Forwarded from Архітект.UA |#УкрТґ (Kir)
Девін
Девін або Девінський град — руїни замку в Братиславі, один з народних символів Словаччини. На честь Девіна названі Девінські ворота — річкові ворота, де Дунай пробив русло між Малими Карпатами.
Замок лежить в однойменному братиславському районі, там де Морава впадає в Дунай.
Перше укріплення на місці Девіна з'явилося ще в римські часи і було одним з укріплень оборонної системи Лімес Романус. Великоморавський замок Девін вперше згадується 864 р. в Фульдському літописі як «Довіна». Замок відігравав важливу роль в обороні Великої Моравії від франків. Після падіння Великої Моравії на деякий час втратив своє значення, але в XIII ст. знову став відігравати важливу роль під час зіткнень Австрії і Угорщини. В XV ст. замок був розширений. XVI ст. сім'я Баторі значно зміцнила замок. В XVIII ст, в зв'язку з поразкою Османської імперії замок перестав грати важливу роль і був покинутий. У 1809 р. наполеонівська армія підірвала замок. У XIX ст. руїни Девіна стали легендарним місцем.
#Міні_пост
Навігація|Хетшеги
Девін або Девінський град — руїни замку в Братиславі, один з народних символів Словаччини. На честь Девіна названі Девінські ворота — річкові ворота, де Дунай пробив русло між Малими Карпатами.
Замок лежить в однойменному братиславському районі, там де Морава впадає в Дунай.
Перше укріплення на місці Девіна з'явилося ще в римські часи і було одним з укріплень оборонної системи Лімес Романус. Великоморавський замок Девін вперше згадується 864 р. в Фульдському літописі як «Довіна». Замок відігравав важливу роль в обороні Великої Моравії від франків. Після падіння Великої Моравії на деякий час втратив своє значення, але в XIII ст. знову став відігравати важливу роль під час зіткнень Австрії і Угорщини. В XV ст. замок був розширений. XVI ст. сім'я Баторі значно зміцнила замок. В XVIII ст, в зв'язку з поразкою Османської імперії замок перестав грати важливу роль і був покинутий. У 1809 р. наполеонівська армія підірвала замок. У XIX ст. руїни Девіна стали легендарним місцем.
#Міні_пост
Навігація|Хетшеги
👍3
Forwarded from ✠ 𝖅𝖜𝖞𝖓𝖙𝖆𝖗
Традиційне саамське житло (куєт, куєтть). Карелія, початок 20ого сторіччя.
❤2
✠ 𝖅𝖜𝖞𝖓𝖙𝖆𝖗
Photo
Я хоч не знавець з саамської культури, але ця споруда дуже схожа на напівземлянку. Доволі архаїчна річ. Але в українських селах, серед найбідніших, її можна було зустріти ще І-ІІ століття тому
Cтеповий
Я хоч не знавець з саамської культури, але ця споруда дуже схожа на напівземлянку. Доволі архаїчна річ. Але в українських селах, серед найбідніших, її можна було зустріти ще І-ІІ століття тому
До речі, автор посту мене дещо виправив. Все таки в цих споруд є значна відмінність. Саами використовували її як тимчасове житло
Одним з найвідоміших аспектів функціонування сейму в Речі Посполитій, звичайно, є liberum veto (право зупинити обговорення того чи іншого питання). Хоча, варто розуміти, що у перші десятиліття його не використовували зовсім (вперше використали у 1652 році, а двопалатний сейм функціонував з 1493 року). Куди важливішою була засада одностайності або конклюзія. Вона передбачала прийняття рішення, що задовольняло короля, сенат на посольську ізбу. Варто розуміти, що повної одностайності по всіх питаннях бути не могло. Найважливішими були два пункти: оподаткування та витрати на армію. Якщо в цих питаннях депутати змогли прийняти спільну позицію, то вважалося, що була досягнута конклюзія. З цього всього може виникнути логічне запитання: «А для чого це все було потрібно? Чому не можна було приймати рішення простою більшістю?». Відповідь, насправді, доволі проста – щоб убезпечити країну від встановлення абсолютної влади монарха, адже одностайність давала більше впливу опозиційній меншості.
👍5
Forwarded from ✠ 𝖅𝖜𝖞𝖓𝖙𝖆𝖗
✠ 𝖅𝖜𝖞𝖓𝖙𝖆𝖗
Photo
За свідченням Геродота, скіфи натягували тятиву лука не до грудей, як інші народи, а до протилежного плеча. Таким чином забезпечувався максимальний натяг тятиви, і стріла летіла з забійною силою на немислиму для тих часів відстань – приблизно 200-300 метрів.
Причому стріляли кінні лучники однаково добре як з лівого, так і з правого плеча, а це означає, що в битві вони практично не мали закритих для обстрілу зон. Також вражав уяву їхніх сучасників «скіфський постріл» – стрільба з лука назад, обернувшись у сідлі.
Подібному способу ведення бою не було протидії. Скіфи, про яких Геродот повідомляє, що всі вони "гіппотоксоти" (кінні лучники) і б'ються верхом, сходилися з противником на відстань пострілу і обсипали ворога хмарою стріл. Потім, коли той намагався зблизитися, повертали назад і віддалялися, не перестаючи при цьому стріляти. Якщо противник намагався відступити - скіфська кіннота легко наздоганяла його. Таким чином вони могли знищити будь-яку армію свого часу, не вступаючи в ближній бій, обстрілюючи вороже військо і тримаючись на безпечній для себе відстані.
Причому стріляли кінні лучники однаково добре як з лівого, так і з правого плеча, а це означає, що в битві вони практично не мали закритих для обстрілу зон. Також вражав уяву їхніх сучасників «скіфський постріл» – стрільба з лука назад, обернувшись у сідлі.
Подібному способу ведення бою не було протидії. Скіфи, про яких Геродот повідомляє, що всі вони "гіппотоксоти" (кінні лучники) і б'ються верхом, сходилися з противником на відстань пострілу і обсипали ворога хмарою стріл. Потім, коли той намагався зблизитися, повертали назад і віддалялися, не перестаючи при цьому стріляти. Якщо противник намагався відступити - скіфська кіннота легко наздоганяла його. Таким чином вони могли знищити будь-яку армію свого часу, не вступаючи в ближній бій, обстрілюючи вороже військо і тримаючись на безпечній для себе відстані.
👍5