Я нічо не має проти самовираження, вподобань і взагалі. Але чого б раптом твій син одягнув ніжно-рожеву сукню?

Ада одягає заздалегідь заготовлену мною сукню. Вона ніжно-рожевого кольору, з короткими рукавами, і якби її одягнув мій син, він вимастився брудом та жиром, мабуть, ще до того, як покинув цей дім.

Ясно, це у вас сімейне👀

Ніко смикає свою сорочку з короткими рукавами. Бачу, як йому дискомфортно, тож, ймовірніше, саме він, а не його батько, сьогодні порве її.

Прочитала 100 сторінок третьої Служниці (в електронці загалом 439). Відбувається приблизно ніхуя.

Головна героїня ходить, їсть банан, купує яблучний пиріг, знайомиться з сусідами і не забуває нагадувати нам, яка вона небезпечна, а її чоловік супермегахот самець.

Поки що єдине небезпечне, що є в цьому трилері — це ймовірність вмерти від нудьги.

Головна героїня: в будинку на першому поверсі вночі щось шкребеться! Страх, паніка, параноя.

Падруга, ти не жила в старому будинку на Пост-Волинській в Києві поруч з електричкою. Де більшість населення сиділа в місцях «нє столь отдальонних», а вночі ти прокидавс від того, що під вікнами тупо горить машина і розлітається деталями.

Шкребеться їй шось, ти диви.

Кліфхенгери наприкінці кожного розділу в цій книзі ну такі вже паршиві, що страх.

Але чому Ада плакала?
Ензо щось від мене приховує!
Я не довіряю цій жінці!
Хто це робив, поки ми всі спали?
Чи не був наш переїзд страшенною помилкою?

Це звучить як заголовки жовтушних медіа: «Касирка Оксана прийшла додому і побачила там такееееее!»

Я прочитала вже половину книжки і як ви думаєте, що відбулось?

Праааавильно — велике ніхуя.

Ну, гг вияснила, що її син агресивний і бʼє інших дітей. А я вияснила, що чоловік гг тупий камінчик з емоційним інтелектом столової ложки.

Читаю Служницю далі (потерпіть ще трошки) і це просто парад тупості.

Головна героїня ж має бути суперпрошарена в усіх цих таємничих справах, бо вона ж там жінкам допомагала, всіх від абʼюзу рятувала, від поліції тікала.

У підсумку: вона йде допитувати чувака і не придумує нормальну історію про те, звідки вона знає його дружину взагалі.

Йде на подвірʼя вночі, де сталося вбивство і тиняється там з ліхтариком. При чому, що у вбивстві підозрюють її чоловіка.

Тільки бачить поліцейських починає поводитись настільки дивно і палівно, що я не їбу, як її не посадили взагалі.

Міллі, як можна бути такою тупою?! Припини, будь ласка!

Якби я так писала в інституті, мене б зʼїли викладачі.

До чого ще могло прилипнути волосся? Якби у неї був макіяж, він би потік. Якби у неї був хвіст, вона могла б прищемити його дверима. Якби у неї буди очі-лазери, у нас був би кращий захист у суді.

Її біляве волосся від дощу прилипло до голови. Якби на її обличчі був макіяж, він би потік.

Я це дочитала, це повна хуйня.

Герої тупі, конфлікт поганий, кліфхенгери наче писало ТСН, фінал висмоктаний з пальця. Просто дуже сподіваюсь, що Фріда облишить вже ту Служницю в спокої і буде писати щось інше.

Це весь відгук, так.

#книговідгук

🖤 Час тіней

🖤 Про що книга: це збірка з чотирьох роментезі від українських авторок. Оповідання між собою нічим не повʼязані і їх можна читати самостійно.

🖤 Атмосфера: унікальні магічні світи, різні герої, самобутня магія — абсолютно кожне оповідання з цієї книги я б прочитала у розширеній версії, тому що це було яскраво та цікаво. Ну і ще тут чимало спайсі сцен👀 Але логічних і не кринджових (окрім одного випадку).

🖤 Загальні враження: мені прям дуже зайшло. Особливо 2 та 4 оповідання (від Грабовської та Яцути). Класні любовні лінії, цікаві світи і, що важливо, самостійні головні героїні, яких не треба рятувати на кожному кутку. Максимально не сподобалась лл мені лише в першому оповіданні, вона там просто виросла з нічого і я така🗿

Тому, якщо ви шукаєте якісний український ромфант — осьо він, беріть і не пошкодуєте.

#книговідгук

Їбліт їм не нравиться, це ви грецькі міфи не читали, чи шо?

Я: пишу і знімаю довгі відгуки.
Теж я, коли побачила довгий відгук:

Прочитане за червень🍊

🧡Тінь за тобою — прекрасний містичний історичний детектив в декораціях старого Києва. Увійде у мій топ найкращого прочитаного за рік. 5/5

🧡Вілла — готичний літній трилер з сонячною Італією, біографією Мері Шеллі та двома письменницями у головних ролях. 4/5

🧡Там де живуть книжки — пародія на літературу. Написано так, наче писав пʼятикласник, дуже посередньо й примітивно. 2/5

🧡Дім на краю світу — болюча історія про кохання, самотність та пошуки себе. Попри всю багатошаровість не стала моєю улюбленою. 3/5

🧡Час тіней — українське роментезі з сильними головними героїнями і спайсі сценами. Особливо зайшло 2 та 4 оповідання. 4/5

🧡Відьма вмирає втретє — українське село та відьомство, що ще треба? Це було чудово, яскраво, глибоко, захоплююче й драматично. 5/5

🧡А надворі літо — збірка корейських оповідань над якими я ридала. Дуже потужна, дуже болюча. 4/5

🧡Служниця спостерігає — це просто було херово, всьо. 1/5

Відгуки на інші книжки згодом теж будуть. Що ви цікавого читали у червні?

Хрюкаю вголос від цієї книги👀

Заїбали зі своїм достоєвським, ну сил ніяких нема🌚

Статииистика за півріччя!

Прочитала 28 книжок (минулого року було майже 50, здаю позиції🙈)

З них найбільше сподобались:
💛"Невеличка драма" Валерʼяна Підмогильного
💛"Веди свій плуг понад кістками мертвих" Ольги Токарчук
💛"Тінь за тобою" Лілії Черен
💛"Відьма вмирає втретє" Юлії Нагорнюк
💛"Сходження Аврори" Емі Кауфман та Джея Крістоффа

Найгірші книги півріччя:
😥"Там, де живуть книжки" Віталія Дуленка
😥"Служниця спостерігає" Фріди Мак-Фадден
😥"Як розкрити власне вбивство" Крістен Перрін
😥"Щасливе місце" Емілі Генрі
😥"Зіткнення" Бал Кабри

Які у вас були найгірші та найкращі книжки цього півріччя? Діліться, мені цікаво👀

Прочитала «не закохуйся, СВО».
Довго думала.

Я: дуууже сильно хочу прочитати одну книгу

Теж я: підключаюсь до організації книжкового клубу по цій книзі

Знову я: чекаю початку липня, щоб почати читати книгу

І це теж я: купую цю книгу і вже не хочу її читати🫠

Питаю хлопця:

— а ця мелодія сильно складна? Зможеш вивчити її і зіграти на гітарі? Бо я придумала прекрасну ідею для відео-відгуку на книжку.

Як тут відмовитись 💅

Почала читати «Змія і крила ночі», оце я канешно відвикла від таких великих книжок👀

Мені поки що прям подобається як це написано, дуже гарні екшн-сцени, описи, динаміка. Трошки є оці вайби підліткового трагізму (ні, тут немає підлітків, ні, книга не дитяча), але я таке люблю🌚

❤️‍🩹"А надворі літо"
Кім Еран

❤️‍🩹Це збірка оповідань від корейської письменниці. Якщо коротко, то тут про життя, про втрати, про сум, про біль.

Книга неймовірно майстерно написана та перекладена, ти читаєш і отримуєш естетичне задоволення. За ці неповних 200 сторінок ти поринаєш у ту атмосферу, ту культуру, ті звичаї. І не просто поринаєш, а воно тебе захоплює.

Оповідання тут різні, але, переважно доволі скляні. Перше та друге мене просто розтрощило і над другим я ридала як тварина.

Останні два теж були потужними, але все ж "Хлопчик і собака" (друге) – це мій драматичний фаворит.

Це було яскраво, тужливо, болісно. Дуже рекомендую книгу "А надворі літо", якщо вам подобається азійська література, чи якщо ви хочете відкрити для себе щось нове. Запевняю, що байдужими точно не залишитесь.

#книговідгук