Слово, що має суперсилу. Його знає кожен з нас. Це слово – дякую. І, виявляється, воно також рятує від стресу.
🤝 Вчені довели: коли ми дякуємо, то переживаємо великий спектр позитивних емоцій. Так само відбувається, коли ми приймаємо вдячність від інших людей. І коли інші способи зняти психологічну напругу недоступні — як то спорт чи медитація — проста практика вдячності додає сил, енергії, впевненості.
💻 Про це розповідає шоста серія анімаційних відеороликів, створених ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я. Наразі крім цього відео, доступні ще сім епізодів, усі вони мають субтитрування та переклад українською жестовою мовою.
Навіть у момент небезпеки дякувати — це наче впустити трохи світла у бомбосховище. Адже у темні часи подяка підсвітить вам те хороше, що ви маєте у житті й заради чого варто боротися.
Дякуймо ЗСУ за те, що оберігають нас від ворога. Дякуймо оточуючим, які підтримують й допомагають. Але не забувайте дякувати собі — адже саме ви щодня знаходите сили на боротьбу.
🤝 Вчені довели: коли ми дякуємо, то переживаємо великий спектр позитивних емоцій. Так само відбувається, коли ми приймаємо вдячність від інших людей. І коли інші способи зняти психологічну напругу недоступні — як то спорт чи медитація — проста практика вдячності додає сил, енергії, впевненості.
💻 Про це розповідає шоста серія анімаційних відеороликів, створених ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я. Наразі крім цього відео, доступні ще сім епізодів, усі вони мають субтитрування та переклад українською жестовою мовою.
Навіть у момент небезпеки дякувати — це наче впустити трохи світла у бомбосховище. Адже у темні часи подяка підсвітить вам те хороше, що ви маєте у житті й заради чого варто боротися.
Дякуймо ЗСУ за те, що оберігають нас від ворога. Дякуймо оточуючим, які підтримують й допомагають. Але не забувайте дякувати собі — адже саме ви щодня знаходите сили на боротьбу.
❤322👍17😢1
🧑🍳 Вчитися, щоб навчити інших. Готувати, щоб нагодувати тисячі, десятки тисяч дітей – до того ж смачно й корисно водночас. Це про наші кулінарні хаби. Ще у трьох областях – Тернопільській, Одеській та Полтавській – відкрилися ці осередки в межах проєкту School Chef’s Training Hubs Development та реформи шкільного харчування.
🍽 В кулінарних хабах на сучасному обладнанні з найкращими тренерами кухарі професійно-технічних навчальних закладів із усієї країни опановують корисне і смачне меню в межах реформи, підвищують свій професійний рівень, вчаться вчити.
Вони стануть тими агентами змін, які передадуть отримані знання з нутриціології, безпеки харчового процесу, створення технологічних карт колегам у своїх регіонах.
👉 Загалом 600 кухарів пройдуть навчання вже до кінця року.
Щоб це стало можливим, разом працюють Міністерство освіти і науки України, Швейцарська агенція розвитку та співробітництва (SDC), Посольство Швейцарії в Україні, громадська організація «Культ Фуд» та громадська організація «Національна асоціація громадського харчування».
🥗 Отже, реформа шкільного харчування триває – всупереч війні. Всупереч руйнуванню – створюємо, розвиваємося, покращуємо. В буквальному сенсі – готуємо майбутнє.
🍽 В кулінарних хабах на сучасному обладнанні з найкращими тренерами кухарі професійно-технічних навчальних закладів із усієї країни опановують корисне і смачне меню в межах реформи, підвищують свій професійний рівень, вчаться вчити.
Вони стануть тими агентами змін, які передадуть отримані знання з нутриціології, безпеки харчового процесу, створення технологічних карт колегам у своїх регіонах.
👉 Загалом 600 кухарів пройдуть навчання вже до кінця року.
Щоб це стало можливим, разом працюють Міністерство освіти і науки України, Швейцарська агенція розвитку та співробітництва (SDC), Посольство Швейцарії в Україні, громадська організація «Культ Фуд» та громадська організація «Національна асоціація громадського харчування».
🥗 Отже, реформа шкільного харчування триває – всупереч війні. Всупереч руйнуванню – створюємо, розвиваємося, покращуємо. В буквальному сенсі – готуємо майбутнє.
❤311👍35
🇦🇹 Австрійський Зальцбург називають містом Моцарта — бо ж більшість пам’яток тут присвячені геніальному композитору, що народився і провів у Зальцбурзі дитинство. І тепер дізнатися більше про творчість Моцарта та познайомитися із містом можна українською мовою.
🎶Спеціальні випуски подкасту під назвою «Музей на дивані» започаткував цьогоріч Музей Зальцбурга (Salzburg Museum), і ось уже три можна послухати онлайн українською: «Моцарт в Зальцбурзі», «Тиха ніч! Свята ніч! Різдвяна колядка з Зальцбурга» та «Зальцбург в 1920 році: Заснування Зальцбурзького фестивалю».
👉 До слова, Музей — це не одна споруда, цілий комплекс з восьми локацій по всьому місту, які розповідають про його багату мистецьку та культурну спадщину. Щороку його відвідують близько мільйона людей.
🎧 Третій рік поспіль ми втілюємо проєкт із впровадження українських аудіогідів у визначних пам’ятках світу, наразі їх уже 67. Подкаст від такого потужного Музею — новий формат занурення у культуру іншої країни для українців, тепер у будь-якій частині світу. Новий формат культурної дипломатії, що сприяє побудові міцніших зв’язків між нашими країнами.
А вони, до речі, історичні: син Амадея Моцарта, Франц Ксавер, жив та творив у Львові, заснував тут, по суті, першу музичну школу. Тож цінуємо нашу культурну співпрацю й надихаємось творчою спадщиною Австрії — тепер українською мовою, що, як і музика Моцарта, лунає по всьому світу. 🇺🇦
🎶Спеціальні випуски подкасту під назвою «Музей на дивані» започаткував цьогоріч Музей Зальцбурга (Salzburg Museum), і ось уже три можна послухати онлайн українською: «Моцарт в Зальцбурзі», «Тиха ніч! Свята ніч! Різдвяна колядка з Зальцбурга» та «Зальцбург в 1920 році: Заснування Зальцбурзького фестивалю».
👉 До слова, Музей — це не одна споруда, цілий комплекс з восьми локацій по всьому місту, які розповідають про його багату мистецьку та культурну спадщину. Щороку його відвідують близько мільйона людей.
🎧 Третій рік поспіль ми втілюємо проєкт із впровадження українських аудіогідів у визначних пам’ятках світу, наразі їх уже 67. Подкаст від такого потужного Музею — новий формат занурення у культуру іншої країни для українців, тепер у будь-якій частині світу. Новий формат культурної дипломатії, що сприяє побудові міцніших зв’язків між нашими країнами.
А вони, до речі, історичні: син Амадея Моцарта, Франц Ксавер, жив та творив у Львові, заснував тут, по суті, першу музичну школу. Тож цінуємо нашу культурну співпрацю й надихаємось творчою спадщиною Австрії — тепер українською мовою, що, як і музика Моцарта, лунає по всьому світу. 🇺🇦
❤314👍30
«Даша мала бути зручною для інших, коли, наприклад, ми їздили в громадському транспорті. Я чула, що не виховала свою дитину. Звикла, що постійно комусь треба було щось пояснювати», – каже Олена.
Разом із чоловіком Сергієм вона виховує двох доньок, старша, Даша, має розлад аутистичного спектра.
Історія цієї родини — про освітню безбар’єрність. Бо саме за неї постійно змагається Олена відтоді, як її донька почала навчання.
❓Що таке освітня безбар’єрність? Це можливості для навчання для всіх громадян, незалежно від віку та стану здоров’я. Інклюзивне та доступне освітнє середовище, в якому кожен може навчатися протягом життя.
Побачити в дії, що таке освітня безбар’єрність, сім’я змогла за кордоном, вимушено поїхавши на початку повномасштабної війни. Адаптація стала для них персональним пеклом — як і всі діти з таким діагнозом, Даша прив’язана до режиму і будь-які зміни для неї є сильним стресом.
Однак є те, що за словами Олени дуже допомагає — ставлення суспільства, зокрема й у місцевій школі, де порозумілися з вчителями та учнями за кілька годин.
👉Для досягнення освітньої безбар’єрності найскладнішим Олена вважає саме психологічний аспект. Вона називає три речі, які потрібні подібним сім’ям у схожих ситуаціях:
📍Психологічна підтримка батьків хоча б у перші пів року з моменту інформування.
📍Активне навчання всіх спеціалістів, дотичних до дитини — від учителів до тренерів гуртків, — як коректно реагувати на поведінку дітей з особливими освітніми потребами.
📍Роз’яснювальна робота з іншими батьками, яка допоможе зняти тривогу та відповісти на питання, що їх хвилюють.
Тоді й вдається створити умови, за яких життя подібних родин не відрізнятиметься від життя будь-якої іншої родини. А це і є головним принципом безбар’єрності. 🫂
Разом із чоловіком Сергієм вона виховує двох доньок, старша, Даша, має розлад аутистичного спектра.
Історія цієї родини — про освітню безбар’єрність. Бо саме за неї постійно змагається Олена відтоді, як її донька почала навчання.
❓Що таке освітня безбар’єрність? Це можливості для навчання для всіх громадян, незалежно від віку та стану здоров’я. Інклюзивне та доступне освітнє середовище, в якому кожен може навчатися протягом життя.
Побачити в дії, що таке освітня безбар’єрність, сім’я змогла за кордоном, вимушено поїхавши на початку повномасштабної війни. Адаптація стала для них персональним пеклом — як і всі діти з таким діагнозом, Даша прив’язана до режиму і будь-які зміни для неї є сильним стресом.
Однак є те, що за словами Олени дуже допомагає — ставлення суспільства, зокрема й у місцевій школі, де порозумілися з вчителями та учнями за кілька годин.
👉Для досягнення освітньої безбар’єрності найскладнішим Олена вважає саме психологічний аспект. Вона називає три речі, які потрібні подібним сім’ям у схожих ситуаціях:
📍Психологічна підтримка батьків хоча б у перші пів року з моменту інформування.
📍Активне навчання всіх спеціалістів, дотичних до дитини — від учителів до тренерів гуртків, — як коректно реагувати на поведінку дітей з особливими освітніми потребами.
📍Роз’яснювальна робота з іншими батьками, яка допоможе зняти тривогу та відповісти на питання, що їх хвилюють.
Тоді й вдається створити умови, за яких життя подібних родин не відрізнятиметься від життя будь-якої іншої родини. А це і є головним принципом безбар’єрності. 🫂
❤425👍36
«Візьми себе в руки!», «Ну що ти як мала дитина!», — ці фрази ще жодній людині в світі не допомогли «зібратися». Бо змушують виправдовуватися за слабкість. Бо створюють відчуття, що усі навколо сильні і рішучі, а ти невдаха.
Казати, мовляв, комусь гірше чи важче — теж не найкращий шлях. Бо це знецінює переживання людини, а вона й так не має сил знаходити позитив у своєму становищі. Є навіть науковий термін – вивчена безпорадність, тобто стан, в якому людина не робить спроб для поліпшення свого самопочуття або обставин навколо.
🫂 Як підтримати людину у стресі — про це сьома серія анімаційних відеороликів, створених ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я.
«Та ніяк, я сам (сама) розберуся», — найпоширеніша відповідь людини у стресі на запитання «Як тобі допомогти». Однак зробити чашку чаю, нагодувати, забрати на себе частину побуту чи просто вислухати без оціночних коментарів — величезна підтримка близьких, що дасть людині відчуття: вона не одна.
Не забувайте бути добрим другом для себе, піклуючись про інших. Бо тільки з ресурсу є сили на допомогу. ❤️🩹
👉 Дивіться повний цикл із восьми епізодів, усі вони мають субтитрування та переклад українською жестовою мовою. І, нагадаю: цілий комплекс вправ про те, як допомогти собі та іншим у стресі, є в Аптечці психологічної самодопомоги на порталі «Ти як».
Казати, мовляв, комусь гірше чи важче — теж не найкращий шлях. Бо це знецінює переживання людини, а вона й так не має сил знаходити позитив у своєму становищі. Є навіть науковий термін – вивчена безпорадність, тобто стан, в якому людина не робить спроб для поліпшення свого самопочуття або обставин навколо.
🫂 Як підтримати людину у стресі — про це сьома серія анімаційних відеороликів, створених ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я.
«Та ніяк, я сам (сама) розберуся», — найпоширеніша відповідь людини у стресі на запитання «Як тобі допомогти». Однак зробити чашку чаю, нагодувати, забрати на себе частину побуту чи просто вислухати без оціночних коментарів — величезна підтримка близьких, що дасть людині відчуття: вона не одна.
Не забувайте бути добрим другом для себе, піклуючись про інших. Бо тільки з ресурсу є сили на допомогу. ❤️🩹
👉 Дивіться повний цикл із восьми епізодів, усі вони мають субтитрування та переклад українською жестовою мовою. І, нагадаю: цілий комплекс вправ про те, як допомогти собі та іншим у стресі, є в Аптечці психологічної самодопомоги на порталі «Ти як».
❤353👍23😢1
✔️Година без нав’язливих думок про те, що буде далі. Звичайний вечір, коли дивишся кіно, а не постійно моніториш новини. Хоча б день без тривоги, яка не дає нормально робити буденні справи.
Безцінні прості речі, яких після 24 лютого 2022 року українцям треба навчатися заново.
✨Запустили другу хвилю комунікаційної кампанії «Ти як?», щоб посилити «емоційну ППО» українців, тобто розвинути здатність психіки відбивати атаки стресових чинників. А ще – здолати стигму, яка заважає звернутися по допомогу, якщо внутрішніх ресурсів замало.
📍Передусім треба забути, викоренити страхи й стереотипи, пов’язані з темою ментального здоров’я, які залишилися з радянських часів, коли люди навіть із найменшими психічними розладами зазнавали дискримінації, коли було не прийнято «скаржитися», хоча насправді це означало відверто зізнатися, що ти не ОК.
📍Антистигма в кампанії поєднана з просвітою: замість стереотипів ми вкорінюємо знання, що доводять цінність ментального здоров’я та формують навички, щоб його підтримувати.
🫂 Прості техніки самодопомоги та підтримки людей поруч відтепер будуть у потягах, на ситілайтах, у теле- та радіоефірах, аптеках і супермаркетах, соціальних мережах. Дякую всім, хто прилучається до цієї важливої справи. Разом зробимо турботу про ментальне здоров’я щоденною звичкою українців. 💙💛
Комунікаційна кампанія «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я реалізується за підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який здійснює організація «Пакт». Виготовленню та поширенню інформаційно-просвітницьких матеріалів сприяли Міжнародна організація з міграції (IOM Ukraine), рекламний холдинг Megapolis і благодійний фонд BGV.
Безцінні прості речі, яких після 24 лютого 2022 року українцям треба навчатися заново.
✨Запустили другу хвилю комунікаційної кампанії «Ти як?», щоб посилити «емоційну ППО» українців, тобто розвинути здатність психіки відбивати атаки стресових чинників. А ще – здолати стигму, яка заважає звернутися по допомогу, якщо внутрішніх ресурсів замало.
📍Передусім треба забути, викоренити страхи й стереотипи, пов’язані з темою ментального здоров’я, які залишилися з радянських часів, коли люди навіть із найменшими психічними розладами зазнавали дискримінації, коли було не прийнято «скаржитися», хоча насправді це означало відверто зізнатися, що ти не ОК.
📍Антистигма в кампанії поєднана з просвітою: замість стереотипів ми вкорінюємо знання, що доводять цінність ментального здоров’я та формують навички, щоб його підтримувати.
🫂 Прості техніки самодопомоги та підтримки людей поруч відтепер будуть у потягах, на ситілайтах, у теле- та радіоефірах, аптеках і супермаркетах, соціальних мережах. Дякую всім, хто прилучається до цієї важливої справи. Разом зробимо турботу про ментальне здоров’я щоденною звичкою українців. 💙💛
Комунікаційна кампанія «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я реалізується за підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який здійснює організація «Пакт». Виготовленню та поширенню інформаційно-просвітницьких матеріалів сприяли Міжнародна організація з міграції (IOM Ukraine), рекламний холдинг Megapolis і благодійний фонд BGV.
❤294👍24😢2
Який шлях долає родина у «нормальному світі», щоб поїхати влітку на відпочинок? Робота, синхронізація відпусток батьків і канікул дітей, трішки сперечань: море чи гори?
🌿 Шлях, який пройшла родина Овчаренків, доки не «видихнула» у Карпатах, – кардинально інший. У Сніжани та Геннадія дев’ятеро дітей, наймолодшому хлопчику у цій великій прийомній родині (ДБСТ) лише шість. Разом вони пережили окупацію у Херсонській області, разом у пошуках безпечного дому виїхали спочатку до Кривого Рогу, а згодом на Одещину.
Уявіть стан батьків, яким потрібно не просто подбати про дев‘ятьох дітей – урятувати їх. Вони вимушено жили з окупаційним режимом, що автоматично означає психологічне та фізичне насилля, примусові I депортації та допити людей поруч – усі ті жахи, що відкрилися нам після звільнення Херсонщини.
Діти з родини Овчаренків – одні з тих, хто відпочив у другій зміні табору «Артек – Буковель» завдяки Olena Zelenska Foundation. Батьки-вихователі з найменшими членами сім‘ї теж мешкали у будиночках поруч. У спілкуванні з ними ми зрозуміли, що відпочинку вони не мають ніколи, тож обов’язково вирішили передбачити його разом із дітьми. Спочатку ми планували, що в кожну зміну відпочиватимуть ДБСТ з однієї з прифронтових та деокупованих областей. Та, коли на Херсонщині сталося лихо, сформували зміни насамперед для сімей звідти та з Миколаївщини.
⛰До кінця літа плануємо оздоровити у Карпатах близько 1200 дітей із подібних великих прийомних родин. Тут уже відпочили понад 500 дітей з батьками. Бо ж не тільки Овчаренки пережили неймовірно складні півтора року повномасштабної війни. ДБСТ по всій країні зіткнулися з неймовірними труднощами, дехто на межі фізичного виживання. І підтримати їх у побуті, дати можливість бодай тиждень-два відпочити – пріоритетне завдання зараз для моєї Фундації.
🌿 Шлях, який пройшла родина Овчаренків, доки не «видихнула» у Карпатах, – кардинально інший. У Сніжани та Геннадія дев’ятеро дітей, наймолодшому хлопчику у цій великій прийомній родині (ДБСТ) лише шість. Разом вони пережили окупацію у Херсонській області, разом у пошуках безпечного дому виїхали спочатку до Кривого Рогу, а згодом на Одещину.
Уявіть стан батьків, яким потрібно не просто подбати про дев‘ятьох дітей – урятувати їх. Вони вимушено жили з окупаційним режимом, що автоматично означає психологічне та фізичне насилля, примусові I депортації та допити людей поруч – усі ті жахи, що відкрилися нам після звільнення Херсонщини.
Діти з родини Овчаренків – одні з тих, хто відпочив у другій зміні табору «Артек – Буковель» завдяки Olena Zelenska Foundation. Батьки-вихователі з найменшими членами сім‘ї теж мешкали у будиночках поруч. У спілкуванні з ними ми зрозуміли, що відпочинку вони не мають ніколи, тож обов’язково вирішили передбачити його разом із дітьми. Спочатку ми планували, що в кожну зміну відпочиватимуть ДБСТ з однієї з прифронтових та деокупованих областей. Та, коли на Херсонщині сталося лихо, сформували зміни насамперед для сімей звідти та з Миколаївщини.
⛰До кінця літа плануємо оздоровити у Карпатах близько 1200 дітей із подібних великих прийомних родин. Тут уже відпочили понад 500 дітей з батьками. Бо ж не тільки Овчаренки пережили неймовірно складні півтора року повномасштабної війни. ДБСТ по всій країні зіткнулися з неймовірними труднощами, дехто на межі фізичного виживання. І підтримати їх у побуті, дати можливість бодай тиждень-два відпочити – пріоритетне завдання зараз для моєї Фундації.
❤327👍28😢1