..и про парад.
К Нойнецу, как к бывшему автору статеек для Ватника И Пахома можно относиться по-разному, но тут, пожалуй, стоит согласиться.
К Нойнецу, как к бывшему автору статеек для Ватника И Пахома можно относиться по-разному, но тут, пожалуй, стоит согласиться.
БАТЮШКО-ПИТУН, ПРОСНИСЬ, БИНДЕРЫ МАЙДАНЯТ!!!1!111!
"Полиция" Симферополя 20 августа разогнала митинг «Обманутый Крым», рассказал организатор акции Илья Большедворов. По его словам, акция была согласована.
Большедворов рассказал, что акция называлась «Обманутый Крым» из-за того, что глава республики Сергей Аксенов и местные чиновники «обманывают и своими непрофессиональными действиями доводят народ до такого мероприятия». Он заявил, что российские власти выделяют Крыму «финансирование, которое не осваивается и разворовывается».
#чотамулохов #крымнаш
"Полиция" Симферополя 20 августа разогнала митинг «Обманутый Крым», рассказал организатор акции Илья Большедворов. По его словам, акция была согласована.
Большедворов рассказал, что акция называлась «Обманутый Крым» из-за того, что глава республики Сергей Аксенов и местные чиновники «обманывают и своими непрофессиональными действиями доводят народ до такого мероприятия». Он заявил, что российские власти выделяют Крыму «финансирование, которое не осваивается и разворовывается».
#чотамулохов #крымнаш
BIG BROTHER IS WATCHIN U
Начинай своё утро с новой формой. Спасибо за ещё один день с генералами NATO.
Начинай своё утро с новой формой. Спасибо за ещё один день с генералами NATO.
#НаступІнформБюро #peremoha_news
Президент Литви Даля Ґрібаускайте у переддень 25-ї річниці незалежності привітала нас українською мовою.
Президент Литви Даля Ґрібаускайте у переддень 25-ї річниці незалежності привітала нас українською мовою.
#НаступІнформБюро #peremoha_news
Українська гімнастка Ганна Різатдінова виступила в Ріо під пісню Джамали «1944».
Спортсменка є уродженкою Сімферополя, яка після російської окупації Криму «більше ніколи не їздить додому».
Українська гімнастка Ганна Різатдінова виступила в Ріо під пісню Джамали «1944».
Спортсменка є уродженкою Сімферополя, яка після російської окупації Криму «більше ніколи не їздить додому».
Напередодні святкування 25-ї річниці незалежності України все частіше починаєш розмірковувати, чи дійсно ми її здобули.
#мюсли_наступа
25 років тому, коли з уламків павшого титану СРСР на карті постала Українська держава, мало хто замислювався над тим, що незалежність дісталася нам занадто легко. Без визвольної боротьби, без будь-яких зусиль, підписавши пару папірців державні мужі помпезно проголосили про створення незалежної держави і підняли над Києвом синьо-жовтий стяг.
Здавалося б, перемога, свобода, вільний шлях до процвітаючої держави було відкрито. Але праві були ті скептики, які ще тоді казали - задарма у цьому світі не дається нічого, і незалежність потрібно виборювати. Виборювати кров'ю.
Двоголовий імперський орел, оговтавшись від економічного краху, почав хижо озиратися на сусідні країни, які так хотілося повернути до орбіти свого впливу. Першими тривожними дзвіночками стали конфлікти у Абхазії, Чечні, Придністров'ї. Криза навколо острова Тузла. Потім, у 2008, прийшов час Грузії, яка заплатила за вибір прогресу та цивілізованого шляху розвитку третиною своєї території і сотнями життів.
Орел скаженів, але українці на це не зважали. Ми по інерції продовжували жити у постовковому болоті, вглядаючи у Росії не ворога, а "братський народ". А тим часом Росія вела приховане, але методичне винищення нашого суверенітету. Майже повністю була знищена одна із найпотужніших армій Європи, яка залишилася на території СРСР. Економіку було спрямовано на повну залежність від російських енергоносіїв та споживачів. Україну було підсажено на російські кредити, а у якості бомби уповільненої дії поширювалися та підтримувалися джерела сепаратизму та проросійські політичні рухи..
Бомба ця вибухнула під час подій Майдану, коли українців остаточно дістав корумповпний режим Януковича, і вони вирішили зробити інший, європейський вибір. Цей вибір можна назвати першим по справжньому Для Недоімперії втрата України як сателіта - найстрашніша катастрофа, тому вона одразу активувала свої важелі впливу. Було підірвано економіку, розв'язано бойові дії, по всій країні активізувалася російська "п'ята колона".
Втім, сталося неймовірне. Простодушні "хохли", "країна 404" несподіванно почала чинити опір. Спочатку дипломатичною мовою, а потім - мовою танків та "Градів". Ми не скорилися. Із недолугих "братів-хохлів" ми одразу перетворилися на безжальних карателів, фашистів, які під проводом Хунти чинять героцид руських немовлят.
А ще, ми почали вчитися. Вчитися воювати. Вчитися взаємодопомозі і єдності. Вчитися виводити на чисту воду популістів і політичних повій. Вчитися основам національної ідеї. Саме завдяки згуртованості українців у критичний момент із руїн піднялася оновлена українська армія. Почала стабілізуватися (а потім - і рости) економіка. Ми налагодили міжнародні зв'язки і отримали неоціниму підтримку світового суспільства. Ну і найголовніше - ми усвідомили, що ми - українці. Ми - не холопи Імперії, ми - останній цвях у її прогнившій труні. Саме цей крок і став вирішальним кроком до справжньої незалежності.
Отже, незалежність здобуто. Але нам залишилося найголовніше - втримати ії в умовах переходу ворога до спроб розвалити країну зсередини. А для цього необхідно єдине - не допустити тих помилок, які стали роковими для УНР сто років тому. Нам необхідна єдність. Єдність не навколо політиків чи партій. Єдність навколо самої ідеї Української Держави, щоб усі жертви не виявилися марними. І, не зважаючи на необачність, довірливість, політичну безграмотність та пасивність певної частини нашого суспільства, я впевнений - ми, саме ми, переможемо. Тому що історію творять сильні.
#мюсли_наступа
25 років тому, коли з уламків павшого титану СРСР на карті постала Українська держава, мало хто замислювався над тим, що незалежність дісталася нам занадто легко. Без визвольної боротьби, без будь-яких зусиль, підписавши пару папірців державні мужі помпезно проголосили про створення незалежної держави і підняли над Києвом синьо-жовтий стяг.
Здавалося б, перемога, свобода, вільний шлях до процвітаючої держави було відкрито. Але праві були ті скептики, які ще тоді казали - задарма у цьому світі не дається нічого, і незалежність потрібно виборювати. Виборювати кров'ю.
Двоголовий імперський орел, оговтавшись від економічного краху, почав хижо озиратися на сусідні країни, які так хотілося повернути до орбіти свого впливу. Першими тривожними дзвіночками стали конфлікти у Абхазії, Чечні, Придністров'ї. Криза навколо острова Тузла. Потім, у 2008, прийшов час Грузії, яка заплатила за вибір прогресу та цивілізованого шляху розвитку третиною своєї території і сотнями життів.
Орел скаженів, але українці на це не зважали. Ми по інерції продовжували жити у постовковому болоті, вглядаючи у Росії не ворога, а "братський народ". А тим часом Росія вела приховане, але методичне винищення нашого суверенітету. Майже повністю була знищена одна із найпотужніших армій Європи, яка залишилася на території СРСР. Економіку було спрямовано на повну залежність від російських енергоносіїв та споживачів. Україну було підсажено на російські кредити, а у якості бомби уповільненої дії поширювалися та підтримувалися джерела сепаратизму та проросійські політичні рухи..
Бомба ця вибухнула під час подій Майдану, коли українців остаточно дістав корумповпний режим Януковича, і вони вирішили зробити інший, європейський вибір. Цей вибір можна назвати першим по справжньому Для Недоімперії втрата України як сателіта - найстрашніша катастрофа, тому вона одразу активувала свої важелі впливу. Було підірвано економіку, розв'язано бойові дії, по всій країні активізувалася російська "п'ята колона".
Втім, сталося неймовірне. Простодушні "хохли", "країна 404" несподіванно почала чинити опір. Спочатку дипломатичною мовою, а потім - мовою танків та "Градів". Ми не скорилися. Із недолугих "братів-хохлів" ми одразу перетворилися на безжальних карателів, фашистів, які під проводом Хунти чинять героцид руських немовлят.
А ще, ми почали вчитися. Вчитися воювати. Вчитися взаємодопомозі і єдності. Вчитися виводити на чисту воду популістів і політичних повій. Вчитися основам національної ідеї. Саме завдяки згуртованості українців у критичний момент із руїн піднялася оновлена українська армія. Почала стабілізуватися (а потім - і рости) економіка. Ми налагодили міжнародні зв'язки і отримали неоціниму підтримку світового суспільства. Ну і найголовніше - ми усвідомили, що ми - українці. Ми - не холопи Імперії, ми - останній цвях у її прогнившій труні. Саме цей крок і став вирішальним кроком до справжньої незалежності.
Отже, незалежність здобуто. Але нам залишилося найголовніше - втримати ії в умовах переходу ворога до спроб розвалити країну зсередини. А для цього необхідно єдине - не допустити тих помилок, які стали роковими для УНР сто років тому. Нам необхідна єдність. Єдність не навколо політиків чи партій. Єдність навколо самої ідеї Української Держави, щоб усі жертви не виявилися марними. І, не зважаючи на необачність, довірливість, політичну безграмотність та пасивність певної частини нашого суспільства, я впевнений - ми, саме ми, переможемо. Тому що історію творять сильні.
👍1