Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
🦸♀️ Де навчаються супергерої? Таких місць в Україні все більше. Одне з них – Київська обласна дитяча лікарня.
🏥 Так, просто тут діти, які перебувають на довгостроковому лікуванні в стаціонарі, на реабілітації чи підтримувальній терапії, можуть відвідувати уроки, щоб реалізувати своє право на освіту. Цей осередок знань серед процедур і ліків так і називається: «Школа супергероїв». Бо це справді героїчно – навчатися, лікуючись. Патроную цей проєкт із 2021 року, за цей час він втілений вже в 11 лікарнях країни й далі розвивається.
📍Відвідала наших супергероїв. Тут окремо навчають школярів 5–11 класів і дошкільнят, тож освіту здобуває вже 255 дітей. У штаті – методист, педагоги за різними напрямами та психолог.
👉Але це ще не всі суперздібності лікарні. Вона – один із 25 українських медичних закладів, які під патронатом третього Саміту перших леді та джентльменів започаткували унікальну співпрацю – медичне партнерство із закордонними лікарнями. «Побратимом» Київської обласної дитячої лікарні стала найбільша дитяча лікарня Данії – Mary Elizabeth’s Hospital – Rigshospitalet for Children, Teens and Expecting Families, яку я також нещодавно відвідувала.
Тепер українська й данська лікарні зможуть співпрацювати, і це допоможе багатьом маленьким супергероям.
🧑⚕️Бо й Київській обласній дитячій лікарні є чим поділитися: навіть під час війни вона активно розвивається як цілий кластер медичних послуг. Зокрема, у ній створено комплекс відділень для родин, які мають дітей з інвалідністю, – від реабілітаційного, де працює мультидисциплінарна команда лікарів (ерготерапевти, фізичні терапевти, психологи, логопеди та інші фахівці з раннього втручання і реабілітації), до паліативного.
👨👩👦 Важливо, щоб із народження малюка родина отримувала допомогу фахівців із раннього втручання в медзакладі, координацію маршруту адаптації в соціальній службі. Щоб потім дитина змогла піти в садочок поруч із домом, а згодом – у звичайну школу, у звичайний клас, за необхідності – отримати допомогу асистента під час навчального процесу. А також мала змогу здобувати освіту та знайти роботу, яка відповідатиме її схильностям і можливостям, і в майбутньому вести самостійне життя.
🏥 Так, просто тут діти, які перебувають на довгостроковому лікуванні в стаціонарі, на реабілітації чи підтримувальній терапії, можуть відвідувати уроки, щоб реалізувати своє право на освіту. Цей осередок знань серед процедур і ліків так і називається: «Школа супергероїв». Бо це справді героїчно – навчатися, лікуючись. Патроную цей проєкт із 2021 року, за цей час він втілений вже в 11 лікарнях країни й далі розвивається.
📍Відвідала наших супергероїв. Тут окремо навчають школярів 5–11 класів і дошкільнят, тож освіту здобуває вже 255 дітей. У штаті – методист, педагоги за різними напрямами та психолог.
👉Але це ще не всі суперздібності лікарні. Вона – один із 25 українських медичних закладів, які під патронатом третього Саміту перших леді та джентльменів започаткували унікальну співпрацю – медичне партнерство із закордонними лікарнями. «Побратимом» Київської обласної дитячої лікарні стала найбільша дитяча лікарня Данії – Mary Elizabeth’s Hospital – Rigshospitalet for Children, Teens and Expecting Families, яку я також нещодавно відвідувала.
Тепер українська й данська лікарні зможуть співпрацювати, і це допоможе багатьом маленьким супергероям.
🧑⚕️Бо й Київській обласній дитячій лікарні є чим поділитися: навіть під час війни вона активно розвивається як цілий кластер медичних послуг. Зокрема, у ній створено комплекс відділень для родин, які мають дітей з інвалідністю, – від реабілітаційного, де працює мультидисциплінарна команда лікарів (ерготерапевти, фізичні терапевти, психологи, логопеди та інші фахівці з раннього втручання і реабілітації), до паліативного.
👨👩👦 Важливо, щоб із народження малюка родина отримувала допомогу фахівців із раннього втручання в медзакладі, координацію маршруту адаптації в соціальній службі. Щоб потім дитина змогла піти в садочок поруч із домом, а згодом – у звичайну школу, у звичайний клас, за необхідності – отримати допомогу асистента під час навчального процесу. А також мала змогу здобувати освіту та знайти роботу, яка відповідатиме її схильностям і можливостям, і в майбутньому вести самостійне життя.
❤264👍17
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🏥 Відвідала Київську обласну дитячу лікарню, а в ній – «Школу супергероїв», особливий проєкт, який патроную вже кілька років і який, зокрема, функціонує і тут. Школярі й дошкільнята, що перебувають у стаціонарі лікарні, навчаються в цій школі, щоб не надолужувати потім пропущене.
📍Побувала також у реабілітаційному та паліативному відділеннях лікарні, де роблять усе можливе, щоб зберегти якість життя маленьких пацієнтів із важкими станами й допомогти їхнім батькам – як фізично, так і психологічно.
📍Побувала також у реабілітаційному та паліативному відділеннях лікарні, де роблять усе можливе, щоб зберегти якість життя маленьких пацієнтів із важкими станами й допомогти їхнім батькам – як фізично, так і психологічно.
❤355👍24😢2
«Якщо ми ставимося до людей лише як до жертв, ми не бачимо жодної з їхніх сильних сторін, не бачимо нових навичок і переваг, яких вони набувають через випробування, із якими стикаються. Але люди мають силу духу саме завдяки випробуванням», – каже професор Ессекського університету, психолог і публіцист Ренос Пападопулос. Майже все своє професійне життя він досліджує досвід тих, хто був змушений залишити домівку в пошуках безпеки через різні обставини.
🎙Про біженців і їхню психологічну вразливість він розповів у новому епізоді спеціального сезону подкасту «Простими словами», який виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя.
👉Безперечно, надзвичайно важлива для України тема подкасту. У ньому вчений розмірковує, як знайти свій дім і як він повʼязаний з ідентичністю людини. Стверджує: треба відмовитися від думки, що люди втрачають свої домівки та більше не мають дому, – це якраз допоможе не почуватися жертвою обставин.
«Ми завжди маємо кілька місць, які різною мірою є нашим домом. Ми відчуваємо різні ступені зв’язку з ними. Людина ніколи не лишається без дому. Навіть під час змін і переїздів у неї з’являється тимчасовий дім», – каже професор.
🎧 Повну розмову слухайте на всіх подкаст-платформах: Apple Podcasts | Google Podcasts | SoundCloud | Spotify | YouTube
🎙Про біженців і їхню психологічну вразливість він розповів у новому епізоді спеціального сезону подкасту «Простими словами», який виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя.
👉Безперечно, надзвичайно важлива для України тема подкасту. У ньому вчений розмірковує, як знайти свій дім і як він повʼязаний з ідентичністю людини. Стверджує: треба відмовитися від думки, що люди втрачають свої домівки та більше не мають дому, – це якраз допоможе не почуватися жертвою обставин.
«Ми завжди маємо кілька місць, які різною мірою є нашим домом. Ми відчуваємо різні ступені зв’язку з ними. Людина ніколи не лишається без дому. Навіть під час змін і переїздів у неї з’являється тимчасовий дім», – каже професор.
🎧 Повну розмову слухайте на всіх подкаст-платформах: Apple Podcasts | Google Podcasts | SoundCloud | Spotify | YouTube
❤289👍24
Учитель – не просто людина з профільною освітою. Це насамперед той, хто надихає власним прикладом, хто поруч, хто веде шляхом любові, вважає 23-річний Петро Сітек. Вчитель із чотирирічним стажем викладає у Школі вільних та небайдужих у Львові. Ця назва дуже добре ілюструє цінності, близькі йому та українцям загалом.
🏆 Він став володарем щорічної освітньої нагороди від громадської спілки «Освіторія» – Global Teacher Prize Ukraine у номінації «Молодий вчитель». Була рада вручити її Петру особисто. Ця номінація надзвичайно надихає, адже вона про те, що для молодих людей професія вчителя престижна. Що робота захоплює їх і не лякає труднощами. Хтось із номінантів почав працювати просто перед війною, а хтось – уже в розпал війни. І все одно залишився на своєму місці, не покинув викладання. Це теж заслуговує на окрему вдячність.
👉 Важливий момент: переможець підкреслює актуальний для України курс на гендерну рівність.
Жінки становлять близько 85% українських учителів. Тож наш переможець дає надію, що педагогічна праця цікавить і залучає чоловіків. Бо рівні можливості, за які всі ці роки бореться Україна, мають бути й у професії вчителя.
🤝 Велика подяка всім українським педагогам, які під час страшної війни продовжують працювати! І вчать не лише освітніх предметів, а й стійкості та життєлюбності. Зміцнюють віру молоді у свої сили. Показують, що попри ворожий напад життя триває, а отже, у ньому є майбутнє – для дітей, їхніх родин, усієї країни.
Петро каже: найперше хоче виростити учнів щасливими людьми.
🇺🇦 А це саме те, чого всі ми хочемо для України. Бо країна, де кожна людина щаслива, обов’язково буде щасливою.
🏆 Він став володарем щорічної освітньої нагороди від громадської спілки «Освіторія» – Global Teacher Prize Ukraine у номінації «Молодий вчитель». Була рада вручити її Петру особисто. Ця номінація надзвичайно надихає, адже вона про те, що для молодих людей професія вчителя престижна. Що робота захоплює їх і не лякає труднощами. Хтось із номінантів почав працювати просто перед війною, а хтось – уже в розпал війни. І все одно залишився на своєму місці, не покинув викладання. Це теж заслуговує на окрему вдячність.
👉 Важливий момент: переможець підкреслює актуальний для України курс на гендерну рівність.
Жінки становлять близько 85% українських учителів. Тож наш переможець дає надію, що педагогічна праця цікавить і залучає чоловіків. Бо рівні можливості, за які всі ці роки бореться Україна, мають бути й у професії вчителя.
🤝 Велика подяка всім українським педагогам, які під час страшної війни продовжують працювати! І вчать не лише освітніх предметів, а й стійкості та життєлюбності. Зміцнюють віру молоді у свої сили. Показують, що попри ворожий напад життя триває, а отже, у ньому є майбутнє – для дітей, їхніх родин, усієї країни.
Петро каже: найперше хоче виростити учнів щасливими людьми.
🇺🇦 А це саме те, чого всі ми хочемо для України. Бо країна, де кожна людина щаслива, обов’язково буде щасливою.
❤300👍25😢3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Вчителі, які не просто навчають дітей, а своєю працею змінюють і освітній процес, і суспільство на краще. Їх відзначають щорічною нагородою Global Teacher Prize Ukraine, на церемонії вручення якої побувала вчора.
🏆 Мала за честь оголосити переможця в номінації «Молодий вчитель» і від імені всієї країни подякувати педагогам, які попри найскладніші умови продовжують надихати й розвивати наших дітей. А отже, і наше майбутнє.
🏆 Мала за честь оголосити переможця в номінації «Молодий вчитель» і від імені всієї країни подякувати педагогам, які попри найскладніші умови продовжують надихати й розвивати наших дітей. А отже, і наше майбутнє.
❤383👍11😢4
Вчителі, що працюють у сховищах, на автозаправках і станціях метро, – ми бачимо їх історії в медіа й захоплюємося ними. Днями мала нагоду познайомитися з такими педагогами, відданими справі, на церемонії вручення премії Global Teacher Prize Ukraine.
🏥Але є ще вчителі, що працюють у лікарнях, навчаючи маленьких пацієнтів, які дуже довго хворіють. Називають їх супергероями, однак самі не менші герої, бо треба мати неабияку моральну стійкість, щоб не лише навчати, але й надихати учнів знаходити сили одужати.
🦸♀️ «Школа супергероїв» – проєкт, який патроную вже два роки. Якраз у жовтні 2021 року Кабмін ухвалив як державну установу ініціативу громадської організації «Маленьке серце з мистецтвом», що заснувала мережу «Шкіл супергероїв». Отже, вона отримала держфінансування та підтримку.
Уже за кілька місяців прийшла війна, і, хоча школа ще не встигла запрацювати як держустанова, учителі продовжували працювати. А в жовтні минулого року був здійснений перехід від громадської ініціативи до державного проєкту, щоб забезпечити конституційне право наших дітей на освіту, навіть якщо вони хворіють. Особливо якщо хворіють. Так, навіть під час війни.
👉 Нині таких освітніх центрів 11 по всій країні. У них навчають дошкільнят і школярів: їх було понад 7 тисяч за останній рік. Тут трудяться 77 штатних працівників і 114 учителів, які проводять уроки в класах, а якщо треба, і біля лікарняного ліжка дитини, бо ж не всі учні мобільні.
Наступного року планують відкрити ще шість таких освітніх центрів у дитячих лікарнях. І я дуже сподіваюся, що цей план втілиться в життя попри невимовно складні обставини, у яких його доводиться реалізовувати. Бо ніхто не має права відбирати в дітей майбутнє та мрії, які здійснюються завдяки освіті: ні хвороби, ні ворог. Зробимо для цього все.
🏥Але є ще вчителі, що працюють у лікарнях, навчаючи маленьких пацієнтів, які дуже довго хворіють. Називають їх супергероями, однак самі не менші герої, бо треба мати неабияку моральну стійкість, щоб не лише навчати, але й надихати учнів знаходити сили одужати.
🦸♀️ «Школа супергероїв» – проєкт, який патроную вже два роки. Якраз у жовтні 2021 року Кабмін ухвалив як державну установу ініціативу громадської організації «Маленьке серце з мистецтвом», що заснувала мережу «Шкіл супергероїв». Отже, вона отримала держфінансування та підтримку.
Уже за кілька місяців прийшла війна, і, хоча школа ще не встигла запрацювати як держустанова, учителі продовжували працювати. А в жовтні минулого року був здійснений перехід від громадської ініціативи до державного проєкту, щоб забезпечити конституційне право наших дітей на освіту, навіть якщо вони хворіють. Особливо якщо хворіють. Так, навіть під час війни.
👉 Нині таких освітніх центрів 11 по всій країні. У них навчають дошкільнят і школярів: їх було понад 7 тисяч за останній рік. Тут трудяться 77 штатних працівників і 114 учителів, які проводять уроки в класах, а якщо треба, і біля лікарняного ліжка дитини, бо ж не всі учні мобільні.
Наступного року планують відкрити ще шість таких освітніх центрів у дитячих лікарнях. І я дуже сподіваюся, що цей план втілиться в життя попри невимовно складні обставини, у яких його доводиться реалізовувати. Бо ніхто не має права відбирати в дітей майбутнє та мрії, які здійснюються завдяки освіті: ні хвороби, ні ворог. Зробимо для цього все.
❤315👍16😢1