Тут у нашей студентки Кати Королевцевой взяли интервью для британского онлайн-журнала Femme Type. Гордимся!
Флешбэк с прошлого набора годичного курса Visual Communications Professium — концепция айдентики для TEDxKyiv 2019. Весь проект здесь.
#вакансия В Uklon ищут сильного Product designer c как минимум одним работающим кейсом мобильного приложения в портфолио.
DOU
Strong middle Product designer (UI/UX)
Необхідні навички: • досвід роботи з Figma • знання мобільних гайдлайнів (HIG, Material) • наявність мінімум 1 працюючого кейсу мобільного додатку в портфоліо • бажання розвивати свої навички, критичне мислення • досвід проведення UX-досліджень • досвід...
Запускаємо безкоштовний онлайн-курс з інклюзивного дизайну. Курс для всіх і веб теж має бути для всіх.
Вова Смірнов зі spiilka ділиться плейлистом сорока (прекрасна ідея). Слухати і читати в будь-якому віці.
Medium
Плейлист сорока
Необязательные истории
Becoming a UX Leader.
Триденний практикум для UX дизайнерів, які хочуть розуміти користувачів, команду і стейкхолдерів, ініціювати нові підходи в роботі і перейти від виконання задач до лідерства у компанії.
Куратор Matteo Cavucci — у минулому головний консультант ThoughWorks та Edenspiekermann з 15 роками досвіду у дизайні, бізнесі і проектуванні.
Триденний практикум для UX дизайнерів, які хочуть розуміти користувачів, команду і стейкхолдерів, ініціювати нові підходи в роботі і перейти від виконання задач до лідерства у компанії.
Куратор Matteo Cavucci — у минулому головний консультант ThoughWorks та Edenspiekermann з 15 роками досвіду у дизайні, бізнесі і проектуванні.
Із розмови з Торі Польською — visual development artist, ілюстраторкою Disney Publishing, кураторкою CG Art Professium.
Якось передивлялася старі мультики Disney і до мене дійшло, що їх роблять реальні люди. Як космос відкрила. Почала гуглити і відкрила для себе професію CG художника. Тоді зрозуміла, що хочу робити мультики, але у нас цьому ніхто не вчив — ти або йдеш на класичну художню освіту, або у графдизайн.
Я хапалася за все. Віджимала роботу, напевно, у всіх колег. Мені постійно хочеться більше дізнатися, спробувати, бо для мене це більше ніж робота. У планах — навчитися зупинятися, мабуть.
У мене був річний контракт зі 95 кварталом з перспективою продовження, аж раптом одна з трьох найбільших студій світу зі спецефектів DoubleNegative пропонує мені роботу. Все, що показують у кінотеатрах, проходить через них. Контракт лише на 1,5 місяці, але робота з режисерами та арт-директором Disney — не могла відмовитися.
Студія працює зі фільмами Marvel, тому там жорстка корпоративна культура. Секретна студія, власні сервери, закриті доступи, всюди камери, в туалет по пропуску. На першій екскурсії сказали, що фотографувати тут не можна. Якщо побачать — звільнення.
У найкращому випадку ти побачиш реалізацію своєї ідеї через 3-4 роки. Це дуже вчить терплячості: зробити, відпустити, почекати, ще почекати.
Проект взагалі може піти в стіл, і ти все одно маєш мовчати. Це реальність індустрії.
Грамотний менеджмент — це кайф. Він дає відчути різницю між роботою в українських та зарубіжних проектах. Працювала над американським проектом для китайського замовника, де геть всі художники працюють віддалено: Франція, Польща, Лас-Вегас, Сан-Франциско, Москва, Україна. Люди різної культури, 10 годин різниці, всі працюють у різний час — і це взагалі не проблема.
Робота в анімаційній індустрії схожа на конвеєр. Спершу свою частину роблять художники, далі передають результати 3D-моделлеру, після — текстурщику, а потім аніматору. Поки один не зробить своє — решта не зможе працювати.
Мій знайомий арт-директор слушно сказав «Блискучий проект відрізняється від звичайного тим, що всі учасники роблять на 10% більше, ніж від них вимагається». Ці десять екстра відсотків створюють неймовірний результат.
Дитячі мультики роблять дорослі люди з великим психологічним багажем. В суспільстві до мультфільмів відносяться, як до розваги, але насправді це грамотний канал комунікації між цілими поколіннями.
Поняття пенсії у професії CG художника відсутнє. Це не робота, а стиль життя. Тобі постійно хочеться щось створювати, дізнаватися, експериментувати з новими технологіями. Це довгий цікавий шлях, якому немає кінця.
Якось передивлялася старі мультики Disney і до мене дійшло, що їх роблять реальні люди. Як космос відкрила. Почала гуглити і відкрила для себе професію CG художника. Тоді зрозуміла, що хочу робити мультики, але у нас цьому ніхто не вчив — ти або йдеш на класичну художню освіту, або у графдизайн.
Я хапалася за все. Віджимала роботу, напевно, у всіх колег. Мені постійно хочеться більше дізнатися, спробувати, бо для мене це більше ніж робота. У планах — навчитися зупинятися, мабуть.
У мене був річний контракт зі 95 кварталом з перспективою продовження, аж раптом одна з трьох найбільших студій світу зі спецефектів DoubleNegative пропонує мені роботу. Все, що показують у кінотеатрах, проходить через них. Контракт лише на 1,5 місяці, але робота з режисерами та арт-директором Disney — не могла відмовитися.
Студія працює зі фільмами Marvel, тому там жорстка корпоративна культура. Секретна студія, власні сервери, закриті доступи, всюди камери, в туалет по пропуску. На першій екскурсії сказали, що фотографувати тут не можна. Якщо побачать — звільнення.
У найкращому випадку ти побачиш реалізацію своєї ідеї через 3-4 роки. Це дуже вчить терплячості: зробити, відпустити, почекати, ще почекати.
Проект взагалі може піти в стіл, і ти все одно маєш мовчати. Це реальність індустрії.
Грамотний менеджмент — це кайф. Він дає відчути різницю між роботою в українських та зарубіжних проектах. Працювала над американським проектом для китайського замовника, де геть всі художники працюють віддалено: Франція, Польща, Лас-Вегас, Сан-Франциско, Москва, Україна. Люди різної культури, 10 годин різниці, всі працюють у різний час — і це взагалі не проблема.
Робота в анімаційній індустрії схожа на конвеєр. Спершу свою частину роблять художники, далі передають результати 3D-моделлеру, після — текстурщику, а потім аніматору. Поки один не зробить своє — решта не зможе працювати.
Мій знайомий арт-директор слушно сказав «Блискучий проект відрізняється від звичайного тим, що всі учасники роблять на 10% більше, ніж від них вимагається». Ці десять екстра відсотків створюють неймовірний результат.
Дитячі мультики роблять дорослі люди з великим психологічним багажем. В суспільстві до мультфільмів відносяться, як до розваги, але насправді це грамотний канал комунікації між цілими поколіннями.
Поняття пенсії у професії CG художника відсутнє. Це не робота, а стиль життя. Тобі постійно хочеться щось створювати, дізнаватися, експериментувати з новими технологіями. Це довгий цікавий шлях, якому немає кінця.
Тут Павло Вржещ і Ярослав Сердюк з banda роздають ключі до рекламної ефективності. Креатив і сміливість, сміливість і креатив.
AIN.UA
«Оседлать безуминку»: как сделать рекламу эффективнее в пять раз — большая колонка Сердюка и Вржеща
Сооснователи креативного агентство Banda Ярослав Сердюк и Павел Вржещ в колонке для AIN.UA рассказали, как сделать рекламу эффективнее в пять раз.
Product Design Lectorium — це три лекції про продуктовий дизайн, знайомства і спілкування з колегами. Ранній анонс, але залишилося декілька квитків Late Birds. До зустрічі 22 лютого!
Prjctr
Projector — Creative & Tech Online Institute
Актуальна сьогодні та цінна завтра освіта — кастомізована, діджитальна, практична, орієнтована на студентів. Графічний дизайн, UX/UI дизайн, маркетинг, Data Science, анімація, менеджмент, фото та відео.
Підбірка книг для дизайнерів від спікерів Motion Lectorium. Про менеджмент, управління студією, типографію, мистецтво і розвиток візуального смаку.
Medium
Motion Lectorium. Книги
25 січня пройшов Motion Lectorium для моушн-дизайнерів, власників студій і арт-директорів. Спікери розповідали про менеджмент…
Із розмови з Юрою Грановським — дослідником, співзасновником Агентів змін, куратором курсу UX Research.
Після університету мав диплом програміста, але взагалі не знав, що мені робити. Побачив вакансію молодшого юзабіліті-спеціаліста, подумав, що прикольна назва і влаштувався на роботу. Через два місяці став старшим юзабіліті-спеціалістом, тому що попередній звільнився.
Зараз моя робота — це робота супервайзера, візіонера, директора по дослідженням. Вигадую методології, намагаюся перевірити результат, дати фідбек, ходжу на зустрічі і пишу звіти.
Увесь дизайн однаковий, що б ми не робили — створювали сайти, проектували площі чи вулиці, панелі управління космічних кораблів чи сцену. Процеси, методології, критерії оцінки абсолютно однакові, незалежно від сфери. Якщо ти класний дизайнер, тебе може занести куди завгодно.
Чим складніші проекти, тим більший розрив між тим, що ти робив, і відчуттям, що від цього є якась користь. Оцей щенячий захват, що «от ми зараз зафігачимо крутий проект вуличного простору і завтра його реалізуємо», доволі швидко проходить. Є великий провал довжиною у декілька років — затвердження, впровадження, переговорів.
Кажуть, що у нас люди не дивляться на навігацію в метро, їм простіше запитати у бабусі на касі. Ні, це не люди такі, це навігація погана.
Проблеми із втіленням проектів та ініціатив є всюди. І у Німеччині, і у Штатах. Ті ж самі проблеми, різниця лише в тому, що вони їх почали вирішувати раніше і мають зрозумілі підходи і механізми.
Люди не проти конкретно нас, Агентів змін, а проти власне змін. Цей феномен називається «тільки не у моєму дворі». У книзі про Нью-Йорк «Битва за міста» описуються такі ж точно проблеми — боротьба за велодоріжки, за створення нових публічних просторів. Люди проти змін, як би погано вони не жили. Зміни — це страшно. Щоб їх впроваджувати, потрібна віра у те, що буде краще, віра у людей, які ці зміни пропонують.
У нас немає такого поняття, як повага до спільного блага. У скандинавських країнах, де об’єктивно люди живуть щасливіше — це святе.
50 метрів твоєї квартири і 50 метрів громадського простору приносять різну користь. Кожним метром громадського простору користуються 2000 людей в день, а своєю квартирою ти один. Потрібно інвестувати час і ресурси у громадське, тоді все місто стане для тебе комфортним, а не лише 50 метрів твоєї квартири. У Агентів є принцип — public first. Ми його наслідуємо на усіх рівнях. Вважаємо, що при реалізації проекту в першу чергу потрібно впроваджувати публічний простір, а потім все інше.
Не ставлю собі цілей і мені це дуже подобається. Будь-яка ціль буде розчаруванням на момент її досягнення. Навіть якщо ти опинився там, де ти хотів і досяг того, чого хотів, це виявляється не настільки приємним і задовільним, як ти чекав. Смішний жарт еволюції.
У еволюції одна «ціль» — щоб ти як індивід поширив найбільше своїх генів. І наскільки ти у цей момент будеш щасливим — абсолютно плювати. Мільйони років показали, що бути незадоволеним — найбільш ефективна тактика. Незадоволеність змушує діяти. З’їв яблуко, пройшло 15 хвилин, ти вже трохи голодний, шукаєш нове яблуко.
Один із основних моїх принципів — після мене повинно бути краще, ніж до мене.
Потрібно розвиватися, щоб активніше розвивати світ навкруги. Кожен із нас — просто тимчасовий феномен, як вир у річці. Вир зникає, а річка залишається такою ж. Тому у довгостроковій перспективі, яка виходить за рамки твого життя, набагато ефективніше розвивати світ, ніж себе.
Цікавлюся темою еволюції, фізіології, психології, роботи мозку. І при всій магії ми всього-лише набір стандартних молекул. І всередині нас протікають доволі передбачувані хімічні процеси.
Але все ж таки ми — диво. Могли б бути набором молекул у вигляді амеби, але нам пощастило ще щось відчувати, мати почуття і мислення верхнього порядку.
Коли ти знаєш, як функціонує мозок, синхронізуються органи чуттів, як це все складно і що якась дрібниця може все змінити, тим більше кайфу отримуєш від простих речей і повсякденності.
Після університету мав диплом програміста, але взагалі не знав, що мені робити. Побачив вакансію молодшого юзабіліті-спеціаліста, подумав, що прикольна назва і влаштувався на роботу. Через два місяці став старшим юзабіліті-спеціалістом, тому що попередній звільнився.
Зараз моя робота — це робота супервайзера, візіонера, директора по дослідженням. Вигадую методології, намагаюся перевірити результат, дати фідбек, ходжу на зустрічі і пишу звіти.
Увесь дизайн однаковий, що б ми не робили — створювали сайти, проектували площі чи вулиці, панелі управління космічних кораблів чи сцену. Процеси, методології, критерії оцінки абсолютно однакові, незалежно від сфери. Якщо ти класний дизайнер, тебе може занести куди завгодно.
Чим складніші проекти, тим більший розрив між тим, що ти робив, і відчуттям, що від цього є якась користь. Оцей щенячий захват, що «от ми зараз зафігачимо крутий проект вуличного простору і завтра його реалізуємо», доволі швидко проходить. Є великий провал довжиною у декілька років — затвердження, впровадження, переговорів.
Кажуть, що у нас люди не дивляться на навігацію в метро, їм простіше запитати у бабусі на касі. Ні, це не люди такі, це навігація погана.
Проблеми із втіленням проектів та ініціатив є всюди. І у Німеччині, і у Штатах. Ті ж самі проблеми, різниця лише в тому, що вони їх почали вирішувати раніше і мають зрозумілі підходи і механізми.
Люди не проти конкретно нас, Агентів змін, а проти власне змін. Цей феномен називається «тільки не у моєму дворі». У книзі про Нью-Йорк «Битва за міста» описуються такі ж точно проблеми — боротьба за велодоріжки, за створення нових публічних просторів. Люди проти змін, як би погано вони не жили. Зміни — це страшно. Щоб їх впроваджувати, потрібна віра у те, що буде краще, віра у людей, які ці зміни пропонують.
У нас немає такого поняття, як повага до спільного блага. У скандинавських країнах, де об’єктивно люди живуть щасливіше — це святе.
50 метрів твоєї квартири і 50 метрів громадського простору приносять різну користь. Кожним метром громадського простору користуються 2000 людей в день, а своєю квартирою ти один. Потрібно інвестувати час і ресурси у громадське, тоді все місто стане для тебе комфортним, а не лише 50 метрів твоєї квартири. У Агентів є принцип — public first. Ми його наслідуємо на усіх рівнях. Вважаємо, що при реалізації проекту в першу чергу потрібно впроваджувати публічний простір, а потім все інше.
Не ставлю собі цілей і мені це дуже подобається. Будь-яка ціль буде розчаруванням на момент її досягнення. Навіть якщо ти опинився там, де ти хотів і досяг того, чого хотів, це виявляється не настільки приємним і задовільним, як ти чекав. Смішний жарт еволюції.
У еволюції одна «ціль» — щоб ти як індивід поширив найбільше своїх генів. І наскільки ти у цей момент будеш щасливим — абсолютно плювати. Мільйони років показали, що бути незадоволеним — найбільш ефективна тактика. Незадоволеність змушує діяти. З’їв яблуко, пройшло 15 хвилин, ти вже трохи голодний, шукаєш нове яблуко.
Один із основних моїх принципів — після мене повинно бути краще, ніж до мене.
Потрібно розвиватися, щоб активніше розвивати світ навкруги. Кожен із нас — просто тимчасовий феномен, як вир у річці. Вир зникає, а річка залишається такою ж. Тому у довгостроковій перспективі, яка виходить за рамки твого життя, набагато ефективніше розвивати світ, ніж себе.
Цікавлюся темою еволюції, фізіології, психології, роботи мозку. І при всій магії ми всього-лише набір стандартних молекул. І всередині нас протікають доволі передбачувані хімічні процеси.
Але все ж таки ми — диво. Могли б бути набором молекул у вигляді амеби, але нам пощастило ще щось відчувати, мати почуття і мислення верхнього порядку.
Коли ти знаєш, як функціонує мозок, синхронізуються органи чуттів, як це все складно і що якась дрібниця може все змінити, тим більше кайфу отримуєш від простих речей і повсякденності.
Подкаст PawCast. Ukraine NOW: засновник Проджа Олександр Трегуб. Старт Projector, дизайн сигарет, компліменти від Deep Purple і багато цікавого, вмикайте.
SoundCloud
Олександр Трегуб. Старт Projector, дизайн сигарет, компліменти від Deep Purple– PawCast. Ukraine NOW
There’s no point in coming to study something you already know. Projector is designed the way specialist take pleasure while discovering unknown in themselves.
_________________________________
PawCas
_________________________________
PawCas
Джоб-дайджест Проджа — відібрані руками свіжі вакансії ринку: від MacPaw, Wix, Petcube, Grammarly та інших крутих компаній.
Роботи студентів курсу «Шрифтовий логотип. Онлайн». Старт наступного набору 11 лютого.