Наш кейс у шорт-листі ESOMAR Awards! ❤️‍🔥

Дослідження Gradus Research у співпраці зі Starlight Media — «Ламаючи стереотипи у прайм-таймі: як шоу “Холостяк” змінило сприйняття ветеранів з інвалідністю» — потрапило до фінального відбору премії ESOMAR у категорії Best Social Impact Research.

Проєкт показав, як популярний телевізійний формат може змінювати суспільне сприйняття ветеранів із інвалідністю, долаючи упередження та бар’єри.

Пишаємося бути серед фіналістів глобальної премії ESOMAR — провідної світової організації у сфері досліджень і аналітики.

Переможців оголосять наприкінці вересня. Слідкуємо за новинами 🤞🏻

Більшість українців не вірить у швидкий мир, а українське суспільство демонструє єдність у ключових питаннях:
▪️ воєнні злочини керівництва рф мають бути покарані
▪️ репарації — виплачені в повному обсязі
▪️ пом’якшення санкцій проти агресора є неприпустимим

Такі настрої зафіксувало термінове опитування Gradus напередодні зустрічі Трампа і путіна на Алясці.

Повний реліз із даними — за посиланням: https://gradus.app/uk/open-reports/expectations-meeting-alaska/

Віра у краще майбутнє зберігається 💛💙
Частка опитаних українців, які вірять у можливість мати краще життя, у 2025 році складає майже дві третини респондентів і тримається на довоєнному рівні.

Щороку напередодні Дня Незалежності Gradus Research проводить опитування, щоб зрозуміти, як змінюється українське суспільство, його уявлення про життя в країні та бачення майбутнього. У 2025 році традиція продовжена: результати демонструють складну, але водночас стійку картину трансформації нації під час війни.
Більше подробиць за посиланням

Розмовляють у побуті українською майже 70% громадян

Спеціальне щорічне опитування Gradus до Дня Незалежності продемонструвало, що все більше українців користуються державною мовою у повсякденному житті.

Якщо у квітні 2022 року українською у побуті розмовляли трохи більше від половини опитаних, то в серпні 2025 року цей показник зріс до 68%.

Це демонструє глибинні суспільні зміни: українська мова закріплюється як щоденна норма. А перехід на неї сприймається не лише як мовний, а й як ціннісний вибір. Це символізує єдність нації у воєнний час.

Більше інсайтів з дослідження за посиланням

Ставлення українців до вступу в ЄС та НАТО залишається стабільно позитивним

У 2025 році підтримка європейської та євроатлантичної інтеграції залишається на високому рівні. Більшість громадян висловлюють позитивне ставлення як до вступу України в ЄС, так і до вступу в НАТО.

Порівняно з довоєнним 2021 роком, коли прихильність до інтеграційних кроків була менш одностайною, від початку повномасштабного вторгнення ці показники різко зросли й відтоді тримаються стабільно. Що, вочевидь, свідчить про усвідомлення українцями важливості міжнародних союзів для безпеки та розвитку країни в майбутньому.

Більше інсайтів з дослідження за посиланням

Що об’єднує та роз’єднує українців?

Найсильнішими об’єднуючими чинниками залишаються спільний ворог, почуття належності до української нації та спільне бачення майбутнього країни.

Водночас у 2025 році серед ключових факторів роз’єднання знову виокремлюються різні політичні погляди та оцінка рішень влади, а також різний соціальний статус.

Більше інсайтів з дослідження за посиланням

💡 Які риси характеру українців найсильніше проявилися під час війни?

Наше щорічне опитування показує:
▪️ Сміливість залишається головною рисою — її відзначають 44% українців у 2025 році (проти 56% у 2023-му).
▪️ Витривалість стабільно на другому місці — близько 40% у всі три роки.
▪️ Жертовність і організованість тримаються на рівні чверті респондентів.
▪️ Зростає орієнтація на себе (з 8% у 2023 до 17% у 2025), що може свідчити про потребу берегти власні ресурси в умовах затяжного стресу.
▪️ Впертість і наполегливість стабільно відзначають близько 15%.

🔎 Дані показують, що сміливість і витривалість стали візитівкою українців у час війни. Водночас суспільство вчиться балансувати між жертовністю та турботою про себе — що теж важлива умова для стійкості.

👉 Більше інсайтів з дослідження за посиланням

Які можливості відкриються для України після перемоги? 🇺🇦

Дані Gradus показують, що суспільні очікування концентруються навколо кількох напрямів:
▪️ Обороноздатність — ключовий пріоритет. Понад половина опитаних українців у 2024–2025 роках вбачають у цьому головну можливість для держави.
▪️ Інфраструктура та міста — оновлення у сучасний спосіб залишається у топі очікувань і стабільно тримається на рівні 40–42%.
▪️ Світова економічна підтримка — теж на рівні 40%, що демонструє сталість віри у допомогу міжнародних партнерів.

Опитування Gradus демонструє: українці думають про перемогу не лише як про кінець війни, а й як про старт глибокої трансформації країни.

👉 Більше інсайтів з дослідження за посиланням

Які виклики постануть перед Україною після перемоги?

Дані Gradus Research показують, що суспільні очікування концентруються довкола кількох ключових тем:

▪️ Економічне відновлення та добробут населення — головний виклик для більшості українців. У 2025 році 57% опитаних назвали його найбільш значущим.
▪️ Відновлення міст та інфраструктури стабільно утримує високу планку (54–58%).
▪️ Адаптація ветеранів до мирного життя і забезпечення безпеки деокупованих територій — по 51% у 2025-му, що свідчить про сталу увагу до цих тем.
▪️ Проблеми зі здоров’ям і реабілітацією населення хвилюють 42% респондентів.
▪️ Повернення громадян з-за кордону залишається актуальним для 38%.
▪️ На рівні 35-36% — виклики ментального здоров’я, що поступово зростають у динаміці, а також демографічні питання.

Дані демонструють, що суспільство усвідомлює багатовимірність відбудови: від економіки й безпеки до ментального здоров’я та культурної пам’яті.

👉 Більше інсайтів з дослідження за посиланням

Напередодні виходу свіжого дослідження Gradus щодо медіаспоживання в Україні дивимося на те, як змінюється споживання новин у світі.

🌍 Reuters Institute опублікував Digital News Report 2025, і результати доволі промовисті.

⚡️ Традиційні медіа втрачають вплив. Телебачення, друк і навіть новинні сайти поступаються соцмережам та відеоплатформам. У США соцмережі вперше обігнали ТБ як основне джерело новин (54% проти 50%).

⚡️ Інфлюенсери стають новими ньюзмейкерами. Джо Роган у США, HugoDécrypte у Франції чи TikTok-блогери в Таїланді — вони досягають молодої аудиторії краще за редакції.

⚡️ Фрагментація каналів. Тепер шість платформ мають понад 10% охоплення новинами щотижня: Facebook, YouTube, Instagram, WhatsApp, TikTok і X.

⚡️ TikTok росте найшвидше. У Таїланді він охоплює 49% користувачів для новин, у Малайзії — 40%. Але саме TikTok і Facebook найчастіше називають джерелом фейків.

⚡️ Подкасти та відео — драйвер молодої аудиторії. У США подкасти слухають 15% щотижня, а перегляд відеоновин виріс до 65% глобально. У Філіппінах, Індії та Кенії люди вже більше дивляться новини, ніж читають їх.

⚡️ AI виходить на арену. 7% вже використовують чатботи для новин (15% серед молоді). Користувачі хочуть резюме, перекладів і персоналізації, але водночас бояться зниження довіри.

⚡️ Фейки та недовіра. 58% людей турбує, чи здатні вони відрізнити правду від брехні. Найбільш небезпечними джерелами дезінформації вважають інфлюенсерів (47%) та політиків (47%).

⚡️ Готовність платити за новини стагнує. Лише 18% у багатих країнах мають підписку на онлайн-новини. Лідери — Норвегія (42%) і Швеція (31%), США — 20%.

Тож світ рухається у бік відео, соцмереж і персоналізованих форматів, а довіра до новин залежатиме від того, як медіа поєднають людську експертизу з новими технологіями. Вже скоро зможемо порівняти ці тренди з інсайтами про те, як споживають медіа українці.

Від хаотичного запасання продуктів до раціональнішої економії та турботи про власне здоров’я: війна сформувала нові харчові стратегії українців.
Спеціально для New Food Summit 2025 ми провели свіжу хвилю дослідження, аби побачити, які тенденції закріпилися у 2025, які зникли, а які лише з’являються.

Ексклюзивні дані на New Food Summit 2025 представить соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research Євгенія Близнюк. Вона розповість про:
🌀динаміку харчових звичок у воєнний час;
🌀як змінився бюджет на їжу;
🌀на чому економлять, а що залишають недоторканним;
🌀чи цікавляться здоровим харчуванням і більше піклуються про себе;
🌀як виглядає «споживчий кошик війни».

Але це не все — Євгенія представить інсайти з нового етнографічного дослідження Gradus, що занурює у щоденні практики українців і показує, як реальні сім’ї формують своє меню, обирають продукти та поєднують харчування з ритмом воєнного життя.

Реєстрація на подію
New Food Summit 2025
22–23 жовтня 2025, Київ та онлайн

🥇 Ми здобули золото на ESOMAR Awards!

Дослідження Gradus Research у співпраці зі Starlight Media — «Ламаючи стереотипи у прайм-таймі: як шоу “Холостяк” змінило сприйняття ветеранів з інвалідністю» — отримало Gold Prize у номінації Best Social Impact Research.

Цей проєкт довів, що розважальний контент може бути інструментом соціальних змін. Ми показали, як телешоу здатне впливати на суспільні установки, допомагати долати упередження та формувати більш інклюзивне сприйняття ветеранів із інвалідністю.

Для нас це не просто нагорода, а підтвердження важливості досліджень, що змінюють суспільство, і можливість просувати Україну у світі як країну, що ставить у центр уваги теми інклюзії, рівності та підтримки ветеранів. І ми щасливі поділитися цією новиною саме у День захисників і захисниць України, адже ця нагорода — ще один спосіб подякувати тим, хто боронить країну, і зробити їхній досвід видимим для суспільства 💛💙

Дякуємо команді Starlight Media за партнерство та ESOMAR — за визнання на глобальному рівні.

🇺🇦 Між емоційним прагненням і раціональним стримуванням: Як змінились плани українців повертатися з ЄС? — коротко зі свіжої колонки Євгенії Близнюк на NV Бізнес

⚡️ Емоції проти раціо
64% українців за кордоном кажуть, що хочуть повернутися — більше, ніж торік (55%).
Але все менше вірять, що це реально. Емоційне прагнення є, та раціональні аргументи — від умов безпеки до роботи — стримують.

⚡️Головна зміна 2025 року
Уперше основною причиною залишатися стала вища якість життя в країнах ЄС.
Торік це була безпека. Фокус змістився від виживання до добробуту та професійної реалізації.

⚡️ Події останніх місяців змінили контекст
Скорочення програм підтримки біженців, зростання риторики щодо міграції, але водночас — глибша інтеграція українців у нові спільноти.
Діти ходять до шкіл, з’являється стабільність і відчуття “вкорінення”.

⚡️Повернення = нова адаптація
Багато хто усвідомлює: переїхати назад означає знову починати з нуля. І саме цей страх часто стає сильнішим за ностальгію.

⚡️ Висновок для України
Міграційні настрої — це не абстрактна соціологія. Вони напряму впливають на демографію, ринок праці, освітню систему, соціальний капітал. Сьогодні українці, які мігрували, ще мають емоційне бажання повернутись, однак поступово зникає впевненість у можливості це зробити.
Для державної політики це означає одне: потрібні чіткі, конкретні сигнали для українців за кордоном. Програми підтримки повернення, можливості працевлаштування, житлові проєкти, послідовна комунікація.

📎 Детальніше — у колонці Євгенії Близнюк, соціологині, засновниці та директорки Gradus Research, на NV Бізнес

Сьогодні світ відзначає Міжнародний день сільських жінок — дату, встановлену ООН для визнання їхнього внеску в розвиток сільського господарства та економіки. З цієї нагоди Gradus Research спільно з Biasless провели спеціальний аналіз даних “Пульс жіночого самопочуття в Україні”, щоб привернути увагу до реального становища, викликів і мотивації українських жінок, які живуть у сільській місцевості.

🟠 53% кажуть, що навантаження з хатньої роботи зросло — і лише половина здатні “відключитись” після робочого дня.
🟠 18% живуть без власного доходу — удвічі більше, ніж серед українських жінок загалом.
🟠 Попри це, 50% прагнуть кар’єрного розвитку і готові до нових ролей.
🟠 Але 41% зізнаються, що не вистачає впевненості у собі — це своєрідний “синдром самозванки” у сільському контексті.
🟠 І лише 3% знають про програми перекваліфікації, хоча 58% хотіли б дізнатись більше.

Повний звіт — за посиланням

⚡️Капітал майбутнього. Як Україні конкурувати за молодь, яка поїхала?

На 11-му Київському міжнародному економічному форумі (KIEF) Євгенія Близнюк презентувала результати спеціального дослідження Gradus про молодь, якій належить будувати країну завтра.

🟡 Що ми побачили:
— Молодь за кордоном не втратила зв’язку з Україною, але все рідше бачить реалістичну “картинку майбутнього” тут.
— 64% мають емоційне бажання повернутися, проте раціональні фактори (якість життя, безпека, перспективи) схиляють залишатися.
— Вони — покоління multilingual, global, agile: виросли без меж і радянських контекстів, швидко адаптуються, створюють власні життєві стратегії.
— Їхня головна цінність — свобода, не як абстракція, а як середовище життя.
— І, водночас, висока втома й вигорання: “нормалізація напруги” стала частиною повсякдення.

🟢 Що може повернути:
— Віра в позитивні зміни, реальні історії розвитку і стабільності.
— Соціальні зв’язки, що сприймаються як новий тип патріотизму.
— Баланс між якістю і вартістю життя, який стає сильнішим магнітом за ностальгію.

Молодь не обирає “там” чи “тут”. Вони створюють багатополярне життя на кілька країн. І питання не лише “як повернути”, а “як залучати”.

👉 Дивіться повний виступ: https://youtu.be/sV5q3l-DPxI

🥣 “Споживчий кошик війни”: Як війна змінює наші харчові звички, побутові ритуали й уявлення про “здорове життя”?

Уже третій рік поспіль Gradus проводить спеціальне дослідження для New Food Summit, фіксуючи, як змінюється харчова культура українців під впливом війни, стресу й трансформації споживчих звичок.

Інсайтами з дослідження на New Food Summit 2025 поділилась Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research, презентуючи результати кількісного споживчого та етнографічного досліджень:

🍽 56% українців визнають, що війна вплинула на їхній раціон.
Від хаотичного запасання продуктів ми перейшли до більш усвідомленого споживання й турботи про власне здоров’я. Основні фактори цих змін — подорожчання продуктів, емоційне виснаження та порушення сну.

“Наші харчові практики — це спосіб адаптації до стресу. Через їжу ми намагаємося відновити контроль над життям і створити відчуття стабільності,” — підкреслила спікерка.

🍵 Побутові ритуали стали важливою частиною ментального відновлення: ранкові кавові паузи, короткі “години тиші”, маленькі дії, які повертають відчуття порядку.
Ранок став періодом накопичення ресурсу. Люди готові встати на пів години раніше, аби встигнути зробити все, що стабілізує.

💚 Здоровий спосіб життя для більшості українців — це не спорт, а харчова дисципліна: менше фастфуду, цукру, алкоголю. Водночас рівень задоволеності фізичним здоров’ям залишається одним із найнижчих за роки спостережень — і попри прагнення до ЗСЖ, трапляються емоційні “зриви”.

🛍 Серед нових явищ — “емоційна економіка”: споживання як спосіб підтримати себе. Українці купують знайомі продукти “на майбутнє”, додають у побут естетики, шукають невеликі радощі — від аромакремів до улюбленої кави — щоб зберегти відчуття нормальності.

👉 Їжа — це більше, ніж про ситість. Це про стратегії виживання, адаптації й турботи про себе в реальності війни.

🌟 Розповідаємо, як пройшла наша секретна подія Gradus Insights|Fall Edition 2025

Щоразу, коли ми збираємо наших партнерів, клієнтів і друзів на Gradus Insights, зал заповнюється вщерть. Цього разу — майже 100 учасників, і це без відкритого анонсу.
Попит на розуміння тенденцій, які формують життя країни, зростає — і ми раді бути тими, хто допомагає бачити більше, ніж цифри 💛

У фокусі зустрічі були:
🟠 Міграційні настрої та соціальні тренди. Ми показали результати якісного дослідження “Як Україні конкурувати за молодь, що поїхала” — з реальними історіями, мотиваціями та “суперсилами” покоління, яке формує завтрашню Україну.
🟠 Медіаспоживання під мікроскопом. Традиційні медіа, соцмережі, месенджери — хто сьогодні реально формує інформаційний простір? Відповіді вже у новій хвилі дослідження, тізер якої ми показали на зустрічі.
🟠 І wow-частина програми: Digital-етнографія українців 2025. Ми зазирнули у повсякдення країни через digital-етнографію: наші респонденти записували відео своїх рутин, вечорів і днів, а дослідники Gradus аналізували цей потік справжнього життя: що їдять, дивляться, як відновлюють сили й шукають баланс. Так ми побачили, як виглядає життя українців зсередини, без ідеальних картинок для соціальних мереж.

Дякуємо всім, хто був із нами цього разу. Навесні обіцяємо нову зустріч і нову порцію інсайтів. Stay tuned 💡