Як уявлють житло Більбо зацікавлені Толкіністи) що ж, я не проти був би там писати свою застрягшу в прокрастинації phd😉

олдскули..

Люблю видання НТШ до розпаду СРСР, в них можна сховати українську класику))

Роберт Оппенгеймер читає лекцію у Кіотському університеті.
Японія, 14 вересня 1960 року.

Інколи здається, що знайдене рішення — одне єдине.
Що альтернатив йому нема.
Що ваша робота може бути лише такою.

В такі миті, згадуйте, якою могла бути Ейфелева Башта.

Точніше не обов'язково Ейфелева — бо проєкт переможця Гюстава Ейфеля визначили серед ще 17.

«Design No. 4» у першому ряді третя —це і є майбутня Ейфелева вежа.

Знайти "те саме" рішення непросто. Але вибір завжди є.

Що ж, сьогодні трохи про давню кухню Японії. Натхнено прикольною (на правах реклами) А History of Japan ☝️та тільки завершеним другим сезоном Alice in Borderland, знятому по однойменній манзі
https://www.netflix.com/noscript/80200575

Так от:

Стіл знаті в ранньому "середньовіччі" (сорі за європоцентризм) включав м’ясо, рибу, морепродукти, овочі та фрукти. Японська кухня лише зароджувалася, способи приготування, види страв, їхні смакові якості були ще досить простими, навіть примітивними, і суттєво відрізнялися від сучасної японської кухні, яка почала формуватися у 15–16 століттях.

У ранньосередньовічній Японії, як і в сучасній, їли зварений у воді, але не розварений рис (хімеї), приготований на парі клейкий рис (ковані), рідкий рис із водою, а також кульки з рису (тодзікі).

З риби готували намасу (мікс сирих овочів і риби). У давнину намасу готували з м’яса диких тварин. Згодом почали використовувати сиру рибу. У 15–16 століттях до риби почали додавати оцет і соєвий соус, який тоді почали виготовляти. Сформована у 15–16 століттях страва з тонко нарізаної сирої риби, яку їдять, вмочаючи в соєвий соус, стала називатися сасімі.

У церемоніальному кодексі "Енгісікі" (Х століття) згадується також сусі, яке тоді готували з риби та молюсків шляхом природного квашення. Зафіксовано, що рибу стали їсти разом із рисом не пізніше власне Х століття. Нині сусі - страва з сирої риби з рисом, овочами, яйцем і спеціями. Існує кілька різновидів: наприклад, ніґірісусі (едосусі) — кулька з рису, на яку кладуть японський хрін (васабі), а зверху — тонкий шматок сирої риби.

З овочів вживали огірки, баклажани та боби. Був відомий також порей, але його використовували як лікувальну страву.

У середньовічній Японії м’ясо диких тварин (наприклад, оленів чи кабанів) вживали рідко через буддистські заборони, але на столі знаті воно все ж з’являлося., а от соєвий соус, який став невід’ємною частиною японської кухні, спочатку був побічним продуктом виробництва місо - ферментованої соєвої пасти.

Суші в сучасному вигляді (з оцтовим рисом і свіжою рибою) виникли лише у XIX столітті в Едо (сучасному Токіо), як швидка їжа чиновників, яким не було часу споживати і самостійно міксувати різні види продуктів.

Ну а чайна церемонія (садо) почала формуватися саме у середньовічний період, і чай поступово став одним з основних частин японської культури харчування.

Стоунхендж, знімок 1944 року.

Те, як пам'ятник виглядає у наші дні, заслуга неодноразових втручань у його конструкцію.

У 1901 році на пам'ятнику було проведено першу велику реставрацію за участю археолога Вільяма Гоуленда, який вирівняв і закріпив один з каменів під загрозою падіння.

У 1920-ті роки археолог Вільям Хоулі розкопав фундамент шести каменів та зовнішні траншеї навколо монумента.

1958 року три камені заново встановили та зміцнили бетонними основами.

У 1963 році, після падіння одного з каменів, було проведено останню велику реставрацію з поверненням його на місце і закріпленням.

У 2021 році Стоунхендж частково перебрали, замінюючи привнесений в конструкцію в XX столітті бетонний розчин, що скріплював камені, на білтш "оригінальний", вапняний.

Мені здається чи цей авіційний розгром буде через кому в рядку культових D-day і Перл Гарбор?