Castle International
It's very clear who did it
The downing of Malaysia Airlines Flight MH17 on July 17, 2014, remains one of the most tragic and controversial incidents in recent history. The flight, en route from Amsterdam to Kuala Lumpur, was carrying 298 passengers and crew members, who lost their lives when the plane was shot down over eastern Ukraine. While the investigation into the incident is ongoing, there is substantial evidence pointing to Russian separatist forces as responsible for the downing of MH17.
Several pieces of evidence strongly suggest the involvement of Russian separatist forces in the shoot-down. The Joint Investigation Team (JIT), which includes representatives from the Netherlands, Australia, Belgium, Malaysia, and Ukraine, has been leading the investigation into the incident. The JIT concluded that the missile system used to shoot down MH17, a Buk surface-to-air missile system, originated from the 53rd Anti-Aircraft Missile Brigade of the Russian Armed Forces, based in Kursk, Russia.
Various independent investigations and open-source analysis have provided additional evidence implicating Russian separatist forces. Analysis of social media posts, videos, and photographs, as well as intercepted communications, indicate the presence of Russian military equipment and personnel in eastern Ukraine at the time of the incident. Witnesses reported seeing a Buk missile launcher in separatist-controlled areas on the day of the tragedy, and subsequent analysis of satellite imagery corroborated these accounts.
Moreover, the JIT released intercepted phone conversations that allegedly implicated Russian separatist forces. These conversations suggested their involvement in the transport and deployment of the Buk missile system in the area where MH17 was shot down. The intercepted calls indicated coordination between separatist leaders and Russian officials, providing further evidence of Russian support and involvement in the conflict.
Additionally, investigations by Bellingcat, an open-source investigative journalism organization, have provided compelling evidence regarding the identity of the individuals involved in the downing of MH17. Through extensive research and analysis of open-source information, Bellingcat identified individuals linked to the transportation and operation of the Buk missile system that brought down the aircraft. Their investigations traced the movement of the missile system from Russia to the launch site in eastern Ukraine, providing crucial evidence of Russian separatist involvement.
Furthermore, the Russian government's response to the incident has raised significant questions. Instead of cooperating fully with the investigation, Russia has sought to obstruct and undermine the process. It has repeatedly denied any involvement and given false alternative theories and explanations for the tragedy. This lack of cooperation and attempts to divert attention suggest a deliberate effort to obfuscate the truth and prevent accountability.
Several pieces of evidence strongly suggest the involvement of Russian separatist forces in the shoot-down. The Joint Investigation Team (JIT), which includes representatives from the Netherlands, Australia, Belgium, Malaysia, and Ukraine, has been leading the investigation into the incident. The JIT concluded that the missile system used to shoot down MH17, a Buk surface-to-air missile system, originated from the 53rd Anti-Aircraft Missile Brigade of the Russian Armed Forces, based in Kursk, Russia.
Various independent investigations and open-source analysis have provided additional evidence implicating Russian separatist forces. Analysis of social media posts, videos, and photographs, as well as intercepted communications, indicate the presence of Russian military equipment and personnel in eastern Ukraine at the time of the incident. Witnesses reported seeing a Buk missile launcher in separatist-controlled areas on the day of the tragedy, and subsequent analysis of satellite imagery corroborated these accounts.
Moreover, the JIT released intercepted phone conversations that allegedly implicated Russian separatist forces. These conversations suggested their involvement in the transport and deployment of the Buk missile system in the area where MH17 was shot down. The intercepted calls indicated coordination between separatist leaders and Russian officials, providing further evidence of Russian support and involvement in the conflict.
Additionally, investigations by Bellingcat, an open-source investigative journalism organization, have provided compelling evidence regarding the identity of the individuals involved in the downing of MH17. Through extensive research and analysis of open-source information, Bellingcat identified individuals linked to the transportation and operation of the Buk missile system that brought down the aircraft. Their investigations traced the movement of the missile system from Russia to the launch site in eastern Ukraine, providing crucial evidence of Russian separatist involvement.
Furthermore, the Russian government's response to the incident has raised significant questions. Instead of cooperating fully with the investigation, Russia has sought to obstruct and undermine the process. It has repeatedly denied any involvement and given false alternative theories and explanations for the tragedy. This lack of cooperation and attempts to divert attention suggest a deliberate effort to obfuscate the truth and prevent accountability.
Forwarded from Deutsches Freiwilligen Korps/Німецький добровольчий корпус
On February 24, 2022, zero hour struck. Russia under Putin's regime invaded the Ukrainian nation. Bolshevism once again showed its ugly face! Long forgotten and considered dead by many, red imperialism made a cruel reemergence.
For more than 500 days, the Ukrainian people have been fighting against Putin's invading army.
The aggressors were stopped with great sacrifices and since June 2023 we have finally entered an offensive counter-phase.
The fighting, on a front almost 1,000 kilometers long, is characterized by indescribable severity and demands everything from man and material. Blood, sweat and tears cost this bitter fight. But failure, despair or even capitulation does not occur to any man.
The battle is characterized by horrific hand-to-hand combat and constant artillery fire. There is no rest, hardly a quiet moment.
Experts estimate that the Russian army fires between 40,000 and 60,000 shells every day. However, Ukraine is resisting the constant shelling, moreover, it is waving the nation's flag higher every day as a sign of defiance against the occupiers.
Volunteers from all over the world fence at their side. They are drawn to the Ukraine because the freedom of a brother nation has to be defended here. Because the identity, descent and history of the people still count here. Because the social madness of today's world hasn't gained a foothold here yet. The Ukrainians and their people are worth defending, Ukraine is a hope for all white people in this world, it is a counterpoint against the evil spirit of all enemies of our kind!
In this merciless war, all volunteers accept deadly risks and sometimes heavy losses.
The men of the German Volunteer Corps also had to shed blood in front of the enemy. Only adequate protection through body armour, ammunition and generally good equipment guarantee a chance of survival, in addition to excellent training.
The financing is just as voluntary as the participation in this war itself.
Much of the material and technical equipment has to be financed out of your own pocket.
However, we will not rest until Putin's army, the troops of neo-Bolshevism, have completely left Ukrainian soil!
But for that we need your help. Every penny goes toward saving white people, preserving our blood, and stopping the enemies of our kind.
We know that not everyone can serve here at our side, not everyone can actively participate in what is happening at the front, hence our offer to you who want to help:
Support our struggle for the freedom of Ukraine, for the freedom of all nations. writes to the ndk administrator @ua_adm_ndk
For more than 500 days, the Ukrainian people have been fighting against Putin's invading army.
The aggressors were stopped with great sacrifices and since June 2023 we have finally entered an offensive counter-phase.
The fighting, on a front almost 1,000 kilometers long, is characterized by indescribable severity and demands everything from man and material. Blood, sweat and tears cost this bitter fight. But failure, despair or even capitulation does not occur to any man.
The battle is characterized by horrific hand-to-hand combat and constant artillery fire. There is no rest, hardly a quiet moment.
Experts estimate that the Russian army fires between 40,000 and 60,000 shells every day. However, Ukraine is resisting the constant shelling, moreover, it is waving the nation's flag higher every day as a sign of defiance against the occupiers.
Volunteers from all over the world fence at their side. They are drawn to the Ukraine because the freedom of a brother nation has to be defended here. Because the identity, descent and history of the people still count here. Because the social madness of today's world hasn't gained a foothold here yet. The Ukrainians and their people are worth defending, Ukraine is a hope for all white people in this world, it is a counterpoint against the evil spirit of all enemies of our kind!
In this merciless war, all volunteers accept deadly risks and sometimes heavy losses.
The men of the German Volunteer Corps also had to shed blood in front of the enemy. Only adequate protection through body armour, ammunition and generally good equipment guarantee a chance of survival, in addition to excellent training.
The financing is just as voluntary as the participation in this war itself.
Much of the material and technical equipment has to be financed out of your own pocket.
However, we will not rest until Putin's army, the troops of neo-Bolshevism, have completely left Ukrainian soil!
But for that we need your help. Every penny goes toward saving white people, preserving our blood, and stopping the enemies of our kind.
We know that not everyone can serve here at our side, not everyone can actively participate in what is happening at the front, hence our offer to you who want to help:
Support our struggle for the freedom of Ukraine, for the freedom of all nations. writes to the ndk administrator @ua_adm_ndk
Forwarded from White Powder (White Rex)
Для чего нужно было арестовывать Стрелкова? Почему именно сейчас?
Кто-то считает, что он просто перешёл грань в своей критике властей. Я думаю, что это не аргумент, так как Стрелков был предельно жёстким в выражениях в адрес МО/правительства задолго до того, как это стало(ненадолго, правда) мейнстримом.
Другие выражают мысль, что нас снова ждут серьёзные жесты доброй воли и дабы заткнуть заранее потенциальных возмутителей спокойствия, Стрелкова убирают. С этой версией я тоже не склонен соглашаться: не факт, что жесты доброй воли будут, и далеко не факт, что бухтение Стрелкова смогло бы смотивировать низы и ощутимо навредить верхам - Клуб Рассерженных Патриотов ни разу не ЧВК.
На мой взгляд, время определённой вольницы, обусловленное началом войны, закончилось, потому РФ привычно загоняет всех в стойло: патриотов, паникёров, лоялистов, правдорубов. Есть только одна точка зрения, одна правда, один путь и один лидер. К тому же, Стрелков же не чеченец! Так что, по мне, всё предельно логично - РФ at it’s best.
Кто-то считает, что он просто перешёл грань в своей критике властей. Я думаю, что это не аргумент, так как Стрелков был предельно жёстким в выражениях в адрес МО/правительства задолго до того, как это стало(ненадолго, правда) мейнстримом.
Другие выражают мысль, что нас снова ждут серьёзные жесты доброй воли и дабы заткнуть заранее потенциальных возмутителей спокойствия, Стрелкова убирают. С этой версией я тоже не склонен соглашаться: не факт, что жесты доброй воли будут, и далеко не факт, что бухтение Стрелкова смогло бы смотивировать низы и ощутимо навредить верхам - Клуб Рассерженных Патриотов ни разу не ЧВК.
На мой взгляд, время определённой вольницы, обусловленное началом войны, закончилось, потому РФ привычно загоняет всех в стойло: патриотов, паникёров, лоялистов, правдорубов. Есть только одна точка зрения, одна правда, один путь и один лидер. К тому же, Стрелков же не чеченец! Так что, по мне, всё предельно логично - РФ at it’s best.
Socialism, as an economic and political ideology, aims to achieve a more equitable distribution of resources and power among society. However, history has shown that in many instances, socialist experiments have degenerated into totalitarian regimes, suppressing individual liberties and consolidating power in the hands of a few. I will examine key historical examples to illustrate how socialist ideals ultimately lead to totalitarian rule.
Perhaps the most prominent example of socialism's descent into totalitarianism is the Soviet Union. Initially, the Bolshevik Revolution of 1917 promised a stateless, classless society, with "power to the people." However, this vision rapidly gave way to the consolidation of power under Joseph Stalin's leadership. Stalin's regime implemented widespread purges, forced collectivization, and political repression, leading to millions of deaths and stifling any dissent or opposition.
Similar to the Soviet Union, China underwent a socialist revolution led by Mao Zedong in 1949. Mao's vision for a classless society resulted in radical land reforms and the Great Leap Forward, a campaign aimed at rapid industrialization. However, the Great Leap Forward led to a severe famine, causing millions of deaths. Additionally, during the Cultural Revolution (1966-1976), Mao's regime engaged in mass purges and suppression of intellectuals, artists, and anyone perceived as a threat to the regime's control.
North Korea serves as another vivid example of socialism's transition into totalitarianism. Following World War II, the Korean Peninsula was divided, with the northern part adopting a socialist model under Kim Il-sung's leadership. What began as a socialist experiment quickly transformed into a brutal dictatorship under the Kim family dynasty. The regime exercises total control over every aspect of its citizens' lives, censoring information, and repressing dissent ruthlessly.
Venezuela's modern history provides a more recent example of socialism leading to totalitarianism. In the early 2000s, Hugo Chávez's rise to power promised a more equitable society through socialist reforms. However, his government's policies, including widespread nationalization and corruption, led to economic collapse and the erosion of democratic institutions. Venezuela's descent into authoritarianism has been marked by human rights abuses, censorship, and political persecution.
Cuba's transition from socialist ideals to totalitarianism is evident in the decades-long rule of Fidel Castro. Following the Cuban Revolution in 1959, Castro implemented socialist policies, but over time, the regime's control tightened, suppressing dissent and undermining individual freedoms. Despite some social achievements, the lack of political pluralism and repression of opposition have characterized Cuba's trajectory under the Castro regime.
The historical evidence points to a troubling pattern: socialist experiments, regardless of initial intentions, often lead to totalitarian rule. The centralization of power, lack of political pluralism, and suppression of dissent are common elements in these transitions. It is crucial to understand the complexities and challenges involved in governance to prevent a slide into totalitarianism while pursuing socio-economic equality. Examining these historical examples serves as a reminder of the importance of upholding democratic values, safeguarding individual liberties, and ensuring transparent and accountable governance.
Perhaps the most prominent example of socialism's descent into totalitarianism is the Soviet Union. Initially, the Bolshevik Revolution of 1917 promised a stateless, classless society, with "power to the people." However, this vision rapidly gave way to the consolidation of power under Joseph Stalin's leadership. Stalin's regime implemented widespread purges, forced collectivization, and political repression, leading to millions of deaths and stifling any dissent or opposition.
Similar to the Soviet Union, China underwent a socialist revolution led by Mao Zedong in 1949. Mao's vision for a classless society resulted in radical land reforms and the Great Leap Forward, a campaign aimed at rapid industrialization. However, the Great Leap Forward led to a severe famine, causing millions of deaths. Additionally, during the Cultural Revolution (1966-1976), Mao's regime engaged in mass purges and suppression of intellectuals, artists, and anyone perceived as a threat to the regime's control.
North Korea serves as another vivid example of socialism's transition into totalitarianism. Following World War II, the Korean Peninsula was divided, with the northern part adopting a socialist model under Kim Il-sung's leadership. What began as a socialist experiment quickly transformed into a brutal dictatorship under the Kim family dynasty. The regime exercises total control over every aspect of its citizens' lives, censoring information, and repressing dissent ruthlessly.
Venezuela's modern history provides a more recent example of socialism leading to totalitarianism. In the early 2000s, Hugo Chávez's rise to power promised a more equitable society through socialist reforms. However, his government's policies, including widespread nationalization and corruption, led to economic collapse and the erosion of democratic institutions. Venezuela's descent into authoritarianism has been marked by human rights abuses, censorship, and political persecution.
Cuba's transition from socialist ideals to totalitarianism is evident in the decades-long rule of Fidel Castro. Following the Cuban Revolution in 1959, Castro implemented socialist policies, but over time, the regime's control tightened, suppressing dissent and undermining individual freedoms. Despite some social achievements, the lack of political pluralism and repression of opposition have characterized Cuba's trajectory under the Castro regime.
The historical evidence points to a troubling pattern: socialist experiments, regardless of initial intentions, often lead to totalitarian rule. The centralization of power, lack of political pluralism, and suppression of dissent are common elements in these transitions. It is crucial to understand the complexities and challenges involved in governance to prevent a slide into totalitarianism while pursuing socio-economic equality. Examining these historical examples serves as a reminder of the importance of upholding democratic values, safeguarding individual liberties, and ensuring transparent and accountable governance.
Соціалізм, як економічна і політична ідеологія, прагне досягти більш справедливого розподілу ресурсів і влади в суспільстві. Однак історія показує, що в багатьох випадках соціалістичні експерименти дегенерували в тоталітарні режими, які пригнічували індивідуальні свободи та консолідували владу в руках небагатьох. Я розгляну деякі ключові історичні приклади, щоб проілюструвати, як соціалістичні ідеали кінцево призводять до тоталітарного правління.
Можливо, найвидатнішим прикладом спаду соціалізму у тоталітаризм є Радянський Союз. Спочатку Більшовицька революція 1917 року обіцяла бездержавне, класове суспільство з "владою народу". Однак ця візія швидко уступила місце консолідації влади під керівництвом Йосипа Сталіна. Режим Сталіна впровадив широкомасштабні чистки, примусову колективізацію та політичну репресію, що призвело до мільйонів жертв і придушення будь-яких дисидентів чи опозиціонерів.
Подібно до Радянського Союзу, Китай пережив соціалістичну революцію під керівництвом Мао Цзедуна в 1949 році. Візія Мао про безкласове суспільство призвела до радикальної земельної реформи та Великого стрибка, кампанії, спрямованої на швидку індустріалізацію. Однак Великий стрибок призвів до важкого голоду, у результаті якого загинули мільйони людей. Крім того, під час Культурної революції (1966-1976) режим Мао масово прибирався зі "шкідників" і придушував інтелектуалів, художників і будь-кого, кого вважали загрозою для контролю режиму.
Північна Корея є ще одним яскравим прикладом переходу від соціалістичних ідеалів до тоталітаризму. Після Другої світової війни Корейський півострів був розділений, північна частина прийняла соціалістичну модель під керівництвом Кім Ір Сенa. Те, що почалося як соціалістичний експеримент, швидко перетворилося на жорстоку диктатуру в родині Кім. Режим повністю контролює кожний аспект життя своїх громадян, цензуріруючи інформацію та безжалісно придушуючи будь-який дисент.
Сучасна історія Венесуели надає більш новіший приклад того, як соціалізм призводить до тоталітаризму. В початковому 2000-х роках влада Гуго Чавеса обіцяла більш справедливе суспільство через соціалістичні реформи. Однак політика його уряду, включаючи масштабну націоналізацію та корупцію, призвели до економічного краху і підірвали демократичні інституції. Спуск Венесуели в авторитаризм супроводжується порушеннями прав людини, цензурою та політичним переслідуванням.
Перехід Куби від соціалістичних ідеалів до тоталітаризму очевидний в десятиліттях доволі тривалого правління Фіделя Кастро. Після Кубинської революції 1959 року Кастро впровадив соціалістичні політики, але з часом контроль режиму затвердився, придушуючи дисидентів і підриваючи індивідуальні свободи. Незважаючи на певні соціальні досягнення, відсутність політичного плюралізму та придушення опозиції характеризують траєкторію Куби під режимом Кастро.
Історичні докази свідчать про тривожний зв'язок: соціалістичні експерименти, незалежно від початкових намірів, часто призводять до тоталітарного правління. Централізація влади, відсутність політичного плюралізму та придушення дисенту є загальними елементами цих перетворень. Важливо розуміти складність та виклики управління, щоб запобігти зануренню у тоталітаризм, проте прагнучи до соціально-економічної рівності. Розгляд цих історичних прикладів нагадує про важливість збереження демократичних цінностей, захисту індивідуальних свобод та забезпечення прозорого та відповідального управління.
Можливо, найвидатнішим прикладом спаду соціалізму у тоталітаризм є Радянський Союз. Спочатку Більшовицька революція 1917 року обіцяла бездержавне, класове суспільство з "владою народу". Однак ця візія швидко уступила місце консолідації влади під керівництвом Йосипа Сталіна. Режим Сталіна впровадив широкомасштабні чистки, примусову колективізацію та політичну репресію, що призвело до мільйонів жертв і придушення будь-яких дисидентів чи опозиціонерів.
Подібно до Радянського Союзу, Китай пережив соціалістичну революцію під керівництвом Мао Цзедуна в 1949 році. Візія Мао про безкласове суспільство призвела до радикальної земельної реформи та Великого стрибка, кампанії, спрямованої на швидку індустріалізацію. Однак Великий стрибок призвів до важкого голоду, у результаті якого загинули мільйони людей. Крім того, під час Культурної революції (1966-1976) режим Мао масово прибирався зі "шкідників" і придушував інтелектуалів, художників і будь-кого, кого вважали загрозою для контролю режиму.
Північна Корея є ще одним яскравим прикладом переходу від соціалістичних ідеалів до тоталітаризму. Після Другої світової війни Корейський півострів був розділений, північна частина прийняла соціалістичну модель під керівництвом Кім Ір Сенa. Те, що почалося як соціалістичний експеримент, швидко перетворилося на жорстоку диктатуру в родині Кім. Режим повністю контролює кожний аспект життя своїх громадян, цензуріруючи інформацію та безжалісно придушуючи будь-який дисент.
Сучасна історія Венесуели надає більш новіший приклад того, як соціалізм призводить до тоталітаризму. В початковому 2000-х роках влада Гуго Чавеса обіцяла більш справедливе суспільство через соціалістичні реформи. Однак політика його уряду, включаючи масштабну націоналізацію та корупцію, призвели до економічного краху і підірвали демократичні інституції. Спуск Венесуели в авторитаризм супроводжується порушеннями прав людини, цензурою та політичним переслідуванням.
Перехід Куби від соціалістичних ідеалів до тоталітаризму очевидний в десятиліттях доволі тривалого правління Фіделя Кастро. Після Кубинської революції 1959 року Кастро впровадив соціалістичні політики, але з часом контроль режиму затвердився, придушуючи дисидентів і підриваючи індивідуальні свободи. Незважаючи на певні соціальні досягнення, відсутність політичного плюралізму та придушення опозиції характеризують траєкторію Куби під режимом Кастро.
Історичні докази свідчать про тривожний зв'язок: соціалістичні експерименти, незалежно від початкових намірів, часто призводять до тоталітарного правління. Централізація влади, відсутність політичного плюралізму та придушення дисенту є загальними елементами цих перетворень. Важливо розуміти складність та виклики управління, щоб запобігти зануренню у тоталітаризм, проте прагнучи до соціально-економічної рівності. Розгляд цих історичних прикладів нагадує про важливість збереження демократичних цінностей, захисту індивідуальних свобод та забезпечення прозорого та відповідального управління.