Найважче - втрачати найближчих. Кіт - мій співрозмовник. Сором, що живий.
*
Відчуваю сором, що живий.
А хлопці померли.
Сняться бої.
І інколи хлопці просять про допомогу.
Реалістичні сни. БК постійно закінчується.
Прокидаюсь.
Всі сни сконцентровані на той вихід.
Хлопці. Бій.
Саме та подія, яка сталась.
3 доби там були.
Спершу хлопці були поранені. Наклали турнікети.
Нас дуже сильно засипало.
Робочий простір засипало.
Нас відкопали на 4 добу.
На все життя запамятаю ці фрази: 7 і 8.
Бо це були наші. Вони нас відкопували. Сказали Слава Україні. І потім 78.
*
Раніше були героями
Зараз всі відвертаються
Паралельна реальність
Тут плачуть світла немає.
А там кабздець.
Там пацани в окопах замерзають, не можуть вийти.
Я вже подаю на розлучення. Бо непорозуміння з жінкою дуже сильне. Я говорив-говорив, але вона просто закривається, мовчить і нічого не говорить.
Стара гвардія. Всі майже вже загинули
Зараз нас лишилось троє
Мені не страшно померти
Тільки щоб моє тіло повернули до батьків.
4 роки це багато
*
Є глибоке розуміння, що майбутнього немає.
Я знаю наступний
4 щасливх білетика витягнув
4 рази мене виносили.

*
Спогади мучать.
Просинаюсь. Руки в крові.
Буквально вчора ворони клювали.
Це із спогадів.
Коли не міг забрати хлопців. І спостерігаєш за тим, як ворони їх клювали.
Роздратованість сильна.
Дзвін у вухах.
Багато контузій було. Достатньо багато.
***
Чи хотів би я опрацювати травматичний спогад, як ми наїхали на міни?
Так, хотів би.
Тільки з комбатом. Який втік.
*
Відчуваю труднощі з пригадуванням.
Не памʼятаю вибух, як дрон прилетів в дах.
Я не чув вибух. Але він точно був.
Втрата інтересу до того, що цікавило раніше.
Хочеться бути одному часто.
Відчуваю відрізаність від інших
мало спілкуюсь з іншими.

**
Бойовики зараз — це комедія.
Починає рахувати магазин.
Давно не передзаряджав.
Він би не дійшов з ткким грузом
Сенс втрачається тоді, коли ти був за грані смерті. І ти вже готовий померти.
Дуже радий поговорити з вами.
З психологом один раз пересікався в секторе.
Треба було поставити + в табличці.
Перед психологами бетонна стіна намалювалась.
Що мене найбільше вибиває з колії?
Більше за все загиблі побратими - це травмівний спогад.
Побратима засипало в бліндажі, задохнувся і помер.
А ми в 2022 році були разом.
І це вибиває в колії.
В телефонній книжці через один нікого немає.
І це дуже вибиває.
Нашого побратима на позиції вбив снайпер.
І не дозволили його врятувати.
І лікар сказав, що без варіантів - не врятувати.
І ми не попробували.
І це мучить, провина.
Коли ти міг попробувати і не попробував.
Часто про це думаю.
Міг щось зробити і не зробив.
*
Найважче - втрачати найближчих
Я заблокував цю думку. Про втрату.
Він поїхав у відпустку.
Бо він був для мене найріднішим братом.
І в цьому житті ми з ним не побачимось.
Це дуже важко, коли нема того, з ким ріс 39 років.
Турбує нервове напруження постійне.
Останній рік не можу адекватно поводити себе серед людей. Хочеться кричати і бити вже.
Я просто пустий. Я зневірився.
Не довіряю нікому.
В мене є кіт:
Ми з ним говорим дуже часто.
Він спить біля мене.
Він як мій антистрес. Приходить кожен день і мурчить: внколи здається що він говоритб зі мною.
Вночі прокидаюсь. А він мурчить.
Це дуже підтримує.
*
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід з клінічним психологом без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
*
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного і пальне на дорогу до хлопців - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
*
А якщо хочете вчитись як взаємодіяти військовим і цивільним - запрошую на серію майстер-класів.
Запис буде. Реєстрація: https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Якщо це корисно — поставте 💔
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy