Сьогодні разом відвідали наших воїнів, які проходять лікування після поранень у найгарячіших точках: на Покровському напрямку, на Харківщині та під час участі в Курській операції. Дякуємо нашим героям за захист держави й наших людей!

Зустрілися з представниками уряду, Медичних сил ЗСУ та військовими психологами, щоб обговорити питання комплексної психологічної допомоги, яка має охоплювати як поранених військовослужбовців і членів їхніх сімей, так і медичних працівників.

Також ознайомилися з проєктом «Рух без бар’єрів», який забезпечить нові потрібні маршрути допомоги в наших містах. Це вагомий крок у напрямку реальної безбарʼєрності, котрої потребує українське суспільство.

🫂 Психоемоційну нестабільність вважають дуже ймовірним викликом після повернення зі служби більше половини майбутніх ветеранів та ветеранок – 52,6 %. Такий результат опитування, що його вже вшосте провів серед військовослужбовців Український ветеранський фонд Мінветеранів.

На запитання, кому передусім потрібна підтримка і психологічна допомога, 62 % опитаних українців відповіли: особам, які брали участь у бойових діях, і тим, хто перебував у полоні. Це результати дослідження, яке нещодавно провела на замовлення Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» дослідницька компанія «ФорСервіс».

👉 І це свідчить про дуже високий запит на психологічну допомогу. Вона не тільки про те, щоб подолати ПТСР та відновитися після стресіів, а й про те, щоб знайти ресурси для прийняття ситуації, побудови мотивації до початку нового життя й досягнення цивільного добробуту.

📍Сьогодні, відвідуючи разом із Президентом, міністеркою у справах ветеранів та першим заступником міністра оборони України військовий госпіталь у Києві, говорили на цю тему з військовими психологами, які підтримують тих, хто тут лікується.

🏥 За час повномасштабного вторгнення цивільна система охорони здоров’я вже набула великого досвіду з турботи про ментальне здоров’я українців – для цього діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я, проходять навчання сімейні лікарі, створені центри життєстійкості та виїзні мультидисциплінарні бригади психіатричної допомоги, які з 2025 року будуть складовою центрів ментального здоров’я.

Позитивні зміни відбулись і у військовому секторі: з’явилась відокремлена військово-облікова спеціальність «психолог», запрацювали групи контролю бойового стресу, розвиваються відділення психологічної реабілітації.

🛟 Але все ще треба працювати, щоб ця підтримка була не точковою, а комплексною. Наприклад, щоб допомога у госпіталях охоплювала й поранених військовослужбовців, і їх рідних, і доглядальників, і медперсонал, який працює у постійному стресовому середовищі.

Важливо синхронно розвивати психологічну підтримку не лише в цивільній медичній ланці, а й у військовій. Це стратегічне завдання держави, адже йдеться про відновлення людського капіталу.

Часто доводиться нагадувати, що безбар’єрність – зовсім не поодинокий пандус-«острівець» серед моря недружнього простору, а весь цей простір. Чи, для початку, зв’язний безперешкодний маршрут між домом, роботою медициною, навчанням.

🇺🇦 Саме зараз держава робить великий крок до того, щоб це стало реальністю: в межах ініціативи «Безбарʼєрність» Мінрозвитку розпочало проєкт безбар’єрних маршрутів «Рух без бар’єрів».

Разом із Президентом та віцепрем’єром з відновлення мали нагоду обговорити цей проєкт сьогодні, відвідуючи військовий госпіталь.

📍Вже протягом цього року повністю безбар’єрні маршрути зі зручними під’їздами й підходами, транспортом, зупинками, тротуарами, громадськими місцями поступово з’являться одразу у 12 містах – Києві, Одесі, Дніпрі, Житомирі, Кропивницькому, Львові, Рівному, Полтаві, Вінниці, Славутичі, Тернополі, Бучі та селищі Опішня.

У столиці, наприклад, такий напрямок включатиме модернізацію Центрального вокзалу із закільцьованим шляхом до (і від) Хрещатика та Головного військового клінічного госпіталю.

🤝 Звісно, державі і громадам тут не обійтися без співпраці всіх об’єктів на цих маршрутах – а це зокрема й бізнеси, що входять (чи ще ввійдуть) до нашої спільноти «Бізнес без бар’єрів»: торговельні мережі, банки, інші заклади вже змінюються назустріч користувачам і, очікуємо, допоможуть це робити меншим бізнесам – аж до невеликої кав’ярні чи майстерні поблизу вашого дому.

🇫🇷 Як швидко й результативно все це можна втілити – дає відповідь світовий досвід, зокрема така світова столиця, як Париж: особисто бачила, як перед минулорічною Олімпіадою та Паралімпіадою частина кварталів міста стрімко перетворилася на інклюзивне місце, серед іншого знизивши свої 25-сантиметрові тротуари до зручного всім рівня, запустивши низькопідлоговий транспорт тощо.

Впевнена, наші міста та громади теж зможуть. Бо зручність, дружність та комфорт – те, що потрібно всім і завжди.