Чого біологічна стать це насправді складна штука

Я впевнений що всім тут зрозуміло чому це непросте питання, але я зараз напишу деяку конкретику. Чисто на випадок якщо вам треба буде аргументи в дискусіях і, тому що мені цікаво про це писати.
Дісклеймер: це не про гендер, це саме про біологічну стать.

Здається що у людей в цілому є розуміння що гендер це достатньо складна штука, але з біологічною статтю все наче повинно бути просто. Я маю на увазі, це ж чисто медичні штуки, літералі наші тіла, а не соціальний конструкт. Хлопчик чи дівчинка, пеніс чи вагіна, XY чи XX. Right? Nope!

Як визначається біологічна стать людини
Зазвичай у пологовому за виглядом геніталій немовляти. Приблизно в 1 випадку на 2000 цей тест не спрацьовує і потрібні якісь додаткові кроки. Іноді навіть ці додаткові кроки не вносять ясність. Іноді навпаки, людина тільки з роками зрозуміє що вона інтерсекс. Як бачите, визначення за пенісами-вагінами явно недостатньо.

Ось основні характеристики які визначають біологічну стать людини:
- хромосоми
- гонади (яєчники чи сімʼяники)
- рівень статевих гормонів
- внутрішні статеві органи
- зовнішні статеві органи
- вторинні статеві ознаки

Існує купа людей з незбіжністю за цими ознаками. Частина з них може вважатися інтерсекс з біологічної точки зору. Причин для неспівпадіння може бути безліч, починаючі від захворювань і закінчуючи трансгендерним переходом. Тому я вважаю що сказати FtM в процесі переходу що він "біологічна жінка" це не просто по мудацьки, а ще й фактично трохи дивно.

Енівей, зрозуміло що з людськими тілами може бути повний месс, але може з хромосомами зрозуміліше?

Чому визначення за хромосомами це теж не панацея
46XX для жінки або 46XY для чоловіка це далеко не єдиний варіант конфігурації хромосом, людська генетика це взагалі доволі складна штука. Існує безліч варіантів зайвих хромосом, чи навпаки їх недостатні. 45X0, 47XXY, 47XYY, 47XXX, 48XXYY - це все реальні варіанти людського каріотипу, деякі з цих порушень навіть складно виявити, бо їх носії та носійки не мають видимих симптомів.

На цьому моменті можна сказати що Y хромосома детермінує стать. Це як раз правда, але існує просто безліч варіантів де все може піти не так.

Наприклад:
Синдром Свайера - жінки з хромосомним набором 46XY. Ці люди визначаються при народженні як жінки, мають жіночу будову тіла і тд.
Синдром де ля Шапеля - чоловіки з хромосомним набором 46XX, теж саме, стать при народженні визначається як чоловіча і людина виглядає як чоловік.

Важливо, що не існує жодних варіантів подивитися на свої хромосоми крім як зробити дослідження. Більшість людей гадки не має що в них там в ДНК коїться. Просто щоб ви розуміли, цих людей з прикладів часто діагностують у дорослому віці коли вони звертаються до лікаря через інфертильність.

Ще може статися що з хромосомами все ок, але щось ще в організмі пішло не за планом. Наприклад:
Синдром Морріса - люди з хромосомним набором 46XY і нечутливістю до андрогенних рецепторів. Залежно від ступеню нечутливості, можуть мати різний фенотип та бути по різному записані при народженні. Людина з повною нечутливістю буде нічим не відрізнятися від жінки зі "стандартним" XX.

Що там ще? Менструація? Можливість народжувати?
Ну тільки повністю відбитий довбойоб може визначати стать за цим лайном, бо так можна виписати з жінок людей які мають складнощі зі здоров'ям.

До чого я це все веду
У людей існує просто величезна кількість варіацій статевих характеристик, те що більшість з нас можна запхати в бінарну статеву коробочку не значить що всіх можна і це нормально. Я просто задовбався чути дичину з кожного утюга, особливо коли її використовують для виправдання трансфобії.

Тим часом в нас movie night. Так, це карбонара. Так, без вершків.

Ро: ну все, я задовбавсь, голова болить, беру дей офф.
Теж Ро: *аппрувить дей офф, а потім інтенсивно працює дві години*
Що пішло не так???

TWIMC: це тому що я люблю свою роботу, все ок.

Про ВІЛ-інфекцію та ірраціональні страхи

Дисклеймер: Я не лікар, не професіонал і навіть не квір-персона з членом. Я просто пишу про те що мені хочеться, здається цікавим та корисним

В мене є достатньо відчутний страх підхопити ВІЛ, будь-яке STI насправді. Звинувачую в цьому телебачення нульових, мерзенні уроки охорони здоровʼя в школі та загальний сором щодо сексу навʼязаний суспільством.
Чому я називаю цей страх ірраціональним? Бо вважаю нормальним перевіряти шприц в лікарнях і користуватися презервативом, не вважаю - панічку після кожної околосексуальної взаємодії. В мене на жаль буває саме друге.

Але зазвичай ми боїмося невідомого, а факти допомогають справлятися зі страхом. Тому я пишу про факти. В основному про секс, бо як не заразитися через кров наче зрозуміло.

Як працює ВІЛ
Вірус атакує клітини крові відповідальні за наш імунітет, тобто чим більше вірусу в організмі, тим більше клітин він винищує - тим слабкіший імунітет. Без лікування, з роками вірусне навантаження в організмі поступово збільшується, імунітет слабшає і людина починає підхоплювати супутні захворювання, розвивається СНІД.

Як воно лікується
Повністю позбутися вірусу поки неможливо, проте наразі існує неймовірно ефективна противірусна терапія (ART). Вона складається з комплексу препаратів що приймаються щодня протягом життя, вони підтримують вірусне навантаження на мінімальному рівні, клітини встигають відновлюватися і імунітет не падає. Рівень вірусу в людей що успішно проходять терапію настільки низький, що навіть ВІЛ-тест не в змозі його ідентифікувати. Очікуванна тривалість життя для пацієнтів на ART (без розвиненого СНІДу) зараз майже не відрізняється від стандартної по популяції.
Люди на ART живуть повноцінне життя і не можуть нікому передати ВІЛ.

Зараження при статевому контакті
Тут починається цікаве, вирогідність заразитися серйозно залежить від виду сексу. Нижче цифри за стандартних умов, на 10000 контактів з ВІЛ-позитивною людиною яка немає симптомів і не проходить ART. В скобках неінфікований партнер.

Анальний секс (for bottom) - 138/10000
Анальний секс (for top) - 11/10000
Вагінальний секс (for bottom) - 8/10000
Вагінальний секс (for top) - 4/10000
Оральний секс - 4/10000 і нижче

Варто зазначити, що вирогідність зараження залежить від купи факторів. Вірусного навантаження, обрізання, інших STI, інтенсивності сексу, діслокації рідин, ранок у роті, пірсингу, положення місяця, знаку зодіака, позиції. Мінет ризикованіше за куні, особливо якщо ковтати. Give is safer than receive.

Профілактика
Well, барʼєрний контрацептив це завжди гарна ідея, але це не єдиний варіант.

PReP (профілактика перед ризиком). Пігулки що пʼють перед сексом щоб не заразитися.
Зазвичай це Truvada або Descovy, вони найбільш ефективні якщо почати пити по одній в день за 7 днів до контакту і далі продовжувати поки є потреба. Як варіант, можна випити дві пігулки мінімум за дві години до та одну на наступний день. Ці препарати знижуть вирогідніть зараження ВІЛ на 99% при сексі, на 74% при вживанні наркотиків через інʼєкції.
Так, це саме ті пігулки які пʼють перед квір-оргіями. Взагалі їх значення для комʼюніті складно переоцінити, часто кажуть що це як ОК, тільки для геїв. З мінусів, вони прям дорогі.

PEP (профілактика після ризику). Тільки для emergency. Треба починати пити не більше ніж через 3 дні після контакту, чим раніше, тим ефективніше. Зазвичай курс на місяць, ось діючі речовини: tenofovir, emtricitabine, either raltegravir or dolutegravir.

Що робити
Особисто я роблю ось це:
- здаю раз на рік тест на всі STI (до речі, кров на ВІЛ перевіряють при донорстві)
- приймаю рішення про контрацепцію на основі статистики
- намагаюся не панікувати коли на мене хтось подихав в клубі

Ще в мене в руках зараз ця колода. Пишіть якщо хочете щоб я вам щось витягнув.

Сьогодні випадково приготував найсмачніші брауні евер

Я взагалі люблю пекти дивні штуки, справа в тому, що я не дуже фанат солодкого. Звісно випічка це завжди прекресно, але для мене чим більше різних поєднань в смаках та текстурах, тим смачніше. Я та сама людина що не побоїться всунути бекон в цинабони. До чого це, рецепт може бути не для всіх.

Що вийшло:
Неймовірно ніжні брауні з кислими вишнями та темним шоколадом всередені. Вони пахнуть шавлією та трохи гірчать на смак. Але навіть якщо шавлію не класти, це гарний рецепт.

Як так вийшло
Загалом я захотів поексперементувати. Спочатку вирішив що не хочу звичайне масло, хочу коричневе (beurre noisette, brown butter). Готується достатньо легко і загалом це відомий trick для випічки. Коричневе масло має легкий горіховий присмак і суттєво додає глибини чому завгодно.
На цьому я звісно не зупинився і додав ще шавлію. Не знав доречі що шалфей це українською шавлія, oh well. Загалом соус з неї зазвичай подають з пастою чи рибою, але це експеримент!
Також дома було забагато перестиглих бананів, їх теж було застосовано.

Що треба:
Вершкове масло (150г)
Борошно (115г)
Коричневий цукор (300г), в мене було 250, бо не люблю засолодке.
Какао (70г)
Пекарський порошок (1/2чл)
3 яйця
Сіль (1/2чл)
Вишні (300г)
Чорний шоколад, прям не менше 70% (200г)
Трохи ванілі в будь-якому вигляді (optional)
Стиглий банан (optional)
2-3 листка шавлії

Що робити:
1. Розморозити вишні та порізати шоколад шматочками. Поставити духовку на 175.
2. Кинути масло в каструлю, додати шавлію і готувати на помірному вогні. Як розтопиться, зʼявиться біла піна - це молочні білки. Масло готове як тільки піна засмажилася до коричневого і воно почало пахнути горіхами. Дати охолонути до кімнатної.
3. Збити яйця (вєнчіком), додати цукор, потроху влити масло, тільки вийміть траву спочатку! Додати розтовченний банан.
4. Змішати все сухе в окремій посудині (борошно, какао, сіль, порошок, ваніль)
5. Потроху вмішати сухе в вологе, додати шоколад та вишні.
6. Змастити посудину для випікання маслом, вилити туди тісто, запікати десь 30-40 хвилин. Це той випадок коли краще недопекти.
7. Готові брауні посипати зверху крупною сіллю.

Що ще можна зробити:
Наступного разу я додам ще перцю чілі та стопку лікеру куантро, воно прям чудово впишеться.

P.S. Фоткати красиво я не вмію, тому тримайте некрасиво. Вам доведеться повірити на слово що воно смачно.

В мене є постійне і нейморівно дратуюче відчуття що я вже кілька років стою на місті і взагалі не розвиваюся. Іноді воно настільки важке що я просто цепенію. Як можна здогадатися, воно взагалі не допомагає жити це життя.

Але потім я чую німецьку пісню яку останній раз слухала ще в школі і раптово розумію про що вона. Дивлюся на свою книжкову полицю яка майже повністю складається з англомовної літератури. Ловлю відчуття що більше не відчуваю себе скуто розмовляючи українською. Один мій рейс на роботі в два рази більше всієї моєї місячної зп ще 3,5 роки тому. Я завершую проекти, які раніше здавалися неможливими. Я нарешті досягла тієї точки в житті де без антидепресантів мені краще ніж з ними. Я без проблем орієнтуюся там де раніше так просто було заблукати.

Зараз вкладаю сили в покращення свого життя, а не просто намагаюся якось вижити. Повірте, це складний і незвичний процес, деякі його аспекти я просто ненавиджу. Вкладаю зусілля в те щоб дозволити собі зупинитися і подихати, бо останній рік це по суті перший раз в моєму житті коли я дійсно маю на це можливість.

Але головне, зараз я маю відчуття що мені є що сказати і мені є чим ділитися. Далі буде.

P.S. Також я хот.

Про недочитанні книжки

Чи читаю я багато? Так, дуже. Як мінімум тому що читаю швидко.
Чи можу я сказати що 80% того що я читаю це повний треш? Так, але нагадую собі про принцип Парето, oh well.
Чи дочитую я всі книжки? Ноуп!

Життя занадто коротке щоб мучати себе тим що не подобається і не приносить жодної користі, але чомусь я прям довго йшла до цього розуміння. Прям реально, раніше думала що недочитані книжки роблять мене less of a person. Довелося щось робити з цим ідіотізмом.

По перше скажу що дропати на півдороги Четверте Крило і недочитувати якийсь складний нонфікшн з купою сторінок референсів на наукові джерела - це все таки різні речі. Ну, в моїй голові. Звісно я величезна фанатка різноманітної фантастики та і загалом читаю частише фікшн. А з ним все просто, не подобається - не читай.

В одного мого знайомого є правило ста сторінок. За 100 сторінок книга не зачепила, ну і до біса цю книгу. Я зазвичай не рахую і просто відкладаю якщо не подобається. Може справа в стилі, не мій жанр, герої дивні, не цепляє і все. Мій улюблений лайфгак - подивитися вікіпедію, прочитати останні декілька глав і подумати чи хочу я дізнатися як воно дійшло до цієї точки. Чудово прибирає ось це бажання дочитати щоб дізнатися кінцівку, але в цілому я таке нікому не раджу. Просто я дивна людина якій норм спойлери.

Звісно іноді я повертаюся до недочитаних книг потім, бо може воно потрапило до мене в неправильний час, може в мене просто не було мозку читати щось складне. Але все одно фікшн складно кидати, особливо коли всі твої друзі порадили і сказали що тобі зайде. І моє улюблене, прочитати перед грою бо сеттінг. Досі бачу Відьмака в кошмарах.

З нонфікшином все трохи складніше, але чесно скажу, читаю такі книги від корки до корки тільки коли в них стиль норм. Бо в багатьох авторів здається алергія на цікаві речення. Якщо книга не заходить, але я бачу в ній користь, читаю вибірково. Прям іноді тільки конкретні глави.

До того ж бісить прям коли в книжці автор намагається щось показати і приводить приклад за прикладом, а висновку все не робить. Я ще з першого прикладу зрозуміла, а читаю вже десятий. В такі моменти просто хочеться викинути книгу у вікно і йти дивитися ютуб по темі. Зазвичай короткі статті чи відео виявляються набагато кориснішими бо інформацію все обробили і розклали для тебе по поличкам.

Але що казати, я просто обожнюю нонфікшин який написано так що від нього неможливо відірватися, шкода дуже рідко на таке натрапляю.

А в вас як з недочитуванням книжок?

P.S. Не те щоб текст змістовний, просто хотіла поділитися. На фотці просто мої книжки.

Heartstopper

Я взагалі не фанат of comming-of-age drama и дуже рідко дивлюся щось про школу та підлітків. Але тут прям захотилося чогось милого, ненапряжного і світлого після роботи. Це воно.

Мене зачепило що серіал дуже живий, немає відчуття видуманого світу як в Sex Education, чи якоїсь занадто вимушеної драми. Там все просто, підлітки схожі на підлітків і ведуть себе як підлітки. Навіть довелося проматувати деякі моменти через завелику кількість крінжі, але нічого критичного. А ще літералі майже всі герої цього серіалу some sort of queer.

Звісно ж воно про прийняття себе, чого ще очікувати від жанру. Третій сезон внєзапно набагато складніший за два попередніх, там чудово адресують не тільки всі ці кризи шіснадцятирічок, а і гомофобію, психічне здоровʼя і кризу поколінь. Я би хотів подивитися щось таке коли сам був підлітком, але тоді чомусь ще не було нетфліксу і гейських драм. Думаю непогано було б почути що не треба все на світі вигрібати в 16, навіть якщо з екрану ноуту.

Насправді мені дуже щемко таке дивитися бо моє дитинство було зовсім іншим. Пару років тому я би навіть міг подумати що це якась кіношна іділія і ця реальність не може існувати, але я правда знаю людей що виросли саме в цій атмосфері. Сучасні європейські школи дійсно такі. Я справді радий за всіх цих людей, але не можу їм не заздрити. Просто сподіваюся що колись експіріенс в наших школах буде схожим.

Нажаль з цим серіалом повʼязана одна мерзенна реальна історія. В мережі якось опинилися фотки одного з акторів, де він тримає за руку дівчину. Серіал одразу почали звинувачувати в квірбейтінгу, а актора - в тому що як він посмів грати гейство і при цьому бути гетеро. Ці звинувачення змусили 18-річного хлопця зробити камінг-аут, в процесі якого він дуже їдко затвітив що наїхавші на нього люди взагалі незрозуміли суті серіалу. Well, ironically, одні з основних тем там це правильний час для камінг-ауту, небезпечність аутінгу та валідація бісексуальності.

Also, ironically, термін «квірбейтінг» означає взагалі не це і використовується по відношенню до персонажів і історій, а не реальних людей. Приклад квірбейтингу це Шерлок від HBO, а не те що якийсь гетеро грає гея. Нажаль гарні європейські школи іноді вирощують квіточок що несуть дичину в інтернетах, сумно це все.

В будь-якому разі, дуже раджу якщо вам не вистачає мілоти в цьому житті. Може здатися що воно довге, але воно ні, серії короткі.

Хм. Друзі, треба допомога з ідеями.

В моєї руммейтки скоро день народження і вона попросила мене приготувати їй birthday cake в якості подарунку. Також ще якоїсь несолодкої їжі. Це дуже мило і прям приємно коли людина настільки вірить в мої кулінарні скіли.

Але в мене щось дуже погано з варіантами що можна приготувати. Вона пескетеріанка (тобто не їсть мʼяса, риба чи молочка норм), любить яблука, всякі азійстькі штуки і в нас дома валяються дві тикви з її городу. Також купа батату. Проблема - я зовсім не фанат тиков і майже не знаю рецептів з ними. Також я зовсім не фанат тортів, особливо тіх що пекуть на дні народження.

Коротше, допоможіть! Може в вас є якісь рецепти прикольних апетайзерів, тортів чи чогось ще цікавого? Я зможу приготувати все крім багатоярусної випічки.

P.S. Я не можу спитати в неї що вона хоче бо в данному випадку прийняти рішення за неї це частина подарунку.

So here is the thing. Мені стало трошки складно через мої ідеї текстів в цей канал, тому я попросила друзів понакидати мені цікавих тем щоб прибрати мою тривожність. Тому прошу в усьому що тут буде відбуватися в найближчий час звинувачувати їх. Я скажу конкретно кого.

Якщо вам хочеться, ви теж можете підкинути мені ідей в рамках бородьби з тривожністю, я буду вдячна.

Як я готую вегетеріанське

Я не вегетеріанка і не веганка, але готую таке достатньо часто щоб про це казати.

В моїй сімʼї вважалося що їжа повинна бути або з мʼясом, або солодка. Well, добре що вони не знали про карамелізований бекон. Взагалі моє дитинсво сповнено дещо травматичним досвідом щодо їжі, ну знаєте, ці штуки коли чоловікам та дітям давали найкращі шматки, а приготувати щось без мʼяса вважалося показником бідності. Сподіваюся не знаєте.

Коротше, давно намагалася викорчувати з себе весь цей кошмар і в Берліні в мене зʼявилася купа можливостей. Моя руммейтка як раз вегетеріанка і ми часто їмо разом. До того ж, Берлін це взагалі веганська столиця Европи, доводиться враховувати це коли запрошуєш гостей.

Для мене це однозначно вихід з комфортної зони, як мінімум того що треба більше думати та знаходити нові ідеї. Але це також дає купу можливостей спробувати нові та неочікуванні поєднання та дійсно зрозуміти що саме робить їжу смачною. Це те що надихає експериментувати. А ще вегетерианські рецепти часто смачніші.
Ось штуки які я роблю і до яких я прийшла в процесі:

Не очікую нічого від веганського "мʼяса"

Я пробувала величезну кількість веганських альтернатив, від соєвого мʼяса до невимовно дорогого стейку, воно все на смак не як справжнє. І це абсолютно нормально, воно і не повинно бути. Але прикол в тому, що якщо кусаєш яблуко, а воно насправді груша, це викликає розчарування навіть якщо груша неймовірно смачна. А ці штуки справді часто чудові, просто це не той смак який ми очікуємо.

Embrace my vegetables

Не знаю чому, але люди часто тупо переварюють овочі, настільки що вони прям в кашу перетворюються. Чи просто якось неоптимально їх намагаються приготувати. Здається це культурна штука до якої додається те, що в них різний час приготування. Енівей, я завжди стараюся вичавити зі своїх овочів максимум смаку, тому слідкую щоб вони були приготовані найбільш ідеальним способом. Також, намагаюся підібрати найбільш вдале поєднання смаків та урізноманітніти текстури. Це і звучить як якась дуже basic штука, але іноді дуже хочеться замінити в рецепті курку на фасоль і очікувати що все буде ок. Не буде, фасоль це фасоль, вона на смак інша. Тобто і підбирати компоненти фасольної страви треба інші, а потім щось ще хрумке додати бо консестенція.

Намагаюся додати протеїн

Яйця, сир, бобові, тофу, солодка картопля і навіть арахісове масло. Тисячі різних варіантів. Мої улюблені штуки це сир халумі, нут, квасоля, сочевиця та фалафель. Все це дуже просто приготувати бо вони продаються вже готовими в банках, ну або готовими в пакетах. Єдине що, я прям не люблю тофу, але його дуже рятує маринад, маленькі шматочки та обсмаження до хрумкої скоринки. Також в Берліні можна купити smoked tofu і воно прям набагато смачніше за звичайне.
І так, це не тому що я намагаюся бути healthy, а тому що я жеру багато і не хочу ходити весь день голодною.

Завжди маю купу приправ

Я маю на увазі спеції, соуси, азійські пасти, різні оцти, олію, горіхи, лимоний сік, тахіні, сушені помідорки і купу всього ще. Це не те щоб про вегетеріанство, але воно завжди допомагає додати різноманістності будь-яким смакам. Найкраща штука евер це без сумніву MSG (глутамат натрію), він підсилює смак чого завгодно і в деяких культурах використовується майже як сіль. Можна купити саму приправу, але глутамату багато наприклад в соєвому соусі, пармезані чи корейській чилі пасті.

Дивлюся на їжу інших культур

Особливо на індійську, китайську чи італійську, там просто величезна кількість вже перевірених рецептів, технік та смакових поєднань, так що не треба видумувати якийсь велосипед. Я впевнена що не тільки в них, але про ці я просто більше знаю. Також не думайте що я відмітаю українську, бо завжди можна надихатися тим що люди їли в пост.

Можете звинувачувати в ньому Неві. І овочі. Особливо овочі.

Мої улюблені вегетеріанські рецепти

Пишу англійською, бо так їх легко нагуглити в інтернеті, але якщо вам цікаво, я можу розказати як всі ці страви готую саме я. Всі ці рецепти не складні, їх можна приготивати за 30-40 хвилин. Також, вони всі підходять для повноціної вечері (крім шакшуки, це сніданок), бо всім зрозуміло що якийсь салат з помідорів це круто і по веганські, але не будете ж ви тільки його їсти.

Vegeterian:
Tuscan orzo
Feta and cherry tomato bake with pasta
Baked camembert with vegetables
Fried cauliflower (with literally any sause)
Penne alla vodka
Pasta with gochujang vodka souse
Palak paneer
Cacio & Pepe
Caramelized onion pasta with dried tomatoes
Shakshuka
Halloumi mediterranean bake
Halloumi or falafel wraps
Literally any pizza without meat or fish

Vegan:
Chickpea curry
Lentils curry with sweet potato and/or pumpkin
Lentils bolognese (for pasta or lasagna)
Peanut butter asian noodles (or also tahini)
Asian stir fry with vegetables and smoked tofu
Beans curry with coconut milk and tomatoes
Soba noodles & veggie salad
Chilli oil udon (or any asian noodles)
Chilli sin carne (can be only with beans, or I usually also use lentils for different texture)

Хей. Поговоріть зі мною пліз. Що ви робите коли в вас інсомнія?
Насамперед що для вас проблеми зі сном? Скільки часу треба не засинати нормально щоб склалося враження що засинати складно?

Клафуті, найшвидша випічка в моєму житті

Як можна було зрозуміти по вчорашньому посту, я зараз погано сплю і мене майже ні на що не вистачає, але все ще можу поділитися чудовим рецептом. Підходить для тих днів, коли в вас немає часу або немає сил, хочеться солодкого, але не тяжкого тіста і взагалі ой всьо.

В неділю був букклуб який дуже неочікуванно вирішили провести в нас дома. За годину до зустрічі в мене все ще було кілька недочитаних глав, неприбрана кухня та гостре бажання щось спекти. Тому сталося ось це, на приготування пішло 10 хвилин (не враховуючи час у духовці) і я навіть встигла дочитати книгу. Звісно я знаю і швидші рецепти, але це вже буде рівень кексу в мікрохвильовці.

Що треба
Заморожені вишні - 400г
Борошно - 150г
Молоко - 200г
Вершки - 100г
Масло - типу столова ложка
Цукор - 150г (білий чи білий з коричневим 50/50)
3 яйця
Кардамон, аніс, ваніль

Опціонально:
Мигдальний екстракт чи амаретто
Цедра 1 лимону чи апельсину
Мигдальні пластівці

Уточнення: можна взяти просто молоко, без вершків, але тоді воно повинно бути не менше 2,5.

Що робити
1. Поставити духовку грітися на 180.
2. Дампнути масло на пательню, додати кардамон та аніс, трошки просмажити якщо це не порошок. Додати вишні і залишити їх на великому вогні іноді помішуючи. Це потрібно чисто для того щоб вони розморозилися і сік трошки випарувався, повинно зайняти десь хвилин пʼять. На цьому етапі додати амаретто, якщо використовуєте.
3. Поки вишні розморожуються, перемішати яйця з цукром, додати борошно і потім потроху влити молоко. Повинно вийти тісто на млинці. Якщо додаєте ванільний чи мигдальний екстракт, це час. Можна використати блендер чи міксер, але як на мене, ви більше часу витратите на їх відмивання, ніж на змішування вєнчиком.
4. Залити вишні в форму, додати цедру, вилити зверху тісто. Залишити в духовці на приблизно 40 хвилин.
5. Можна винути десь на половині та посипати зверху цукром чи/або мигдальними пластівцями. Як варіант можна посипати цукровою пудрою коли доготується.

Через невелику кількість масла та борошна, десерт виходить дуже легким і як мені здається, чудово пасує до ранкової кави. Доречі, можна сміливо додавати більше цукру якщо вам хочеться, але мені подобається саме так.

Клафуті зазвичай робиться зі свіжими вишнями. Або черешнями, я майже впевнений що в оригіналі використовуються саме вони. Якщо честно не знаю чи відрізняються ці слова у французькій мові. Я беру заморожені бо це те що є в моїй морозилці, тим паче не в сезон. Якщо класти свіжі, не треба нічого гріти, тільки видалити кістки та додати масло та спеції прям в тісто.

Фанфакт, в оригінальному французькому рецепті використовуються вишні з кісточками, через амигдалин який в них міститься. Наскільки я розумію, якраз для цього смаку зараз додають мигдалевий екстракт. Що на краще, не хочу кісточки у десерті.

Фото в мене немає бо гості все зʼїли, але ось вам вид з балкону.

How I'm learning languages

So, Nevi asked me about my experience with language learning and I'm gonna tell you about that in English because I'm a pretentious asshole. First and foremost, I'm not good with languages, most of the learning tactics are not working for me at all, I hate flashcards and grammar lessons, and most importantly, I'm learning only two languages seriously: English and German. 

How it was with English
Painful. I hated my school education, but it was better than nothing. I'm grateful because when I started to learn it myself, I already had something like a shitty B1 and grammar understanding. After that, I just read lots of content and here we are. Funny enough, I still have trouble understanding basic A2 concepts, but I have a pretty ok feeling of language, so who cares? The hardest part for me was to start actually speaking, but when I started, turned out it was not that horrible. 

How is it now with the German
Complicated. I like this language in general, but I will probably never choose to learn it just for fun. But unlike with English, here I had the opportunity to start from scratch and do it "correctly". Now I have something like B1 German, which is good considering I'm not putting too much effort. Being not fluent yet is the hardest part, but the Germans around me are patient and supportive, so it's helpful. Unfortunately, I'm not so interested in German content, like movies or books, but I'm using music and Reddit. Also the fun part, I'm learning German through English, not Ukrainian. This approach is working better for me because those two languages are pretty close. 

Where is my main problems
- The little voice in my head saying "You can use that language only when you perfected it". It's not true and it's not helpful. You need to start somewhere so you can get better, practice is essential. It's really important to push yourself here, because otherwise, you'll understand everything but still will not be able to use the language 
- A2 level in general. You already learning something harder than coffee order, but you still can't talk to people and read something harder than children's books. It's frustrating. Btw, If books are hard, try comics! 
- B2-C1 gap. My English level is enough for communication and reading, but I want more, how can I learn more and get better?

What's helping me
- Psychotherapy. People around. Understanding that mistakes happen and it's not a big deal, I'll always have an accent, and that's fine.
- Grammarly. Come on. 

What's the hardest
- Gendered nouns and super long nouns in German. "Freundschaftsbeziehungen" my ass.
- Cases. As well as all German grammar. You see, unlike English, rules are actually working here, but it's just too much fucking rules
- The fact that I literally need to learn the pronunciation of every fucking English word. Say hello to "colonel", "menace" and "nausea". 
- Adjectives. I always need to learn more adjectives in any language 
- Get in, get out, get out of, get off, get on, get away. It became easier when I understood that you can actually say whatever with those words, but still it's a nightmare
- Talking to people WHEN I'M NOT GOOD ENOUGH

What's the most important
Finding things you love and enjoy so you can be passionate about them.

So what I'm doing
- Consume as much content as I can, reading and listening 
- Trying to actually speak to people and not feel bad when I'm making mistakes. 
- Google words I don't know if I have energy. If I don't and simply want to read the book, I'll do just that 
- Reading different articles when I have time 
- Learn words through context, not direct translation. But this approach can backfire, that way you can know the meaning of the word and have absolutely no idea what is that in your language
- Lessons with a private tutor (native and teacher) 
- Questioning natives, that's always fun
- Use apps when I have energy for that, don't push myself if I don't
- Think in those languages, and have a conversation with myself even on the basic level. That's helpful because in real dialogue you are scared, in your head you can think the sentence through and use the correct grammar
- Reading out loud, listen to pronunciation before if I need it
- Adjusting consumed content to my current level, no more, no less
- Social media content in the language in question 

But anyway, that's just lifehacks for my scrambled ADHD brain. That's definitely not for everyone, but for me it's working.

Якщо б на кожний раз коли моя психотерапевтка каже щось типу "для людей (таких як ви) з симптоматикою ADHD це нормально..." я б отримувала євро, в мене вже б вистачило грошей на приватну діагностику в Німеччині.