160th SOAR (A) Night Stalkers with DEVGRU Blue Squadron in Afghanistan.

"You must let emotions overwhelm your logic to believe the bullshit we peddle"

Via BBC, A street in Essex has been officially inaugurated as the United Kingdom's first road named after President of Ukraine, Volodymyr Zelensky. Previously known as Fifth Avenue, the street in Harlow has now been renamed as Fifth Avenue - Zelensky Avenue.

Для чего нужно было арестовывать Стрелкова? Почему именно сейчас?

Кто-то считает, что он просто перешёл грань в своей критике властей. Я думаю, что это не аргумент, так как Стрелков был предельно жёстким в выражениях в адрес МО/правительства задолго до того, как это стало(ненадолго, правда) мейнстримом.

Другие выражают мысль, что нас снова ждут серьёзные жесты доброй воли и дабы заткнуть заранее потенциальных возмутителей спокойствия, Стрелкова убирают. С этой версией я тоже не склонен соглашаться: не факт, что жесты доброй воли будут, и далеко не факт, что бухтение Стрелкова смогло бы смотивировать низы и ощутимо навредить верхам - Клуб Рассерженных Патриотов ни разу не ЧВК.

На мой взгляд, время определённой вольницы, обусловленное началом войны, закончилось, потому РФ привычно загоняет всех в стойло: патриотов, паникёров, лоялистов, правдорубов. Есть только одна точка зрения, одна правда, один путь и один лидер. К тому же, Стрелков же не чеченец! Так что, по мне, всё предельно логично - РФ at it’s best.

Socialism, as an economic and political ideology, aims to achieve a more equitable distribution of resources and power among society. However, history has shown that in many instances, socialist experiments have degenerated into totalitarian regimes, suppressing individual liberties and consolidating power in the hands of a few. I will examine key historical examples to illustrate how socialist ideals ultimately lead to totalitarian rule.

Perhaps the most prominent example of socialism's descent into totalitarianism is the Soviet Union. Initially, the Bolshevik Revolution of 1917 promised a stateless, classless society, with "power to the people." However, this vision rapidly gave way to the consolidation of power under Joseph Stalin's leadership. Stalin's regime implemented widespread purges, forced collectivization, and political repression, leading to millions of deaths and stifling any dissent or opposition.

Similar to the Soviet Union, China underwent a socialist revolution led by Mao Zedong in 1949. Mao's vision for a classless society resulted in radical land reforms and the Great Leap Forward, a campaign aimed at rapid industrialization. However, the Great Leap Forward led to a severe famine, causing millions of deaths. Additionally, during the Cultural Revolution (1966-1976), Mao's regime engaged in mass purges and suppression of intellectuals, artists, and anyone perceived as a threat to the regime's control.

North Korea serves as another vivid example of socialism's transition into totalitarianism. Following World War II, the Korean Peninsula was divided, with the northern part adopting a socialist model under Kim Il-sung's leadership. What began as a socialist experiment quickly transformed into a brutal dictatorship under the Kim family dynasty. The regime exercises total control over every aspect of its citizens' lives, censoring information, and repressing dissent ruthlessly.

Venezuela's modern history provides a more recent example of socialism leading to totalitarianism. In the early 2000s, Hugo Chávez's rise to power promised a more equitable society through socialist reforms. However, his government's policies, including widespread nationalization and corruption, led to economic collapse and the erosion of democratic institutions. Venezuela's descent into authoritarianism has been marked by human rights abuses, censorship, and political persecution.

Cuba's transition from socialist ideals to totalitarianism is evident in the decades-long rule of Fidel Castro. Following the Cuban Revolution in 1959, Castro implemented socialist policies, but over time, the regime's control tightened, suppressing dissent and undermining individual freedoms. Despite some social achievements, the lack of political pluralism and repression of opposition have characterized Cuba's trajectory under the Castro regime.

The historical evidence points to a troubling pattern: socialist experiments, regardless of initial intentions, often lead to totalitarian rule. The centralization of power, lack of political pluralism, and suppression of dissent are common elements in these transitions. It is crucial to understand the complexities and challenges involved in governance to prevent a slide into totalitarianism while pursuing socio-economic equality. Examining these historical examples serves as a reminder of the importance of upholding democratic values, safeguarding individual liberties, and ensuring transparent and accountable governance.

Соціалізм, як економічна і політична ідеологія, прагне досягти більш справедливого розподілу ресурсів і влади в суспільстві. Однак історія показує, що в багатьох випадках соціалістичні експерименти дегенерували в тоталітарні режими, які пригнічували індивідуальні свободи та консолідували владу в руках небагатьох. Я розгляну деякі ключові історичні приклади, щоб проілюструвати, як соціалістичні ідеали кінцево призводять до тоталітарного правління.

Можливо, найвидатнішим прикладом спаду соціалізму у тоталітаризм є Радянський Союз. Спочатку Більшовицька революція 1917 року обіцяла бездержавне, класове суспільство з "владою народу". Однак ця візія швидко уступила місце консолідації влади під керівництвом Йосипа Сталіна. Режим Сталіна впровадив широкомасштабні чистки, примусову колективізацію та політичну репресію, що призвело до мільйонів жертв і придушення будь-яких дисидентів чи опозиціонерів.

Подібно до Радянського Союзу, Китай пережив соціалістичну революцію під керівництвом Мао Цзедуна в 1949 році. Візія Мао про безкласове суспільство призвела до радикальної земельної реформи та Великого стрибка, кампанії, спрямованої на швидку індустріалізацію. Однак Великий стрибок призвів до важкого голоду, у результаті якого загинули мільйони людей. Крім того, під час Культурної революції (1966-1976) режим Мао масово прибирався зі "шкідників" і придушував інтелектуалів, художників і будь-кого, кого вважали загрозою для контролю режиму.

Північна Корея є ще одним яскравим прикладом переходу від соціалістичних ідеалів до тоталітаризму. Після Другої світової війни Корейський півострів був розділений, північна частина прийняла соціалістичну модель під керівництвом Кім Ір Сенa. Те, що почалося як соціалістичний експеримент, швидко перетворилося на жорстоку диктатуру в родині Кім. Режим повністю контролює кожний аспект життя своїх громадян, цензуріруючи інформацію та безжалісно придушуючи будь-який дисент.

Сучасна історія Венесуели надає більш новіший приклад того, як соціалізм призводить до тоталітаризму. В початковому 2000-х роках влада Гуго Чавеса обіцяла більш справедливе суспільство через соціалістичні реформи. Однак політика його уряду, включаючи масштабну націоналізацію та корупцію, призвели до економічного краху і підірвали демократичні інституції. Спуск Венесуели в авторитаризм супроводжується порушеннями прав людини, цензурою та політичним переслідуванням.

Перехід Куби від соціалістичних ідеалів до тоталітаризму очевидний в десятиліттях доволі тривалого правління Фіделя Кастро. Після Кубинської революції 1959 року Кастро впровадив соціалістичні політики, але з часом контроль режиму затвердився, придушуючи дисидентів і підриваючи індивідуальні свободи. Незважаючи на певні соціальні досягнення, відсутність політичного плюралізму та придушення опозиції характеризують траєкторію Куби під режимом Кастро.

Історичні докази свідчать про тривожний зв'язок: соціалістичні експерименти, незалежно від початкових намірів, часто призводять до тоталітарного правління. Централізація влади, відсутність політичного плюралізму та придушення дисенту є загальними елементами цих перетворень. Важливо розуміти складність та виклики управління, щоб запобігти зануренню у тоталітаризм, проте прагнучи до соціально-економічної рівності. Розгляд цих історичних прикладів нагадує про важливість збереження демократичних цінностей, захисту індивідуальних свобод та забезпечення прозорого та відповідального управління.

NATO, as an alliance, has played a crucial role in maintaining world peace through various interventions and peacekeeping efforts. Here are some significant examples of when NATO has contributed to global peace:

During the Kosovo conflict, NATO launched a military intervention, known as Operation Allied Force, to prevent the ethnic cleansing of Albanians by Serbian forces. The intervention aimed to restore peace and stability in the region and protect civilian populations from atrocities. NATO's airstrikes and military actions led to the withdrawal of Serbian forces from Kosovo and the establishment of the United Nations Interim Administration Mission in Kosovo (UNMIK) to facilitate the region's transition to stability and self-governance.

NATO took a leading role in the International Security Assistance Force (ISAF) mission in Afghanistan to combat terrorism and support the Afghan government's efforts to maintain security and build institutions. NATO forces provided security, counterinsurgency support, and training to Afghan security forces to enhance their capabilities in combating the Taliban and other extremist groups. The alliance's efforts contributed to stabilizing the country and creating an environment conducive to reconstruction and development.

During the Arab Spring, NATO launched Operation Unified Protector to protect civilians and enforce a no-fly zone in Libya, aiming to prevent further violence and atrocities perpetrated by the Libyan government under Muammar Gaddafi. NATO's intervention played a significant role in facilitating the downfall of Gaddafi's regime, leading to a transition of power and the establishment of a more inclusive government in Libya.

NATO has been actively involved in counterterrorism operations and maritime security to address emerging security challenges. The alliance's counterterrorism efforts include information sharing, intelligence cooperation, and capacity building to prevent terrorist threats. In the maritime domain, NATO conducts various operations, such as Operation Active Endeavour in the Mediterranean, to enhance security and prevent piracy and illicit activities.

NATO has engaged in crisis management and conflict prevention in various regions, providing support to peacekeeping operations and stabilizing efforts. The alliance has contributed troops, logistical support, and expertise to United Nations peacekeeping missions worldwide, helping to maintain peace and security in conflict-affected areas.

NATO's interventions and peacekeeping efforts have significantly contributed to maintaining world peace. The alliance's commitment to collective security, democratic values, and the protection of civilian populations has been instrumental in preventing conflicts, responding to security challenges, and promoting stability across the globe. By actively engaging in peacekeeping missions, crisis management, and conflict prevention, NATO continues to play a vital role in upholding international peace and security.

НАТО, як альянс, зіграла вирішальну роль у збереженні світового миру через різноманітні втручання та миротворчі зусилля. Ось деякі значущі приклади, коли НАТО сприяла світовому миру:

Під час конфлікту в Косово, НАТО розпочало військове втручання, відоме як операція "Об'єднаний напад", з метою запобігти етнічному очищенню албанців сербськими силами. Втручання мало на меті відновлення миру та стабільності в регіоні та захист населення від злочинів проти людяності. Авіаудари НАТО та військові дії призвели до виведення сербських сил із Косово та створення Перехідної адміністративної місії ООН в Косово (UNMIK) для сприяння переходу регіону до стабільності та самоврядування.

НАТО взяло провідну роль у місії Міжнародних сил безпеки (МСБ) в Афганістані з метою боротьби з тероризмом та підтримки уряду Афганістану у забезпеченні безпеки та побудові інституцій. Військові сили НАТО надавали підтримку забезпечення безпеки, протидії загонам повстанців та навчання афганських сил безпеки для підвищення їхніх здібностей у протидії Талібану та іншим екстремістським групам. Зусилля альянсу сприяли стабілізації країни та створенню сприятливого середовища для реконструкції та розвитку.

Під час "Арабської весни" НАТО розпочало операцію "Об'єднаний захисник" з метою захисту цивільних населення та забезпечення зони заборони польотів у Лівії з метою запобігти подальшому насильству та злочинам, скоєним лівійським урядом Муаммара Каддафі. Втручання НАТО відіграло вирішальну роль у сприянні падінню режиму Каддафі, що призвело до переміни влади та створення більш інклюзивного уряду в Лівії.

НАТО активно займається боротьбою з тероризмом та забезпеченням морської безпеки для протидії зростаючим викликам у сфері безпеки. Зусилля альянсу щодо боротьби з тероризмом включають обмін інформаціє

ю, співпрацю в розвідці та зміцнення потенціалу для запобігання терористичним загрозам. В морському просторі НАТО проводить різні операції, такі як операція "Активний Зусилля" в Середземному морі, для забезпечення безпеки та запобігання піратству та незаконним діям.

НАТО займається миротворчими діями та попередженням конфліктів в різних регіонах, надаючи підтримку миротворчим місіям та стабілізаційним заходам. Альянс надавав військовий контингент, логістичну підтримку та експертизу місіям миротворців Організації Об'єднаних Націй у всьому світі, сприяючи збереженню миру та безпеки в конфліктних регіонах.

Втручання та миротворчі зусилля НАТО значно сприяли збереженню світового миру. Завдяки альянсовій підтримці колективної безпеки, демократичним цінностям та захисту цивільного населення, НАТО уникнула виникнення конфліктів, реагувала на виклики у сфері безпеки та сприяла стабільності у всьому світі. Активно займаючись миротворчими місіями, управлінням кризами та попередженням конфліктів, НАТО продовжує виконувати важливу роль у підтримці міжнародного миру та безпеки.

The Syrian Civil War has inflicted immeasurable suffering and human rights abuses under the rule of Bashar al-Assad's government. However, amidst the turmoil and devastation, there lies a potential beacon of hope in the form of Rojava. This essay explores the war crimes and human rights violations perpetrated by the Assad government while highlighting Rojava's potential as a much better alternative, promoting democracy, human rights, and inclusive governance.

Throughout the war, the Assad government has indiscriminately targeted civilian areas, including residential neighborhoods, schools, hospitals, and markets. The government forces, often backed by Russian military support, have employed airstrikes, barrel bombs, and artillery shelling that have resulted in countless civilian casualties. These attacks have been characterized by a blatant disregard for international humanitarian law, causing immense suffering and loss of innocent lives.

One of the most heinous aspects of the Syrian conflict has been the repeated use of chemical weapons against civilian populations. The Assad regime has been accused of deploying toxic agents, including sarin gas and chlorine, in attacks that have caused horrific suffering and death. The use of chemical weapons violates the Chemical Weapons Convention, posing an unprecedented threat to human rights and international security.

Amidst the chaos, Rojava has emerged as a distinct entity in northeastern Syria, advocating for a more democratic, inclusive, and human rights-oriented society. Inspired by principles of democratic confederalism and human rights, Rojava's social experiment has garnered attention as a potential model for a better Syria.

Rojava's system is founded on democratic principles, empowering local communities to participate in decision-making processes. Democratic confederalism encourages decentralized governance and the protection of cultural diversity and minority rights. The inclusion of various ethnic and religious groups fosters social cohesion and peaceful coexistence.

Despite facing numerous challenges, including attacks from various actors and economic blockades, Rojava has managed to maintain a degree of stability and relative security for its inhabitants. Their commitment to grassroots governance and community solidarity has been instrumental in withstanding the difficulties posed by the ongoing conflict.

While the Syrian Civil War has brought to light the atrocities committed by Bashar al-Assad's government, Rojava offers a glimpse of a more hopeful future for Syria. Emphasizing democratic principles, inclusive governance, and the protection of human rights, Rojava's social experiment has shown that an alternative path is possible. As the international community seeks ways to bring lasting peace to Syria, Rojava's vision of a more just, democratic, and rights-respecting society offers a promising alternative to the oppressive rule of the Assad government. It is crucial to recognize and support the efforts of the Rojava administration in its quest to build a better and more just Syria.

Війна в Сирії завдала невимовного страждання та порушень прав людини під владою уряду Башара Асада. Проте серед хаосу та руйнування існує потенційний промінь надії у вигляді Рохави. Це есе досліджує воєнні злочини та порушення прав людини, скоєні урядом Асада, підкреслюючи потенціал Рохави як значно кращої альтернативи, сприяючи демократії, правам людини та інклюзивному управлінню.

Протягом війни уряд Асада не вибирав місця для атак на цивільні об'єкти, включаючи житлові райони, школи, лікарні та ринки. Урядові сили, часто з підтримки російських військ, застосовували авіаційні удари, бочкові бомби та артилерійське обстрілу, що призводило до безлічі жертв серед цивільного населення. Ці атаки були відзначені явною неуважністю до міжнародного гуманітарного права, спричиняючи непоправні страждання та втрату невинних життів.

Одним із найжахливіших аспектів сирійського конфлікту було повторне використання хімічної зброї проти цивільних населення. Режим Асада був звинувачений у застосуванні токсичних речовин, включаючи сарин і хлор, в нападах, які призвели до жахливих страждань та смерті. Використання хімічної зброї порушує Хімічну конвенцію, створюючи небезпрецедентну загрозу правам людини та міжнародній безпеці.

Поміж хаосу Рохава виступила як окрема сутність на північному сході Сирії, пропагуючи більш демократичне, інклюзивне та орієнтоване на права людини суспільство. На основі принципів демократичного конфедералізму та прав людини соціальний експеримент Рохави здобув популярність як потенційний модель для кращої Сирії.

Система Рохави ґрунтується на демократичних принципах, надаючи місцевим спільнотам право участі в процесах прийняття рішень. Демократичний конфедералізм сприяє децентралізованому управліню та захисту культурної різноманітності та прав меншин. Включення різних етнічних та релігійних груп сприяє соціальній злагоді та мирному співіснуванню.

Незважаючи на низку викликів, зокрема напади з боку різних суб'єктів та економічні блокади, Рохава змогла забезпечити ступінь стабільності та відносної безпеки для своїх мешканців. Їх зобов'язання передачі управління в руки громад та солідарність сприяли переживанню викликів, що ставляться перед ними внаслідок тривалого конфлікту.

Поміж тим, як Сирійська громадянська війна розкрила жахливі злочини, вчинені урядом Башара Асада, Рохава пропонує погляд на більш сприятливе майбутнє Сирії. Акцентуючи демократичні принципи, інклюзивне управління та захист прав людини, соціальний експеримент Рохави показав, що альтернативний шлях є можливим. В той час, як міжнародна спільнота шукає шляхи до досягнення сталого миру в Сирії, візія Рохави про справедливіше, демократичне та поваги до прав людини суспільство пропонує обіцяючий альтернативний варіант до репресивного правління уряду Асада. Важливо визнати та підтримати зусилля адміністрації Рохави у її прагненні побудувати кращу та більш справедливу Сирію.

Medal of Honor recipient CAG SGM Thomas Payne as PSD for GEN Austin Miller in Afghanistan.