Мистецтво ніколи не існує поза політикою, якби вам не намагалися це довести.

Культура ніколи не може бути аполітичною, бо автори не існують у вакуумі без впливу зовнішніх чинників. Будь-яка історія - це розповідь базуючись на власному досвіді та знаннях, навіть якщо це вигаданий світ. Оксана Забужко в розмові з Наріманом Алієвим згадала сучасну моду на "аполітичність" творів та авторів, хоча 20 років тому це вважалося смішною фразою.

Будь-який твір транслює певну ідею, певну культуру. Невипадково диктатури намагаються контролювати мистецтво, адже це м'яка сила. Невипадково колонізатори поширювали власну культуру і намагалися знищити культуру колоній. Через культуру можна транслювати потрібні тобі ідеї. Через культуру можна впливати на людей. Культура будує свідомість та ідентичність.

Примусова асиміляція відбувається завдяки культурі та мистецтву. Так само, як і підготовка грунту під окупацію та зміну настроїв. Слово не вміє вбивати так, як це робить куля. Але слово може забрати в тебе твою ідентичність та цінності.

Багато митців воюють, волонтерять, вони полишили свою звичну справу, аби зберегти країну. За підрахунками Євгена Ліра та спільноти за останні два роки було вбито 57 письменників, перекладачів та поетів. Це сирий список з тих, про кого ми знали і хто видавався. Про скількох митців ми так і не дізнаємося і скільки з них буде вбито росією?

Культура ніколи не зможе стати аполітичною, так само, як і життя людини.

Бачу, що вже вийшов український переклад, ну то й я напишу (я читала у шведському перекладі, тому вийшло довше, ніж сподівалась).
Не скажу, що була фанаткою Брітні, але її пісні завжди подобались (а ще під її іменем випускають гарні парфуми, хоча не знаю, чи йде їй відсоток від того, сподіваюсь, що так). Але оті новини про free Britney дуже зачепили.
Я думала, що це буде книга-викриття, але вийшло щось зовсім інше, і це мене турбує. Брітні у цій книзі — явно ненадійна оповідачка, яка не говорить всю правду, і я впевнена, що насправді там все було набагато гірше. Взагалі страшно, що навіть в умовно демократичній країні можна виробляти таке з жінкою, до того ж відомою. І весь час випливають різні історії, як ота нещодавня з дітьми-акторами. Чи от кілька років тому було багато скандалів з дітьми-танцюристами.
А ще жахає те, що ментально Брітні так і залишилася дитиною, і цей наївний тон додає криповості мемуарам. Отже, більше питань, ніж відповідей залишилось, думаю, що ситуація дуже погана. Бідна дівчинка.

Доволі милий неймдропінґ типу: «І ось там була дівчинка, яку звали Наталі Портмен». Це теж дещо по-дитячому.
Мені б хотілося, щоб потім Брітні написала книжку, де буде вся правда, але насправді не думаю, що це може статися. Бажаю їй просто досягти гармонії у житті.
Ще я десь читала, що в неї біполярний розлад, але з книги склалося враження, що це аутизм. Почитала, що пишуть — так, багато ознак аутизму, у відео в тому числі. Певно, частково через це й складається враження ненадійної оповідачки. Якби це була вигадана персонажка, було б не так сумно.
Певно, все ж таки це не та книга, яку варто читати всім, але мене вразила, і саме через свою недосконалість. Не знаю, чи сама Брітні це писала, чи хтось допоміг, але якщо це була ґострайтерка, то свою справу вона знає. Менш обдаровані зробили би підсолоджену казкову історію, а тут — чим більше думаю, тим більше дискомфорту. Троп «скаженої жінки» в реальному житті.

#прочитане2024 #thewomaninme #britneyspears

От би зараз накупити паранормальних романів 2000-2010-х 🫠

А ще хочу книгу про Геді Ламарр, десь півроку тому якраз шукала, чи є щось про неї, але погано шукала.

Люди, що купують книгу, де заздалегідь відомо про наявність ЛГБТ-лінії, а потім в рецензії серед мінусів називають наявність ЛГБТ-лінії — 😑

Хехе

Але я її поки ще не починаю.

Побачила обкладинку нового любовного роману, зацікавилась, пішла читати рецензію, а головного героя звуть Ісайя 😩 отже, усвідомлюю для себе ще одне «ні» в таких історіях: герой має гардкорно біблійне імʼя, вибачте, це не сексі. Норм, якщо б це було щось кріпове про релігійні секти.

Інші «ні» в героях — борода/вуса та російське походження

А, тьху, почитала рецензії, цей пророк ще й вчинив гарасмент героїні у попередніх книжках. На всякий випадок занотовую, що читати не треба: Liz Tomforde (ну так, мені прізвище сподобалось 😄), серія Windy City.

Про «Сплячих дівчат»: одна із головних ліній тут — дружба між дівчиною та хлопцем, яка точно (ну я так думаю) не переросте в романтичні стосунки. Це мило, і якраз підходить для щирих ненависників тропу «від друзів до коханців» (я його не розумію, це якесь інцестуальне збочення). В «Піковому тузі» авторка теж таку лінію прописала.

#wheresleepinggirlslie

Видатний український лінгвіст, літературний критик та перекладач Ілько Вакулович Корунець у радянські часи хотів видати україномовну книгу з теорії і практики перекладу, але йому не дозволили це зробити та сказали, що треба переписати її російською. Ну що ж, тоді він просто взяв та видав цю книгу англійською ❤️

Страшно крінжує слово «хтивий» у контексті книжок 21+. Хз, у мене асоціація з таким комедійним червононосим дідуганом, який вже ледве ходить, але переслідує субреток, ну або щось старозавітне. У будь-якому випадку значення негативне, на відміну від нейтрально-позитивного слова «еротичний». Підозрюю, що то пішло від сумнозвісного читацького клубу 😏
А ще бісить, коли люди самостійно принижують свої смаки.