Сьогодні, частково, перечитував Тріанонський договір. І можу зробити висновок, що він повністю несправедливий. Несправедливо, що таке недорозуміння як Угорщина продовжила своє існування

ЩЗХ, що Гордон робить в неоліті

»БОРИСЯ. ПРАЦЮЙ. ЖЕРТВУЙ.«

»FIGHT. WORK. SACRIFICE.«

Гетьманські Пензлі

"Володимир [Винниченко] висловив думку, що Н. союз повинен одкликати міністрів і примусити гетьмана зректись гетьманства, для
збільшення свого авторитету треба б скинути “сього огидного, нікчемного кретина, який не має своєї думки, свого розуму, а слухається “Протофіс”, що німці тепер в нейтралітеты і не будуть вмішуватись, коли військові сили Н. союзу зроблять переворот.
<...>
Я, Б. Кістяківський та Піснячевський почали гаряче доводити, що коли скинути гетьмана, то піде розвал Укр. Держави: почнеться скрізь анархія, большевицькі виступи, грабежі і т. д., що цілі країни, як Харківщина, Одеська округа відпадуть від України і загине наша держава.
<...>
Я доводив, що такий самий кретин Миколай ІІ-й сидів на чолі могутньої Росії, а коли не стало його, то розпалась і Росія; так буде і у нас: коли не стане гетьмана, то не стане і України, і я боюсь, що разом з нею загине і наша інтелігенція, а більше всього, кажу, я боюсь, що можуть розстріляти і Вас, В.К."

Є. Чикаленко. Щоденники. 11.11.

Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

унрівці в цьому чаті будуть під контролем.

Кацусіка Хокусай. Підвісний міст на кордоні провінцій Хіда та Етчу із серії «Видатні види мостів у різних провінціях». Прибл. 1830 рік

Кацусіка Хокусай. Кадзідзава в провінції Кай, із серії «Тридцять шість видів гори Фудзі». Прибл. 1830

Утаґава Кунійосі. Sumino Juheiji Tsugufusa. 1847

Раніше я вже згадував про дослідника кургану Товста Могила – Бориса Мазолевського. Цей курган, перш за все, відомий золотою пектораллю. Але це не єдина знахідка. В самому кургані було поховано знатного воїна з багатим супровідним матеріалом. Дуже цікавим є меч-акінак у золотих піхвах, що ви бачите на ілюстраціях. Меч має ефес (руків’я) з округлим навершям та підтрикутним перехрестям. Клинок – двосічний, у формі витягнутого трикутника, ажурний у верхній третині. Цей тип скіфських мечів був доволі поширений у IV столітті до н. е. Навершя оздоблене зображенням оленя, а руків’я – сценами нападу левиці на цапа. Цікаво те, що левиця зображена з вим'ям та гривою. Це демонструє викривлене уявлення населення Північного Причорномор’я про цих кошачих. Зумовлено це тим, що творці меча ніколи левів не бачили і намагалися надати відомим для них зображенням левів-самців фемінних рис.

На перехресті меча: грецький бог Пан в оточенні двох цапів грає на сиринзі, що було нехарактерним. По-перше, Пан був грецьким богом і його зображення не стилізовано на скіфський манер. По-друге, він не мав ніякого стосунку до зброї. Чому він сподобався скіфам – невідомо. Можливо, вони бачили в ньому бога війни Ареса, але достеменно це невідомо.

Щодо "скіфського Ареса". За описом Геродота це скіфський бог війни. Щодо назви, то грецький історик подає виключно грецьке ім'я бога за аналогією. Як називали його скіфи лишається невідомим. Але до нас, на щастя, дійшли цікаві відомості про цей культ, але про них я напишу згодом

Ганс Бургкмайр Старший. Hector van Troje, Alexander de Grote en Julius Caesar als drie helden uit de Oudheid (Приблизний переклад: Гектор Троянський, Олександр Македонський і Юлій Цезар як три античні герої). 1519

Даніель Гопфер, Ергард Шен. П'ять німецьких солдатів. Дата створення невідома.
P.S. Це, мабуть, найвідоміше зображення ландскнехтів в історії. Ці німецькі найманці були вкрай популярними в епоху Відродження через свою військову майстерність та надійність. Володіючи довгими дворучними мечами ландскнехти були грізними супротивниками. Цікавим було й їхнє відношення до вбрання. Вони одягалися вкрай багато, пишно та яскраво. Фактично вони стали зачинатилями нової моди, що згодом поширилася і на вищі шари суспільства.

Сохей з нагінатою.