[4/4]

Врешті вже при нанесенні достатньої шкоди / забороні дії БпЛА противника на достатній ширині фронту (для запобігання початку перехресної роботи екіпажів ворожих суміжників) з'являється можливість штурмовим групам зайти на послаблені логістичною ізоляцією позиції, провести їх зачистку й, не даючи можливості противнику завести резерви на новий рубіж, вклинитися на глибину розміщення ворожих екіпажів, вимусити їх знятися й тим самим утворити ділянку прориву, куди вже могли б зайти сили в складі механізованих ешелонів. А далі вже те, що ми бачили на Курщині: хаотичне заведення противником резервів, зустрічні бої на бронетехніці та інші "радощі" боротьби за оперативний простір.

Проблема в тому, що написати про це кілька абзаців просто, а знайти таку кількість сил, консолідувати їх й не спровокувати на ділянці швидку концентрацію різного роду "рубіконів" вкрай важко й майже точно виходить за межі наших поточних можливостей. В першу чергу частина з "знайти таку кількість сил" у виснажених постійними наступальними діями противника СОУ - це задача дуже далека від тривіальності. Тож тут ми сильно впираємося в питання подолання виснаження СОУ й продовження нанесення противнику максимальної шкоди допоки він, зв'язаний небажанням проводити мобілізаційні дії, не вичерпає потік добровольців.

Загалом, як би нам не (не)хотілося, атакувати меншими силами більші це майже завжди безперспективно, оскільки противник буде мати великий потенціал до контратак — ймовірно більший, ніж ми зможемо ввести резервів. Тож, хоч й кожна наша літня кампанія відзначається наступальними операціями (зазвичай хоча б трохи успішними), мабуть, зараз більш важливим завданням є зосередження на обороні та завдання противнику максимальної шкоди. А вона вже в подальшому зможе бути конвертована у зниження інтенсивності бойових дій з боку противника, чим відкриє нам простір до накопичення ресурсу та створення локальної переваги перед нашими ймовірно успішними наступальними діями. Бажано, звісно, щоб це колись таки став Південь — хоч й не найбільш активний, але єдиний дійсно стратегічно важливий напрямок цієї війни, контроль над котрим окреслить переможців та переможених цієї війни.

Сили оборони Півдня України вразили локомотив із колоною ворожої техніки. Втрати противника склали 13 танків та більше сотні одиниць броньованої та автомобільної техніки.

🇸🇾Сирія повністю відновить підключення до SWIFT "протягом кількох тижнів", що ознаменує повернення країни до глобальної економіки після 14 років війни та санкцій.

Повернення до SWIFT - це перший вагомий крок у рамках лібералізації сирійської економіки новим урядом.

Це також сигнал про те, що нова влада діє швидко, аби залучити міжнародну торгівлю та інвестиції після того, як минулого місяця США зняли санкції

З 2456/103 бази дістали усі БМП

Це одна з небагатьох основних баз зберігання, на якій раніше зберігалися більше 600 БМП-1. Зараз на ній залишилося близько 44 БМП-1, з яких 26 ще в робочому стані.

Решта техніки, що знаходиться на цій базі це БТР-70 та Т-64/72А (близько 170 та 670 од.)

Т-64 навряд-чи зможуть підняти, а от Т-72А росіяни будуть змушені відновляти, якщо темпи втрат будуть близько 100 од. на місяць.

Jompy

Миша «Перс». Я увидел тебя в подвале среди пленных летом 2023 года. Шайба погиб пару недель как и мне в целом всё равно, что происходит вокруг, ещё Макс погиб на днях, Балт - мне просто не поднять башки теперь, а мне пихают этих пленных… Зачем они нужны? Им нет места в Русском Добровольческом Корпусе, это россияне, овощи, а мы пассионарии! Националисты, правые! Ты хоть знаешь смысл слова «пассионарии», Миша?! Ты хоть одну книжку прочитал в своей жизни, а? Так думаю я, глядя на этого смуглого парнишку, а Миша как будто читает в подвале мои мысли.
Вы знаете, я вот когда в лагере сидел, прочитал одну книгу, она произвела на меня очень серьёзное впечатление…
Да?! И что же это за книга?! Букварь? Как здорово я подколол этого перепуганного юнца! Он наверняка сейчас выдаст какую-то глу…
Корнелиу Кодряну «Моим легионерам».
Я словно пробуждаюсь. Как это может быть, что этот чернявый молодой парнишка прочитал одну из моих любимых книг, сидя в ивановской колонии?! Да ещё и что-то понял! Я решил в тот момент, что это судьба и согласился на эксперимент с принятием добровольцев в Корпус через плен. И именно Миша стал, по сути, главной звездой этого проекта и дал возможность другим достойным парням пополнить наши ряды. Он доказал на деле, что далеко не все, кто надел на себя форму ВС РФ мрази и скоты, далеко не все сделали это добровольно и многие искренне желают это исправить. Это очень важно понимать по обе стороны фронта, и благодаря Персу это стало очевидно и возможно.
Миша в Корпусе обрёл себя: друзья, невеста, цель, успех, медийность, которая стала даже звёздностью после съемок в «Движе» - всё это Перс познал в РДК. Штурмы, тренировки, интервью, отдых - всё это крутилось, как калейдоскоп, а Миша был полон сил и вписывался во всё.
Про военные заслуги Перса скажу отдельно. Безусловно, его звёздным часом стал штурм Волчанского Агрегатного Завода, на котором Миша не только бесстрашно и мастерски кидал ТМки, но и умело и уверенно командовал. Помимо этого, Перс был командиром группы, которая эвакуировала тело нашего дорогого командира разведки, Туриста, брал пленных, командовал штурмами.
Однажды одному из наших штурмовиков он скажет, что «самым важным и самым верным решением в его жизни было рискнуть (Перс добровольно сдался) и вступить в РДК».

Я перебирал фото Миши, от самой первой, на которой перепуганный, взъерошенный парнишка, глазами затравленного зверька смотрит в камеру, до самой последней, где облачённый в броню Боец РДК Миша «Перс» сосредоточен и хладнокровен, уверенно командует и сам идёт вперёд. Путь Воина, который Перс не только прошёл до конца сам в РДК, но и показал другим, как можно и как надо. Показал всем нам. Горжусь тобой, Миша!

Навсегда с нами!
Навсегда в строю!