🇨🇿 Одна з найгарніших бібліотек світу – Національна бібліотека Чеської Республіки.

Вдячна, що ці старовинні стіни вже понад сто років зберігають також українську ідентичність у складі слов’янської бібліотеки та підтримують спадок засновника нашої колекції – українського емігранта Олександра Гайманівського. Він опікувався нашими книжками тут, у Чехії, доки в 1945-му його не викрала радянська розвідка й не ув’язнила на десять років.

Це дуже драматична й показова доля, як і доля будь-якої поневоленої культури. І зараз, коли тисячі українців, серед яких і науковці, знову в російському полоні, варто пам’ятати, що варварство, руйнація, імперські зазіхання не залишилися в минулому, вони ближче, ніж задається. І культура – також їхня мішень.

📚 Але доки ми це розуміємо, ми протистоїмо. Тому вдячна бібліотеці за те, що відсьогодні до її проукраїнських заходів додається українська книжкова поличка, яку відкриваємо разом із директором Національної бібліотеки Томашем Фолтином.

🌍 Так заклад долучається до нашого глобального проєкту, який налічує вже 50 тисяч книг на 240 поличках у 57 країнах світу та в бібліотеці ЮНЕСКО.

Наші полички – не лише для підтримки українського слова, вони для порозуміння між країнами та культурами. Для можливості дізнаватися правду з першоджерел, без викривлень і стереотипів.

🤝 Вдячна бібліотеці Чехії також за проєкт Archa (у перекладі – «Ковчег»). У широкому сенсі – порятунок від лиха. Так називається унікальне обладнання – мобільні сканери для копіювання стародруків і картин. Два таких пристрої ексклюзивно виготовляють у Чехії для порятунку українських історичних та культурних раритетів, пошкоджених російськими обстрілами.

Бібліотеки залишаються шляхом до правди й обізнаності, а отже – до свободи. Бо обізнану людину нелегко поневолити та обдурити. Дякую бібліотеці, Чехії за те, що несуть у цей світ обізнаність, об’єктивність та свободу знань!

Намагаючись присвоїти Україну, Росія присвоює собі чужу пам’ять і викривляє історію.

Тому не тільки сьогодні, у День пам’яті та перемоги над нацизмом, а завжди варто пам’ятати: українці зробили свій великий внесок у ту перемогу. Зупинили зло світового масштабу власною кров’ю.

Бо понад 8 мільйонів українців боролися з нацизмом не тільки в складі Радянської армії. Десятки тисяч билися в арміях союзників, сотні тисяч – у повстанських загонах та рухах опору.

У тій війні в нас не було тилу – вся наша земля була суцільним фронтом, плацдармом, відкритою раною. Постраждало кожне місто, село, кожен дім і кожна родина.

І ми не віддаємо цю пам’ять новому, російському нацизму, так само як не віддаємо йому своє сьогодення.

Перемога і справжня пам’ять не з тими, у кого «паради», а з тими, із ким правда.

Шануймо свій внесок у боротьбу зі злом і своє сьогодні, у якому знову з ним боремося.

Памʼятаємо і шануємо подвиг полеглих українських воїнів.

🇺🇦🇫🇷🇩🇪🇬🇧🇵🇱

🇮🇹 19-та Міжнародна архітектурна виставка La Biennale di Venezia – це не тільки чисте мистецтво. Це можливість говорити й бути почутим.

Дуже хочу, щоб відвідувачі побачили й почули тут Україну. Назва українського павільйону цього року – «DAKH (ДАХ): Vernacular Hardcore».

Ми кажемо «дах над головою», коли маємо на увазі дім, затишок, безпеку. Але саме все це відбирає в нас кожен російський обстріл. Уже понад 300 тисяч домівок українців зруйновані фізично. Ще мільйони осель недоступні для своїх мешканців через окупацію.

Втрачає дах над головою також наша освіта й культура: російські бомби знищили вже понад 4 тисячі освітніх закладів, серед яких три університети, 1419 пам’яток культурної спадщини та 2233 об’єкти культурної інфраструктури.

🇺🇦 Проєкт «DAKH (ДАХ): Vernacular Hardcore» знайомить із народною українською архітектурою та розповідає про сучасні незалежні ініціативи з відновлення українських домівок, зруйнованих унаслідок російських атак.

🤝 Вдячна кожному, хто долучився до створення українського павільйону, хто допоміг нам бути почутими – кураторам павільйону, митцям, дипломатам і міністерствам, команді La Biennale di Venezia, ЮНЕСКО, – за постійну увагу до захисту української культурної спадщини. Українському інституту, Посольству Великої Британії та партнерам заходу – за щиру підтримку в реалізації цього проєкту.

Символічно, що наш павільйон відкривається в Італії за два місяці до важливої Конференції з відновлення України (URC2025), яка відбудеться в Римі.

Ми глибоко цінуємо внесок італійських експертів, архітекторів, реставраторів і культурних діячів у справу збереження української культурної спадщини. Бо хто, як не Італія – колиска європейської культури, розуміє, як важко, але важливо зберегти цивілізацію та спадок.