Як ви вже встигли здогадатися, вимкнувши пекельну коробку, я все проспала. Хоча «все» — це сильно сказано. Чому? А ви знає­те, скільки коштує абонемент у пристойний спортзал? Отож-бо й воно, багато! До чого це? Пф, мені двадцять п’ять, а я все ще незаміжня, на превеликий жаль матінки.

Словом, оскільки в моєму бюджеті не були передбачені гроші на тренажерний зал, я займалася ранковою пробіжкою

Не поспішаючи, Васько витяг складеного ножа. Підійшов тихою, злодійською ходою... На мент серце покинуло колотитися і почувся мʼятний холод у роті. А потім минулося і це. Тьмяно блиснув ніж. Врізався в потилицю погонича, і тихенько тріснув якийсь хрящ у жилистій шиї. Замах був певний. Погонич упав лицем униз, з протягом мугикнув, і земля круг його голови залилась кровʼю. Він був ще живий, він важко дихав, намагався підвестися, але не міг.

Спина! М-м-м… Я буквально могла розгледіти кожен м’яз на цій рельєфній чоловічій спині. Для Мікеланджело мав позувати саме цей красень, а не якийсь там Давид. І це не перебільшення! Я навіть задумалася, чи не буде нахабством, якщо піднімуся драбиною і лизну цей живий витвір мистецтва. Розумію, не морозиво, але ж боже мій, як гарно!