mother, yada yada

Так ось, мені з дитинства казали, що колись в англійській мові було дві форми, «ти» та «ви». Як в купі інших мов. Потім одна відпала, інша зберігалась і використовується дотепер.

Завжди думала що thou це «ви». Мені колись про це сказали і взагалі воно звучить якось логічно з точки зору розвитку мов. Я навіть від когось чула вброс що англомовні капець невічливі бо на всіх тикають. Мене саму скоріше дивували їх способи сказати «ви» як множинну, а не ввічливу форму. Y’all, you gays, youse etc.

Але це все хрінь. You це колишня форма множини і ввічливості, а thou - неформальний займенник однини. І в оригінальному Шекспірі це навіть помітно. І про це написано на Вікіпедії.

А в Біблії короля Джеймса apparently використовується thou щоб сказати що ти, ось саме конкретно ти, shaln not commit adultery, а не ви всі людиська як група.

Скажіть, це я одна все життя під каменюкою сиділа, чи це справді не загальновідома штука?

Я вирішив що зараз буду готувати пиріг не використовуючі жодних вагів, межерментів, рецептів, гуглу, чашок і взагалі. Подивимося що вийде.

Всім хто чекав результатів експерименту з пирогом на який я наайболіла інгредієнтів - ось воно.