Нещодавно на англійській говорили про читання як хобі. І викладачка питала, коли я навчилася читати, що читала в дитинстві й з яких книжок почалася оця саме любов до читання.

І я розумію, що мені навіть відповісти нема що. Ну тобто, читати я навчилась рано, десь в роки 4, але особливої любові до книжок в мене не було, хоча й родина була читаюча.

Я читала багато казок, але це були казки, простигосподи, пушкіна. А в підлітковому віці зі мною сталися російські фантасти — ті, хто писав серію Сталкер і ємець, якого я просто обожнювала (окрім того, що він москаль, він ще й максимально йобнутий).

І от думаю я про це, і щось так сумно. Що русня паплюжить навіть спогади дитинства. І я не хочу поскаржитись на те, що от були хороші часи і я за ними ностальгую. Я про те, що це ж глобальна проблема. Бо через насадження всього російського і утисків всього українського потім в тебе половина спогадів дитинства — це просто вдала пропаганда москалів, яка активно собі росла на спалених українських книжках і знищеній культурі.

Це поки я їду в автобусі додому мене щось меланхолія нагребла.

Поки проходила кордон вночі, то прочитала «Розмову колишніх». Це не ромком, радше любовний роман.

Мені точно сподобався оцей сетинг: журналістика, радіо, подкасти. Тут доволі багато про горе в сімʼї, втрату, пошуки себе та усвідомлення, які бажання дійсно твої, а які навʼязані.

Любовна лінія — ну, нормальна, але хімії трохи замало. Мені не дуже сподобався головний герой. Начебто і є багато інформації про нього — 24 роки (молодший за героїню, жах!), кореєць, 190 см (ну, звісно), магістр журналістики, збирає антикварні сковорідки. Але загалом він не надто живий та випуклий і всю проблематику, яку йому начебто вписали — потім просто забули.

Але тішило, що книга начебто трошки намагалася відходити від шаблонів, тому герой молодший і мав лише одну дівчину за все життя.

Місцями книга драматично-пафосна і це виглядає смішно.

Не впевнений, що зміг би подорослішати без цього, без цього болю. А тепер це просто те, що я ношу з собою, так само як і ти

Але в цілому — це непоганий любовний роман, який не дратує, дає зрозумілі проблеми та більш-менш нормально прописаних героїв. Не найкраще, що я читала, але і не найгірше.

#книговідгук

А знаєте, що TikTok Creator of the Year 2025 став українець — Максим Клименко? Якщо ви бачили відоси career ladder — то оце він їх робить.

Минулої зими брала у Максима інтервʼю і він неймовірно крутий та позитивний. Та й інтервʼю вийшло чудове.

Так, трохи хвалюсь роботою, бо в автобусі багато вільного часу.

Приїхала додому, книжки вдома: 👀

І це ще не всі

UPD. Збір закрили, розіграш провели. Всі дуже дякую за підтримку ❤️

Так, друзі, ситуація алярм і дуже потрібна ваша допомога. До нас скоро привезуть 50 нових котів у притулок з прифронтового міста (там евакуюють притулок).

Тому хочу закрити збір якнайшвидше, бо дуже потрібен сухий корм закупити, а він майже закінчився.

Тому нагадую за свій збір з подарунками — сертифікати в книгарню «Сенс» на 1000 та 500 грн.

Буде два переможця. Сертифікати розіграю рандомно за будь-який донат від 100 грн. Якщо ви будете донатити з карток інших банків, обов’язково вкажіть у коментарях свій телефон чи соцмережі, щоб у разі виграшу я могла з вами звʼязатися.

Ціль поставила — 20 000 грн, але раптом вдасться зібрати більше — то це буде просто неймовірно.

Посилання на банку ось тут

Буду дуже вдячна вам за репости та донати🤍

Розіграш провела, переможниць визначила.
Завтра надішлю сертифікати, бо я трошки лох і замовила їх тоді, коли інтернет-магазин вже закрився.

Дууууже вам всім дякую за допомогу, репости, підтримку та донати – це просто неймовірно❤️

Я: намагаюсь записати розпаковку.
Кітька через 0,000001 секунду: