Слідом за нашими беларуськими товаришами хочемо закликати всіх підписників, які перебувають у Варшаві, приєднатися до антифашистської демонстрації.

За вашу та нашу свободу!

Following our belarusian comrades, we would like to call on all subscribers from Warsaw to join the antifascist demonstration.

For your and our freedom!

Сьогодні День народження Сергія Кемського 🏴

Сергій - анархіст, політолог, експерт Інституту політичних і економічних ризиків і перспектив, журналіст, громадський активіст. Належав до "Чорної сотні" анархістів і допомагав виносити поранених. Загинув на Майдані в Києві на Інститутській вулиці від снайперського пострілу.

У грудні 2013 року Сергій написав статтю під назвою "Чуєш, Майдане?" у якій він описав сенс та бачення подій Майдану. Сергій наголошує на тому, що вимога громади полягає в перетворенні держави з феодального батога на інструмент самоорганізації суспільства.

💬 "Нам більше не потрібні пастухи – нам потрібні виконавці волі громади, які ефективно координуватимуть суспільні ресурси для досягнення спільних цілей. Майдан вимагає, щоб люди, наділені повноваженнями, дбали про громадські цінності, а не про сімейні.", - пише Сергій.

Детальніше читайте тут.

GNIP відкрили банку для переказів Україною.

Приєднуйтесь до збору на аерокомплект для антиавторитарного бійця Фіона

Збираємо на мачту - 27 500 гривень 
Зарядку - 3 780 гривень
Аккумулятор (5штук) - 38 885 гривень
Підсумок під мавік - 3 950 гривень

🎯Ціль: 74 115.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9qVsBrwn8D

💳Номер картки банки
5375 4112 1125 8921

Ось бачиш: як волонтери рятують тварин на прифронтових територіях 🐈‍⬛

Родина, яка прихистила 18 тварин, притулок у Купʼянську, який досі обстрілюють, і собака, який чекає свою людину у покинутій школі.

Всі ці історії ми розкажемо вам у репортажі, знятому під час поїздки з антиавторитарною волонтерською мережею «Колективи солідарності». Цього разу їхня місія — допомогти людям, які опікуються покинутими тваринами на прифронтових територіях.

Дивіться наше зворушливе й натхненне відео та підтримуйте волонтерів і волонтерок 👇
🔗Колективи солідарності: https://linktr.ee/SolidarytyCollectives.
🔗Збір на допомогу тваринам у місті Куп'янськ Вікторії Кручиної: https://send.monobank.ua/jar/A1jbviJt3g.

Нещодавно група антиавторитарних бійців і волонтерів відвідала дуб, посаджений на честь нашого загиблого товариша та друга Дмитра "Лєшого" Петрова.

Діми нема з нами вже майже 8 місяців, але пам'ять про нього назавжди з нами. Цей дуб-символ із кожним днем зростатиме все вищим і стане живим пам'ятником тій ціні, яку Діма заплатив за вашу і нашу свободу.

Recently, a group of anti-authoritarian fighters and volunteers visited an oak tree planted in honor of our fallen comrade and friend Dmitry “Leshy” Petrov.

Dima has been no longer with us for almost 8 months, but his memory is forever with us. This oak symbol will grow higher every day and will become a living monument to the price that Dima paid for your and our freedom.

Графіті пам'яті Діми "Лешего" Петрова в Києві.

​​Призываем к солидарности с анархистом Русланом Сидики, который находится в заключении по обвинению в подрыве ж/д путей и атаке на военный аэродром. Поддержкой Руслана занимаются товарищи из Зоны солидарности — не оставайтесь равнодушными! Наша товарищеская взаимопомощь разрушит их стены.

Анархиста Руслана Сидики обвинили в подрыве ж/д путей и атаке на военный аэродром

В конце ноября по подозрению в организации схода товарного поезда в Рязанской области силовики задержали анархиста Руслана Сидики. 2 декабря Дорогомиловский районный суд Москвы отправил Руслана в СИЗО.

Сход состава произошёл 11 ноября на 190-м километре Московской железной дороги на перегоне Рыбное—Блокпост 204 км. «Коммерсантъ» делится подробностями акции саботажа: «В результате подрыва СВУ (два взрывных устройства, по мощности эквивалентные 3 кг тротила каждое, были заложены на расстоянии 10 м друг от друга на обводном пути для грузовых поездов) было повреждено 300 м железнодорожного полотна, на месте взрыва образовалась воронка, а 19 первых вагонов товарного состава №2018 упало в кювет. Взрывом выбило стекла в кабине машиниста, сам он отделался незначительными травмами».

Также силовики заявили, что Сидики причастен к атаке на военный аэродром в Рязанской области, которая произошла 20 июля — тогда четыре квадрокоптера, снаряженные взрывчаткой, залетели на территорию авиабазы Дягилево.

Сейчас Руслану предъявлены обвинения по статьям «террористический акт» (п.п. «а», «в» ч. 2 ст. 205 УК РФ) и «хранение взрывчатых веществ» (п. «а» ч. 3 ст. 222.1 УК РФ). По ним ему грозит от 12 до 30 лет лишения свободы.

С нами связались товарищки Руслана. Вот что они о нём рассказывают:
«"Руслан — человек дела", — так отзывался о нём один наш общий товарищ. И действительно, без лишних слов, Руслан выполняет сложные повседневные дела, схватывает на лету информацию, осваивает полезные навыки. С друзьями всегда отзывчивый, готовый помочь. Он очень любит экстремальные походы, велосипедные марафоны, многократно выбирался в Чернобыльскую и Беларускую зоны отчуждения. Являясь сторонником анархистских идей, он очень болезненно воспринял российскую военную агрессию в Украине. Тем более, что в этом конфликте погибли его знакомые и товарищи, продолжают погибать люди. Сейчас он сам стал жертвой государственного насилия и ему важна наша поддержка».

Сейчас Руслан находится в московском СИЗО-7. Вы можете поддержать его письмом или посылкой.

✉️📦 Адрес для писем и посылок Руслану:
`109382, Москва, ул. Верхние Поля, д. 57, СИЗО-7`,
*Сидики Руслан Касемович* 1988 г. р.

📧 Возможна отправка писем через сервис [«Ф-письмо»](_https://fsin-pismo.ru/client/app/letter/create).

Как написать письмо политзаключённому?

Как собрать посылку в СИЗО?

#пишемписьма

Війна триває, несучи нові трагедії. Забираючи життя наших близьких. Сьогодні ми хочемо розповісти про ще одного нашого бойового та ідейного товариша, друга та людину з великої літери, відомої в Україні під ім'ям Марсі. 

Він був одним з перших західних анархістів, які приєдналися до анархічного опору загарбникам. На початку війни він приєднався до антиавторитарного взводу. Там він став бойовим товаришем та другом для багатьох з нас. 

Після участі у взводі Марсі, разом з міжнародною групою парамедиків-анархістів, рятував життя на Харківщині та Донеччині. Ви могли бачити його на відео від наших товаришів з Колсол, де він розповідає про свій досвід того періоду.

Сміливості та рішучості Марсі можна було позаздрити. Відчайдушність та гостре бажання розділити тягар війни там, де це найбільш потрібно, привели його до штурмового підрозділу. Як штурмовик він і прийняв свій останній бій. Загинув, як герой, прикриваючи відступ товаришів. 

Ми могли б ще багато розповісти про цю визначну людину. Про його активістський шлях, закінчений Оксфорд, битви в лавах інтернаціоналістів у пісках Курдистану та стійкі анархічні переконання, але ми залишимо це його друзям та близьким. 

Разом із групою ініціатив солідарності ми зібрали спогади про цього героя.

Спи спокійно, друже Марсі, ми продовжимо твою боротьбу за світ без гнобителів та пригноблених!

The war continues, bringing new tragedies. Taking the lives of our loved ones. Today we will tell you about another of our brother-in-arms, a friend and a brave fighter, known in Ukraine as Marci.

He was one of the first Western anarchists to join the anarchist resistance to the invaders. At the beginning of the war, he joined an anti-authoritarian platoon. There he became a comrade-in-arms and a friend to many of us.

After his participation in the platoon, Marci, together with an international group of anarchist paramedics, saved lives in Kharkiv and Donetsk regions. You may have seen him in a video from our comrades at Solidarity Collectives, where he talks about his experiences during that period.

His courage was enviable. Desperation and a keen desire to share the burden of war where it was most needed led him to join an stormtrooper unit. It was as an stormtrooper that he fought his last battle. He died like a hero, covering the retreat of his comrades.

We could tell a lot more about this remarkable man. About his activist journey, his Oxford degree, his battles in the ranks of the internationalists in the sands of Kurdistan and his strong anarchist beliefs, but we will leave that to his friends and family.

Together with a group of solidarity initiatives, we have collected memories of this hero.

Rest in peace, friend Marci, we will continue your struggle for a world without oppressors and oppressed!

Мы з хлопцамі пачынаем святочны збор на новую машыну.

Так сталася, што зараз у нашага падраздзялення няма сваей тачанкі. У такой сітуацыі не толькі на працу выехаць цяжка, а нават выкананне штодзённых спраў пераўтвараецца ў квэст.

Гэта відавочна не тыя ўмовы, у якіх мы хацелі б сустракаць Новы год. Мы не толькі расейцам салют зрабіць не зможам, але нават за веганскай каўбасой для салата паехаць немагчыма.

Патрэбнага жалезнага каня мы ўжо знайшлі, засталося толькі сабраць 182 500 грн і тут уся надзея на вашую дапамогу.

🎯 Мэта: 182 500 ₴ (4900$)

🔗 Спасылка на банк:
https://send.monobank.ua/jar/32P4ECHaZ7

Картка:
5375 4112 1074 9094

💳Paypal:
nelsongarbo.vm@gmail.com

Monero:
4AWedQRQdaLDN2uipPrSv871kDtniSNov8LxhURx5SUpbeagL85b5TbiDjVU5GKrmzMePs7bfr4mqZ6GFYrLJM4CTeXDRvW

Bitcoin:
bc1qt8mxz73dyv548v55f83glve0f4hkrmz0smxtm2

Знов до школи🎓

Восени нас запросили провести відкритий урок про війну у рідних школах у Львові та в Одесі. Спершу було незрозуміло що з цього може вийти. Розповідати дітям як правильно заходити в посадку? Але вони підготували цікаві питання і з захопленням слухали історії з фронту, дивились на трофеї, фотки і залишки від снарядів. Діти питали як працює логістика і чому провалився контрнаступ, цікавились як це, бути веганом і чи не складно харчуватись на фронті🌱

Воювати складно, а бути веганом ні, особливо якщо ви в тилу і ми це довели. Go vegan!

Також не можемо не згадати статтю Емми Гольдман, перекладену колективом Acrateia, про анархітський підхід до школи.

"У цьому сенсі Сучасна школа має бути лібертарною. Кожному учню слід допомагати стати вільним, щоб він зміг дізнатися самого себе. Головною метою такої школи є сприяння гармонійному розвитку всіх прихованих у дитині здібностей. Це означає, що у Сучасній школі неможливо використовувати ні примус, ні пов'язані з ним правила і розпорядження."

This is how the morning began today in Zaporizhzhya and other Ukrainian cities.

This night attack is a reminder to all of us that the war is far from over and that there are no safe places throughout Ukraine.

Empire is ready to spend trillions of rubles to buy long-range weapons that will kill civilians in places farthest from the front.

In such difficult moments, we expect support and solidarity from our western comrades, and from our comrades inside the country to join the armed resistance.

Empire must be destroyed!

Ось так сьогодні почався ранок у в Одесі та інших українських містах.

Ця нічна атака - нагадування всім нам про те, що війна далека від завершення і що на всій території України немає безпечних місць.

Імперія готова витратити трильйони рублів на купівлю далекобійної зброї, яка буде вбивати цивільних у найвіддаленіших від фронту точках.

У такі складні моменти ми чекаємо від наших західних товаришів підтримки і солідарності, а від товаришів усередині країни бажання приєднатися до збройного опору.

Імперія має бути зруйнована!

Текст українською.

Text is in English.

Текст по русски.

Відео

2023-й рік для антиавторитаріїв
видався вельми багатим на події
і водночас до дідька складним.  
    
12 місяців ми боролися з військами імперії на всій лінії боєзіткнення. Десь успіх був на боці Сил Оборони, десь окупаційна армія ціною життів сотень і тисяч своїх солдатів вигризала українські міста та села.

Такі міста як Бахмут, Мар'янка
та багато інших населених пунктів
перестали існувати завдяки нестримній жадобі російської правлячої еліти захопити нові території.

Ми не тільки змагалися як солдати,
а й намагалися привнести в армійське життя елементи горизонтальності, вели "пропаганду дією", показуючи оточуючим, що інший світ, заснований на принципах рівності, взаємоповаги та свободи, можливий.

На жаль, боротьба за свободу
не буває без жертв. Цього року
ми втратили багатьох наших друзів,
ідейних та бойових товаришів. Дмитро Петров, Купер Ендрюс, Фінбар Кафферкі, Сем Ньюі, Марсі, Банан та інші, імена яких ми не можемо назвати сьогодні. Ми ніколи не забудемо цих товаришів
та їхнього внеску у нашу спільну справу. Їхній життєвий шлях - приклад майбутнім поколінням революціонерів.

Але боротьба велася не лише на фронті. В самій Україні вистачає тих, хто ставить свої жадібні інтереси вище за інтереси інших членів суспільства. І у зв'язку з цим ми хотіли б відзначити нове покоління студентської профспілки "Пряма Дія", діяльність якої вселяє надію на соціальні перетворення. А також інші нові анархічні проекти, які запалюють світло визвольних ідей в серцях молоді.

Крім цього, ми вважаємо важливим
відзначити те, що наша боротьба
була б неможлива без допомоги товаришів з Колективів Солідарності, Еко-Платформи, RAF, GNIP, інших мереж солідарності та окремих активісток і проектів. Ніби-то банальне раніше гасло "солідарність - наша зброя" сьогодні для нас, воюючих анархістів, звучить якісно по-новому.

На жаль, весь цей рік ми помічаємо
зниження інтересу до війни
як зі сторони західних товаришів,
так і з боку місцевого суспільства.
Але війна не закінчена, вона далека від фіналу, і загроза перемоги
імперського режиму все ще існує.

Ми сподіваємося та віримо,
що 2024й стане роком справжньої солідарності та взаємодопомоги. Подібно до тої, яка 2 роки тому об'єднала українське суспільство в єдиному щирому пориві, і змогла зупинити та відкинути російську деспотію з-під Києва, Харкова та Херсону!

Ми продовжуємо боротьбу за вашу та нашу свободу, допоки всі не стануть вільними!

Video

2023 turned out to be an eventful and at the same time devilishly difficult year for anti-authoritarians.

For 12 months we fought against the troops of the empire along the entire line of contact. In some places, success was on the side of the Defense Forces; in others, the occupying army, at the cost of the lives of hundreds and thousands of its soldiers, destroyed Ukrainian cities and villages.

Cities like Bakhmut, Maryanka, and many other settlements ceased to exist thanks to the uncontrollable thirst of the Russian ruling elite to seize new territories.

We not only fought as soldiers, but also tried to introduce elements of horizontality into army life and conducted “propaganda by action”, showing others that a different world based on the principles of equality, mutual respect and freedom was possible.

Alas, the struggle for freedom is not fought without victims. This year we have lost many of our friends, ideological and military comrades. Dmitry Petrov, Cooper Andrews, Finbar Cafferkey, Sam Newey, Marcy, Banan and other comrades whose names we cannot name today. We will never forget these comrades and their contribution to our common cause. Their life path is an example for future generations of revolutionaries.

But the struggle was not only carried out at the front. In Ukraine itself there are plenty of those who put their greedy interests above the interests of other members of society. And in this regard, we would like to celebrate the new generation of the student union “Pryama Diya”[Direct action], whose activities inspire us with hope for social transformation.

And also other new anarchist projects that spark the light of liberation ideas in the hearts of young people.

In addition, we consider it important to note that our struggle would not be possible without the help of comrades from the Solidarity Collectives, Eco-Platform, RAF, GNIP, other solidarity networks, and individual activists and projects. The once banal phrase, "solidarity is our weapon," now holds a renewed significance for us as anarchist fighters.

Unfortunately, throughout this year we have been noticing a decrease of the interest in the war on the part of both Western comrades and local society. But the war is not over, it is far from over and the threat of victory for the imperial regime still exists.

We hope that 2024 will be a year of true solidarity and mutual assistance. The same as 2 years ago united the Ukrainian society in a single impulse and was able to stop the Russian military machine near Kyiv.

We continue our fight for your and ours freedom until everyone is free.

Видео

2023 год выдался богатым на события и при этом чертовски сложным для антиавторитариев.

12 месяцев мы сражалась с войсками империи на всей линии соприкосновения. Где-то успех был на стороне Сил Обороны, где-то окупационная армия ценой жизней сотен и тысяч своих солдат выгрызала украинские города и села. Такие города как Бахмут, Марьянка и многие другие населенные пункты перестали существовать благодаря неудержимой жажде российской правящей элиты захватить новые территории.

Мы не только сражались как солдаты, но и пытались привнести в армейскую жизнь элементы горизонтальности, вели "пропаганду действием", показывая окружающим, что иной мир основаных на принципах равенства, взаимоуважения и свободы возможен.

Увы, но борьба за свободу не проходит без жертв. В этом году мы потеряли много наших друзей, идейных и боевых товарищей. Дмитрий Петров, Купер Эндрюс, Финбар Кафферки, Сем Ньюи, Марси, Банан и другие товарищи, имена которых мы не можем назвать сегодня. Мы никогда не забудем этих товарищей и их вклад в наше общее дело. Их жизненный путь - пример будущим поколениям революционеров.

Но борьба велась не только на фронте. В самой Украине хватает тех, кто ставит свои алчные интересы выше, чем интересы других членов общества. И в этой связи мы бы хотели отметить новое поколение студенческого профсоюза "Пряма Дия", деятельность которого внушает нам надежду на социальные преобразования. А также другие новые анархические проекты, которые зажигают свет освободительных идей в сердцах молодых людей.

Кроме этого, мы считаем важным отметить то, что наша борьба была бы невозможна без помощи товарищей из Коллективов Солидарности, Эко-Платформы, RAF, GNIP, других сетей солидарности и отдельных активистов и проектов. Казавшийся ранее банальным лозунг "солидарность - наше оружие" сегодня для нас, сражающихся анархистов, звучит совсем по-новому.

К сожалению весь этот год мы замечаем снижение интереса к войне со стороны как западных товарищей, так и местного общества. Но война не закончилась, она далека от финала и угроза победы имперского режима все ещё существует.

Мы надеемся, что 2024й станет годом настоящей солидарности и взаимопомощи. Подобно той, которая 2 года назад объединила украинское общество в едином искреннем порыве и смогла остановить и откинуть российскую деспотию из-под Киева, Харькова и Херсона.

Мы продолжаем борьбу за вашу и нашу свободу, пока все не будут свободны.