Трохи цікавих гербів
З книги "Гімни і трени. Української геральдична та пропам'ятна поезія XVI-XVIII ст. / упоряд. В. Шевчук"
❤🔥13
Два портрети Хмельницького. Але один з них трохи незвичайний. Тут він із вухами віслюка і рогами. Таке собі польське ІПСО 17 ст. з метою дискредитації противника. Створив ці портрети, до речі, один і той самий автор, Вільгельм Гондіус
😁9❤2❤🔥2
Хтивість почала захоплювати світ ще з середньовічних часів. На стінах собору св. Софії дослідники знайшли таке графіті XI-XII ст. : "Коупри[ѧ]не гора[з]дъ еси елы соуи расъсмаглица ми". В перекладі на сучасну українську: "Кипріяне, гарненький же ти, якщо даремно доводиться розпалюватися мені?". Вочевидь, це писала дівчина, яка дуже бажала пізнати якогось Кипріяна. Ім'я дівчини ми точно не можемо назвати, але можливо її звали Олена (напис зроблено під фрескою св. Олени)
😁14🐳3
Думаю, врешті пора перейти і до тих тем, які зазначені в назві каналу. В цьому пості мова піде про поєдинки. Про них знали у шляхетському середовищі Речі Посполитої і частенько практикували. Дуель була способом відновити власну покривджену честь. Хоча інколи це було не зовсім так. В судовій скарзі волинський шляхтич Антон Заболоцький стверджував, що Яцко Гуляльницький з сином та приятелями витягли Заболоцького з ліжка, змусили з ними пити, привели до корчми й там викликали його на поєдинок. Врешті, Заболоцького просто побили співбутильники.
🐳3❤2
Бували також виклики на поєдинки і між правителями. Наприклад, король Речі Посполитої Стефан Баторій у 1581 р. викликав на дуель московського царя Івана Грозного. Тоді тривала Ливонська війна між Московією та Річчю Посполитою. Ось що Баторій писав у листі до Грозного: "Чому ти, московський фараоне, не прийшов до нас із своїм військом? Чому не захищав своїх підданих? Навіть курка нещасна ховає своїх пташенят під крило, коли нападає яструб, а ти, що печатку з двоголовим орлом носиш, ховаєшся по закутках! Жалієш, кажеш, християнську кров? Ну то ж, мій лицарю, як ти кажеш шкода тієї крові — то сідай на коня і приїзди до нас. Домовимось про час і місце, і війну цю закінчимо поєдинком". Звичайно, цар на поєдинок не вийшов. До слова, Баторій ще дорікав Грозному за тиранію у його державі: "Ти — не одне дитя, а народ цілого міста, від старших до молодших губив, розоряв, нищив...". Тут описані події різанини в Новгороді у 1570 р.
Фото — Стефан Баторій під Псковом. Картина Яна Матейка, 1852.
Фото — Стефан Баторій під Псковом. Картина Яна Матейка, 1852.
❤7
Князі у XVI-XVII ст. Новий злет та падіння
Князівська верства у цей період досі лишалась впливовою. Але не треба думати, що усі вони були дуже заможні. Дехто з усього свого багатства міг похвалитися хіба що князівським титулом. Наприклад, князь Іван Ружинський в 1640 р. володів усього одним селом з 9 дворами. Хоча були й такі мільйонери як Острозькі, Корецькі чи Вишневецькі.
Свого часу Вишневецькі володіли більшою частиною заселеного Лівобережжя. Завдяки їхнім старанням там значно зросло населення та покращилося еконмічне становище. До того, Вишневеччина була свого роду буфером з Московією, куди часто з походами ходили Вишневецькі. Коли московські посли дорікнули королю Речі Посполитої Владиславу IV у тому, що князь Ярема Вишневецький часто порушує кордон Московії, той відповів: "Князь Ярема має більше прав на Москву, ніж московський цар на Ромни" (Ромни тоді були володінням Вишневецьких, а зараз це Полтавська область).
Фото — володіння Вишневецьких на Лівобережжі та їхній герб.
Князівська верства у цей період досі лишалась впливовою. Але не треба думати, що усі вони були дуже заможні. Дехто з усього свого багатства міг похвалитися хіба що князівським титулом. Наприклад, князь Іван Ружинський в 1640 р. володів усього одним селом з 9 дворами. Хоча були й такі мільйонери як Острозькі, Корецькі чи Вишневецькі.
Свого часу Вишневецькі володіли більшою частиною заселеного Лівобережжя. Завдяки їхнім старанням там значно зросло населення та покращилося еконмічне становище. До того, Вишневеччина була свого роду буфером з Московією, куди часто з походами ходили Вишневецькі. Коли московські посли дорікнули королю Речі Посполитої Владиславу IV у тому, що князь Ярема Вишневецький часто порушує кордон Московії, той відповів: "Князь Ярема має більше прав на Москву, ніж московський цар на Ромни" (Ромни тоді були володінням Вишневецьких, а зараз це Полтавська область).
Фото — володіння Вишневецьких на Лівобережжі та їхній герб.
❤6👏1🐳1🤷1
Ван Хельсінг убив срібною кулею отамана Івана Золотаренка
Принаймні так його смерть описана в "Історії Русів" :
Г. Конискій. История Русов, или Малой Россіи. М., 1846.
Варто ставитися зі скепсисом до таких розповідей, адже "Історію Русів" написали пізніше описаних подій. Та все ж історія цікава)
Принаймні так його смерть описана в "Історії Русів" :
Наказный Гетьман, Золотаренко, возращаясь съ войском по повелѣнію Царя, во внутръ Бѣлорусіи, и приходя городъ Старый Быховъ, ружейнымъ выстрѣломъ, сдѣланымъ съ одной колокольни отъ засѣвшаго въ ней Католического органиста, Томаша, убитъ до смерти, а органистъ признался добровольно, что подговоренъ къ сему злодѣйству Католическими ксензами, кои жалть ему ружейную пулю изъ священной чаши, по его словамъ освященную и укрѣпленную нарочитыми заклинаніями; а посулено ему за то на ряду мучениковъ царство Небесное и воспитаніе дѣтей въ школахъ Іезуитскихъ. Въ самомъ дѣлѣ, по освидѣтельствованіи нашлось тая пуля необыкновенною, и въ ней внутренность была сребряная сꙏ Латинскими литерами!
Г. Конискій. История Русов, или Малой Россіи. М., 1846.
Варто ставитися зі скепсисом до таких розповідей, адже "Історію Русів" написали пізніше описаних подій. Та все ж історія цікава)
❤7
Давня українська вишивка
Фото 1-2.: Фрагменти шитва XIII ст. Золоті, срібні та шовкові нитки;
Фото 3-4.: Залишки вишивки з Чингульского кургану в Запорізькій області (поховання половецького князя з його трофеями, XII-XIII ст.);
Фото 5-8.: Фелон та єпитрахиль (частини одягу священика) XVII ст., які подарував Успенському храму на Волині шляхтич Адама Кисіль. Внизу фелона зображено герб Киселів з написом «A. Z. B. K. W. G. Z. K» (можливий переклад з польської «Адам з Брусилова Кисіль, воєвода, генерал землі Київської»).
Фото 1-2.: Фрагменти шитва XIII ст. Золоті, срібні та шовкові нитки;
Фото 3-4.: Залишки вишивки з Чингульского кургану в Запорізькій області (поховання половецького князя з його трофеями, XII-XIII ст.);
Фото 5-8.: Фелон та єпитрахиль (частини одягу священика) XVII ст., які подарував Успенському храму на Волині шляхтич Адама Кисіль. Внизу фелона зображено герб Киселів з написом «A. Z. B. K. W. G. Z. K» (можливий переклад з польської «Адам з Брусилова Кисіль, воєвода, генерал землі Київської»).
❤8👍1
Ненажера при дворі князя Василя Острозького
Єзуїт Рафаїл Янчинський на початку XVII ст. у своїй біографії князя Василя Острозького згадує, що управитель князівського майна Богданко був талановитим ненажерою. Опис здібностей Богданка звучить так:
Історик Станіслав Кардашевич вважав, що Богданком-ненажерою був Ян Богдан Сусло, слуга Острозького.
1. Портрет Костянтина Острозького. Копія XIX ст. з портрету XVI ст.;
2. Гіпотетичний Яна Богдана Сусла. Поч. XVII ст.
Єзуїт Рафаїл Янчинський на початку XVII ст. у своїй біографії князя Василя Острозького згадує, що управитель князівського майна Богданко був талановитим ненажерою. Опис здібностей Богданка звучить так:
Він поїдав на один зуб шматок сухої баранини, гуску, двох півнів, яловичину... разом із одним чи трьома хлібами і двома горщиками меду. Голодному ж йому треба було десять порцій яловичини, багато телячого м’яса, ще більше баранячого, півня, гуску, три приправлені яловичини, баранину, свинину (порося) і це все доповнювалося 4–5 горщиками медового паленого вина, а через короткий проміжок часу доповнювалося брагою. Він ніколи обіду не пропускав, але ситим ніколи не був… Однак тілом був стрункий муж, настільки сильний, що 30-ти найсильніших не боявся.
Історик Станіслав Кардашевич вважав, що Богданком-ненажерою був Ян Богдан Сусло, слуга Острозького.
1. Портрет Костянтина Острозького. Копія XIX ст. з портрету XVI ст.;
2. Гіпотетичний Яна Богдана Сусла. Поч. XVII ст.
❤9😁4🌭4