🇵🇪 Місце, у якому можна почути голоси безпосередніх свідків подій, отримати інформацію про те, що сталось, і задуматися, що зробити, щоб це ніколи не повторилося. Музей LUM у Перу присвячений страшним рокам в історії країни – громадянському конфлікту 1980–2000 років між повстанськими комуністичними рухами, які були визнані терористичними в Перу та низці інших країн, а також урядовими силами. Але більшість загиблих – були представниками корінних народів.
 
Цей конфлікт став найкривавішим за всю історію країни та третім за тривалістю в Латинській Америці.
 
👉 Сама назва музею, який постав на згадку про ці недавні часи, – «Місце пам’яті, толерантності та соціальної інтеграції» – визначає його ідею: історія може бути тяжкою та травматичною, але пам’ять і роздуми про наслідки насильства, про його жертв та винуватців важливі й обов’язкові для кращого майбутнього.
 
🇺🇦 Тепер ця пам’ять звучить і українською: у просторі запрацював аудіогід у межах нашого проєкту українізації провідних музеїв світу. Таких гідів уже 87 у 47 країнах. Вдячна Посольству України в Перу за реалізацію проєкту. Це - перший аудіогід українською в іспаномовній Америці.
 
Після української перемоги нашій країні, поза сумнівом, теж будуть потрібні музеї – багато музеїв, які збережуть і відрефлексують те, що ми пережили й переживаємо, борючись із агресією. Залучать усю пам’ять, досвід, інформацію, щоб російська навала ніколи не повторилася.

🇺🇦 Безпека дітей та молоді. Вже завтра, 12 вересня, четвертий Саміт перших леді та джентльменів збереться, щоб говорити саме на цю багатовимірну тему й шукати дієві рішення. Моїм колегам із різних країн і континентів не треба пояснювати, чому це важливо.

📍Центральною темою саміту стане безпека дітей та молоді у війні та військових конфліктах. На жаль, Україна нині найбільший експерт у цій темі. Але не забуватимемо, що багато країн переживали або саме зараз переживають подібне. Наприклад, війна на Балканах досі дається взнаки їхнім жителям. У всіх різний досвід. Але глобально мусимо визнати, що міжнародні запобіжники не працюють. Треба із цим щось робити. Говоритимемо про загрозу життю й здоров’ю дітей, а також про викрадення наших дітей росіянами. І обов’язково шукатимемо рішення.

👨‍👩‍👧‍👦 Наступну панель присвятимо безпеці в родині. Здавалося б, це найприродніший простір для дитини, але, на жаль, і в ньому може чекати насильство та безправ’я.

🏫 Третій блок зустрічі зосередимо на освіті. Говоритимемо не лише про фізичну безпеку, але й про ментальну, про безпеку від булінгу. Принагідно розкажемо, перед якими викликами поставила Україну війна: від дистанційного навчання до будівництва бомбосховищ для шкіл та садків.

📲 Четверта тема – безпека в кіберпросторі. Сучасним дітям життєво важливо знати не лише як реагувати на кібербулінг, але і як відрізнити правду від дезінформації (це насправді треба знати всім).

🌿 Заключна тема – екологічна безпека. Адже екологія – це те, що ми залишаємо дітям у спадок. Тут теж є площина війни, бо українську екологію зараз нищить російська зброя.

Розповіла про все це в інтерв’ю Олені Чабак для медіаплатформи «Ми – Україна».

🤝 Вдячна всім, хто долучиться до саміту, особливо тим друзям, які приїдуть у Київ особисто. Наш саміт постійно росте й розширюється. Але найголовніше для мене – що він завжди дає конкретні, дієві результати.

Знаю, що наша нова зустріч буде такою ж корисною для України та світу, бо дитинство не має кордонів.

«Радянські солдати увійшли в ніч на 18 травня 1944-го, зламавши наші двері гвинтівками. Один з них побив зброєю мою маму та прокричав: “Ми вас викинемо звідси”. Нами заповнили вагони та повезли в Узбекистан. По дорозі викидали тих людей, що померли. Ми всі були дуже хворі. Ми почали жити в бараках по 5–6 сімей. Люди вмирали, опухлі від голоду. Мій батько не міг нікого знайти, щоб поховати мертвих».

💭 Ця цитата належить особливій жінці – правозахисниці, ветеранці кримськотатарського руху, яку звали Веджіє Кашка. Переживши радянську депортацію свого народу дитиною, вона таки повернулася до Криму. І вже в літньому віці померла після того, як її затримали російські силовики на демонстрації у 2017 році. Це було вже в Криму, який окупувала Росія.
Страшне коло замкнулося в її житті: спочатку імперські солдати вдерлися в її дитинство й позбавили її Батьківщини, потім такі самі захопили її рідний Крим іще раз і відібрали життя.

Але насправді такий оберт зробило й життя всієї України, всіх нас, тому що імперія не спиняється, якщо її не спинити.

Саме російська окупація Криму у 2014 році стала початком повзучої війни проти України.

📍Сьогодні говорила про це, виступаючи на Кримській платформі, започаткованій Україною для міжнародного реагування на російську окупацію.

Спільно з нашими іноземними гостями відкрили меморіал до 80-річчя геноциду кримських татар. Але найважливішим пам’ятником страшним подіям має бути правда про Крим, жителів Криму – кримських татар – і про те, що робила й робить із ними Росія.

Важливо, щоб цю правду знав увесь світ. Адже століттями, на жаль, споживав російське бачення, переписану історію.

🇺🇦 Саме для цього в липні у Вашингтоні була запущена Глобальна коаліція українських студій. Це освітнє партнерство має сприяти поширенню правди про Україну та Крим. Незабаром у коаліції з’явиться свій проєктний офіс.

Ця співпраця важлива не тільки для нас – вона важлива для всього світу. Для кожної країни та культури, яка не хоче бути поневолена, «скасована» чиєюсь агресією. Правда і знання правди – це свобода і безпека. Тож закликаю світ дізнаватися правду – задля його безпеки також.