Наочні приклади тому, що право на вогнепальну зброю є принциповим

https://www.youtube.com/watch?v=keyqVJKTB1E

#TRUE_MUSIC гурт "Вій" - Очі відьми (1992 р.)

💉 Підготували статтю про наше відношення до вакцинації від COVID-19.

#спис

Останнє прохання старого лірника

Дорого бути каталонським сепаратистом партизаном.

#політика #риночок

@melchior_1_bot - Зв'язок з нами
https://news.1rj.ru/str/sooproons/3 - ПРАВИЛА
https://news.1rj.ru/str/sooproons/2 - Метасупрунізм

Що таке культурний марксизм і хто його вигадав.

Скоріше за все, ви часто чули дефініцію “культурний марксизм” стосовно лівацької “повєсточки”. Прийнято вважати, що марксизм це економічна концепція і з такого боку виникає закономірне питання — як економічна модель може трансформуватися в культурну? Звичайно — ніяк. Але чи значить це, що термін неправильний? Ні, тому що, за великим рахунком, неправильне загальноприйняте розуміння марксизму. Давайте спочатку розберемося, що таке марксизм насправді.

Читати онлайн

#статті

⚛️ by Анонімний Супруньонак ⚧️

#від_підписників

👉 Написати нам ● Метавсесвіт 👈

Цього року, на фоні нового витка російсько-української війни, ми мали б ще сильніше, як нація, консолідуватись навколо власних традицій. Так і сталось... Але не всюди. Навпаки, "урапатріоти" ще більше почали кричати про потребу переходу з Юліанського на Григоріанський календар. Простіше кажучи, "давайте святкувати Різдво 25 грудня".

Цікаве власне спостереження: найбільше ратують за перенесення святкування якраз люди, які безмежно далекі від церковного та релігійного життя.

Ну а я вкотре публікую вже класичний текст, у якому наводжу кілька аргументів ЗА святкування Різдва 7 січня.

ЧИТАТИ

Наука розвінчує міфи про лохокост.

http://prosvit.in.ua/history/the-truth-about-babyn-yar.html

2022 рік запам'ятався нам однією з найтрагічніших і, водночас, найгероїчніших сторінок нашої новітньої історії. В горнилі боротьби з одвічним ворогом постає нова українська нація, сильна, амбіційна та піднесена у своїй волі до перемоги. Те, що раніше здавалось неможливим, відбувається прямо тут і зараз. Україна атакує військові об'єкти в глибині росії, проводить успішні наступальні операції, звільнює єдиний окупований з 24 лютого обласний центр. Просування орди зупинене і від повного краху їх рятує лише постійна мобілізація гарматного м'яса з темних глибин мордору. На жаль, далі буде важко, ще багато героїв віддадуть земне життя за свої найвищі почуття до держави, до ближнього і до власної честі. І Україна обов'язково виграє цю війну, принизивши ворога настільки, що він вже не зможе оговтатись від тієї ганьби, яку йому завдав український народ. Образ відмороженого терориста і мавпи з ядерною бомбою буде знищено, а у масовій свідомості за мокшанською імперією закріпиться репутація невдах і геополітичних лузерів. Роздирати недобитого ворога в першу чергу кинуться колишні друзі, що клялись йому у вірності та добропартнерських стосунках. Запуск незворотних процесів так чи інакше призведе до розвалу імперії на неофеодальні регіони, закріплені за місцевими "елітами" та олігархами. Якщо пощастить - з серією громадянських війн та кровопролитних міжусобиць.
В той же час, проект "Супрунята (проти) Вати" хоче вкотре звернути вашу увагу на те, що у цей визначний для долі держави і нації час ми не маємо керуватись мотивами політичного ресентименту і робити щось навпаки тільки з тієї причини, що так роблять на расєє. Якщо хтось мотивує вас до дій, спираючись на анти-тезу до абстрактного уявлення про рускій мір, то ця людина чи політична сила є брехливим маніпулятором, а до її слів треба ставитись із прискіпливим скептицизмом. Є у цієї медалі і зворотній бік - висміюючи позицію "не як у москалів", ми не маємо права виправдовувати відверто шкідливі для нас і нашого майбутнього речі, що фактично чи символічно працюють на ворога і його пропаганду. Пам'ятники совку та російської імперії не можуть називатись нашою історією, це ще одна облуда. У нашій багатостраждальній історії було безліч темних і кривавих плям, і ми маємо пам'ятати про них і робити висновки, що допоможуть нам не допустити повторення ганебних поразок у майбутньому. Але поки певні навколосепаратистські еліти чіпляються за ці пам'ятники, як за символи "нашої історії", ризик запуску деструктивних процесів вже всередині нашої держави все ще існує. Символи влади наших ворогів над нами мають бути знищені в першу чергу, так само, як в деокупованих містах символічно знімають російські прапори. Аргументи навколоватної публіки про "символи не на часі" виглядають так же абсурдно, як і пропозиція залишати російські прапори на деокупованих територіях до повного звільнення цих територій від корупції, колаборантів, гуманітарної катастрофи та поганої економічної ситуації. Особливо питання анти-ресентименту стосується захисту ворожої нам терористичної організації "УПЦ МП". Цей структурний підрозділ російської сатанинської "церкви" є відкритою ворожою агентурою, що пустила метастази в усі куточки нашої держави, від Донбасу і Криму, до галицьких сіл та владних кабінетів. Захищає цю ворожу організацію лише лояльність потужних проросійських еліт та легітимність в очах обманутих прихожан, які відмовляються вірити та усвідомлювати, що все, чим жили вони та їхні батьки було більшовицьким симулякром, створеним в 1943 року в рамках сталінської політики націонал-більшовизму, яка допускала певний відхід від революційно-матеріалістичного проекту і використання ідеалістичних "пережитків минулого" на користь закріплення диктатури пролетаріату в одній окремо взятій країні (точніше імперії).

Продовження нижче. 🔽🔽🔽

Один з головних наших викликів сьогодення - перемогти східного ворога, не втративши себе і свою власну ідентичність. Наша перемога не має призвести до розчинення нас в західному глобальному просторі, перетворивши національно-визвольну війну українського народу в перемогу західної демократії над східним тоталітаризмом. Багато людей в своїй щирій ненависті до всього московського починають вестись на глобалістську облуду та пропаганду Відкритого Суспільства, яке прагне знищити нашу ідентичність, зробивши нас частиною одного духовно кастрованого простору, що не має власного шляху чи уявлення про метафізичне добро і зло. Щаслива нова Україна світлого європейського майбутнього - це соціальний конструкт, в який нам планують дозволяти гратись, водночас забороняючи надавати йому більшого значення, ніж гендерній ідентичності. За Відкритого Суспільства нація не є втіленням метафізичної волі народу та практичною реалізацією глибинної національної ідеї. Розуміння націоналізму вже намагаються підмінити у масовій свідомості на химерну та абстрактну концепцію бажання всього хорошого для тієї соціальної групи, з якою себе ототожнюють супрунські націоналісти з твітора. Формула "людина для нації" успішно замінюється на формулу "нація для людини". Відкрите Суспільство наполягає, що це не громадянин має слугувати інтересам національного організму, а якась політична ідея політичної нації має слугувати захисту "прав і свобод" людини на деградацію та гедонізм. Не можна забувати і про таке явище, як фанатичний сатанинський запал світових еліт на впровадження ідеї Зеленого Капіталізму та Великого Перезавантаження. Особливий цинізм цих нових ідей світопорядку полягає не тільки в зміні балансу споживання (максимізація вартості товарів при мінімізації оплати праці за їх виготовлення), але і в постійній та методичній роботі щодо скорочення світової популяції. Пардоксально те, що ці програми скорочення населення б’ють, в першу чергу, по білому європейському населенню, яке є “найпрогресивнішим” і якому краще за все заходять неоманіхейські ідеї колективної смерті для спасіння Святої Екології. Підсумовуючи вищесказане, закликаємо вас ігнорувати сучасні глобалістські тренди та притримуватись тих правильних орієнтирів, які позначає нам Святе Письмо і Церква. “Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, душі ж убити не можуть; бійтеся більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні.” - ключові слова, що мають застерегти нас від спокус гедоністично-матеріалістичного глобогомо раю, який діє ще підступніше та небезпечніше, ніж наш оскаженілий сусід-звір. За солодким речами про свободу та рівність, за культом споживання, гедонізмом та зміїною хитрістю західних транснаціональних ворогів значно складніше розпізнати загрозу, ніж за пропитими більшовиками з російського Мордору, що вбивають і ґвалтують українців прямо тут і зараз, без хитрих стратегій, розтягнутих на десятиліття повільного згасання. Вірніше, вони вже так робили довгі роки з 1991 до 2014, коли ми планомірно, спокійно і без примусу вбивали свою культуру та армію на користь московської імперської альтернативи, коли ми відмовлялись від своєї ідентичності на користь общєпонятної російської, коли наша масова культура складась з філіпов кіркоравих та російського шансону, коли ми скасували призов в армію, сподіваючись, що війни більше ніколи не буде. І хтозна, що було б, якщо б хуйло не було таким геніальним геополітичним стратегом і не пішло б на нас війною? Якби вони не втручались в Майдан і просто дозволили б нам піти на зближення з європейським союзом і НАТО, в якому нас ніколи не чекали, як про це неодноразово зізнавалась Ангела Меркель. Я боюсь, що в такому разі ми і далі продовжили б інтеграцію в московський простір, як псевдокраїна бидлорусія та Грузія, яка попри революцію та війну з росією повелась на м’яку силу і вирішала і далі дружити з рашкою.

Продовження нижче. 🔽🔽🔽

Нехай 2023 рік стане роком нашої перемоги, не тільки над російською імперією, але і над ресентиментом і тим жалюгідним хохлом, що сидить всередині нас і хоче відірватись від одного пана і втекти до іншого. Нехай наше майбутнє, полите кров’ю Героїв, минулих і сучасних, буде пов’язане з нашою справжньою незалежністю, суверенітетом і захистом виключно наших національних інтересів. З вірою в перемогу і в Бога, вітаємо з прийдешнім Новим роком і Різдвом Христовим.

Христос народився! Славімо Його!

Клаус Шваб дуже засмучений великою кількістю конспірологічних теорій навколо "Великого перезавантаження" та "Четвертої промислової революції"

⚛️ by Анонімний Супруньонак ⚧️

#від_підписників

👉 Написати нам ● Метавсесвіт 👈

Наука довела, міф зруйновано.
⠀
Наше сьогодення прийнято вважати секулярним та суто раціональним. Сучасне суспільство із насмішкою відкидає будь-які прояви релігійності, морально-етичні настанови та розмови про нематеріальне. Людина постмодерну із захватом говорить, що вона позбавлена будь-яких оман під назвою "віра". Та мені ситуація видається протилежною.
⠀
Віра нікуди не ділась, лише змінила свої шати. Сучасна людина безапеляційно і з фанатизмом вірить у науку, яка є для неї великою силою, що промовляє істину. Ця віра має і своїх апостолів - популяризаторів науки, свої конфесії, собори, своє уявлення про єресь та, звісно, механізм анафеми.
⠀
Але віра ця воістину постмодерністська - вона не має жодних великих ідей чи трансцендентних потуг. Вона послуговується жорстким догматизмом, який має лише одну настанову - відкидати минуле і за чисту монету приймати сучасність.
⠀
Та найгірше те, що віра в науку губить саму науку, адже вона з'явилась і розвивалась з сумніву. Він веде до ствердження чи спростування об'єкту сумніву, що відкривало нові шляхи пізнання. Сліпа віра, тобто фанатизм, виключає найменшу можливість пізнання. І чи можливо взагалі вірити у перманентний сумнів? Сумніваюсь.
⠀
Вірити в науку - це позбавити себе будь-якого фундаменту. Наука це завжди про зміни, а тому ми не можемо гарантувати, що сьогоднішні відкриття і дослідження не будуть спростовані вже завтра. Залиште науку науковцям, яка слугує для людства прекрасним інструментом дослідження світу, який, однак, перетворився на свою протилежність.
⠀
Віра, як і мораль мають базуватися на сталих, незмінних речах, які є ідеальними концепціями. Вони не є досяжними для нас, звичайних людських істот, адже це суто духовний вимір існування. Ми можемо лише уявно прямувати до них - до добра, справедливості, любові тощо.
⠀
Науковці не є і не мають бути моральними авторитетами, адже вони "адаптують" світ у зрозумілі для нас формули, схеми, слова тощо. Вони описують процеси у світі, але не пояснюють його. Пропонують версії, але не знають істини. Я не закликаю до відмови від науки, а лише розставляю акценти. Наука має служити людству, а не ставати його ідолом.