🇱🇹 «Mes kartu» – литовською означає «ми разом». Ми відчуваємо це від литовських друзів увесь цей рік: коли Литва приймає наших вимушених переселенців, виступає на міжнародній арені, надсилає допомогу, проводить мітинги та заходи на підтримку України.
🤝 І, звісно, ми були і є разом, коли створили Український центр у Вільнюсі – перший подібний культурно-освітній простір у країнах ЄС. Разом із колегою, першою леді Литви Діаною Наусєдєнє, ми стали його патронесами.
За дев’ять місяців роботи центру уже проведено 1300 заходів для 17 тисяч гостей та учасників.
🗓 Щодня – навчальні курси, розмовні клуби англійської, литовської та української мов, творчі майстер-класи, спортивні секції. Тут постійно надається загальна і психологічна допомога. Український центр – місце сили для тих, хто далеко від батьківщини, але хоче бути ближче.
📚 Український центр став домом для наших проєктів: «Української книжкової полички», через який даруємо українські книжки закордонним бібліотекам, та «Книжок без кордонів» – коли друкуємо та роздаємо українські книжки українській малечі закордоном. У координації з Українським інститутом книги ми привезли у Литву вже понад 2500 книг для дітей різного віку.
👉 І саме тут, в Українському культурному центрі, створено Young think tank – платформу для зустрічей українських та литовських школярів із політиками, дипломатами і громадськими діячами Литви та України. Щоб діти навчалися дружнім міжнародним зв’язкам уже зараз.
Коли бачиш, що саме тут, в Українському центрі, посол Японії 🇯🇵 у Литві особисто проводить уроки медитації, японської каліграфії та оріґамі, Польський культурний інститут🇵🇱 організує виставку репродукцій картин Марії Примаченко, Ізраїльська мисткиня 🇮🇱 українського походження проводить креативний майстер-клас для дітей, – розумієш: ми не перебільшуємо, називаючи наш центр українським серцем Литви, яке збирає навколо себе весь світ.
Бо найкраще гуртують і збагачують – саме культура та взаємна допомога. Коли mes kartu – ми разом. 🇺🇦
🤝 І, звісно, ми були і є разом, коли створили Український центр у Вільнюсі – перший подібний культурно-освітній простір у країнах ЄС. Разом із колегою, першою леді Литви Діаною Наусєдєнє, ми стали його патронесами.
За дев’ять місяців роботи центру уже проведено 1300 заходів для 17 тисяч гостей та учасників.
🗓 Щодня – навчальні курси, розмовні клуби англійської, литовської та української мов, творчі майстер-класи, спортивні секції. Тут постійно надається загальна і психологічна допомога. Український центр – місце сили для тих, хто далеко від батьківщини, але хоче бути ближче.
📚 Український центр став домом для наших проєктів: «Української книжкової полички», через який даруємо українські книжки закордонним бібліотекам, та «Книжок без кордонів» – коли друкуємо та роздаємо українські книжки українській малечі закордоном. У координації з Українським інститутом книги ми привезли у Литву вже понад 2500 книг для дітей різного віку.
👉 І саме тут, в Українському культурному центрі, створено Young think tank – платформу для зустрічей українських та литовських школярів із політиками, дипломатами і громадськими діячами Литви та України. Щоб діти навчалися дружнім міжнародним зв’язкам уже зараз.
Коли бачиш, що саме тут, в Українському центрі, посол Японії 🇯🇵 у Литві особисто проводить уроки медитації, японської каліграфії та оріґамі, Польський культурний інститут🇵🇱 організує виставку репродукцій картин Марії Примаченко, Ізраїльська мисткиня 🇮🇱 українського походження проводить креативний майстер-клас для дітей, – розумієш: ми не перебільшуємо, називаючи наш центр українським серцем Литви, яке збирає навколо себе весь світ.
Бо найкраще гуртують і збагачують – саме культура та взаємна допомога. Коли mes kartu – ми разом. 🇺🇦
❤419👍40
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
У мирний час цього дня ми б найперше згадували його символ – непарні різнокольорові шкарпетки і ту особливу енергію доброти й щирості, яку дарують світові люди із синдромом Дауна. Але зараз, під час війни, мусимо найперше визнати: нині їм та їхнім близькім особливо непросто і страшно. І найстрашніше, що ми їх також втрачаємо – як 4-річну Лізу, яка загинула в липні від російського ракетного удару по центру Вінниці. Давайте згадаємо її сьогодні…
❓Чому з’явилися і коли припиняться лякаючі вибухи та сирени? Коли можна буде повернутися у полишену домівку? Як не сумувати без старих друзів і знайти нових? Чи вдасться знову відвідувати такі важливі заняття у школі чи гуртках? Мамам і татам дітей із синдромом Дауна щодня доводиться шукати відповіді на ці питання – і для дитини, і для себе.
Адже люди із синдромом можуть дуже багато: від занять творчістю і спортом, читання книжок – до професійної оплачуваної роботи.
Однак усе це залежить від піклування, програм раннього втручання, доступної реабілітації, медичного супроводу, інклюзивного освітнього середовища, активного соціального життя. І одразу все це у тяжкий воєнний рік зазнало суттєвих, інколи загрозливих перебоїв.
👉Але ж ми пам’ятаємо: наше завдання як суспільства перетворювати всі бар’єри, навіть воєнні, – на можливості.
Як це робити? Позитивний досвід має ГО «Майстерня мрії» у Львові. Вона створила та опікується кількома центрами денного перебування для людей з ментальними порушеннями, зокрема і з синдромом Дауна. Тут молодь навчається розуміти себе і свої емоції, здобуває навички, які знадобляться у самостійному житті, і просто добре проводить час у колі друзів.
Це простір, де всі рівні, де всі можуть бути такими, як вони є, і мають можливість розвиватися. Зараз «Майстерня мрії» відкриває ще й перший будинок підтриманого проживання. Його резидентами стали евакуйовані із психоневрологічних інтернатів східних областей України і ті, хто чекає своєї черги, щоб потрапити до закладів інтернатного типу.
Дуже хочеться більше таких прикладів і менше обмежень.
Це потрібно не лише людям, чий день відзначається сьогодні у всьому світі, – це потрібно всьому розмаїттю нас, українців, – таких різних і таких важливих 💙💛
❓Чому з’явилися і коли припиняться лякаючі вибухи та сирени? Коли можна буде повернутися у полишену домівку? Як не сумувати без старих друзів і знайти нових? Чи вдасться знову відвідувати такі важливі заняття у школі чи гуртках? Мамам і татам дітей із синдромом Дауна щодня доводиться шукати відповіді на ці питання – і для дитини, і для себе.
Адже люди із синдромом можуть дуже багато: від занять творчістю і спортом, читання книжок – до професійної оплачуваної роботи.
Однак усе це залежить від піклування, програм раннього втручання, доступної реабілітації, медичного супроводу, інклюзивного освітнього середовища, активного соціального життя. І одразу все це у тяжкий воєнний рік зазнало суттєвих, інколи загрозливих перебоїв.
👉Але ж ми пам’ятаємо: наше завдання як суспільства перетворювати всі бар’єри, навіть воєнні, – на можливості.
Як це робити? Позитивний досвід має ГО «Майстерня мрії» у Львові. Вона створила та опікується кількома центрами денного перебування для людей з ментальними порушеннями, зокрема і з синдромом Дауна. Тут молодь навчається розуміти себе і свої емоції, здобуває навички, які знадобляться у самостійному житті, і просто добре проводить час у колі друзів.
Це простір, де всі рівні, де всі можуть бути такими, як вони є, і мають можливість розвиватися. Зараз «Майстерня мрії» відкриває ще й перший будинок підтриманого проживання. Його резидентами стали евакуйовані із психоневрологічних інтернатів східних областей України і ті, хто чекає своєї черги, щоб потрапити до закладів інтернатного типу.
Дуже хочеться більше таких прикладів і менше обмежень.
Це потрібно не лише людям, чий день відзначається сьогодні у всьому світі, – це потрібно всьому розмаїттю нас, українців, – таких різних і таких важливих 💙💛
❤370👍33😢7
❓Як організувати процес харчування у школах та дитсадках так, щоб обладнання працювало правильно, а приміщення було придатним для приготування їжі? Відповіді має система управління безпекою продуктів харчування НАССР.
🥗 В рамках реформи шкільного харчування продовжується роботуа над впровадженням найкращих стандартів в освітніх закладах. Тож запрошую освітян приєднатися до низки важливих онлайн-заходів, де можна буде розібратися з усіма питаннями щодо НАССР.
Нині заплановано два вебінари.
📍4 квітня, 11.00-14.00 – для керівників та засновників закладів освіти. Тут обговорюватимуть, як виконувати вимоги харчового законодавства, раціонально розподіляти час та кошти.
Реєстрація: до 29 березня 2023 р. (до 18:00) за посиланням.
📍5 квітня, 11.00-14.00 – для працівників закладів харчування, розташованих у школах та дитячих садках. Тут ітиметься про практичні аспекти для тих, хто власне й буде розробляти та впроваджувати систему НАССР.
Реєстрація: до 29 березня 2023 р. (до 18:00) за посиланням:
Вебінари організовані Мінагрополітики спільно з EU4SaferFood.
🥗 В рамках реформи шкільного харчування продовжується роботуа над впровадженням найкращих стандартів в освітніх закладах. Тож запрошую освітян приєднатися до низки важливих онлайн-заходів, де можна буде розібратися з усіма питаннями щодо НАССР.
Нині заплановано два вебінари.
📍4 квітня, 11.00-14.00 – для керівників та засновників закладів освіти. Тут обговорюватимуть, як виконувати вимоги харчового законодавства, раціонально розподіляти час та кошти.
Реєстрація: до 29 березня 2023 р. (до 18:00) за посиланням.
📍5 квітня, 11.00-14.00 – для працівників закладів харчування, розташованих у школах та дитячих садках. Тут ітиметься про практичні аспекти для тих, хто власне й буде розробляти та впроваджувати систему НАССР.
Реєстрація: до 29 березня 2023 р. (до 18:00) за посиланням:
Вебінари організовані Мінагрополітики спільно з EU4SaferFood.
👍214❤99
Кожна історія дитинства унікальна. Слава з Сєвєродонецька захоплюється інформатикою та вже в 6 класі створює комп'ютерну анімацію.
13-річний Єгор з Луганщини. Він захоплюється історією України. Георгій – з Рубіжного. Найбільше його цікавить предмет “Природа”. Це видно й по його улюбленій іграшці, яку хлопчик особливо оберігає – ведмедик. Матвій теж з Рубіжного. У 8 класі він вже вміє програмувати.
Кожна історія дитинства унікальна. Та дещо усі вони мають спільне – ці діти були вимушені покинути свої домівки на Луганщині та адаптуватись до нових реалій навчання. Освітній процес для них можливий виключно онлайн.
Аби сотні дитячих захоплень мали можливість розвиватися в умовах дистанційного навчання, ми передаємо школярам ноутбуки.
👩💻Фундація передає 160 ноутбуків через @vostoksos Половина з них вже допомагає в навчанні. Інша частина гаджетів готується до відправки. Ми й надалі продовжимо надавати підтримку українським школярам, аби кожна дитина мала усе необхідне для освіти. 💙💛
13-річний Єгор з Луганщини. Він захоплюється історією України. Георгій – з Рубіжного. Найбільше його цікавить предмет “Природа”. Це видно й по його улюбленій іграшці, яку хлопчик особливо оберігає – ведмедик. Матвій теж з Рубіжного. У 8 класі він вже вміє програмувати.
Кожна історія дитинства унікальна. Та дещо усі вони мають спільне – ці діти були вимушені покинути свої домівки на Луганщині та адаптуватись до нових реалій навчання. Освітній процес для них можливий виключно онлайн.
Аби сотні дитячих захоплень мали можливість розвиватися в умовах дистанційного навчання, ми передаємо школярам ноутбуки.
👩💻Фундація передає 160 ноутбуків через @vostoksos Половина з них вже допомагає в навчанні. Інша частина гаджетів готується до відправки. Ми й надалі продовжимо надавати підтримку українським школярам, аби кожна дитина мала усе необхідне для освіти. 💙💛
❤418👍29😢5
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
👉 Пропоную короткий тест. Відкрийте, будь ласка, месенджер. Що ви найчастіше питаєте в ньому – сьогодні, цього тижня, увесь цей рік? А що питають у вас?
Думаю, у більшості українців це буде коротке «Ти як?». Лише два маленькі слова вмістили і всю тривогу, і всю надію воєнного часу…
А що зазвичай пишеться у відповідь? Лаконічне «Я ОК» найчастіше, на жаль, перекладається зовсім інакше: «Насправді ледве тримаюсь, але соромно скаржитися».
Ми знаємо це напевно, бо 70% українців кажуть в опитуваннях, що відчувають стрес або сильну знервованість. Однак лише 2% звертаються по психологічну допомогу. «Не на часі: війна ж», – пояснює решта.
Однак будьмо чесними: це те саме, що не скаржитися на фізичний біль. Терпіти, приховувати симптоми аж до миті, коли вже потрібна реанімація…
Наше ментальне здоров’я невидиме, але потребує такої самої підтримки, що й фізичне: лікування болю, терапії розладів. Біль точно не те, чого можна соромитися чи що треба приховувати. Бути не ОК теж нормально. Говорити про це, шукати допомоги – не просто правильно, але й відповідально щодо себе й тих, хто поряд.
Увесь рік безліч державних служб, ГО, українських і закордонних фахівців працюють над Всеукраїнською програмою ментального здоров’я, щоб у психіки українців була найкраща підтримка.
А сьогодні запускаємо комунікаційну кампанію програми – сторінки @howareu_program. На них ви знайдете:
📌доказові техніки самодопомоги та мобільні застосунки з неї;
📌контакти гарячих ліній психологічної допомоги;
📌відео, що навчає перемагати стрес;
📌поради психологів онлайн;
📌вебінари світових фахівців із подолання стресу;
📌досвід і лайфхаки зірок.
Здорова психіка, бажання та сили жити – це та особиста перемога, яка потрібна кожному не менше, ніж велика спільна перемога над ворогом.
Власне, це саме те, за що ми воюємо. Щоб у відповідь на чергове «Ти як?» кожен у країні міг щиро сказати: «Я – дуже добре!». 💙💛
Майданчиком для розробки й ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті Міністрів України.
#тияк
Думаю, у більшості українців це буде коротке «Ти як?». Лише два маленькі слова вмістили і всю тривогу, і всю надію воєнного часу…
А що зазвичай пишеться у відповідь? Лаконічне «Я ОК» найчастіше, на жаль, перекладається зовсім інакше: «Насправді ледве тримаюсь, але соромно скаржитися».
Ми знаємо це напевно, бо 70% українців кажуть в опитуваннях, що відчувають стрес або сильну знервованість. Однак лише 2% звертаються по психологічну допомогу. «Не на часі: війна ж», – пояснює решта.
Однак будьмо чесними: це те саме, що не скаржитися на фізичний біль. Терпіти, приховувати симптоми аж до миті, коли вже потрібна реанімація…
Наше ментальне здоров’я невидиме, але потребує такої самої підтримки, що й фізичне: лікування болю, терапії розладів. Біль точно не те, чого можна соромитися чи що треба приховувати. Бути не ОК теж нормально. Говорити про це, шукати допомоги – не просто правильно, але й відповідально щодо себе й тих, хто поряд.
Увесь рік безліч державних служб, ГО, українських і закордонних фахівців працюють над Всеукраїнською програмою ментального здоров’я, щоб у психіки українців була найкраща підтримка.
А сьогодні запускаємо комунікаційну кампанію програми – сторінки @howareu_program. На них ви знайдете:
📌доказові техніки самодопомоги та мобільні застосунки з неї;
📌контакти гарячих ліній психологічної допомоги;
📌відео, що навчає перемагати стрес;
📌поради психологів онлайн;
📌вебінари світових фахівців із подолання стресу;
📌досвід і лайфхаки зірок.
Здорова психіка, бажання та сили жити – це та особиста перемога, яка потрібна кожному не менше, ніж велика спільна перемога над ворогом.
Власне, це саме те, за що ми воюємо. Щоб у відповідь на чергове «Ти як?» кожен у країні міг щиро сказати: «Я – дуже добре!». 💙💛
Майданчиком для розробки й ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті Міністрів України.
#тияк
❤363👍44😢5
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
👧👦 В українських малюків — нові друзі, а у ініціативи щодо створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я — новий партнер, анімаційний освітній проєкт Sesame Workshop.
Елмо, Коржик — це відомі в усьому дитячому світі герої мультсеріалу Sesame Street’s – «Вулиця Сезам». З 27 березня вони з’являться на українських телеекранах, щоб допомагати дітям і батькам справлятися з кризовими ситуаціями.
Продовження мультсеріалу розробили, щоби підтримати дитячу психіку та запобігти негативному впливу стресу на родину. Проект навчатиме здоровому способу життя, навичкам безбарʼєрного спілкування, і особлива увага приділяється унікальним потребам дітей, які живуть в умовах війни. Більше деталей — у відеоанонсі.
📍Чому це вкрай важливо? Бо 75% українських дітей після початку війни мають симптоми психотравматизації. І одне із завдань Всеукраїнської програми ментального здоров’я — допомогти їм подолати цю травму, щоб в майбутньому стати дорослими зі здоровою психікою.
🇺🇦 Серіал продублювали українською, він розрахований на дітей віком від 3 до 8 років. Щодня його показуватимуть о 12:30 на українських телеекранах (телеканал ПЛЮСПЛЮС + Київстар ТБ). Також безкоштовний доступ до відеотеки доступний за посиланням.
Проєкт Welcome Sesame Workshop в Україні відбувається за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Відео під назвою «Дивитися, грати, навчатися» представляють собою першу у своєму роді бібліотеку освітнього контенту, яку фінансує LEGO Foundation. Розроблені за участю світових експертів, ролики створені для забезпечення потреб дітей у кризових ситуаціях.
Елмо, Коржик — це відомі в усьому дитячому світі герої мультсеріалу Sesame Street’s – «Вулиця Сезам». З 27 березня вони з’являться на українських телеекранах, щоб допомагати дітям і батькам справлятися з кризовими ситуаціями.
Продовження мультсеріалу розробили, щоби підтримати дитячу психіку та запобігти негативному впливу стресу на родину. Проект навчатиме здоровому способу життя, навичкам безбарʼєрного спілкування, і особлива увага приділяється унікальним потребам дітей, які живуть в умовах війни. Більше деталей — у відеоанонсі.
📍Чому це вкрай важливо? Бо 75% українських дітей після початку війни мають симптоми психотравматизації. І одне із завдань Всеукраїнської програми ментального здоров’я — допомогти їм подолати цю травму, щоб в майбутньому стати дорослими зі здоровою психікою.
🇺🇦 Серіал продублювали українською, він розрахований на дітей віком від 3 до 8 років. Щодня його показуватимуть о 12:30 на українських телеекранах (телеканал ПЛЮСПЛЮС + Київстар ТБ). Також безкоштовний доступ до відеотеки доступний за посиланням.
Проєкт Welcome Sesame Workshop в Україні відбувається за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Відео під назвою «Дивитися, грати, навчатися» представляють собою першу у своєму роді бібліотеку освітнього контенту, яку фінансує LEGO Foundation. Розроблені за участю світових експертів, ролики створені для забезпечення потреб дітей у кризових ситуаціях.
❤453👍38😢6
В умовах постійного стресу ми забуваємо: дбати про себе, обирати здорові звички, правильно харчуватися. Дозволяємо дітям такі некорисні снеки замість поживних перекусів. Обираємо швидкий спосіб «заїсти» стрес, замість того, щоб збалансувати режим.
🥦 Однак здорове харчування — один з найкращих способів піклування про фізичне й ментальне здоров’я себе та дітей. Тож сьогодні хочу поділитися з вами серією дуже важливих відеоуроків на цю тему від Євгена Клопотенка та дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ Україна. Євген розробив здорове меню для нашої реформи шкільного харчування, і нині його поради мотивують змінювати харчові звички навіть у складні часи.
Тут є відповіді на безліч питань:
🥕Яким продуктам приділити увагу під час вагітності та лактації, а яких краще уникати, скільки рідини пити і якої саме, аби почуватися добре?
🥕Як зробити життя вашої дитини солодким і корисним без зайвого цукру і які поживні речовини потрібні організму під час росту?
🥕Як попередити виникнення хвороб, вживаючи прості натуральні продукти та правильно готувати, щоб зберегти їх поживні властивості?
🔗Відео на 10-15 хвилин короткі й зрозумілі, рецепти від Євгена доступні — то чому б не почати шлях до здорового харчування сьогодні? #знаїмо
🥦 Однак здорове харчування — один з найкращих способів піклування про фізичне й ментальне здоров’я себе та дітей. Тож сьогодні хочу поділитися з вами серією дуже важливих відеоуроків на цю тему від Євгена Клопотенка та дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ Україна. Євген розробив здорове меню для нашої реформи шкільного харчування, і нині його поради мотивують змінювати харчові звички навіть у складні часи.
Тут є відповіді на безліч питань:
🥕Яким продуктам приділити увагу під час вагітності та лактації, а яких краще уникати, скільки рідини пити і якої саме, аби почуватися добре?
🥕Як зробити життя вашої дитини солодким і корисним без зайвого цукру і які поживні речовини потрібні організму під час росту?
🥕Як попередити виникнення хвороб, вживаючи прості натуральні продукти та правильно готувати, щоб зберегти їх поживні властивості?
🔗Відео на 10-15 хвилин короткі й зрозумілі, рецепти від Євгена доступні — то чому б не почати шлях до здорового харчування сьогодні? #знаїмо
❤304👍33
🇺🇦 Наша молодь стрімко дорослішає. Навіть швидше, ніж нам, дорослим, хотілося б. Бо людей робить дорослими досвід, а через російське вторгнення у молоді тепер аж занадто багато досвіду.
Вона знає, як вчитися в бомбосховищах і прокидатися від повітряних тривог, як жити без електрики, бачити близьких і друзів лише по відеозв’язку або не мати зв’язку взагалі й дуже сумувати, що таке чекати близьких із фронту, виїжджати з окупації. Найстрашніше, що багато хто з молоді має досвід непоправних втрат, полону, лікування тяжких поранень… Цього досвіду не мало бути ні в кого, тим більше в дітей.
І водночас як вони тримаються. Підтримують дорослих, мотивують батьків, учаться і розвиваються, вірять. Усе це важливо не лише для них і їхніх родин, але й для всієї країни. Вони наше майбутнє, а головне, вони наше сьогодення, яке надихає попри все.
🤝 Сьогодні підтримала нашу активну молодь – учасників програми UPSHIFT Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) під час події «ЮНІСЕФ: Молодь для України. План відновлення». Разом із державними посадовцями, посольствами інших країн, бізнесом і недержавними організаціями обговорили, як молодь бачить відновлення України.
🫂 Передусім психологічну допомогу, якої потребують нині всі українці, освіту й розвиток і дружню до всіх відбудовану архітектуру. І це не просто розмова – саме за цими напрямами ЮНІСЕФ зобов’язався розширити підтримку Україні у 2023 році.
Багато хто вживає словосполучення «діти війни». Так от, воно до наших дітей не має жодного стосунку. Наші діти – це діти перемоги. І самі переможці. Лише так. 💙💛
Вона знає, як вчитися в бомбосховищах і прокидатися від повітряних тривог, як жити без електрики, бачити близьких і друзів лише по відеозв’язку або не мати зв’язку взагалі й дуже сумувати, що таке чекати близьких із фронту, виїжджати з окупації. Найстрашніше, що багато хто з молоді має досвід непоправних втрат, полону, лікування тяжких поранень… Цього досвіду не мало бути ні в кого, тим більше в дітей.
І водночас як вони тримаються. Підтримують дорослих, мотивують батьків, учаться і розвиваються, вірять. Усе це важливо не лише для них і їхніх родин, але й для всієї країни. Вони наше майбутнє, а головне, вони наше сьогодення, яке надихає попри все.
🤝 Сьогодні підтримала нашу активну молодь – учасників програми UPSHIFT Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) під час події «ЮНІСЕФ: Молодь для України. План відновлення». Разом із державними посадовцями, посольствами інших країн, бізнесом і недержавними організаціями обговорили, як молодь бачить відновлення України.
🫂 Передусім психологічну допомогу, якої потребують нині всі українці, освіту й розвиток і дружню до всіх відбудовану архітектуру. І це не просто розмова – саме за цими напрямами ЮНІСЕФ зобов’язався розширити підтримку Україні у 2023 році.
Багато хто вживає словосполучення «діти війни». Так от, воно до наших дітей не має жодного стосунку. Наші діти – це діти перемоги. І самі переможці. Лише так. 💙💛
❤393👍32😢2