Не знаю, що вам сказать. Це якась історія, де автор дуже сильно перестарався і змішав все разом: філософію, Сальвадора Далі, штучний інтелект, вайби Чорного дзеркала, українських айтішників та польских поліцейських.

І вийшло відверто хуйово. З плюсів — книга написана і відредагована дуже гарно та професійно. З мінусів — все інше.

У підсумку маємо багато стражденних чоловіків, які прагнуть змінити світ і купу підступних чи тупих жінок, які хочуть все і одразу, роблять аборти у 12 років та не вміють насолоджуватися прекрасним.

Історія починається з того, що український айтішник падає зі скелі у Польщі і от місцевий детектив вважає, що це не випадковість, а вбивство. Якщо розцінювати цю книгу як детектив, то детективна лінія тут відверто слабка.

Якщо розцінювати цю книгу як філософський трактат, то виникає багато питань і відчуття вторинності. Є враження, що автор чисто хотів виїбнутися знаннями філософії.

Я робила велику ставку на те, що сюжет якось переплітатиметься з роботами та життям Далі (люблю його творчість), але виглядало це просто як паразитування на відомій особистості та якийсь недофанфік на його біографію.

Жіночі персонажі, їхні думки, описи та дії — це обнять і плакать. Можна десь підписати петицію про заборону чоловікам писати про велике кохання 12річок з дорослими дядями і аборти, які за цим йдуть?

Є враження, що чоловікам ця книга могла б сподобатись. Мені — максимально ні. Здається, якщо я запишу на неї відгук, Віхола мені більше книжок на огляд не пришле👀

#книговідгук

В тредс знову дойобуються до того, що блогери читають якусь не таку літературу, а могли б читати класику чи наукову літературу.

Ви мене, канешно, вибачте, але «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (хоч би назву правильно писали) я прочитала і обговорила років в 15-16. Що ще тут додати, я хз😶‍🌫️

#коментуютредс

Нагадаю, що 3 серпня о 18.00 за київським часом проведемо наш наступний клуб по книзі «Енциклопедія фейрі». Напишіть тут у коментах, чи було б вам цікаво долучитися?

Інформацію про книжкові клуби буду дублювати сюди, щоб всім було зручно, але також нагадаю, що всі деталі є у нашому окремому телеграм-каналі💀

Друзі, дякую всім за репости та донати, ви просто неймовірні ❤️

Підняли мету банки до 15к, якщо вдасться зібрати більше і закупити додатковий корм — буде взагалі чудово🥰

🪄"Енциклопедія фейрі Емілі Вайлд" від Гізер Фосетт.

🪄Про що книга: професорка та дослідниця з Кембриджського університету Емілі Вайлд їде на далекий північний та холодний острів для того, аби вивчити місцевих фейрі та дописати свою енциклопедію. У Емілі проблеми з комунікацією (інтравертний інтраверт), тому з селянами у неї стосунки не складаються, натомість, їй на підмогу приїздить ексцентричний та дивакуватий колега – Венделл. Емілі не дуже розуміє (хто вона по-жизні), яку мету він переслідує і що йому взагалі тут треба.

🪄Атмосфера: це максимально затишна та комфортна книга, щоправда, дуже зимова (не дайте яскравій обкладинці вас обдурити). Маленьке селище зі своїми особливостями, дуже живо та органічно вписаний світ фейрі, польові дослідження та багаааато природи. Це прям на 100% мій вайб. Як наче хтось взяв і змішав "Жорстокого принца", "Непокірних" і приправив ще дрібкою книги "Там, де співають раки".

🪄Персонажі: ну, ви вже поняли, що у мене є новий краш – і це Венделл. Він блондин, відбитий, смішний, постійно мерзне і хоче спати, стібе головну героїню та добре шиє (моя ж ти рукодільничка). Я дійсно розумію, чому цю книгу порівнюють з "Жорстоким принцем", тому що вайби Кардана тут прослідковуються.

Головна героїня – Емілі – для мене була абсолютно ніякою. Її хотіли показати відлюдкуватою дослідницею, для якої важлива лише наука. Але чи то через переклад, чи то дійсно авторка так прописала – це дуууже погано змальовано. Тому мені Емілі була доволі пласкою і їй не вистачало якоїсь живості та правдивості.

Селяни та фейрі – класні. Вони з характерами, зі своїми особливостями, за ними цікаво спостерігати. І найпрекрасніше те, що вони всі доволі сірі та специфічні персонажі, без оцього 100% розділення на чорне та біле.

🪄Загальні враження: у серії є всі шанси стати однією з моїх улюблених просто тому, що це ідеальне попадання в мої смаки. Мені не дуже сподобалась тут любовна лінія, вона якось дуже нізвідки зʼявилася, тому я сподіваюся, що у наступних частинах її розкриють краще. Але це чарівна, трохи наївна, трохи жорстока, та дуууже затишна книга. Якщо у нас з вами схожі смаки – беріть, не пошкодуєте.

Але не забувайте, що в українському виданні над книгою познущалися і дуже погано переклали та відредагували, що суттєво псує враження. Тому схрестила пальці, щоб все це виправили і наступна частина була зроблена на совість.

#книговідгук

Моє відео про переклад розійшлося вже всюди, де могло (щоб так мої відгуки розходились😅) і я себе відчуваю як тріо з Гаррі Поттера, коли Макґонеґел питала їх: чому, коли щось відбувається, то вони завжди поруч.

Я не спеціально це роблю, воно саме! Це якась журналістська срачогенеруюча аура🫠

Прочитане за липень🍋

🍋 Вокзал Перпіньяна — чи то детектив, чи то фанфік на біографію Спльвадора Далі, чи то дипломна з філософії. Сумбурна книжка з дуже дивними жіночими персонажами, яка вибісила мене до гикавки.
2/5 (суто за гарну мову та редактуру)

🍋Енциклопедія Фейрі Емілі Вайлд — класне затишне фентезі про дослідницю та світ фейрі. Дуже «моя» книга за вайбом та ще й з прекрасним блондином (запакуйте мені Венделла).
4/5

🍋Мова драконів — потужний янгедалт про драконів, сегрегацію, революцію, перекладачів та важливість мови (дуже актуально). І я закохалась у цю прекрасну рожеву драконицю
4/5

🍋Мʼясник та чорна пташка — написати таку херову й пусту книгу — це треба мати талант. Я очікувала кров/кишки/хардкор і чорний гумор, а отримала якісь підліткові пиздостраждання.
1/5

🍋Змія й крила ночі — хороше роментезі про вампірів, владу та ігри на виживання. Дуже прослідковується вайб старих фільмів Underworld.
3,5/5

🍋Це вам не естрада — прекрасна книга від журналіста про те, як розвивалася українська естрада. Пізнавальна, смішна, неймовірно круто написана. Залишилась там купу стікерів.
4/5

Читали щось з цього?
Яким був ваш липень?