НАДДЕРЖАВНІСТЬ ТА ВЛАДА БОЖЕВІЛЬНИХ
Останні події в США викликають не тільки занепокоєння, але й низку питань. Явно неадекватні дії демпартії та її різноманітних посіпак (зокрема серед псевдореспубліканців) наводять на думку, що вони чи то чимось налякані, чи то планують щось настільки жахливе, що заздалегідь готуються до катастрофічних наслідків.
📲Продовжити читання
@EdYurchenko🎓
Останні події в США викликають не тільки занепокоєння, але й низку питань. Явно неадекватні дії демпартії та її різноманітних посіпак (зокрема серед псевдореспубліканців) наводять на думку, що вони чи то чимось налякані, чи то планують щось настільки жахливе, що заздалегідь готуються до катастрофічних наслідків.
📲Продовжити читання
@EdYurchenko🎓
Telegraph
НАДДЕРЖАВНІСТЬ ТА ВЛАДА БОЖЕВІЛЬНИХ
Останні події в США викликають не тільки занепокоєння, але й низку питань. Явно неадекватні дії демпартії та її різноманітних посіпак (зокрема серед псевдореспубліканців) наводять на думку, що вони чи то чимось налякані, чи то планують щось настільки жахливе…
«Крим залишиться частиною Росії і більше ніколи в доступному для огляду майбутньому не стане частиною України. Крим це що, бутерброд з ковбасою, щоб його туди-сюди повертати?»
©️Олексій Навальний
P.S. Щось не памятаю, щоб після того як Сталін зорганізував Троцькому льодоруб в макитру, ОУНівці або гетьманці розгортали дискусії на тему «чи підтримати троцкістів українцям?»
@EdYurchenko🎓
©️Олексій Навальний
P.S. Щось не памятаю, щоб після того як Сталін зорганізував Троцькому льодоруб в макитру, ОУНівці або гетьманці розгортали дискусії на тему «чи підтримати троцкістів українцям?»
@EdYurchenko🎓
Електорат Байдена
Тепер ліберальні "інтелегенти" зможуть реалізувати всі свої БДСМ фантазії. Чекати недовго, нові орієнтири цивілізованості та демократії.
📲Приклад
@EdYurchenko🎓
Тепер ліберальні "інтелегенти" зможуть реалізувати всі свої БДСМ фантазії. Чекати недовго, нові орієнтири цивілізованості та демократії.
📲Приклад
@EdYurchenko🎓
YouTube
Собачье сердце - Фразы Шарикова
http://group3u-86.narod.ru/
ЗАКОН ПРО ВИБОРИ, ЩО ЗНИЩИТЬ АМЕРИКАНСЬКУ РЕСПУБЛІКУ ЮРИДИЧНО
У Палаті представників демократи просувають нове радикальне законодавство про вибори, яке суперечить світовій практиці, принципам американської державності та елементарному здоровому глузду. Якщо це станеться, їх опоненти не матимуть ніякої надії на відновлення більшості в Конгресі або контролю над Білим домом відповідно до правил, які введе закон HR 1.
( H.R.1 - For the People Act of 2021)
Хоча Конституція прямо покладає відповідальність за управління федеральними виборами на законодавчі збори штатів, закон прагне використовувати силу гаманця, щоб змусити штати підкорятися централізованій системі, вперше впровадженої в Каліфорнії та інших ліберальних штатах.
Конгрес технічно не може змусити штати змінити свої закони про голосування, але досвідчені політики знають, що штати стали залежати від федеральних грошей для проведення своїх виборів, і не можуть дозволити собі оплатити рахунок самі.
Що ще гірше, HR 1 заявляє, що Конгрес має бути «вищою контролюючою владою над федеральними виборами», – пряма узурпація державної влади, яку батьки-засновники США спеціально передали штатам, щоб вберегти державу від потенційної тиранії.
Мета централізації влади в руках федерального уряду давно лежить в основі лівої політики, і цей закон демонструє чому.
Закон буде кодифікувати ті самі методи, багато з яких в даний час незаконні в більшості штатів, які привели до масових порушень на виборах 2020 року і багато в чому сприяли актуальній політичній кризі.
У 2020 році влада демократичних штатів використовувала пандемію COVID-19 як виправдання для ігнорування або навмисного порушення законів про вибори. Якщо HR 1 буде введений в дію, у 2022 році їм не будуть потрібні такі виправдання, тому що у штатів не буде іншого вибору, окрім як реалізувати таку політику, як легалізований збір бюлетенів, дострокове голосування і загальне голосування поштою, а також скасування посвідчення особи виборця (!!!), закони про зіставлення підписів і інші заходи безпеки при голосуванні.
Наприклад, виборці вперше отримали б можливість роздруковувати свої бюлетені вдома, створюючи величезну діру в безпеці, яка могла бути легко використана як внутрішніми, так і іноземними інтересами. Закон також дозволяє третім сторонам збирати бюлетені у необмеженого числа відсутніх виборців і відправляти їх через ящики для голосування, різко збільшуючи ризик того, що вразливі американці можуть піддатися знущанням, підкупу чи шантажу за їхні голоси без захисту співробітників виборчих комісій.
Відповідно до правил, викладеними в законі, спостерігачі на виборах не зможуть навіть оспорювати законність бюлетенів без письмової документації, що робить практично неможливим документування або виявлення порушень на виборах.
Таким чином відбудеться юридичне оформлення ліволіберального тоталітаризму, який неможливо буде усунути в межах правового поля в принципі.
@EdYurchenko🎓
У Палаті представників демократи просувають нове радикальне законодавство про вибори, яке суперечить світовій практиці, принципам американської державності та елементарному здоровому глузду. Якщо це станеться, їх опоненти не матимуть ніякої надії на відновлення більшості в Конгресі або контролю над Білим домом відповідно до правил, які введе закон HR 1.
( H.R.1 - For the People Act of 2021)
Хоча Конституція прямо покладає відповідальність за управління федеральними виборами на законодавчі збори штатів, закон прагне використовувати силу гаманця, щоб змусити штати підкорятися централізованій системі, вперше впровадженої в Каліфорнії та інших ліберальних штатах.
Конгрес технічно не може змусити штати змінити свої закони про голосування, але досвідчені політики знають, що штати стали залежати від федеральних грошей для проведення своїх виборів, і не можуть дозволити собі оплатити рахунок самі.
Що ще гірше, HR 1 заявляє, що Конгрес має бути «вищою контролюючою владою над федеральними виборами», – пряма узурпація державної влади, яку батьки-засновники США спеціально передали штатам, щоб вберегти державу від потенційної тиранії.
Мета централізації влади в руках федерального уряду давно лежить в основі лівої політики, і цей закон демонструє чому.
Закон буде кодифікувати ті самі методи, багато з яких в даний час незаконні в більшості штатів, які привели до масових порушень на виборах 2020 року і багато в чому сприяли актуальній політичній кризі.
У 2020 році влада демократичних штатів використовувала пандемію COVID-19 як виправдання для ігнорування або навмисного порушення законів про вибори. Якщо HR 1 буде введений в дію, у 2022 році їм не будуть потрібні такі виправдання, тому що у штатів не буде іншого вибору, окрім як реалізувати таку політику, як легалізований збір бюлетенів, дострокове голосування і загальне голосування поштою, а також скасування посвідчення особи виборця (!!!), закони про зіставлення підписів і інші заходи безпеки при голосуванні.
Наприклад, виборці вперше отримали б можливість роздруковувати свої бюлетені вдома, створюючи величезну діру в безпеці, яка могла бути легко використана як внутрішніми, так і іноземними інтересами. Закон також дозволяє третім сторонам збирати бюлетені у необмеженого числа відсутніх виборців і відправляти їх через ящики для голосування, різко збільшуючи ризик того, що вразливі американці можуть піддатися знущанням, підкупу чи шантажу за їхні голоси без захисту співробітників виборчих комісій.
Відповідно до правил, викладеними в законі, спостерігачі на виборах не зможуть навіть оспорювати законність бюлетенів без письмової документації, що робить практично неможливим документування або виявлення порушень на виборах.
Таким чином відбудеться юридичне оформлення ліволіберального тоталітаризму, який неможливо буде усунути в межах правового поля в принципі.
@EdYurchenko🎓
Forwarded from BRUSOV
Портнов vs Історія України
Вчора скандальний Окружний адмінсуд Києва задовольнив клопотання ватного чорта Портнова. Низка ЗМІ наголосили, що тепер заборонено вшановувати пам’ятні дати, пов’язані з низкою діячів визвольних змагань XX століття.
Рішення суду стосується святкування пам'ятних дат і ювілеїв восьми історичних діячів:
• полковника Армії Української Держави Івана Полтавця-Остряниці;
• полковника УПА Василя Левковича;
• полковника УПА Василь Сидора;
• полковника УПА Василя Галаси;
• письменника і журналіста Власа Самчука;
• письменника і політика Юрія Липи;
• українського вченого і редактора «Енциклопедії українознавства» Володимира Кубійовича;
• голови Проводу Організації українських націоналістів Андрія Мельника.
Тут хочу сказати дві речі:
1. Портнов – ідіот. Він у 2021 році заборонив проводити заходи, які були заплановані на 2020 рік. Вся його «перемога» обмежилась пустою маніпуляцією.
2. АЛЕ, якщо цю історію розглядати як прецедент - приємного мало.
Вже настільки набридло писати про реваншистів, колаборантів, корумпованих суддів та прокурорів, недореформовану поліцію та зраду, яка постійно ллється з усіх гілок влади, що час заміняти слова діями.
❗️Саме тому я хочу запросити усіх бажаючих на відкриті лекції про кожного з восьми діячів, які стали кісткою у горлі Портнову.
Перша лекція відбудеться вже 6 лютого, у 101 річницю від дня народження останнього полковника УПА – Василя Левковича. Про час та місце я повідомлю згодом. До зустрічі!
@BrusovDanylo
Вчора скандальний Окружний адмінсуд Києва задовольнив клопотання ватного чорта Портнова. Низка ЗМІ наголосили, що тепер заборонено вшановувати пам’ятні дати, пов’язані з низкою діячів визвольних змагань XX століття.
Рішення суду стосується святкування пам'ятних дат і ювілеїв восьми історичних діячів:
• полковника Армії Української Держави Івана Полтавця-Остряниці;
• полковника УПА Василя Левковича;
• полковника УПА Василь Сидора;
• полковника УПА Василя Галаси;
• письменника і журналіста Власа Самчука;
• письменника і політика Юрія Липи;
• українського вченого і редактора «Енциклопедії українознавства» Володимира Кубійовича;
• голови Проводу Організації українських націоналістів Андрія Мельника.
Тут хочу сказати дві речі:
1. Портнов – ідіот. Він у 2021 році заборонив проводити заходи, які були заплановані на 2020 рік. Вся його «перемога» обмежилась пустою маніпуляцією.
2. АЛЕ, якщо цю історію розглядати як прецедент - приємного мало.
Вже настільки набридло писати про реваншистів, колаборантів, корумпованих суддів та прокурорів, недореформовану поліцію та зраду, яка постійно ллється з усіх гілок влади, що час заміняти слова діями.
❗️Саме тому я хочу запросити усіх бажаючих на відкриті лекції про кожного з восьми діячів, які стали кісткою у горлі Портнову.
Перша лекція відбудеться вже 6 лютого, у 101 річницю від дня народження останнього полковника УПА – Василя Левковича. Про час та місце я повідомлю згодом. До зустрічі!
@BrusovDanylo
РІЧНИЦЯ КРУТЯНСЬКОЇ ПЕРЕМОГИ
Саме так, молоді герої тоді перемогли. Завдання було виконано, ворога затримали. Втрати більшовиків були величезні. Отже, не треба ліпити з молодих левів жертв. Вони влаштували комуняцьким недолюдкам справжню бійню, а не пішли під ніж.
Дуже характерно, що нам продовжують просувати образ "нещасних хлопчиків", тим само принижуючи молодих героїв та розвиваючи мазохістські комплекси в Нації. Лібералістичні нащадки євнухів з Центральної Ради найбільше бояться, що українці згадують власну сутність. Набагато більше, ніж зовнішнього ворога.
Тому слава Перемозі! Героям Слава!
@EdYurchenko🎓
Саме так, молоді герої тоді перемогли. Завдання було виконано, ворога затримали. Втрати більшовиків були величезні. Отже, не треба ліпити з молодих левів жертв. Вони влаштували комуняцьким недолюдкам справжню бійню, а не пішли під ніж.
Дуже характерно, що нам продовжують просувати образ "нещасних хлопчиків", тим само принижуючи молодих героїв та розвиваючи мазохістські комплекси в Нації. Лібералістичні нащадки євнухів з Центральної Ради найбільше бояться, що українці згадують власну сутність. Набагато більше, ніж зовнішнього ворога.
Тому слава Перемозі! Героям Слава!
@EdYurchenko🎓
👍1
Правих часто звинувачують, що ми цікавимося лише минулим. Особисто про мене травлять байки, що крім Людовіка XVI мене нічого не цікавить.
Спеціально для всіх критиків, а також для всіх правих інтелектуалів України, я написав статтю "Концепція Золотоверхого Києва" про перспективи України в умовах сучасної геополітичної турбулентності.
Ця стаття вийшла в Nаціоналістичному Ідеологічному Журналі, який нещодавно вийшов друком у Видавництві Орієнтир. Сам журнал є унікальним, адже в ньому різні українські праві інтелектуали дають обриси майбутньої України, не відкидаючи при цьому позитивний досвід минулого.
Такий собі український археофутуризм, якщо можна так висловитися.
P.S. вже готую статтю до другого номеру Nаціоналістичного Ідеологічного Журналу, яка буде стосуватися теми Темного просвітництва, яка незаслужено маловідома в українському правому русі.
Замовити журнал можна за посиланням https://orientirbooks.com/nationalist_ideological_journal
Спеціально для всіх критиків, а також для всіх правих інтелектуалів України, я написав статтю "Концепція Золотоверхого Києва" про перспективи України в умовах сучасної геополітичної турбулентності.
Ця стаття вийшла в Nаціоналістичному Ідеологічному Журналі, який нещодавно вийшов друком у Видавництві Орієнтир. Сам журнал є унікальним, адже в ньому різні українські праві інтелектуали дають обриси майбутньої України, не відкидаючи при цьому позитивний досвід минулого.
Такий собі український археофутуризм, якщо можна так висловитися.
P.S. вже готую статтю до другого номеру Nаціоналістичного Ідеологічного Журналу, яка буде стосуватися теми Темного просвітництва, яка незаслужено маловідома в українському правому русі.
Замовити журнал можна за посиланням https://orientirbooks.com/nationalist_ideological_journal
Влада Байдена офіційно пішла в наступ на Ілона Маска.
Хто переможе: скажений лівак з деменцією чи перший космічний імперіаліст?
▶️Читати
@EdYurchenko🎓
Хто переможе: скажений лівак з деменцією чи перший космічний імперіаліст?
▶️Читати
@EdYurchenko🎓
Telegraph
БАЙДЕНІСТСЬКА ВЛАДА ПРОТИ ІЛОНА МАСКА
Ілона Маска звинуватили в тому, що в його компанії панує дискримінація і спільнота її співробітників недостатньо різноманітна. Міністерство юстиції США перевіряє ракетну компанію Ілона Маска SpaceX на предмет дискримінації негромадян США при наймі на роботу.…
8 лютого 1587 року виконано смертний вирок Марії Стюарт
Жахливий день в європейській історії, який мав велике значення для процесів занепаду. Звісно, її стратила інша королева. Звісно, це не вбивство Карла І Англійського або Людовіка XVI Французського.
Але все ж, пролилась священна королівська кров. Сама ідея того, що монарха можно стратити, стала реальністю, а не божевільною фантазією з нічного кошмару.
Норма того, що королів не можна вбивати, існувала завжди. Так, її неодноразово порушували, але в даному випадку святотатство було замасковано під правосуддя.
Певен, що цей день зіграв важливу роль в деградації Європи. Кров ніколи не проливається дарма, а королівська тим більше. Питання лише в тому, чи очищує вона, чи наводить на землю прокляття.
@EdYurchenko🎓
Жахливий день в європейській історії, який мав велике значення для процесів занепаду. Звісно, її стратила інша королева. Звісно, це не вбивство Карла І Англійського або Людовіка XVI Французського.
Але все ж, пролилась священна королівська кров. Сама ідея того, що монарха можно стратити, стала реальністю, а не божевільною фантазією з нічного кошмару.
Норма того, що королів не можна вбивати, існувала завжди. Так, її неодноразово порушували, але в даному випадку святотатство було замасковано під правосуддя.
Певен, що цей день зіграв важливу роль в деградації Європи. Кров ніколи не проливається дарма, а королівська тим більше. Питання лише в тому, чи очищує вона, чи наводить на землю прокляття.
@EdYurchenko🎓
ОСТАННІЙ БІЙ ХОЛОДНОЯРЦІВ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СВІТОВОГО ПРАВОГО ОПОРУ
9 лютого 1923 року засуджені до смертної кари холодноярці, серед яких більшість складали отамани, вирвались з камер, захопили зброю та дали свій останній бій. Більше 4 годин, в самому центрі окупованого більшовиками Києва йшов жорстокий бій.
Коли настала повна безвихідь, більшість повстанців вкоротило собі віку традиційним козацьким способом. Як православні люди, козаки не могли вчиняти самогубства, тому в ситуації безвиході, коли смерть була не актом відчаю але опору, вони взаємно вбивали себе з побратимами.
Юрій Горліс-Горський у своєму романі «Холодний Яр» пише про це так:
"Коли безвихідь стала очевидною, отамани стали посеред коридору парами, один проти одного. Похмурий проти Загороднього, біля них інші отамани Холодного Яру, за ними козаки-холодноярці та інші повстанці. Кожний тримав однією рукою свою рушницю, іншою – направляв цівку товаришевої рушниці собі в серце.
– Ну, готово?... Увага! Живе Україна! Один! Два! Три!
Шістнадцять тіл впало на підлогу… Інші, не маючи набоїв пішли "в багнети". Їх чекісти косили кулеметним вогнем у ноги, щоб узяти живими."
Зараз про цей відчайдушний акт героїзму та відмову капітулювати перед обличчям смерті майже не згадують навіть в Україні. Але вона має велике символічне значення в загальносвітовому масштабі.
Після взяття червоними Криму в 1920 році, на всіх просторах колишньої Російської імперії спалахували лише окремі вогники опору.
Боротьба Унгерна фон Штернберга та його бійців завершилась поразкою влітку 1921 року, після чого легендарний барон був розстріляний.
Вірменські повстанці під керівництвом Гарегіна Нжде протримались теж до літа 1921 року. Хоча змогли відступити зорганізовано і продовжити боротьбу в еміграції.
До осені 1922 року протримався «Приамурський край», контрольований білогвардійцями, але він повністю залежав від японців і самостійно зміг чинити опір менше двох місяців (хоча треба віддати належне, сили були нерівні і пріамурська «Земська рать» проявила себе непогано).
Окремо треба виділити середньоазійських басмачів. Але треба розуміти, що ефективного контролю над Середньою Азією не існувало ще за царської доби, отже більшовики завойовували регіон ледь не з нуля.
Холодний Яр протримався до осені 1922 року, в умовах безперервної партизанської війни і впав через зраду. Великий шмат території більшовики не могли взяти під реальний контроль не в степах Монголії або горах Кавказу, а просто серед Східної Європи, в самому серці загарбаної України.
І навіть останній акт опору приречених холодноярців став справжнім ляпасом комунякам. Вони померли так як вирішили вони, а не більшовицький трибунал, ще й зробили ворогам кровопускання на останок.
Тому боротьба Холодного Яру має велике значення в загальносвітовому масштабі. Це символ опору лівацькій тиранії навіть в умовах, коли здається, що все зайшло у безвихідь.
Ми, українці, повинні пам'ятати про це не лише в контексті нашого визвольного опору, але й в масштабі світовому і універсальному.
Сьогодні, коли європейська християнська цивілізація, частиною якої є Україна, стоїть на межі вже не просто кризи, а поневолення і загибелі, символ холодноярського опору повинен перетворитись в приклад універсального значення.
«Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.»
І в вогні цьому згорить вся брехня і неправда, що душить сучасний світ, а воскресла Русь-Україна виконає свою національну місію, розпочавши велику Реставрацію.
9 лютого 1923 року засуджені до смертної кари холодноярці, серед яких більшість складали отамани, вирвались з камер, захопили зброю та дали свій останній бій. Більше 4 годин, в самому центрі окупованого більшовиками Києва йшов жорстокий бій.
Коли настала повна безвихідь, більшість повстанців вкоротило собі віку традиційним козацьким способом. Як православні люди, козаки не могли вчиняти самогубства, тому в ситуації безвиході, коли смерть була не актом відчаю але опору, вони взаємно вбивали себе з побратимами.
Юрій Горліс-Горський у своєму романі «Холодний Яр» пише про це так:
"Коли безвихідь стала очевидною, отамани стали посеред коридору парами, один проти одного. Похмурий проти Загороднього, біля них інші отамани Холодного Яру, за ними козаки-холодноярці та інші повстанці. Кожний тримав однією рукою свою рушницю, іншою – направляв цівку товаришевої рушниці собі в серце.
– Ну, готово?... Увага! Живе Україна! Один! Два! Три!
Шістнадцять тіл впало на підлогу… Інші, не маючи набоїв пішли "в багнети". Їх чекісти косили кулеметним вогнем у ноги, щоб узяти живими."
Зараз про цей відчайдушний акт героїзму та відмову капітулювати перед обличчям смерті майже не згадують навіть в Україні. Але вона має велике символічне значення в загальносвітовому масштабі.
Після взяття червоними Криму в 1920 році, на всіх просторах колишньої Російської імперії спалахували лише окремі вогники опору.
Боротьба Унгерна фон Штернберга та його бійців завершилась поразкою влітку 1921 року, після чого легендарний барон був розстріляний.
Вірменські повстанці під керівництвом Гарегіна Нжде протримались теж до літа 1921 року. Хоча змогли відступити зорганізовано і продовжити боротьбу в еміграції.
До осені 1922 року протримався «Приамурський край», контрольований білогвардійцями, але він повністю залежав від японців і самостійно зміг чинити опір менше двох місяців (хоча треба віддати належне, сили були нерівні і пріамурська «Земська рать» проявила себе непогано).
Окремо треба виділити середньоазійських басмачів. Але треба розуміти, що ефективного контролю над Середньою Азією не існувало ще за царської доби, отже більшовики завойовували регіон ледь не з нуля.
Холодний Яр протримався до осені 1922 року, в умовах безперервної партизанської війни і впав через зраду. Великий шмат території більшовики не могли взяти під реальний контроль не в степах Монголії або горах Кавказу, а просто серед Східної Європи, в самому серці загарбаної України.
І навіть останній акт опору приречених холодноярців став справжнім ляпасом комунякам. Вони померли так як вирішили вони, а не більшовицький трибунал, ще й зробили ворогам кровопускання на останок.
Тому боротьба Холодного Яру має велике значення в загальносвітовому масштабі. Це символ опору лівацькій тиранії навіть в умовах, коли здається, що все зайшло у безвихідь.
Ми, українці, повинні пам'ятати про це не лише в контексті нашого визвольного опору, але й в масштабі світовому і універсальному.
Сьогодні, коли європейська християнська цивілізація, частиною якої є Україна, стоїть на межі вже не просто кризи, а поневолення і загибелі, символ холодноярського опору повинен перетворитись в приклад універсального значення.
«Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.»
І в вогні цьому згорить вся брехня і неправда, що душить сучасний світ, а воскресла Русь-Україна виконає свою національну місію, розпочавши велику Реставрацію.
👍1
27 сторіч безперервної державності та уроки Японії для світу
11 лютого наш далекосхідний союзник відзначає 2771 років з дня заснування своєї державності. Згідно з традиційною японською історіографією, саме в цей день нащадок богині сонця Аматерасу, перший Імператор Японії Дзімму, зайняв престол. Зараз важко відрізнити легенди та міфи від історичних реалій, коли мова йде про настільки віддалені часи. Але безсумнівно, що японська державність втілена в імператорському домі, є найстаршою в світі.
▶️Які уроки Японії потрібно пройти Україні? Читайте за посиланням
@EdYurchenko🎓
11 лютого наш далекосхідний союзник відзначає 2771 років з дня заснування своєї державності. Згідно з традиційною японською історіографією, саме в цей день нащадок богині сонця Аматерасу, перший Імператор Японії Дзімму, зайняв престол. Зараз важко відрізнити легенди та міфи від історичних реалій, коли мова йде про настільки віддалені часи. Але безсумнівно, що японська державність втілена в імператорському домі, є найстаршою в світі.
▶️Які уроки Японії потрібно пройти Україні? Читайте за посиланням
@EdYurchenko🎓
Telegraph
27 сторіч безперервної державності та уроки Японії для світу
11 лютого наш далекосхідний союзник відзначає 2771 років з дня заснування своєї державності. Згідно з традиційною японською історіографією, саме в цей день нащадок богині сонця Аматерасу, перший Імператор Японії Дзімму, зайняв престол. Зараз важко відрізнити…
Виступав сьогодні в якості політексперта з україно-еміратських стосунків. Мав можливість порівняти ефективність монархо-аристократичного ладу та пост-советської "демократії".
📲 Відео
@EdYurchenko🎓
📲 Відео
@EdYurchenko🎓
СВЯТИЙ РІВНОАПОСТОЛЬНИЙ МИКОЛА ЯПОНСЬКИЙ
Сьогодні згадується великий святий сучасності. Чоловік, що заснував і протягом десятків років очолював православну церкву в Японії. Першим наверненим японцем став сінтоїстський священник, який проник до дому отця Миколая, щоб вбити його.
"Як можеш ти мене бажати вбити, якщо навіть не знаєш чому я вчу?"
Ці слова зупинили його і він погодився вивчати православне християнство, щоб спростувати його. Але став християнином, а пізніше православним священником.
Коли розпочалась російсько-японська війна, св. Микола Японський звернувся до православних японців з такими словами:
«Сьогодні за звичаєм я служу в соборі, але відтепер надалі я вже не буду брати участі в громадських Богослужіннях нашої церкви. Досі я молився за процвітання і мир Японської імперії. Нині ж, раз війна оголошена між Японією і моєю батьківщиною, я, як російський підданий, не можу молитися за перемогу Японії над моєю власною батьківщиною. Я також маю зобов'язання до своєї батьківщини, і саме тому буду щасливий бачити, що ви виконуєте обов'язок у ставленні до своєї країни.»
Православні японці віддано бились за свого імператора, якого їх співвітчизники вважали земним богом. Імператор Мейдзі був вражений шляхетністю святого та відданістю його пастви. Православна громада Японії стала прикладом поєднання відданості християнському Богові та нехристиянському монарху, який спирався на дохристиянську традицію.
В 1911 році виповнилося півстоліття з тих пір, як молодий ієромонах Миколай вперше ступив на японську землю. До цього часу в 266 громадах Японської Православної Церкви було 33017 християн, 1 архієпископ, 1 єпископ, 35 священиків, 6 дияконів, 14 вчителів співу, 116 проповідників-катихизаторів.
В 1912 році святий віддав душу Господу. Його було поховано на токійському цвинтарі. Дозвіл на поховання дав особисто імператор Мейдзі, на похороні були присутні декілька десятків тисяч японців. Значну, якщо не більшу, частину процесії складали сінтоїсти та буддисти.
За 58 років християни намагались перенести мощі святого в собор, але їм це не дозволили, оскільки "великий вчитель належить не тільки їм, але всьому японському народові, незалежно від віросповідання".
Думаю краще підтвердження пастирського успіху св. Миколи Японського саме цей епізод.
@EdYurchenko🎓
Сьогодні згадується великий святий сучасності. Чоловік, що заснував і протягом десятків років очолював православну церкву в Японії. Першим наверненим японцем став сінтоїстський священник, який проник до дому отця Миколая, щоб вбити його.
"Як можеш ти мене бажати вбити, якщо навіть не знаєш чому я вчу?"
Ці слова зупинили його і він погодився вивчати православне християнство, щоб спростувати його. Але став християнином, а пізніше православним священником.
Коли розпочалась російсько-японська війна, св. Микола Японський звернувся до православних японців з такими словами:
«Сьогодні за звичаєм я служу в соборі, але відтепер надалі я вже не буду брати участі в громадських Богослужіннях нашої церкви. Досі я молився за процвітання і мир Японської імперії. Нині ж, раз війна оголошена між Японією і моєю батьківщиною, я, як російський підданий, не можу молитися за перемогу Японії над моєю власною батьківщиною. Я також маю зобов'язання до своєї батьківщини, і саме тому буду щасливий бачити, що ви виконуєте обов'язок у ставленні до своєї країни.»
Православні японці віддано бились за свого імператора, якого їх співвітчизники вважали земним богом. Імператор Мейдзі був вражений шляхетністю святого та відданістю його пастви. Православна громада Японії стала прикладом поєднання відданості християнському Богові та нехристиянському монарху, який спирався на дохристиянську традицію.
В 1911 році виповнилося півстоліття з тих пір, як молодий ієромонах Миколай вперше ступив на японську землю. До цього часу в 266 громадах Японської Православної Церкви було 33017 християн, 1 архієпископ, 1 єпископ, 35 священиків, 6 дияконів, 14 вчителів співу, 116 проповідників-катихизаторів.
В 1912 році святий віддав душу Господу. Його було поховано на токійському цвинтарі. Дозвіл на поховання дав особисто імператор Мейдзі, на похороні були присутні декілька десятків тисяч японців. Значну, якщо не більшу, частину процесії складали сінтоїсти та буддисти.
За 58 років християни намагались перенести мощі святого в собор, але їм це не дозволили, оскільки "великий вчитель належить не тільки їм, але всьому японському народові, незалежно від віросповідання".
Думаю краще підтвердження пастирського успіху св. Миколи Японського саме цей епізод.
@EdYurchenko🎓
👍1
РІЧНИЦЯ ВБИВСТВА ДАНИЛА СКОРОПАДСЬКОГО.
23 лютого 1957 року, несподівано помер спадкоємець гетьманської булави, голова династії Скоропадських, Його Світлість Данило Павлович Скоропадський.
Не старий чоловік, без важких захворювань, навряд чи помре ось так просто.
Особливо, якщо його ненавидять і бояться в Кремлі.
Особливо, якщо він зміг налагодити взаємодію з ОУНівцями, припинивши ворожнечу між двома флангами правої еміграції.
Особливо, якщо одруження за лічені місяці і він повинен продовжити династію. Між іншим династична правонаступність стала таки реальністю в гетьманському русі, навіть незважаючи на відсутність реальної державної влади.
Особливо, якщо найширші кола позаполітичної української еміграції все більше довіряють саме йому, а не мутним діячам «демократичних кіл» з їх істериками, чварами і політичною імпотентністю.
Особливо, якщо саме після його смерті послідовно вбивають Льва Ребета, а трохи пізніше й Степана Бандеру, порозуміння з яким гетьманича настільки лякало червону Москву (та й її агентів або «корисних ідіотів» з українського середовища якім не була потрібна Україна «якщо не буде вона соціалістичною»).
Не буває таких смертей просто так...
Але втративши гетьманича, ми не втратили ані гетьманської ідеї, ані обов'язків перед династією.
Скоропадські пішли, але вони нам залишили зразок істинного державництва та вірне бачення порятунку України.
«У нас є різні партії, й кожна з них має в своєму складі багатьох чесних українських патріотів – треба намагатися всіх їх єднати для служби нації».
«Переді мною, як зверхником Гетьманського Руху, стоїть завдання: принести Гетьманську Ідею на суд українського народу».
Ось, що заповів нам гетьманич. Ми повинні боротись за єднання українців як Нації та зберегти гетьманську ідею, яка в стратегічній перспективі єдина може забезпечити виживання, а втім і панування українства.
@EdYurchenko🎓
23 лютого 1957 року, несподівано помер спадкоємець гетьманської булави, голова династії Скоропадських, Його Світлість Данило Павлович Скоропадський.
Не старий чоловік, без важких захворювань, навряд чи помре ось так просто.
Особливо, якщо його ненавидять і бояться в Кремлі.
Особливо, якщо він зміг налагодити взаємодію з ОУНівцями, припинивши ворожнечу між двома флангами правої еміграції.
Особливо, якщо одруження за лічені місяці і він повинен продовжити династію. Між іншим династична правонаступність стала таки реальністю в гетьманському русі, навіть незважаючи на відсутність реальної державної влади.
Особливо, якщо найширші кола позаполітичної української еміграції все більше довіряють саме йому, а не мутним діячам «демократичних кіл» з їх істериками, чварами і політичною імпотентністю.
Особливо, якщо саме після його смерті послідовно вбивають Льва Ребета, а трохи пізніше й Степана Бандеру, порозуміння з яким гетьманича настільки лякало червону Москву (та й її агентів або «корисних ідіотів» з українського середовища якім не була потрібна Україна «якщо не буде вона соціалістичною»).
Не буває таких смертей просто так...
Але втративши гетьманича, ми не втратили ані гетьманської ідеї, ані обов'язків перед династією.
Скоропадські пішли, але вони нам залишили зразок істинного державництва та вірне бачення порятунку України.
«У нас є різні партії, й кожна з них має в своєму складі багатьох чесних українських патріотів – треба намагатися всіх їх єднати для служби нації».
«Переді мною, як зверхником Гетьманського Руху, стоїть завдання: принести Гетьманську Ідею на суд українського народу».
Ось, що заповів нам гетьманич. Ми повинні боротись за єднання українців як Нації та зберегти гетьманську ідею, яка в стратегічній перспективі єдина може забезпечити виживання, а втім і панування українства.
@EdYurchenko🎓
ОСТАННІЙ ПАМЯТНИК РЯТІВНИКУ ІСПАНІЇ
На території автономного міста Мелілья, що знаходиться на середземноморському узбережжі Африки і належить Іспанії? демонтували останній памятник великому Франсіско Франко — чоловіку, що врятував країну від кошмару більшовицького тоталітаризму та неминучого геноциду, якій просто не міг не розгорнутись в процесі більшовизації консервативної, аграрної на той момент країни.
Варто відзначити два моменти.
По-перше, останній памятник не так просто стояв не в самій Іспанії, а в заморському володінні. Власне іспанців там біля половини населення, інші переважно місцеві мусульмани. Ганебний для іспанців факт але явно помітно, що представники іншого народу проявили більше поваги до їх історії та героїв. Цікаво й те, що це не мігранти, а саме місцеве корінне населення.
По-друге, всі політичні сили представлені в місцевому муніципалітеті, крім правої партії «Vox» підтримали це огидне рішення. Така ціна поміркованих «правих» або болота (яке гордо себе називає центристами). І перші й другі пляшуть під дудку лівих та виконують їх «хотілки» як дресеровані цуцики.
І з цього витікає саме важливе, що ми повинні зрозуміти.
Компроміс, який Франко вибудовував все своє життя після перемоги, неможливий. І це проблема не тільки Іспанії але й України і всього Європейського світу. Ліві не хочуть і не можуть йти на компроміс. Мир між організмом та раковою пухлиною неможливий. Вони або зруйнують нашу цивілізацію або ми зруйнуємо їх ідеї.
Ліві можуть використовувати будь-яку демагогію, а в деяких випадках навіть активно прикриватись «патріотизмом», як це відбувається в Україні. Сутність зарази все одно не змінюється і ілюзія «примирення» завжди буде стадією хвороби. Не може бути порозуміння з тим хто добро вважає злом і навпаки.
Отже, згадаймо добрим словом великого Каудільйо. Він захищав тоді всіх нас, всю християнську цивілізацію. Хто зна, можливо не отримай тоді червоні по носу в Іспанії, вони б в 1940-х дішли б до Ла-Маншу і зараз та сама Україна існувала б, можливо, як географічна назва або пережила б таку денаціоналізацію, що нашу мову знали б лише фахівці, а відсоток хрещених дітей коливався на межі статистичної похибки.
В будь-якому разі, цей злочин лівого режиму повинен надихати нас бути безкомпромісними в питаннях добра і зла, брехні й правди. З рабами диявола порозуміння неможливе.
@EdYurchenko🎓
На території автономного міста Мелілья, що знаходиться на середземноморському узбережжі Африки і належить Іспанії? демонтували останній памятник великому Франсіско Франко — чоловіку, що врятував країну від кошмару більшовицького тоталітаризму та неминучого геноциду, якій просто не міг не розгорнутись в процесі більшовизації консервативної, аграрної на той момент країни.
Варто відзначити два моменти.
По-перше, останній памятник не так просто стояв не в самій Іспанії, а в заморському володінні. Власне іспанців там біля половини населення, інші переважно місцеві мусульмани. Ганебний для іспанців факт але явно помітно, що представники іншого народу проявили більше поваги до їх історії та героїв. Цікаво й те, що це не мігранти, а саме місцеве корінне населення.
По-друге, всі політичні сили представлені в місцевому муніципалітеті, крім правої партії «Vox» підтримали це огидне рішення. Така ціна поміркованих «правих» або болота (яке гордо себе називає центристами). І перші й другі пляшуть під дудку лівих та виконують їх «хотілки» як дресеровані цуцики.
І з цього витікає саме важливе, що ми повинні зрозуміти.
Компроміс, який Франко вибудовував все своє життя після перемоги, неможливий. І це проблема не тільки Іспанії але й України і всього Європейського світу. Ліві не хочуть і не можуть йти на компроміс. Мир між організмом та раковою пухлиною неможливий. Вони або зруйнують нашу цивілізацію або ми зруйнуємо їх ідеї.
Ліві можуть використовувати будь-яку демагогію, а в деяких випадках навіть активно прикриватись «патріотизмом», як це відбувається в Україні. Сутність зарази все одно не змінюється і ілюзія «примирення» завжди буде стадією хвороби. Не може бути порозуміння з тим хто добро вважає злом і навпаки.
Отже, згадаймо добрим словом великого Каудільйо. Він захищав тоді всіх нас, всю християнську цивілізацію. Хто зна, можливо не отримай тоді червоні по носу в Іспанії, вони б в 1940-х дішли б до Ла-Маншу і зараз та сама Україна існувала б, можливо, як географічна назва або пережила б таку денаціоналізацію, що нашу мову знали б лише фахівці, а відсоток хрещених дітей коливався на межі статистичної похибки.
В будь-якому разі, цей злочин лівого режиму повинен надихати нас бути безкомпромісними в питаннях добра і зла, брехні й правди. З рабами диявола порозуміння неможливе.
@EdYurchenko🎓
Forwarded from Орден
#OrdenStream !
Сьогодні на стрімі буде гість — Олексій «Сталкер» — активний учасник Революції гідності та Війни на сході України. Лідер українських ідентаристів – організації «Національний спротив».
Поговоримо безпосередньо про ідентаризм, інші праві ідеології та рухи сучасної Європи, а також життєвий шлях та погляди самого Олексія.
P. S. Стрім благодійний — всі донати підуть на операцію для матері нашого побратима (деталі будуть в наступному пості).
Початок як завжди — 20:00
https://youtu.be/LPaXeJw72hQ
Сьогодні на стрімі буде гість — Олексій «Сталкер» — активний учасник Революції гідності та Війни на сході України. Лідер українських ідентаристів – організації «Національний спротив».
Поговоримо безпосередньо про ідентаризм, інші праві ідеології та рухи сучасної Європи, а також життєвий шлях та погляди самого Олексія.
P. S. Стрім благодійний — всі донати підуть на операцію для матері нашого побратима (деталі будуть в наступному пості).
Початок як завжди — 20:00
https://youtu.be/LPaXeJw72hQ