Частина 2. Методологія. Опрацювання методик, мотивація, таймінг, структурності занять. Всього що потрібно інструктору щоб тримати аудиторію, завойовувати її довіру і побороти вплив негативних лідерів. Це вже працюють інструктори та вчаться ВЧИТИ. Тобто передавати знання та навики, які вони мають. Які вони на практиці можуть показати.
При цьому обов’язкові практичні вправи по основним дисциплінам. Людина повинна закріпляти та розвивати практичну складову.
Це вже важко і доходять самі мотивовані та стійкі. Які не вигорять через місяць.
На виході маємо фахового командира піхотного підрозділу, інструктора без практики (мінімум в процесі навчання), який може бути як командиром піхотного підрозділу, так і організувати навчання в себе в підрозділі. Гроші та ресурси не пропадають.
Стажування. Тут від 4 тижнів. Обов'язково першу половину терміну "другими номерами" з досвідченими інструкторами. Кожні кілька днів залученість до сольної партії практиканта збільшується. Потім робота "першим номером" під наглядом досвідченого інструктора.
Всі ці три етапи, з рейтинговими списками, з колегіальною оцінкою всіма інструкторами. Керівник приймає рішення тільки після обговорення з інструкторами по кожному кандидату. Прозоро, по чек листам. Окрім випадків пияцтва, або спроби негативного лідера влаштувати бунт, деструктив в навчанні.
Тоді зразу на вихід.
Є ще 4 етап, це коли людина працюючи інструктором постійно підвищує свій рівень на інструкторсько-методичних зборах і хоче здобути другу основну дисциплину. Наприклад такмед хоче бути ще й вогневиком. Або тактик ще й топографом. Варіантів багато. Це збільшує кількість фахівців по дисциплінам, що дозволяє гнучко реагувати на проблеми перевантаженості по окремим темам та вправам.
Що зараз робить Апостол.
Це повернення корупційної та не прозорої схеми, яку відстоюють "вічні" полковники з гудіпу та "птєнци" Косинського. Хто не знає - Косинський "вічний" головний сержант ЗСУ. На посаді з 2012 року.
1 етап. Навчання інструкторів базового рівня. В Деснянському 197 центрі. Теорія, методологія, лідерство. Мінімум практики. Не зрозуміла фаховість кандидатів.
Відбираються кандидати за якимось абстрактними "морально діловими" якостями. Якими? рекомендації командирів? Хабарі? "потрібні" або "поважні" люди а ля насіров? Треба ховати в НЦ? Служив з Апостолом? Заніс комбригу?
Не зрозумілий критерій оцінки успішності. «Фахові» деснянські «бюрократи» завалять любого хто не подобається і витягнуть того кого треба.
Навчають два місяці на інструктора базового рівня. Теоретична складова (бо там практично всі теоретики), та методологія.
Задача центра – врулити за будь яку ціну сертифікат. Всім. Крім тих, на кого прийшло замовлення "завалити" зверху.
На виході маємо людину з сертифікатом "інструктор-універсал по всій хуйні", котра не знає яку дисципліну в подальшому буде вести, бо ніхера не вміє.
Але її навчили вести заняття по книжкам, методичкам та програмам. Розповідати як треба робити. НЕ ПОКАЗУВАТИ та РОБИТИ САМОМУ, а розповідати.
Але це вже сертифіковані інструктори. Назавжди сертифіковані.
2 етап. Інструкторів, яких навчили пиздобольству в Десні, відправляють на фахову підготовку.
В ІНШИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР. Його створюють зараз під ці задачі.
На який скидається вся відповідальність за випуск людей яких вони не відбирали і не навчали на базовому рівні.
Апостол хоче створити новий центр, забравши з усіх навчальних центрів КРАЩИХ інструкторів. Тобто збираються рейдернути кращі активи навчальних центрів. Не знайти, та з кривавою піною видрати з піхоти, відібрати, навчити, відсіяти і дати стажування. А кращих перевести в новий центр "імярек"
І цих кращих інструкторів, будуть ПРИМУШУВАТИ давати сертифікати, тим хто прийде з Десни. З 197 центру. Будуть душить інструкторів занижувати планку, бо "люди не винні, вони вже пройшли навчання і держава витратила кошти". Кращих інструкторів з усіх навчальних центрів, заведуть під старорежимну організаційність та управління. Когось зламають, когось "інтегрують". Хтось втіче.

Частина 3. Але саме страшне те що в новий центр після десни будуть відправлять людей, які вже отримають сертифікати, але не будуть мати не те що досвіду і практики, а навіть фахової бази. Їх будуть на другому етапі відправляти на навчання основної дисципліни.
Тобто кожен сам собі вибирає основну дисципліну. Цей фінт, міняє місцями систему відбору і підготовки. Спочатку вчим незрозуміло кого теорії, а потім примушуємо кращих інструкторів зробити з людей не маючих хисту "фахівців". Це що, новий батальон монако формується?
Буде (за задумом Апостола) виглядати так:
Приїздить чуловік, якого не зрозуміло за які заслуги відправили на інструктора. А потім сертифікували, бо згори наказали та треба робити план. І починає "шукати себе"..
- "О, а давайте я буду вогневиком". Тик-мик, не виходить "камєннй цвєток". Не вміє стріляти, нема сталих навичок. Не виходить. Так буває.
- А давайте зробимо з нього тактика? Упс, важко. Спина, коліна, жарко, холодно. Не виходить.
- Ну тоді давайте з нього такмеда? Ніхєра, ще більше навантаження.
І тоді чуловіка який вміє балакати але більше нічого, починають всиновлювати. Тягати його по дисциплінам, бо треба ж дати сертифікат і прилаштувати на посаду в подальшому
І на виході ми маєм "інструктора" який фахово не вміє нічого. І при цьому він має два сертифікати, нову ВОС і його по любому працевлаштують.
Якість підготовки через 6-8 місяців злітає до якості Десни, Старичів та Яворів 22-23 років.
Але ті хто це роблять вже далеко, бо вони "провели реформу" підготовки і пішли на іншу посаду через провалену підготовку. Ну як далеко? Люди яких вони влаштує, залишаться.
А піхотинці яких готують недоінструктори? А яка їм справа до цього?

Поки ворог проводить навчання за 10 денним курсом підготовки штурмовиків на мотоциклах, де відпрацьовується пересування в складі груп з 3-5 піхотинців, та колони, або так званого рою (30-50 мотоциклістів) з шириною фронту до 600 метрів та глибиною до 1500 метрів, наші поважні пани полковники та генерали, примушують на БЗВП скорочувати дистанції стрільби до 50-75 метрів, категорично проти початкового навчання стільбі на 100 метрів одиночними малими серіями на купність, і виступають категорично проти приведення зброї рекрутів до нормального бою (пристрілки),
і навчання цьому рекрутів.

В цей час «піDари» - «Кінцевою ціллю навчання є штурмові групи готові до глибокого прориву, з можливістю закріпитись на позиціях до 3-4 днів, в очікуванні підкріплення.
Мета - захоплення невеликих н.п. просуваючись через поля. Використовуючи стрімке висування, вступити в маневрений, швидкий бій на великій дистанції. З подальшим проведенням зачистки, закріплення, та утримання кругової оборони протягом 3-4 днів.»
«Також окремо варто відзначити наступний поділ мотоциклістів за призначенням:
- Мотоцикліст з РЕБ (рухається в центрі групи),
- мотоцикліст на евакуації (буксирує за собою спеціалізовані ноші),
- мотоцикліст/багі-мінер,
- мотоцикліст - хімік».

Так і переможемо. Якщо не просремо підготовку.