Їду додому після робочого відпочинку ось зараз, все супер, спала правда десь годин 12 за три дні. Відкриваю календар на завтра, а там це. Міт на 8:30, в пʼятницю була відпустка, інвестігейт я то почала, але результати не на тому рівні щоб share it with this esteemed group.

It looks like the only thing I will be sharing with you tomorrow is my frustration.


P.S. Це просто трохи смішна історія, no hard feelings. Вона не знала що мене не було, в неї дуже забитий календар і інший часовий пояс, так що все логічно.

Одна з моїх улюблених англомовних фраз: I plead the fifth

Тобто "ссилаюся на пʼяту". Це взагалі-то посилання на Fifth Amendment в конституції Сполучених Штатів, що людина має право не свідчити проти себе. Типу під час свідчень відмовитися від відповіді на питання бо це може інкримінувати ЇЇ у злочині.

Ось як коли у Джеффрі Еппштейна спитали чи тусив він з Трампом у присутності дівчат віком молодше 18 років. Ссилаюся на пʼяту (шосту, чотирнадцяту) - сказав мудак.

Зараз звісно використовується в мільйоні інших, більш лайтових контекстах. Як ага, ти мене підловив, хаха. Не буду відповідати, ти сам все знаєш.
- хто зʼїв всі мої шоколадки?
- I plead the fifth!
- хто твій улюблений родич?
- I plead the fifth!

P.S. Бажаю Трампу поскоріше возʼєднатися з таким чудовим другом.

Зараз напишу вам найкращий відгук на кіндл евер. Ось та причина чого їх треба куплять!

Короче, я їхала у потязі і пила взяту з дому каву з вівсяним молоком. Так як подорож вже була складною, а я взагалі розтяпа - поклала чашку в сумку з кіндлом і забула на пів години. Звісно ж не закрутила і ця мерзенна кавово-вівсяна жижа розлилася прям усюди. Моя нещасна книжка в цьому ще якийсь час маринувалася поки я не помітила. Весело кошмар.

Просто уявіть собі - дійстаю кіндл, а там з порту для зарядки тупо ллється гажа. Я його трушу, а воно все крапає і крапає. При цьому він зараза все ще працює, бо там екран реагує коли його чипаєш, навіть у глибокому сні. Я звісно не зважаючі на всі ці миготіння екрану думала що книгу тепер тільки викинути.

Спитала в чату жпт що робить і він каже - ну взагалі-то твій кіндл waterproof, але ж ти його вівсянкою залила, тупий мʼясний мішок. Ось овсянка може бути проблемою, каже чат, візьми воду і обережно промий порт, каже чат.

Так що да, я цю хрінь ще й водою залила, бо воду він як виявляється переживає нормально. Коли вода с порту почала литися вже чиста, я залишила його у спокої, але до Варшави залишалося їхати ще 4 години. Тобто він весь цей час ще лежав мокрий.

Далі уявіть знову - 12 ночі, центральний вокзал, я шукаю пакети instant рису у жабці. Знайшла. Прийшла в готель, засипала рис у наволочку, поклала туди книжку. Ось це напевно прибиральниця зранку здивувалася. Залишила на три дні не чіпаючі.

Так ось, чому я раджу кіндл: ВІН ВИЖИВ!

Працює прекрасно, наче він і не потонув у вівсяній гажі. Заряджається норм, все норм, вже пару днів їм користуюся.

В мене kindle paperwhite 2024.

Мене настільки поплавило за ці останні тижні, що я мало не спитала зараз у своєї нечуючої подруги чи можна їй відправити войс.

😑😑😑

Друг шукає донора для котика в Києві. Може хтось з вас може допомогти чи підказати куди звернутися. Його повідомлення:

‼️терміново шукаю донора для котика в Києві
Вік донора: від 1 до 6 років
Обовʼязкова вакцинація
Вага донора: від 4 кг (чим більше, тим краще)
Котик має бути домашній, без вигулу на вулицю.
Ми лікуємось в Зоолюкс і вже робили декілька переливань крові, через анемію.
Нажаль, показники знизились і терміново шукаємо донора.
В клініках, де нам вдавалось взяти кров раніше, її немає і коли буде - не зрозуміло.
Перед переливанням котика перевірять на ряд захворювань так що заодно отримаєте свіжі аналізи. Звичайно всі маніпуляції за наш рахунок, оплатимо таксі, або заїдемо машиною.

АДП: Поки знайшли

Поки в мене немає сил ні на що, поділюсь з вами прекрасним фото.

Тімбілдінг з колегами. Смуга перешкод. Колеги витягують мене з грязюки. На щастя, потім нас усіх засунули в величезну пральну машину.

Взагалі кожен раз як виїзжаю на робочій івент це як вікно у зовсім інший світ. Ну знаєте, той у якому дорогі готелі та маленькі тарілочки з їжею. Це непогано. Думаю гарний готель це маст хев раз на деякий час.

Але купа думок через це насправді. Бо це не через те що зазвичай я спілкуюсь з іншими людьми чи живу якесь інше життя, це зовсім не так. Просто Варшава сильно відрізняється від Берліну.

Так що такі штуки це просто лакмусовий папірець змін.

Грязюка була мєрзка.

Про расизм

Не хочеться взагалі про це писати якщо чесно, але я знову злюся на людей в інтернатах.

Памʼятаєте декілька років тому всі казали що українці вважаються people of colour? Воно насправді має багато варіацій, типу щось про те що ми не колонізатори, тому «білі привілеї» на нас не працюють. І взагалі ніяких привілей не завезли. Коротше, тяжко бути українцем, отхватуєш з усіх сторін, і від білих, і від "кольорових".

І чесно, I couldn't disagree more. Справа в тому, що white чи white passing люди за замовченням привілийовані в майже всіх кутках нашої планети. Не через історію їх країн, не через сучасні події - просто через зовнішність.

Дискусія явно постійно підіймається через відношення до біженців у Європі, що не визнають освіту, ставляться зверхньо, пропонують низькокваліфіковані вакансії і глузують зі знання англійською. Чують акцент і викликають поліцію бо підозра в нелегалах, чи що там ще в інтернеті кажуть. Звісно все це може ставатися, але це не расизм, це називається дискримінація.

Расизм це коли на вас косо дивляться на вулиці "просто так". Це коли викликають поліцію бо "щось ти підозріло вигялядаєш". Коли кожен раз шманають на секуріті довже за всіх твоїх друзів. Це коли тебе оверсексуалізують та фетишизують за замовченням. Коли кажуть що всі "такі як ви" воняють і "щось з вами не так". Коли доволиться буквально змінювати імʼя бо твоє власне ніхто не вимовляє. Не трошки типу Катя-Кейт, а буквально інше імʼя. Коли твоя нормальна текстура волосся це "непрофесійно" і треба носити перуку.

Чоловіку складно зрозуміти сексизм, цис-людині - трансфобію, а білому - расизм. Мені теж складно якщо що, буквально читаю книжки і думаю ну що ж за срака там написана, так в цивілізованому світі небуває. Але реально, чи може хтось з вас сказати що ви жодного разу не дивилися предвзято на людину через колір шкіри/етнічність?

Якщо можете - мої вітання. Я не скажу, мені в дитинстві казали близько до ромів не підходити. Взагалі для ілюстрації можна подивитися в комент секцію до будь-якого чорного українця у тіктоці, там пекло.

Плюс тут є ще питання що ми мало знаємо про всі нюанси цього дискусу в Європі та Штатах, не думаю що в багатьох з нас є взагалі сили туди лізти. Але це дійсно складне питання і лізти туди не розібравшись я би особисто не радила. А то іноді виходить як коли в нашему кутку інтернету підципили гештег blacklivesmatter.

Короче, в Ро знову на щось підгоріло, ну ви зрозуміли.

Хочу розказати вам про свої улюблені англійські ідіоми, бо чого б ні. Писати їх у стовбчик я звісно не буду, тому ловіть овердраматичну історію - вони всі там.
Всі події вигадані і не мають жодного відношення до реальності. На щастя.


Ok, I need to spill some tea. Honestly, it’s absolutely exhausting and I have no patience to watch this trainwreck any longer. So, a few months ago my boss gave me a new project. Obviously, I was down — on the surface it sounded interesting enough. But it turns out that half the people involved were half-assing their responsibilities.

Of course, I couldn’t care less how many hours they work per day, but they managed to turn my project into a total shitshow. The rabbit hole only grew deeper over time. And the most important part? Now they’re throwing me under the bus like I'm a perfect scapegoat!

Like, yeah, allegedly I’m the real piece of work and responsible for this dumpster fire. I’m telling you, accusations like that are the definition of corporate small-dick energy. And today was the last straw, so I’m spilling the beans on the internet. So yeah, right now I have absolutely zero fucks to give.

Hope they all have a come-to-Jesus moment soon, otherwise I’m calling it a day.


А які ваші улюблені?

Друзі, треба допомога
Ед каже що зараз друга година, я кажу що зараз перша година. Ось годинник.
Яка в біса друга година?

Чат жпт згоден з Едом, але і мене трошки порвався шаблон.

Чому я читаю фанфіки

Ну звісно тому що I'm a sucker for a gay romance, але ви і так це знаєте. Відповідь насправді трохи цікавіша.

Декілька раз чула таку фразу від друзів: я зараз не можу читати книги/дивитися серіали/ходити в кіно. Нажаль нормальна штука в момент стресу. Нашому мозку треба сили для того щоб сконцентруватися на сюжеті, запамʼятати нову інформацію і навіть відчувати емоції. Коли операційка зайнята іншим, жодна людина не зможе отримати задоволення від чогось нового, навіть якщо дуже цікаво.

Мені такі речі помічати дуже складно. Все ще не можу прийти до розуміння що мій запас емоційних реакцій кінцевий, так само як і мій запас концентрації. Але правда в тому, що навіть закуп у незнайомому магазині з цінниками незвичною мовою вже віджирає в нас краплю дорогоцінного ресурсу. А це далеко не найжахливіше.

Мені не складно прочитати книгу швидко. Мені не складно прочитати книгу англійською. Коли в мене є сили, навіть німецьку книгу з перекладачем прочитаю. Мені складно звикнути до нових персонажів, світу та стилю автора. Кожен раз коли я беру нову фікшн книгу - це невеличка бородьба з собою. Продратися через перші декілька глав, зрозуміти хто всі ці люди і звикнути.

Тому часто нон-фікшн заходить простіше. З ним звісно інша проблема, часто він не дає відпочивати. Ще жодного разу не зустрічала нон-фікшн книгу яку було б цікаво читати через сюжет. Плюс часто прочитаєш 50 сторінок і вже мізки перевантажено.

Це не все. Часто таке буває, відкладаю книгу перед кульмінацією. Не надовго, мені ж цікаво - чисто трошки подихати і налити собі кави. Може до наступного дня. Мені треба підготуватися до великої кількості емоцій, бо інакше навіть найцікавіша історія може трохи накрити. Занадто різкий сюжетний поворот може вибити мене з колеї на дні, через це я раніше завжди читала спойлери до майже всіх серіалів та книжок.

І це нормально. Ми споживаємо нове для того щоб отримати емоції та насолодитися неочікуваними поворотами. Заради якогось катарсису та щоб подумати над новими ідеями. Більша частина людей боїться спойлерів бо це прибирає цю новизну.

Як ви вже зрозуміли, це не про мене. Читання це гобі яке допомагає мені прийти дотями і пережити стрес. Коли я заряджена і не дуже втомлена, я візьму з полиці улюблене фентезі. Коли після тяжкого дня все ще є трохи мізків - можна почитати щось прям вумне. Може навіть німецькою.

Але коли мені погано, коли я не хочу думати і бачити людей, коли мозок буквально гудить від перенапруги - я читаю фанфіки. Ao3 це ідеальний майданчик для втомленної мене. Одна система тегів чого вартує. Там немає нічого неочікуваного, там тільки персонажі і тропи про які я і так все знаю. Це приносить комфорт і це заспокоює.

Звісно можна сказати що бувають фанфіки краще і більше за оригінал. Так, бувають. І вони не допомагають мені заспокоїтися!

Улюблені ігри, вже прочитані книги і знайомі вулиці біля дому теж допомагають. І звісно - це історія не про мене. Це абсолютно нормальний і описаний механізм роботи мозку нейродивіргентних людей. В мене він приймає таку форму - у вас можу виглядати по іншому чи бути відсутнім.

Мене питали чому я не додаю фанфіки у перелік прочитаного, хоча це теж читання. Ось це причина чому.

А як у вас воно працює?

Вчора дізналася що виявляється все життя живу з chronic pain і жодної гадки про це не мала. Сиджу трошки притрушена якщо чесно. Дичина якась.

Окей друзі, мені треба пояснювальна бригада. Що означає це емодзі?
🤗

Так як це мій канал і я пишу що про що хочу - напишу про іслам. Чи стосується це мене? Взагалі ні. Чи маю право я про це розмірковувати? Er, shady. Але це цікаво.

Короче, є одна хрінь яку я прям ненавиджу бачити - це жінка одягнена по всім ісламським законам поряд з чоловіком у футболці, шортах та ще з золотим годинником.

Яке моє діло? I'm a fashion police. Та ніяке, але ця конкретна релігія, вона дуже сильно про правила. Те не носи, то не роби, це не надягай. І так само як правила прийстойності для жінок, існують такі ж самі правила для чоловіків.

Так, жінка не повина спокушати якихось рандомних мужиків на вулиці, але і мужики то повинні відвернути погляд як її бачать. І жінки, і чоловіки в ісламі не мають залишатися на одинці з кимось протилежної статі якщо це не їх близький родич. Чоловік повинен забезпечувати жінку, etc, etc.

А ще чоловік повинен пристойно одягатися. А саме:
- мати бороду
- покривати голову
- не ходити в одязі що не прикриває зону від пупка до колінок
- не носити золото
- не носити шовк
- не носити нічого в обтяжку
- не бути занадто екстравагантним
- краще вдягати біле

Ось такі цікаві факти. І звісно, є чоловіки які слідують всім цим законам, але мені все таки здається що жінок які носять хіджаб все таки більше. Навіть на вході у стамбульські мечеті жінок-туристок просять надягнути хустку, але жодного такого правила для чоловіків.


Взагалі я людина достатньо opinionated. Мені не складно формувати своє відношення до всяких контроверсійних топіків, але були три тези над якими я буквально думала роками. Питання релігійних свобод у розрізі фемінізму це одна з таких тем. Як відділити women's opression від women's right to religious freedom.

І ось в чому штука - коли система вимагає виконання всіх норм виключно від жінок, на мою думку це чудовий приклад саме сексизму. Навіть у найбільш людожерських ісламських режимах у законі прописані тільки норми поведінки жінок, хоча здавалося б, повинні всії прєсовать. І навіть мусульмани у Європі чи Америці часто сварять жінок, а самі ходять у шортах.

Ну короче, такоє.
Всі інші релігійні спільноти теж так роблять звісно. Крім ультраортодоксальних євреїв - там усі страждають.

“I think it’s worth to have a cost of, unfortunately, some gun deaths every single year so that we can have the Second Amendment to protect our other God-given rights. That is a prudent deal. It is rational.” - Charlie Kirk.
He added: “Having an armed citizenry comes with a price, and that is part of liberty.”

Lol

Ділюсь лайфгаком. Як елевейтнути швидку локшину о 10 ночі коли не хочеться нічо робить, але тре смачненьке asap.

Плюс так вона виглядає більш як повноцінна вечеря.

В мене це гострий shin ramyun який треба поварити пару хвилин, але whatever works for you. Як на мене локшина яку тре варить is superior, але її це й знайти складно.

Кароче. Прибираєте майже всю воду, додаєте те що в пакуванні. Далі берете яєчко, розбиваєте у миску і колихаєте палками ніби ви справжній корейський шеф. Далі трете туди пармезан, стільки ж скільки яєчка. Додаєте цю масу до гарячої локшини і швидко мішаєте.
Локшина повинна бути не на вогні (якщо ви її варили).

Готово, ви прекрасні, можете записати що це фʼюжн. Зверху можна навалить цибульки.

Хай. Пограйте зі мною в гру. Ось купа рандомних фактів про ADHD/аутизм в мене з голови. Вгадайте які з них реальні, а які я тільки що вигадала.
Переможець отримає... щось. Можливо сковорідку.

1. Аутичні діти часто ходять на ципочках (як це українською?)
2. Люди з adhd часто гіперфокусуються на абсолютно однаковій їжі якийсь час, а потім раптово бачити цю хрінь не можуть
3. Аутизм асоціюється з "неконформним" відчуттям власного гендеру
4. Adhd/аутизм асоціюється з синестезією
5. Люди з adhd постійно не помічають речі навколо, мозок просто викреслює це зі свідомості
6. Існує також лінк з різними синдромами гіперпластичності кінцівок
7. Adhd найчастіше "плутають" з біполяркою
8. Аутизм дуже складно відрізнити від cpdsd, симптоми однакові
9. Жінка може мати "чоловічий" аутизм і навпаки
10. Купа проблем в діагностиці жінок повʼязані з гендерними стериотипами ассесорів, не з "інакшістю" симптомів
11. Існує досить популярна теорія що легендами про changelings зʼявилися саме як пояснення нейродивергентності
12. Літературний троп "insuffereble genius" це буквально adhd/аутизм
13. Adhd/аутизм спадкуються
14. До 2013 року діагноз audhd не ставився
15. Аутичні часто страждають від надмірної емпатії, не від її недостачі

Мені реально цікаво послухати які факти з цих це повна хрінь.

Окей, we have a winner. Навіть не один. Ха.

Всі 15 пунктів є правдою. Правда я погоджуся, формулювання могли би бути і точніші. Зараз поясню те що викликало більше за все зауважень.

3. Так, така лінка є, і під цим я маю на увазі "зустрічається в групі аутичних частіше ніж в середньому по популяції". Аутичні дійсно частіше повідомляють про гендерну дисфорію, я не знаю з чим це повʼязано. Хто хоче дізнатися побільше, є навіть інтернет-термін autustic gender
4. Те ж саме тут - "частіше ніж у середньому по лікарні"
5. Думаю всі тут розуміють, "викреслення з реальності" це не медичний термін, але є медично це буде пояснюватися саме через зміщення фокусу
6. Joint hypermobility синдроми дійсно частіше зустрічаються у людей з adhd/acd. Якщо кому цікаво, на цей канал підписана одна експертка
8. cPTSD це комплексний птср, тобто не одна масивна травма, а купа маленьких
9. Деякі прояви аутизму дійсно лінкуються зі статтю, але по перше, це звісно не бінарна характеристика. По друге, дуже складно виділити що є дійсно сиптомом, а що просто проблеми діагностики, стериотипи, bias, батьки що не звертаються до лікарів, etc. Наприклад у хлопчик, що розтавляє іграшкові літачки у ряд, виявити аутизм простіше ніж у дівчинки що робить все те саме з купою барбі
12. Це не медичний факт, так що трактуйте як хочете

Ну і так, хто був правий:
Кейт та Кошка Софія обидві написали що все правильно, але 3 пункт сумнівний. Сайбо сказали що все є правдою, але уточнили що тільки про аутизм. Кит знала що всі пункти правда і підкорегувала мене у формулюваннях. Наче нікого не забула?

Кому з вас треба пательня?

I just need this right now

Я тільки що дізналася що Абігейл Торн грає в Домі Дракона. Походу доведеться все таки дивитись другий сезон.

Гайз, треба допомога. Реально
Ось моє робоче місце. Please don’t mind the срач
Тре купити новий стіл, бо цей звісно дуже якісний, але не зручний. Модель вже обрана, я буду замовляти регульований standing desk, але не знаю який колір обрати
Any piece of advice?