З грецької міфології ми добре знаємо, що буває в людському світі, коли боги втручаються в природний стан речей. У «Порі туманів» або ж четвертій частині Пісочного чоловіка Ґейман замахнувся на те аби показати, що буває у магічному світі, коли природний стан речей порушується через людну.

Чи не тому в цій частині не було грецьких богів? 🤔

🌟 Ніл Ґейман «Пісочний чоловік», том 4
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Прокайфував, як і три частини до цього. Знову щось заплутане хитроспетіннями божественних ігор з унікальними правилами та надлюдською колотнечею. Демонічні інтриги та позапросторові зрушення, які ламають баланс сил та запускають в рух збочені механізми есхатології сталого порядку.

І в центрі всього цього традиційно опиняється володар снів, якому доведеться розрулювати те, що сам же і заварив. Хто кого переграє і чи правда переможці збиратимуть лаври? Ох, у Ґеймана не може бути простих відповідей навіть на так примітивні запитання.

Досі дуже раджу цю серію. Вона класна.