🤔 Цікавий факт – засновник московського книгодрукування, відомий нам як Іван Федоров, після переїзду з Московщини до Речі Посполитої став себе називати Іваном Федоровичем, хоч і додавав до цього пояснення "з Москви", або "москвитин". 🌚

Проживав у Заблудові, Львові та Острозі. Мав сина, відомого як Іван Друкаревич, який загинув в борговій ямі, куди його кинули кредитори, які прийшли вибивати з нього борги батька. Весело.

Ймовірно, Федорович не був першодрукарем в Україні – за деякими даними, у 1460 році багатий міщанин Степан Дропан подарував друкарню львівському Онуфріївському монастирю, хоча нічого невідомо про її діяльність. Проте, на надгробній плиті Федоровича сказано, що "друкованє занедбане обновил", а друкував він при тому самому монастирі. Тому думайте.

Ще цікаво, що у 2003 році одна з російських делегацій під час візиту до Львова вимагала, щоби рештки друкаря були перевезені до Москви, але дістала відмову. Ось так – хоч він ще той сучий син москвин, але свій, не віддамо))

В переддень грудня, літня вулиця Басейна 1950-х рр.

Площа, що сформувалася на руїнах давньоримського амфітеатру в центрі міста Лукка, Італія.

У Середньовіччі жителі міста поступово розбирали амфітеатр, що містив близько 20 тисяч глядачів, і будували прилеглі будівлі, наприклад, базиліку Святого Фрідіана. А фундамент, що залишився, став основою для житлових будинків.

В 1830 Карл Людовік Бурбон-Пармський вирішив навести в місті порядок і наказав влаштувати на арені колишнього амфітеатру міський ринок. Для цього за наступні вісім років простір усередині кільця будинків під керівництвом архітектора Лоренцо Ноттоліні було очищено від будівель та вимощено. Також було облаштовано прохід на площу через чотири арки у кільці будинків.

Сьогодні площа є однією з найвідоміших пам'яток Луккі, центром міського життя, де розташовано безліч кафе та магазинів. Рівень площі знаходиться приблизно на три метри вище за рівень римської арени.

Естонська реклама училища з виробництва взуття №16 (в якому місті - не панятна) кінця 1980-х 😉🤭

Графіті в Тбілісі це дещо 🤝🇺🇦

З добрим понеділковим ранком!🥱

А це стара японська реклама кавоварки, мені подобається🌊

У місті Тузла, Боснія, досі їздять п'ять німецьких Кригслокомотивів часів Другої світової. Місцеві робітники возять на них вугілля на Тузлінську електростанцію🚂

в продовження теми потягів часів Другої світової:

так штучний інтелект бачить естетику урбанізму Третього Райху, що переміг у війні🧐

Поспілкувався щодо цього питання з GPT. Душний він якийсь, мені не подобається😁

"Як штучний інтелект, я дотримуюся логічного підходу, який передбачає, що всемогутність обмежена логічними можливостями. З цієї точки зору, питання про створення каменя, який неможливо підняти, є логічно суперечливим і, отже, позбавленим сенсу. Тому в рамках цієї логіки відповідь буде "ні", але це не ставить під сумнів всемогутність, оскільки завдання початково не має сенсу."

олди каналу згадають, але сьогодні пʼятниця тринадцятого, тому час зашерити один з моїх найулюбленіших постів ще раз))

і завдяки активним підпистникам, ось вам ще аудіо файл, кому цікаво😇

якісний фактчекінг від підписників: насправді, цікавий приклад як шериться інформація. ось цей пост зібрав добряче лайків і 16 шерингів. по факту, ситуація обернена до написаної мною.

Це кадри німого кінофільму «Метрополіс» Фріца Ланґа, масштабної метафоричної антиутопії німецького кіноекспресіонізму. До речі, як слушно зазначив @estheteonline, сам Ланґ був вимушений покинути Німеччину через критику влади. Тому не вірте нічому, всі тг канали - це лише маніпулятивні симулякри 😁

Котиків Лувру вам в суботню ніч🌜

Сучасний японський художник Таійо Мацумото⛩️