Сталося неймовірне. В поганому сенсі. Зі мною такого ніколи не було.
…

В мене було сьогодні так багато мітів, що зараз тупо болить горло.

Думки на полях. Про різницю між гарними та поганими працівниками:

Person 1: Да, я розумію чого нам це треба, звісно все буде зроблено за місяць. Як прогрес? Та все чудово, я тільки ось тут трохи чекаю тікет, мені колега не відповідає. Ой щось все виявилося складніше, повільно йде але все буде. Та та, точно все буде.
Тиждень до дедлайну: Нічого не готово, виявилося що проблема складніше, це все люди що мені не відповідають, я взагалі цього не хотіла і нам це не потрібно, в сенсі ми про це n місяців тому домовлялися, в нас немає капасіті.

Person 2: Катю, що це за хрінь ти мені принесла. Хто цей ідіотизм придумав, тут мільйон ризиків, незрозуміла ціль і взагалі треба все робить не так. Чого ми не можемо просто ……*години дискусій»
Тиждень до дедлайну: Ну я все зробив, наче нормально працює, але все таки ось такі, такі і сякі ризики справдилися. Тре щось робить.

Моралі не буде.

А ні, мораль буде. Як думаєте, чому друга людина займає позицію голови департаменту?

Sorry you feel this way 
Sorry this was painful for you, I didn't mean to hurt you 
I'm sorry if you were offended
I regret that this happened this way 

....and all variations of this bullshit

I hate this. If you are using this, please stop. I'm begging you. Well, I'm not begging you, but this is the reason I can lose all my respect for the person. 

Why is that? Just imagine - you are sitting in a nice cafe with your allegedly nice friend and suddenly, this friend is spilling their drink right in your lap. And you are like "What the flying fuck dude?" and their response is "I'm sorry you feel this way". I bet you will be offended. 

So, this is called a Non-Apology. When the person at fault is shoving absolutely no remorse and instead, tuning the blame to the victim. They did nothing wrong, it's your fault that you feel that way. You shouldn't be offended at all, but because for some reason you are, they are graceful enough to tell you that they are sorry. 

When is it okay to say that? Only when it’s truly not your fault. That’s it.
For example, if your friend had a fight with someone else and now they’re upset, it can be kind to say “I’m sorry you feel that way.” Probably. I don’t think this kind of phrase is very common in Ukrainian, but English speakers use it a lot.

But if you had the fight with your friend — and now you say something like that? Nope. That’s not okay. It sounds like you’re a dick.

And here is the tricky part, lots of people I know say this when they think they are not at fault. Here is the trick, if you are part of the situation in question - don't say this. Say something else. Yes, people are unreasonable but anybody can see right through your half-ass apology and they will be even more pissed. And really, it’s much more honest to say that you see no reason to apologize. Or try to figure out the root cause. Otherwise, it will feel forced anyway. 

Making excuses is the same, but that one just sounds childish. Like you are trying to pull that "my dog ate my homework" trick on your elementary school teacher. 

The best response? I don't know and I would be happy to hear your suggestions. 

So yeah. Own your freaking mistakes, it's always the best strategy.

Короче, рятуйте. Мізки трохи закоротило від перенапруги і я не можу читати чи слухати щось. Спати теж поки не можу.

Задайте мені якесь питання? Про що завгодно. Обіцяю відповісти чесно.

Коротке беззмістовне волання про рецепти в інтернеті

Якщо погуглити якийсь рецепт, то першим-другим-третів запитом завжди буде щось типу super easy something something, no cake, no bake, no fun, no work. Мені доводиться додавати до запиту щось типу authentic, чи якісь ще прикметники щоб воно мені видало потрібний рівень складності. Чи іноді я просто формую дуже специфічний запит.

Це взагалі дуже круто, рецепти повинні бути швидкими та доступними, більшість людей не готові скуповувати пів магазану, а потім стирчати на кухні пів дня щоб щось там зробити. Але я не хочу EASY, я хочу HARD та COMPLICATED. І потім все одно переробити весь рецепт бо щось мені не подобається.

Ця частина вона не про страждання, мені скоріше смішно що я маю вишукувати собі дивне різними способами, такі собі жартики над власними мізками.

А ось тут далі про страждання. Американські рецепти це просто як прямий портал до пекла. Так все написано в CUPS. Боже ну немає в мене вдома ніяких cups, відчепиться. Хочете бути не як весь інший світ, пишіть ounces чи я не знаю що вони там ще використовують. Бо cups підходить тільки до рецептів формату "візьміть 1 cup of cake mix, 1 cup of milk, 2 eggs, mix and bake on 360 FAHRENHEIT!!!!!"

Можливо вони там всі колективно не вміють готувати бо використовують виключно ті кляті cups. Звісно кудоси всім тим прекрасним кріейторам що переводять все у грами, ось би так завжди було. І це при тому що мої улюблені кріейтори як раз з Америки часто.

Але! Ще звісно не варто забувати про sugar, бо якщо я бачу що це американський рецепт, то я просто автоматично сиплю тільки 2/3 вказаного вмісту цукру. Інакше виходить просто страшний сон діабетика. Тут можна подумати що справа в моїй нелюбові до солодкого, але ні, майже будь-який європейський рецепт calls for less sugar. Якщо звісно це питання саме солодкості, а не консистенції.

Ніякого хейту до американців якщо що. Принаймні через онлайн рецепти. Це просто інша культура, так само як наприклад англійці в усі свої солодощі сують патоку, а азійцям не можна довіряти вказати точний час приготування лапші на упаковці. Просто штуки на які я постійно натикаюся.

Так чи інакше можна завжди спитати в чату GPT який все перекладе куди треба. А потім я все одно все зміню, зроблю не так, додам трави і тісто буде на воротах. Доречі, а вам коли-небуть казали про тісто на воротах?

Торт для Еда.

Ро і ларпи

Мені це трохи складно зараз писати, але please, bare with me. Справа в тому, що мені зараз не хочеться їздити на ігри і я не думаю що найближчі пару років щось радикально зміниться.

Мені дуже довго не хотілося це визнавати, бо більшість з вас я знаю через наше чудове комʼюніті довгий час мені здавалося що говорячи це, я відштовхую від себе друзів. Повірте, я знаю що це взагалі не так, з більшістью з вас ми навіть не розмовляємо про ларпи. Більш того, навіть життя за межами України не заважає мені спілкуватися з близькими людьми. Але можливо саме через цей страх мені важливо це зараз проговорити.

Чому так? Частково через інші пріорітети в житті, частково через обмежену кількість ресурсів, частково тому що саме по собі комʼюніті для мене завжи було важливіше за гру. Частово тому що сам по собі відіграш не несе для мене цінності.

Дорогий друг допоміг усвідомити ще одну причину - на відміну від більшості з вас, я буквально виросла в оточенні старих рольовиків. Я почала їздити на київські ларпи зі своїх 17 років і честно, абсолютно нікому такого не раджу. Це комʼюніті в багатьох аспектах мене сформувало, але це те життя, яке я насправді ніколи повноцінно не обирала для себе.

Чому я взагалі це пишу? Можна ж просто не їздити нікуди. Слухайте, я не знаю, мені важливо зараз це тут написати, так вже вийшло. Мене іноді питають чи збираюся я кудись їхати. Купа людей мені пропонує ларпи як спосіб вирішення всіх моїх проблем. Ви не уявляєте скільки разів я чула що треба просто спробувати європейські проекти, раз я все одно вже тут живу.

Дякую за поради, але мені правда абсолютно нецікаво. Більш того, я точно знаю що це зробить гірше. Ні, не "ну а спробуй ти не розумієш про що ти взагалі кажеш". Як не дивно, я дійно розумію про що кажу.

Мене безмежно цікавлять історії і персонажі. Світи і концепції. Чужа культура та звичаї. Те, як люди створюють свої реальності і інтерпретують чужі. Те, як можна зіграти зовсім іншу людину. I just don't want to be part of it myself, принаймні зараз, принаймні в такому вигляді. Якщо хочете, мене цікавлять проекти, але емоційний аспект персонажної взаємодії ніяк мене не чіпляє.

Не зрозумійте мене неправильно, це не значить "не говоріть зі мною про ларпи ніколи". Для багатьох моїх друзів це величезна частина життя і мені цікаво про це слухати. Це також не значить що я взагалі не збираюся нікуди ніколи їхати, можливо кудись і поїду.

Але вважайте що це мій гейс. I would participate only when I will really care deeply about the project. Це не про "цікаво", величезна купа тем є для мене цікавими і іноді, коли я читаю якісь анонси, ловлю себе на думці що "а було би круто". Це про - воно повинно хвилювати мене настільки щоб я хотіла сама побути частинкою цього світу.

Також це про ретельність підготовки. Я більше не хочу брати участь у ларпі приділяючі недостатньо уваги сеттінгу та людям, мені воно зараз відчувається як неповага до людей навколо.

Якщо я хочу грати і ігри тільки заради quality time with my friends, я явно роблю щось взагалі не те. Провести час з друзями можна якось по іншому і всім від цього буде краще.

Мені сумно що я не знаю як взаємодіяти з деякими людьми не через ларпи, але я думаю що я зможу якось figure it out. Заради деяких я готова куди завгодно взагалі поїхати, але мені хочеться ще й бути чесною по відношенню до них в цьому аспекті.

Мені все ще хочеться допомагати друзям з їх проектами. After all, я нікуди не дінусь від менеджменту, а сторітеллінг взагалі є одним з моїх найбільших інтересів. Мені цікаво створювати світи з іншого боку.

Дякую що вислухали, мені важливо було поставити тут якусь крапку.

As one wise man once said, you can always choose again.


P.S. Ось пишеш тут глибокі тексти годинами, а купу лайків все одно збирає торт.

Давайте поспівчуваємо Еду разом...

Зазвичай я зовсім не запамʼятовую свої сни, тим паче мені дуже рідко сниться щось варте запамʼятання. Я маю на увазі, сон з героями та подіями, а не просто рандомні кольорові плями. Але ось цей прям вже тиждень з голови не виходить.

Короче, сиджу я в своїй старій школі на уроці французького з Самою Жахливою Учілкою (тм), при чому я не памʼятаю з якою саме, в мене їх було як мінімум чотири і вони всі були надзвичайно жахливі. Напевно це був збірний образ. Вона щось пише на дошці і просить мене пересласти речення на французьку, але я не памʼятаю жодної французької. В голову лізе лише німецька.
Звісно я їй про це кажу, типу пані Жахлива Вчителько, не знаю я вашої французької, але я знаю німецьку, хочте на німецьку перекладу? Але ніт, їй тре французька і вона мені про це кричить як справжня гарпія. Я прям дуже намагаюся перекласти щось на французьку, але в голові тільки німецька! Десь тут сон закінчується.

В моїй голові ці мови абсолютно взаємозамінні бо в школі була така політика - всі діти вчили другу (третю) іноземну, французьку або німецьку, щоправда вибору нам ніхто не давав. Розподілення було просто за парними та непарними роками, тобто наприклад весь 3 клас вчить французьку, весь 4 - німецьку. Як ви вже зрозуміли напевно, я вчив французьку.

Про що, як ви могли б теж зрозуміти, я зараз трохи шкодую. Чи знаю я французьку? Та взагалі ні, можу хіба каву замовити та зрозуміти щось з легких розмов. Тобто рівень на півшишечки вищій за людину що ніколи в житті її не вчила.

Дякувати Жахливим Учілкам!

А сказати я хотів ось що, зараз німецька то в мене дефолтна іноземна за замовченням. Вона лізе в голову в будь-якій ситуації, навіть якщо моїх знань недостатньо щоб нею норм розмовляти. Навіть якщо я хочу замовити капуч в Італії.

Відчуття що мої мізки задубіли в певній конфігурації і не хочуть вести себе інакше.

Якщо хочете, пишіть і я витягну вам карту. Весь завтрашній день.

Мені терміново треба дізнатися. Всі ж знають про шекспірівське thou? Pronoun in Middle English, the same as “you”.
Thou shaln not kill, Thou shaln not steal, Honour thy Father and thy Mother, yada yada

Так ось, мені з дитинства казали, що колись в англійській мові було дві форми, «ти» та «ви». Як в купі інших мов. Потім одна відпала, інша зберігалась і використовується дотепер.

Завжди думала що thou це «ви». Мені колись про це сказали і взагалі воно звучить якось логічно з точки зору розвитку мов. Я навіть від когось чула вброс що англомовні капець невічливі бо на всіх тикають. Мене саму скоріше дивували їх способи сказати «ви» як множинну, а не ввічливу форму. Y’all, you gays, youse etc.

Але це все хрінь. You це колишня форма множини і ввічливості, а thou - неформальний займенник однини. І в оригінальному Шекспірі це навіть помітно. І про це написано на Вікіпедії.

А в Біблії короля Джеймса apparently використовується thou щоб сказати що ти, ось саме конкретно ти, shaln not commit adultery, а не ви всі людиська як група.

Скажіть, це я одна все життя під каменюкою сиділа, чи це справді не загальновідома штука?

Я вирішив що зараз буду готувати пиріг не використовуючі жодних вагів, межерментів, рецептів, гуглу, чашок і взагалі. Подивимося що вийде.

Всім хто чекав результатів експерименту з пирогом на який я наайболіла інгредієнтів - ось воно.

Так, друзі. Пограйте зі мною в гру «куди не можна додати сир».

Умови такі: ви кажете страву в яку, на вашу думку, не можна додати сир. Я розповідаю як би я його туди додала.

Сиром вважається все в назві чого є слово «сир» на одній з чотирьох відомих мені мов.

В мене зараз абсолютно страшний нечитун бо мізків немає взагалі ні на що. Привілеї роботи головою, очевидно. Минулого місяця нічого на цю тему не писала, тому зараз за два відразу.

1. The Testimants by Margaret Atwood. Неймовірно. Мені сподобалася сильно більше за Оповідь Служниці насправді. Всім раджу, хоча першу книгу вартує прочитати до цього. Чи перший сезон серіалу.

2. A Sorcerress comes to Call by T. Kingfisher. Дуже нудно, але that's on me, я думала це фентезі. Це хоррор. Написано прекрасно, від цієї авторки іншого і не очікувалося. Точно буду щось ще від неї читати, але тепер з відповідними очікуваннями.

3. Against Empathy by Paul Bloom (20%). Це взагалі "домашка" від моєї терапетки, прекрасна книга. Раджу всім хто не всіє контролювати свій емоційний респонс на тригери. Маю на увазі так би мовити proper retribution, в мене наприклад саме з цим проблеми.

4. The Secret History by Donna Tartt (60%). Чудова книга, але вона буквально могла би бути разів у пʼять коротша. Поки що я її не дочітую, повернуся коли буду менше біситься через це переливання з пустого в порожнє. Але читати варто.

5. Delta of Venus by Anaїs Nin. Як можно напевно здогадатися по назві, це порно збірка 40х. Як не дивно, читала це для букклубу, обоговорення було прекрасне. Дуже цікаво, з точки зору розвитку літератури і суспільсва звісно. Саме порно відверто застаріле, who would've though"

6. 3 ein Leben Ausserhalb by Geoffroy de Lagasnerie (20%). Хай вас не плутає назва, це французька книга. Я просто завжди вказую тут книги мовою прочитання, а не оригіналу. Теж для букклубу і я не знаю взаналі нащо я в це влізла. Неймовірно цікавий філосовський нонфікшн про людські стосунки, особливо дружбу. Нажаль книга супер нова і переклад є тільки на німеціку, тому я страждаю і плююся, але жую цей кактус.

Я також відкривала це близько 7 якихось інших книг, але не прочитала і 5 відсотків. Доведеться повернутися до них потім. Перечитала шматки улюблених. Зараз почала "Пекло слідувало за нами", поки що дуже круто і сподіваюся книга українською піде простіше. Переклад чудовий доречі, правда від помилок редактури закотуються очі.

…. якщо ви колись думали що казати словосполучення статевий акт чи sexual intercourse це якось довго - спробуйте geschlechtsverkehr (гешлехтсфеакеа)

Тепер хоч зрозумію про що мій гінеколог зі мною розмовляє

Але насправді навіть не в тому жарт. Німецьке слово найкоротше. Вони просто використовують скорочення. GV (гєфау)

Ось вам факт про Німеччину який ніхто не знає!
Принаймні його складно зрозуміти не знаючі німецьку. Я сама не відразу помітила

Короче, німці страшні фанати каламбурів у назвах закладів. Воно усюди, один раз побачиш і більше ніколи не розбачиш

Серйозно:
BarBerlin - барбершоп біля мого дому
Kreuzburger - бургери у берлінському районі Kreuzberg
Burgermeister - знову фаст-фуд з бургерами. Bürgermeister це мер міста
Second Hemd - hemd німецькою рубашка
Dönerstag - Döner + Donnerstag (четвер)
Wurst case scenario - сосиска + worst case scenario
Spätify - Späty (маленька крамничка) + Spotify
Brotique - угх. хлібний бутік?

Ну ви поняли. Воно усюди.

Але є один каламбур якого ви ніколи не побачите в Берліні. Це все що стосується берлінерів, тобто пончиків з начинкою

Ця назва популярна на заході Німеччини чи за межами країни. В Берліні їх називають pfannkuchen. Тобто панкейки. Ну або donuts

Відкрила слак написати пару відложек бо завтра дей офф. Там одна галіма таска яку в пʼятницю колега не закінчив, а проект горить і все треба встигнуть. Так ось, він мені ТІЛЬКИ ЩО (00:35) написав що все зробив.

З одного боку, хулі він працює. З іншого - хулі я працюю. Вирішила все таки побути нормальною людиною і кинула йому теж відкладене на завтра, а не відповідь прям зараз