Forwarded from Zelenskiy / Official
Сьогодні разом відвідали наших воїнів, які проходять лікування після поранень у найгарячіших точках: на Покровському напрямку, на Харківщині та під час участі в Курській операції. Дякуємо нашим героям за захист держави й наших людей!
Зустрілися з представниками уряду, Медичних сил ЗСУ та військовими психологами, щоб обговорити питання комплексної психологічної допомоги, яка має охоплювати як поранених військовослужбовців і членів їхніх сімей, так і медичних працівників.
Також ознайомилися з проєктом «Рух без бар’єрів», який забезпечить нові потрібні маршрути допомоги в наших містах. Це вагомий крок у напрямку реальної безбарʼєрності, котрої потребує українське суспільство.
Зустрілися з представниками уряду, Медичних сил ЗСУ та військовими психологами, щоб обговорити питання комплексної психологічної допомоги, яка має охоплювати як поранених військовослужбовців і членів їхніх сімей, так і медичних працівників.
Також ознайомилися з проєктом «Рух без бар’єрів», який забезпечить нові потрібні маршрути допомоги в наших містах. Це вагомий крок у напрямку реальної безбарʼєрності, котрої потребує українське суспільство.
❤268👍24😢1
🫂 Психоемоційну нестабільність вважають дуже ймовірним викликом після повернення зі служби більше половини майбутніх ветеранів та ветеранок – 52,6 %. Такий результат опитування, що його вже вшосте провів серед військовослужбовців Український ветеранський фонд Мінветеранів.
На запитання, кому передусім потрібна підтримка і психологічна допомога, 62 % опитаних українців відповіли: особам, які брали участь у бойових діях, і тим, хто перебував у полоні. Це результати дослідження, яке нещодавно провела на замовлення Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» дослідницька компанія «ФорСервіс».
👉 І це свідчить про дуже високий запит на психологічну допомогу. Вона не тільки про те, щоб подолати ПТСР та відновитися після стресіів, а й про те, щоб знайти ресурси для прийняття ситуації, побудови мотивації до початку нового життя й досягнення цивільного добробуту.
📍Сьогодні, відвідуючи разом із Президентом, міністеркою у справах ветеранів та першим заступником міністра оборони України військовий госпіталь у Києві, говорили на цю тему з військовими психологами, які підтримують тих, хто тут лікується.
🏥 За час повномасштабного вторгнення цивільна система охорони здоров’я вже набула великого досвіду з турботи про ментальне здоров’я українців – для цього діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я, проходять навчання сімейні лікарі, створені центри життєстійкості та виїзні мультидисциплінарні бригади психіатричної допомоги, які з 2025 року будуть складовою центрів ментального здоров’я.
Позитивні зміни відбулись і у військовому секторі: з’явилась відокремлена військово-облікова спеціальність «психолог», запрацювали групи контролю бойового стресу, розвиваються відділення психологічної реабілітації.
🛟 Але все ще треба працювати, щоб ця підтримка була не точковою, а комплексною. Наприклад, щоб допомога у госпіталях охоплювала й поранених військовослужбовців, і їх рідних, і доглядальників, і медперсонал, який працює у постійному стресовому середовищі.
Важливо синхронно розвивати психологічну підтримку не лише в цивільній медичній ланці, а й у військовій. Це стратегічне завдання держави, адже йдеться про відновлення людського капіталу.
На запитання, кому передусім потрібна підтримка і психологічна допомога, 62 % опитаних українців відповіли: особам, які брали участь у бойових діях, і тим, хто перебував у полоні. Це результати дослідження, яке нещодавно провела на замовлення Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» дослідницька компанія «ФорСервіс».
👉 І це свідчить про дуже високий запит на психологічну допомогу. Вона не тільки про те, щоб подолати ПТСР та відновитися після стресіів, а й про те, щоб знайти ресурси для прийняття ситуації, побудови мотивації до початку нового життя й досягнення цивільного добробуту.
📍Сьогодні, відвідуючи разом із Президентом, міністеркою у справах ветеранів та першим заступником міністра оборони України військовий госпіталь у Києві, говорили на цю тему з військовими психологами, які підтримують тих, хто тут лікується.
🏥 За час повномасштабного вторгнення цивільна система охорони здоров’я вже набула великого досвіду з турботи про ментальне здоров’я українців – для цього діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я, проходять навчання сімейні лікарі, створені центри життєстійкості та виїзні мультидисциплінарні бригади психіатричної допомоги, які з 2025 року будуть складовою центрів ментального здоров’я.
Позитивні зміни відбулись і у військовому секторі: з’явилась відокремлена військово-облікова спеціальність «психолог», запрацювали групи контролю бойового стресу, розвиваються відділення психологічної реабілітації.
🛟 Але все ще треба працювати, щоб ця підтримка була не точковою, а комплексною. Наприклад, щоб допомога у госпіталях охоплювала й поранених військовослужбовців, і їх рідних, і доглядальників, і медперсонал, який працює у постійному стресовому середовищі.
Важливо синхронно розвивати психологічну підтримку не лише в цивільній медичній ланці, а й у військовій. Це стратегічне завдання держави, адже йдеться про відновлення людського капіталу.
❤232👍37😢2
Часто доводиться нагадувати, що безбар’єрність – зовсім не поодинокий пандус-«острівець» серед моря недружнього простору, а весь цей простір. Чи, для початку, зв’язний безперешкодний маршрут між домом, роботою медициною, навчанням.
🇺🇦 Саме зараз держава робить великий крок до того, щоб це стало реальністю: в межах ініціативи «Безбарʼєрність» Мінрозвитку розпочало проєкт безбар’єрних маршрутів «Рух без бар’єрів».
Разом із Президентом та віцепрем’єром з відновлення мали нагоду обговорити цей проєкт сьогодні, відвідуючи військовий госпіталь.
📍Вже протягом цього року повністю безбар’єрні маршрути зі зручними під’їздами й підходами, транспортом, зупинками, тротуарами, громадськими місцями поступово з’являться одразу у 12 містах – Києві, Одесі, Дніпрі, Житомирі, Кропивницькому, Львові, Рівному, Полтаві, Вінниці, Славутичі, Тернополі, Бучі та селищі Опішня.
У столиці, наприклад, такий напрямок включатиме модернізацію Центрального вокзалу із закільцьованим шляхом до (і від) Хрещатика та Головного військового клінічного госпіталю.
🤝 Звісно, державі і громадам тут не обійтися без співпраці всіх об’єктів на цих маршрутах – а це зокрема й бізнеси, що входять (чи ще ввійдуть) до нашої спільноти «Бізнес без бар’єрів»: торговельні мережі, банки, інші заклади вже змінюються назустріч користувачам і, очікуємо, допоможуть це робити меншим бізнесам – аж до невеликої кав’ярні чи майстерні поблизу вашого дому.
🇫🇷 Як швидко й результативно все це можна втілити – дає відповідь світовий досвід, зокрема така світова столиця, як Париж: особисто бачила, як перед минулорічною Олімпіадою та Паралімпіадою частина кварталів міста стрімко перетворилася на інклюзивне місце, серед іншого знизивши свої 25-сантиметрові тротуари до зручного всім рівня, запустивши низькопідлоговий транспорт тощо.
Впевнена, наші міста та громади теж зможуть. Бо зручність, дружність та комфорт – те, що потрібно всім і завжди.
🇺🇦 Саме зараз держава робить великий крок до того, щоб це стало реальністю: в межах ініціативи «Безбарʼєрність» Мінрозвитку розпочало проєкт безбар’єрних маршрутів «Рух без бар’єрів».
Разом із Президентом та віцепрем’єром з відновлення мали нагоду обговорити цей проєкт сьогодні, відвідуючи військовий госпіталь.
📍Вже протягом цього року повністю безбар’єрні маршрути зі зручними під’їздами й підходами, транспортом, зупинками, тротуарами, громадськими місцями поступово з’являться одразу у 12 містах – Києві, Одесі, Дніпрі, Житомирі, Кропивницькому, Львові, Рівному, Полтаві, Вінниці, Славутичі, Тернополі, Бучі та селищі Опішня.
У столиці, наприклад, такий напрямок включатиме модернізацію Центрального вокзалу із закільцьованим шляхом до (і від) Хрещатика та Головного військового клінічного госпіталю.
🤝 Звісно, державі і громадам тут не обійтися без співпраці всіх об’єктів на цих маршрутах – а це зокрема й бізнеси, що входять (чи ще ввійдуть) до нашої спільноти «Бізнес без бар’єрів»: торговельні мережі, банки, інші заклади вже змінюються назустріч користувачам і, очікуємо, допоможуть це робити меншим бізнесам – аж до невеликої кав’ярні чи майстерні поблизу вашого дому.
🇫🇷 Як швидко й результативно все це можна втілити – дає відповідь світовий досвід, зокрема така світова столиця, як Париж: особисто бачила, як перед минулорічною Олімпіадою та Паралімпіадою частина кварталів міста стрімко перетворилася на інклюзивне місце, серед іншого знизивши свої 25-сантиметрові тротуари до зручного всім рівня, запустивши низькопідлоговий транспорт тощо.
Впевнена, наші міста та громади теж зможуть. Бо зручність, дружність та комфорт – те, що потрібно всім і завжди.
❤288👍44😢3
🇺🇦 Початок року ознаменувався важливим рішенням: Верховна Рада ухвалила закон про систему охорони психічного здоров’я.
Підтримка ментального здоров’я від того, кому довіряєш, – сімейного лікаря. Підтримка в Центрі життєстійкості – безбар’єрному просторі, де раді кожному й кожній. Підтримка там, куди приходиш по послугу: у центрі зайнятості, ЦНАПі, на вокзалі – усюди, де є контакт із людиною.
🫂 У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» із самого початку ми взяли на себе сміливість робити не лише тему, а й саму послугу повсюдними.
Ментальне здоров’я – в усіх сферах, усіх політиках. Вітаю рішення закріпити цей підхід на законодавчому рівні.
📍 Закон захищає права тих, хто звертається до фахівців із ментального здоров’я, адже встановлює вимоги до їхньої освіти та кваліфікації. Останнє важливо й для захисту самих фахівців, адже допоможе чітко відокремити кваліфікованих і доброчесних спеціалістів.
📍 Це новий погляд на поняття ментального здоров’я, яке не обмежується медичною сферою. На розбудову системи, що базується на мультидисциплінарному та міжсекторальному підході. Орієнтація на людину, її особисті потреби, життєву ситуацію, соціальний контекст.
ℹ️ Законопроєкт напрацював Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування спільно з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за участю провідних експертів та за підтримки ВООЗ. До обговорення й доопрацювання у форматі національних консультацій були долучені представники ЦОВВ, органів місцевого самоврядування, наукової та фахової спільнот.
Попереду – імплементація норм закону. Але важливо, що вже зараз маємо документ, який відповідає світовим політикам та євроінтеграційним вимогам 🇪🇺. Міцний базис для того, щоб долати наслідки впливу війни, не відкладаючи на потім. Щоб кожен, хто потребує підтримки, мав її – якісну, доказову, ефективну.
Підтримка ментального здоров’я від того, кому довіряєш, – сімейного лікаря. Підтримка в Центрі життєстійкості – безбар’єрному просторі, де раді кожному й кожній. Підтримка там, куди приходиш по послугу: у центрі зайнятості, ЦНАПі, на вокзалі – усюди, де є контакт із людиною.
🫂 У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» із самого початку ми взяли на себе сміливість робити не лише тему, а й саму послугу повсюдними.
Ментальне здоров’я – в усіх сферах, усіх політиках. Вітаю рішення закріпити цей підхід на законодавчому рівні.
📍 Закон захищає права тих, хто звертається до фахівців із ментального здоров’я, адже встановлює вимоги до їхньої освіти та кваліфікації. Останнє важливо й для захисту самих фахівців, адже допоможе чітко відокремити кваліфікованих і доброчесних спеціалістів.
📍 Це новий погляд на поняття ментального здоров’я, яке не обмежується медичною сферою. На розбудову системи, що базується на мультидисциплінарному та міжсекторальному підході. Орієнтація на людину, її особисті потреби, життєву ситуацію, соціальний контекст.
ℹ️ Законопроєкт напрацював Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування спільно з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за участю провідних експертів та за підтримки ВООЗ. До обговорення й доопрацювання у форматі національних консультацій були долучені представники ЦОВВ, органів місцевого самоврядування, наукової та фахової спільнот.
Попереду – імплементація норм закону. Але важливо, що вже зараз маємо документ, який відповідає світовим політикам та євроінтеграційним вимогам 🇪🇺. Міцний базис для того, щоб долати наслідки впливу війни, не відкладаючи на потім. Щоб кожен, хто потребує підтримки, мав її – якісну, доказову, ефективну.
❤234👍38😢7
🇺🇦 В який момент люди відчувають себе народом, а землю, навіть розділену, – своєю єдиною землею?
Насправді це не відбувається в одну мить, для цього потрібні віки й покоління.
Тим цінніше, що маємо в Україні сьогоднішню дату – День Соборності – день, коли українці свідомо виявили свою єдність і бажання бути разом.
До Дня Незалежності було ще далеко, довгі десятиліття, але українці розуміли головне – що хочуть бути разом у своїй єдиній країні.
Отже, спочатку були усвідомлення, спільні цінності та єдність, а потім – незалежність і самостійність.
Зараз проходимо той самий шлях: лише через нашу спільнодію, взаємодопомогу, соборність в усіх її сенсах відстоїмо незалежність і самих себе.
З Днем Соборності, друзі, – святом того, що ми разом! 💙💛
Фото з відкритих джерел.
Насправді це не відбувається в одну мить, для цього потрібні віки й покоління.
Тим цінніше, що маємо в Україні сьогоднішню дату – День Соборності – день, коли українці свідомо виявили свою єдність і бажання бути разом.
До Дня Незалежності було ще далеко, довгі десятиліття, але українці розуміли головне – що хочуть бути разом у своїй єдиній країні.
Отже, спочатку були усвідомлення, спільні цінності та єдність, а потім – незалежність і самостійність.
Зараз проходимо той самий шлях: лише через нашу спільнодію, взаємодопомогу, соборність в усіх її сенсах відстоїмо незалежність і самих себе.
З Днем Соборності, друзі, – святом того, що ми разом! 💙💛
Фото з відкритих джерел.
❤338👍39😢6
🚦 Безпечно перейти дорогу нам допомагає світлофор. Він чітко сигналізує, як треба діяти: зупинитися на червоний, бути уважними на жовтий і почати рух на зелений. Сам по собі світлофор нас не захистить, але він інструмент, із яким ризики зменшуються.
У кризових ситуаціях, коли людина може почуватися розгубленою та безпорадною, таким ментальним «світлофором» стане техніка «Стій – думай – дій» з «Аптечки психологічної самодопомоги», створеної в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Фахівці програми пояснюють, як застосувати цю техніку, коли треба допомогти сторонній людині.
🔴 «Стій». Попросіть людину зупинитися, перевести подих і записати проблеми, що її непокоять, а потім обрати лише одну – не глобальну, а ту, з якою можна впоратись.
🟡 «Думай». Далі запропонуйте співрозмовнику придумати кілька способів розв’язання цієї проблеми. Що більше, то краще. Ось додаткові запитання, що допоможуть знайти потрібні варіанти:
▪️ Як ви діяли в таких випадках раніше?
▪️ До кого з близьких або друзів можна звернутися по допомогу?
▪️ Чи були в знайомих подібні проблеми та як їх розв’язували?
▪️ У кожного способу є «плюси» й «мінуси». Які саме?
🟢 «Дій». Зрештою людина має обрати одне з рішень, безпечне для неї та інших. Визначитися буде легше, якщо розбити розв’язання проблеми на кроки або ж повернутися до вже складеного списку та спробувати щось інше.
Показати людині, що вона здатна контролювати своє життя та допомогти собі сама, – найкращий спосіб підтримати в складній ситуації.
💊 Більше порад, як подбати про емоційну стійкість, шукайте в «Аптечці», яку легко всюди брати із собою. Наприклад, її можна завантажити у pdf-форматі в смартфон чи ноутбук.
«Аптечка психологічної самодопомоги» підготовлена на основі матеріалів Всесвітньої організації охорони здоров’я та «Довідника безбар’єрності» за експертної підтримки Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету.
У кризових ситуаціях, коли людина може почуватися розгубленою та безпорадною, таким ментальним «світлофором» стане техніка «Стій – думай – дій» з «Аптечки психологічної самодопомоги», створеної в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Фахівці програми пояснюють, як застосувати цю техніку, коли треба допомогти сторонній людині.
🔴 «Стій». Попросіть людину зупинитися, перевести подих і записати проблеми, що її непокоять, а потім обрати лише одну – не глобальну, а ту, з якою можна впоратись.
🟡 «Думай». Далі запропонуйте співрозмовнику придумати кілька способів розв’язання цієї проблеми. Що більше, то краще. Ось додаткові запитання, що допоможуть знайти потрібні варіанти:
▪️ Як ви діяли в таких випадках раніше?
▪️ До кого з близьких або друзів можна звернутися по допомогу?
▪️ Чи були в знайомих подібні проблеми та як їх розв’язували?
▪️ У кожного способу є «плюси» й «мінуси». Які саме?
🟢 «Дій». Зрештою людина має обрати одне з рішень, безпечне для неї та інших. Визначитися буде легше, якщо розбити розв’язання проблеми на кроки або ж повернутися до вже складеного списку та спробувати щось інше.
Показати людині, що вона здатна контролювати своє життя та допомогти собі сама, – найкращий спосіб підтримати в складній ситуації.
💊 Більше порад, як подбати про емоційну стійкість, шукайте в «Аптечці», яку легко всюди брати із собою. Наприклад, її можна завантажити у pdf-форматі в смартфон чи ноутбук.
«Аптечка психологічної самодопомоги» підготовлена на основі матеріалів Всесвітньої організації охорони здоров’я та «Довідника безбар’єрності» за експертної підтримки Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету.
❤230👍33😢2