Це був жартівливий пост, це було до речі добре видно.

Але тепер серйозно.

Пан Тарас Чмут, коли висловлював свої думки, не був (та не є) посадовою особою, він не готував ніякий звіт та навіть не робив модель прогнозу для публікації в журналі Science.

Пан Тарас Чмут не зобов'язаний рахуватися з вашою думкою, якщо його думка зашкодить вашому настрою й вам буде важко робити ваші повсякденні справи. Наша реальність в цілому представляє собою добре заретушований ЗМІ морок, в котрому живуть люди однієї з найбідніших країн Європи, роздираємою війною.

Люди, навіть публічні особи, мають право висловлювати свої думки публічно, брати участь в суспільному обговоренні. Це і є "свобода думки" та "свобода висловлювань". Вона може бути хибна — але так само люди мають право помилятися (неймовірно, але навіть публічно). Ви можете не вірити, але навіть дуже потужні експерти, філософи та мислителі мають право помилятися навіть не епізодично, а систематично. Більш того – деякі з відомих мислителів досі вивчаються й є поважними з боку наукової спільноти як ті, що були важливою віхою в суспільному дискурсі, хоча історія виявилася до них безжальною. Їх ідеї були впливовими, й їх переосмислення та критика були дуже важливими для розвитку думки.

Але це стосується не тільки мислителів. Це стосується в принципі будь якої _культури дискусії_ (вибачте) між нами, fellow human being, котра з індивідуального рівня має тенденцію розростатися саме в _культуру_, тобто ставати здобутком колективу. Але про це не дуже хочеться писати, моральні питання — справа пророків.

Мені подобається оцей дух «Іду на Ви!» (там Дуб Бук, краще не клікайте якщо не впевнені) від наших посадових осіб, до того ж ці заяви мають певний психологічний сенс.

Але проблема в тому, що написати найбільш ймовірній прогноз не можна, тому що це протирічить одній забобоні, в котру я щиро вірю. Тому краще написати щось більш стримане.

До речі, ця війна досить добре джерело інформації в сфері кремлінології. Мої старі підписники пам'ятають, що я був абсолютно переконаний в початку інтервенції 2402, проте цікаво що методологія абсолютно не спрацювала у випадку мобілізації, відповідно вона зазнала правок й переглянута. Треба якось зібратися з думками й написати про систему прийняття рішень в мізках кремлінів, тема як на мене цікава, але вийде дуже об'ємно.

В ці години, думаю, є особливо іронічним той факт, що «Маніфест Унабомбера» в Україні було перекладено видавництвом «Клуб сімейного дозвілля»

Трохи про питання релігійні.

УПЦ МП ніхто не буде забороняти. Це вже можна вважати вирішеним питанням. До того ж, це практично неможливо, не прибігаючи до рівня більшовистських репресій.

Наразі компромісне рішення, що склалося серед наших урядовців, полягає в максимальному тиску на найвищий клір для стимулювання Синоду в питанні самоочищенні від проросійських елементів. В такому темпі будуть продовжувати рухатися.

Коли вимикають електроенергію, Зелене Світло продовжує світити для Вас.

> Українці можуть зігрітися у відділеннях поліції у разі відсутності світла, – голова Нацполіції Клименко

Орікс це гарний сервіс для виявлення нижньої межі втрат, але ним неможливо втрати порівнювати, тому що втрати двох сторін покриваються медіаконтентом в нерівній мірі через суто об'єктивні причини, такі як краще насичення засобами коригування та відеофіксації в Силах Оборони, більш розвинута культура передачі та публікації подібного публічно.

Навіть для копіуму не згодиться короче.

Masculine urge to обмиватися ковшом водою з каністри котру нагрів на примусі

Моє перше сьогодні: придбав кравчучку

> За вашою адресою в даний момент відсутня електроенергія
Причина відключення: Застосування екстрених відключень
Орієнтовний час завершення робіт – до кінця Калі-Юги

??? ДТЕК що це означає???

Ну хоч не збрехали

24-е – погане число.

Буде поганий пост в найближчі дні.

Чуда не відбулося. Він не вийшов на зв'язок. Його батькам не передзвонили.

Здобув вічне життя в бою 22.11.2022 під м. Бахмут. Спочивай з миром, друже, я пишаюся знайомством з тобою й ціную, що записав твої слова перед цим.

Зазвичай люди якось звикають до "цього", до таких реалій життя. Але я, неочікувано для себе, кожного наступного загиблого переживаю все важче. Це все накопичується в серці кумулятивно й звідти не зникає.