Подкаст Ain із засновником Projector Олександром Трегубом — про перехід в онлайн, коворкінг, Telegraf.Design і плани на майбутнє.
Дізналися у спікера UXcited Юри Опаренка про те, як він став продуктовим дизайнером у Facebook.
Vector
«Майже завжди почувався фальшивкою». Як український політолог став продуктовим дизайнером Facebook
Юра Опаренко — продуктовий дизайнер у лондонському офісі Facebook. Раніше працював у різноманітних стартапах і агенціях. Ще раніше вчився спочатку на політолога у Києво-Могилянській Академії, а згодом на магістратурі з Interaction Design Communication у UAL…
Із розмови з Максимом Головко, архітектором у Агентах Змін, урбаністом.
Зі скульптора, котрий став архітектором, я став дизайнером, який почав досліджувати міський простір. Не так важлива професія, яку вивчив і про яку мріяв, як те, що хотів змінити навколишній простір.
Більшість часу я був архітектором, але зробив віраж в сторону дизайну, коли опинився в Агентах змін. Коли Агенти створювалися, у Києві було близько десяти людей, яких цікавили транспортні схеми (точно не найцікавіше у дизайні). Це була чи то випадковість, чи то маленьке диво, що я був одним з них.
«Якщо ми маємо так багато досвіду, архітекторів, силу-силенну книжок, тисячолітній досвід проєктування і 6 років навчання в університеті, то чому все, що навколо, виглядає якось не так?» — це стало найважливішим питанням, яке мене скерувало. Я побачив, що те чому мене навчають, ніяк не впливає на те, що є довкола.
Проєкти Агентів змін — про те, як зробити щось, що ніхто не знає як зробити.
Відчуваю себе дослідником. Коли виявилося, що можна відкрити Америку, — хтось вирішив шукати її, а хтось не зважився плисти туди. Ми з Агентами — ті, хто зважився на подорож. 5 років як ми висадилися на березі континенту і почали свій самостійний шлях. Спершу зробили вігвам на пляжі, пройшли через джунглі комунікацій, вийшли в пустелю, а звідти в степи. Продовжуємо йти далі.
Найскладніше у моїй роботі — в найпростішому. Ми навчилися робити складні проєкти, але не вміємо працювати із повсякденними. Знаємо, як по моху визначати сторони світу, але не знаємо, як зробити частокіл, засіяти поле і збудувати будинок.
Моя робота — це Луна-парк. Дивує, коли хтось туди потрапляє і каже «Ой, мені тут так добре і так весело, але я більше вже не можу». З кожним атракціоном стає лише цікавіше, тому як же можна піти, якщо я лише покатався на конику і каруселі, а попереду Американські гірки та Оглядове колесо?! Цікаві атракціони, смачна цукрова вата, клоуни бігають постійно — я не хочу звідси йти.
Немає складності в тому, щоб встати з ліжка і зробити щось краще для себе. Тому кожен день я прокидаюся для того, щоб зробити краще собі. Кращий простір, вулиці, навігацію, транспорт. Все це — для мене улюбленого.
Не існує якоїсь обов'язкової кількості правильних відповідей, яку ви маєте знати. Треба вміти вирішувати задачі, а не підставляти різні готові відповіді. Великий плюс незнання правильної відповіді, в тому, що ти можеш знайти таку, яку ніхто ще не знаходив. Тоді проєкт — це не спроба повторити щось, що бачив у когось, а спроба знайти найкраще рішення.
Читайте більше у Projector Mag.
Зі скульптора, котрий став архітектором, я став дизайнером, який почав досліджувати міський простір. Не так важлива професія, яку вивчив і про яку мріяв, як те, що хотів змінити навколишній простір.
Більшість часу я був архітектором, але зробив віраж в сторону дизайну, коли опинився в Агентах змін. Коли Агенти створювалися, у Києві було близько десяти людей, яких цікавили транспортні схеми (точно не найцікавіше у дизайні). Це була чи то випадковість, чи то маленьке диво, що я був одним з них.
«Якщо ми маємо так багато досвіду, архітекторів, силу-силенну книжок, тисячолітній досвід проєктування і 6 років навчання в університеті, то чому все, що навколо, виглядає якось не так?» — це стало найважливішим питанням, яке мене скерувало. Я побачив, що те чому мене навчають, ніяк не впливає на те, що є довкола.
Проєкти Агентів змін — про те, як зробити щось, що ніхто не знає як зробити.
Відчуваю себе дослідником. Коли виявилося, що можна відкрити Америку, — хтось вирішив шукати її, а хтось не зважився плисти туди. Ми з Агентами — ті, хто зважився на подорож. 5 років як ми висадилися на березі континенту і почали свій самостійний шлях. Спершу зробили вігвам на пляжі, пройшли через джунглі комунікацій, вийшли в пустелю, а звідти в степи. Продовжуємо йти далі.
Найскладніше у моїй роботі — в найпростішому. Ми навчилися робити складні проєкти, але не вміємо працювати із повсякденними. Знаємо, як по моху визначати сторони світу, але не знаємо, як зробити частокіл, засіяти поле і збудувати будинок.
Моя робота — це Луна-парк. Дивує, коли хтось туди потрапляє і каже «Ой, мені тут так добре і так весело, але я більше вже не можу». З кожним атракціоном стає лише цікавіше, тому як же можна піти, якщо я лише покатався на конику і каруселі, а попереду Американські гірки та Оглядове колесо?! Цікаві атракціони, смачна цукрова вата, клоуни бігають постійно — я не хочу звідси йти.
Немає складності в тому, щоб встати з ліжка і зробити щось краще для себе. Тому кожен день я прокидаюся для того, щоб зробити краще собі. Кращий простір, вулиці, навігацію, транспорт. Все це — для мене улюбленого.
Не існує якоїсь обов'язкової кількості правильних відповідей, яку ви маєте знати. Треба вміти вирішувати задачі, а не підставляти різні готові відповіді. Великий плюс незнання правильної відповіді, в тому, що ти можеш знайти таку, яку ніхто ще не знаходив. Тоді проєкт — це не спроба повторити щось, що бачив у когось, а спроба знайти найкраще рішення.
Читайте більше у Projector Mag.
25 червня о 19:30 безкоштовний вебінар «UI анімація в After Effects» із засновником анімаційної студії Untime Антоном Пінкевичем.
Корисно UI/UX і вебдизайнерам, які хочуть створювати якісні анімації, але бояться почати роботу в After Effects.
Реєструйтеся на заняття, беріть друзів.
Корисно UI/UX і вебдизайнерам, які хочуть створювати якісні анімації, але бояться почати роботу в After Effects.
Реєструйтеся на заняття, беріть друзів.
Арткураторка Аліса Якубович та випускниця Projector Сніжана Чернецька розповідають про проєкт людини майбутнього Webtaura.
Найближчі онлайн-курси у Projector для продуктивного літа:
⋅ UX/UI Animation. Старт 7 липня.
⋅ Smart Interface Design Patterns. Старт 21 липня.
⋅ Poster design. Illustrator advanced. Старт 27 липня.
⋅ UX Design Beginning. Старт 27 липня.
⋅ Каліграфія. Леттерінг. Логотип. Старт 3 серпня.
⋅ Animation Basics. Старт 3 серпня.
⋅ Animation. Body Mechanics. Старт 4 серпня.
⋅ Motion Design Beginning. Старт 18 серпня.
⋅ Product Marketing. Retention. Старт 18 серпня.
⋅ Стратегія і креатив. Основи. Старт 19 серпня (офлайн у Києві)
⋅ UX/UI Animation. Старт 7 липня.
⋅ Smart Interface Design Patterns. Старт 21 липня.
⋅ Poster design. Illustrator advanced. Старт 27 липня.
⋅ UX Design Beginning. Старт 27 липня.
⋅ Каліграфія. Леттерінг. Логотип. Старт 3 серпня.
⋅ Animation Basics. Старт 3 серпня.
⋅ Animation. Body Mechanics. Старт 4 серпня.
⋅ Motion Design Beginning. Старт 18 серпня.
⋅ Product Marketing. Retention. Старт 18 серпня.
⋅ Стратегія і креатив. Основи. Старт 19 серпня (офлайн у Києві)
Із розмови з продюсеркою освітніх програм у Projector Анною Степановою.
У школі танцювала класику, займалася біля станка, виступала публічно. Коли виходиш на сцену або заходиш в зал, зникає будь-який біль. Одного разу в номері мало було дві солістки, але одна не прийшла, а в мене був вивих та еластичний бинт на нозі. Спершу я станцювала свою партію, потім перевдяглася і в тому ж номері вийшла за партнерку. Танцювала і з травмами, і з температурою. Зазвичай була на такому адреналіні, що це було неважливо.
Рік тому повернулася до занять балетом, до тридцяти планую стати на пуанти. Це і здоров'я, і витримка, і релакс під Шопена чи Вівальді.
Проблеми потрібно вирішувати all day long на роботі. Не хотілося б працювати без проблем, постійно потребую цього процесу вирішення.
У мене з собою в першу чергу професійні асоціації. Я — проєктна менеджерка. І в роботі, і в особистому житті. Якщо потрібно організувати подорож, щось прописати, запланувати й проконтролювати — я тут.
Не люблю не знати, чого чекати далі. Мені потрібно мати хоча б приблизний план. Я — problem solver. Тримаю холодний розум в ситуаціях, коли інші можуть почати панікувати, допомагаю знайти правильні рішення. Не буває ситуацій без рішень.
Мій ідеальний день на роботі — той, якого я не помічаю. Коли я заглиблена в робочий процес і захоплена тим, що роблю.
Синдром самозванця постійно присутній в роботі. Не можу себе оцінити об'єктивно. І ніколи не вважала, що можу щось таке, чого не можуть інші.
З часом починаю розуміти свої сильні сторони. Але цьому не можна навчитися. Кожне осяяння у твоєму житті має прийти в потрібний час.
Де б не була, завжди відповідаю на робочі повідомлення. Мені не складно, в мене немає ось цього: «Я у відпустці, ой все, не пишіть мені». Якось ми поїхали в Прагу на Новий рік, і щось пішло не по плану. Зникла мережа повністю. За тих чотири дні я стресувала і бігала від одного вай-фаю до іншого. Для мене дивно взагалі не відповідати людям. Вони ж чекають, а ти просто взяла і зникла.
Не вірю в баланс між роботою й особистим життям. Ти просто розставляєш для себе пріоритети. Все одно щось буде переважувати, і ти або з цим миришся, або ні.
Іноді так захоплююся своєю роботою, що починаю «продавати» наші курси на вечірках з друзями, на днях народження. Одного разу навіть таксист мені сказав: «Залиште свій телефончик, я потім у вас про курси порозпитую».
Усього можна досягти власними зусиллями. Якщо ти не можеш цього досягти, отже ти недостатньо хочеш. Ми завжди здатні впливати на події у своєму житті.
Читайте інтерв'ю повністю у Projector Mag.
У школі танцювала класику, займалася біля станка, виступала публічно. Коли виходиш на сцену або заходиш в зал, зникає будь-який біль. Одного разу в номері мало було дві солістки, але одна не прийшла, а в мене був вивих та еластичний бинт на нозі. Спершу я станцювала свою партію, потім перевдяглася і в тому ж номері вийшла за партнерку. Танцювала і з травмами, і з температурою. Зазвичай була на такому адреналіні, що це було неважливо.
Рік тому повернулася до занять балетом, до тридцяти планую стати на пуанти. Це і здоров'я, і витримка, і релакс під Шопена чи Вівальді.
Проблеми потрібно вирішувати all day long на роботі. Не хотілося б працювати без проблем, постійно потребую цього процесу вирішення.
У мене з собою в першу чергу професійні асоціації. Я — проєктна менеджерка. І в роботі, і в особистому житті. Якщо потрібно організувати подорож, щось прописати, запланувати й проконтролювати — я тут.
Не люблю не знати, чого чекати далі. Мені потрібно мати хоча б приблизний план. Я — problem solver. Тримаю холодний розум в ситуаціях, коли інші можуть почати панікувати, допомагаю знайти правильні рішення. Не буває ситуацій без рішень.
Мій ідеальний день на роботі — той, якого я не помічаю. Коли я заглиблена в робочий процес і захоплена тим, що роблю.
Синдром самозванця постійно присутній в роботі. Не можу себе оцінити об'єктивно. І ніколи не вважала, що можу щось таке, чого не можуть інші.
З часом починаю розуміти свої сильні сторони. Але цьому не можна навчитися. Кожне осяяння у твоєму житті має прийти в потрібний час.
Де б не була, завжди відповідаю на робочі повідомлення. Мені не складно, в мене немає ось цього: «Я у відпустці, ой все, не пишіть мені». Якось ми поїхали в Прагу на Новий рік, і щось пішло не по плану. Зникла мережа повністю. За тих чотири дні я стресувала і бігала від одного вай-фаю до іншого. Для мене дивно взагалі не відповідати людям. Вони ж чекають, а ти просто взяла і зникла.
Не вірю в баланс між роботою й особистим життям. Ти просто розставляєш для себе пріоритети. Все одно щось буде переважувати, і ти або з цим миришся, або ні.
Іноді так захоплююся своєю роботою, що починаю «продавати» наші курси на вечірках з друзями, на днях народження. Одного разу навіть таксист мені сказав: «Залиште свій телефончик, я потім у вас про курси порозпитую».
Усього можна досягти власними зусиллями. Якщо ти не можеш цього досягти, отже ти недостатньо хочеш. Ми завжди здатні впливати на події у своєму житті.
Читайте інтерв'ю повністю у Projector Mag.