Піхотинець майбутнього

війна змінилась а отже й має докорінно змінитись підготовка піхотинця. Підготовлений піхотинець може вижити, а отже виконати завдання на полі бою. В більшості завдань піхотинець має утримати вп, а при не можливості утримать із за високого проценту руйнувань - відступити, та невмерти в процесі. Це і стане ключем до успіху.

Для виконання завдань на полі бою піхотинець має розуміти, в першу чергу, як працює основна загроза його життю - бпак та убпак (фпв, скид).

Обкатку танком має замінити дроновий наліт в найгіршій комбінації - карусель спостереження, фпв, скид. Боєць має зрозуміти як треба діяти та звалити, і бажано без зайвого металу в тілі.

Піхотинець має бути здатен до маршів. Ще з часів Гая Марія нового не вигадали - постійна ходьба з вагою. До першого виходу тіло має звикнути до довгих переходів з рюкзаком за спиною.

Неймовірно важливим має бути курс з виживання. В ідеалі, мають бути відтворені важкі умови, щоб піхотинець вже на полі бою зіткнувшись з нестачою припасів та необхідністю скритно проживати знав порядок дій.

Солдат має плекати в собі первинні навички мисливця-збирача. Звучить дико, але така реальність. Противник може розібать логістику і прийдеться виживати у ворожом середовищі, де помилка дорівнює смерті.

Супутником піхотинця має стати тиша. Підар може сидіть в сусідньом домі і хто перший кого виявить то й і виграє. Достатньо дати цілевказання, і це стане вироком, а покарання одне - смерть.

Із цього виходить інша необхідність впевнене володіння мапой та орієнтирами.

Можливий бій з людиною зазвичай скоротечен і відбувається на короткій дистанції. Хто кого вполював, той і переміг. Окремой дисципліной має бути здатність уразити зависший дрон з куща на метрів 20-30.

Якщо поряд в укритті підар, піхотинець має бути готовим швидко захлопнуть здоровим фугасом. Швидкість та скритність головне в цьому ділі. Бо ворог може також покликать аеророзвідку і вилазка обернеться розйобом. Тому солдат має бути звичним до вибухівки, та готовим швидко виконати задачу.

В сумі вимоги до навичок піхотинця та його подальше застосування на полі бою, виливаються в реалізацію асиметричної тактики наповненої партизанськими елементами.
Успіху досягне оволодівший знанням скритого переміщення, маскуванням, навичками виживанння.

https://music.youtube.com/watch?v=IanZrA40uxI&si=6FM26_2DVSdfV3dg

ДРГ ЗНОВУ МЕЙНСТРІМ

Повторюсь, війна змінилась, а світогляд на війну ні.

Противник має змогу маневрувати піхотними групами з 1-2вс та успішно реалізує обхід не вступаючи у бій з подальшим заходом у тил.

Книжка скаже - це розвідка зайшла для дій на комунікаціях. Денжурас.

Та це звичайні піхотинці, як бойова одиниця зазвичай слабо навчені, а захід йде під мавік де кажуть куди повертати. На відміно від дрг вони не здатні до самостійних та автономних дій. Логістичну підтримку ім забезпечують дрони.

Сам факт іх знаходження створює тиск на оборону ділянки відтягуючи ресурси на вирішення задач повязаних з іх виявленням та знищкнням. Додатково вони ж джерелом інформації та цілевказання для своіх засобів ураження.

А на доповіді вверх напевно не дуже буде звучать, в нас там йде атака - треба вирішувать питання по знищенню 150 тіпів, які розсеределись на пів міста.

Додам ще, щоб ефективно вирішувати проблему її треба визнати та шукати контрміри тактиці противника.

Сам по собі, фактор інфільтрації не є смертельним. Наприклад знищення екіпажів бпак, що здійснюють забезпечення, призведе до колапсу логістики ворога в скоріш за все піхота вдастся до мародерства, а отже буде легко виявлятись.

Це грубий приклад. На данний момент, ця новина виглядає або як відірваність від реальності, та невірна оцінка, бо дрг це інша тема і інших потребує рішень. Або це новина для когось іншого, щоб надати поточній обстановці на фронті більш сприятливого вигляду.

Що маю додати з приводу оцінки, дрг можна й піхотой половить, а екіпаж бпак ефективно ракетой хуярить і ось раз два і війна йде в різне русло, з різним ресурсом та результатом.

А можливо це тонка гра і попереду Москва… не забувайте це прості думки, звичайного козака.

Змінюється війна та основні засоби ураження, ударні дрони суттєво збільшують глибину фронту – за таких умов значно ускладнилася евакуація поранених з поля бою. Це одне з проблемних питань, які було розглянуто на щомісячній нараді з питань військової медицини та медичного забезпечення Збройних Сил України.

Заслухав доповіді командувача Медичних сил, керівників медичних служб угруповань військ та армійських корпусів, що прийняли смуги відповідальності й приступили до виконання поставлених завдань.

На нараді обговорили стан спроможностей медичних підрозділів, формування та застосування окремих медичних батальйонів, укомплектованість медичних відділів нових АК тощо.

За нинішніх обставин на полі бою дедалі важче дотримуватися вимог щодо оперативної евакуації. Однак маємо шукати ефективні відповіді на ці виклики. Крім поліпшення підготовки і забезпечення особового складу та медичних підрозділів, ситуацію можливо покращити завдяки новим технічним підходам до евакуації, зокрема через застосування безпілотних систем та наземних роботизованих комплексів (НРК). Про свій позитивний досвід у цій сфері доповіли представники Десантно-штурмових військ, конкретно – 25-ї окремої повітрянодесантної бригади.

За підсумками наради визначив завдання щодо розвитку медичної служби в Збройних Силах України.

Нам слід масштабувати застосування НРК для евакуації поранених, поліпшити забезпечення медичних підрозділів броньованою та евакуаційною технікою, реалізувати інші логістичні й організаційні рішення для своєчасного транспортування поранених та надання їм кваліфікованої допомоги.

Головна мета – збереження життя та здоров’я захисників України, які тримають на собі фронт.

Ще раз щиро дякую нашим воїнам та тим, хто їх рятує і лікує.
Слава Україні!

ЛБЗ, як ми її розуміли раніше, перестала існувати – противник успішно інфільтрується на кілометри вглиб порядків СОУ, позиції дружніх та ворожих сил хаотично змішані на ділянці. Проте це не наслідок геніальності російського керівництва та непереможності російської армії, а вдала тактична інновація, помножена на некомпетентність українського армійського керівництва, відповідального за окремі ділянки оборони.

Виглядає це так: підари кладуть на землю маскувальні теплоізоляційні пончо, охолоджують їх й потім рухаються в них вночі двійками. Майже кожне пересування між позиціями контролюється крок-в-крок: офіцер управління дає конкретні вказівки, супроводжуючи дроном та контролюючи їх маскування. У випадку небезпеки група лягає на землю й накривається пончо. Виявляють себе при переміщенні полями. В лісах та в населених пунктах спостереження вкрай ускладнене. Йдуть без нічого, потім досягають кінцевої точки (якогось глибокого рубежа) й залягають там, роблять засадні дії на СОУ. Далі по розвіданому ними маршруту затягуються нові групи. Логістика забезпечується "молніями": вантажні крила несуть трохи провізії, нові батарейки до радіостанцій. Полонених зазвичай не беруть (важко повернути в тил), цивільних на шляху просування знищують для запобігання поширення інформації щодо маршрутів та позицій. Для зменшення ризиків виявлення використовують ПБСи.

Таким чином, після періоду, коли БпЛА знищили маневрену війну та тактику малих піхотних груп, війна знову закрутилась навколо маневрів, тільки тепер стрілецькими двійками. Й, відповідно, навколо їх прихованих переміщень, накопичень, інфільтрації, а також штурму/зачистки позицій. Ми, як завжди, недостатньо швидко адаптуємося до змін і, як наслідок, терпимо важкі поразки.

Але як і будь-яка тактика маневреної війни, вона зіштовхується з розтягнутою логістикою в ділянці прориву. Всі такі групи, просуваючись поки є нагода, ризикують бути відрізаними в глибині наших порядків та залишитися без краплі води та вогневої підтримки. Отже, ми знову маємо потребу в глибині оборони, других-третіх рубежах, а також групах швидкого реагування, що будуть зачищати відрізані осередки та перекривати виявлені маршрути. Ще більш гострою стала потреба в централізації управління: концентрація наявних засобів на смузі, підтримка безперервного моніторингу ділянок накопичення та просувань, встановлення інженерних загороджень. Враховуючи глибину деяких проривів, можна навіть згадати про бій за підтримки бронетехніки.
Важливою є готовність до штурму та оборони бліндажів з боку піхоти. Є сенс й у аналогічному використанні тактики ворога. Асоціація її з екстремальною кількістю втрат – результат слабкості противника в плануванні та хронічно нереалістичних завданнях, нездатності ворога мудро користуватися перевагами у ресурсі й врешті змарнувати його, що вже відбулося з бронетехнікою на російських базах зберігання. У мудрих руках ця тактика могла б полегшити відновлення втрачених позицій та витісненні окупанта (наприклад, достатньо прив'язувати її до погодних умов).

Найголовніше – не дозволити поразкам взяти над нами гору. Війна не закінчена, милості до переможених не буде. Там, де ступить нога російського солдата, з'являться братські могили з тих, хто не втік. В першу чергу росіяни будуть винищувати всіх, хто пов'язаний з військом – поранених та списаних побратимів, членів їх сімей. Страждати будуть найбільш знедолені, в кого немає можливості втекти: діти, вдови, матері військових СОУ будуть закатовані та вбиті, ставши методом виконання "плану" регіонального відділу ФСБ з боротьби з "терористами".

Нам треба продовжувати тиснути, продовжувати винищувати кацапню до тих пір, поки бажаючі походити українською землею не скінчаться, а заведені на позиції будуть відмовлятися продовжувати рух. Росіяни не непереможні, вони також страждають від невиконання наказів, їх бійці також нерідко уникають бою від страху. У нас є достатньо сил, щоб помножити його.

Ми можемо зупинити ворога, якщо захочемо. А захотіти ми маємо, бо нам є що втрачати – не власні життя, так життя тих, хто не може захистити себе сам.

Панове. Ціль дружньої банки була успішна досягнута, у зв'язку з чим я додав коментарі по інвайтам. Розглядати їх буду індивідуально щоб потім не фільтрувати кацапню та ботів.

Втім, збір не завершено, тому додав нову цільову суму. Друзі реваншисти з усіх сил виконують бойові завдання на стратегічно важливій ділянці, де противник активно наступає й прочавлює оборону СОУ, й все більше цивільних вимушено полишити свій кров.

У зв'язку з цим нова ціль дружньої банки: 777 000 грн. Досягнення її гарантовано закриє збір й пришвидшить роботу в секції НРК.

Нагадую про посилання:
https://send.monobank.ua/jar/5Qb9NXRpC1

Сили оборони України вживають дієвих заходів, щоб зупинити просування противника на Добропільському та Покровському напрямках.

Наші підрозділи ведуть важкі оборонні бої проти переважаючих сил противника. Так, лише на Покровському напрямку окупанти зосередили угруповання чисельністю понад 110 тисяч особового складу.

Щоб проникнути в глибину нашої оборони, російські загарбники діють зухвало. Не зважаючи на втрати, вони намагаються просочуватися диверсійними і малими піхотними групами через наші оборонні порядки.

Зокрема, декілька малочисельних груп противника, обійшовши позиції українських захисників, здійснили спробу просунутися в напрямку населеного пункту Золотий Колодязь. Крім того, користуючись особливостями місцевого ландшафту диверсанти потай проникали у населені пункти - Веселе, Вільне, Рубіжне, Кучерів Яр. Деякі з груп вже знищені, решта - в процесі знищення.

Ситуація непроста й динамічна, однак Сили оборони вживають всіх необхідних заходів, щоб виявити та знищити ворожі групи. Зокрема, рішенням Головнокомандувача ЗС України для посилення стійкості оборони виділено додаткові сили і засоби. Сплановано заходи для блокування груп противника у визначеному районі.

Резервні підрозділи вже виявили ворога та мають перші успіхи: окупантів знищують та беруть у полон.

Захисники України зосереджені на виконанні поставлених завдань, тримають рубежі та потребують підтримки всього суспільства, щоб відбити нові спроби ворожих наступів.