Доброго дня, дорогий Євгене Олеговичу! З першого дня війни дивлюсь Ваші відео та читаю листи в телеграм-каналі, так як повністю розділяю Ваші погляди на війну.
З кожним днем все більше дивуюсь, невже в росії люди, ті, що підтримують "спецоперацію", ні на хвилинку не замислюються, що вони можуть бути не праві, не розглядають навіть варіанту, що вони можуть помилятись в своїх баченнях війни. Невже зараз в наш час бувають такі люди, які не вміють аналізувати інформацію??? Для мене було шоком, що в нашому столітті можна так впливати на людей з допомогою телевізора, я думала, це вже пережиток минулого)
Вирішила написати, бо зачепив лист про знаки на воєнних базах ЗСУ. Слів немає.... А можна, наприклад, допустити таку думку, що ті, хто розповсюджує ці фото, це ж явно не на сторінках в соцмережах наших хлопців вони знайшли))), перед тим як все це сфотографувати намалювали це чи розклали цю літературу???? Але ні, для того щоб подумати, треба мати мозок, а я, напевно, ще переоцінюю кацапів)
Деколи, коли хочу зайвий раз переконатися в непробивності російського бронепоїзда, читаю їхні коментарі. У мене складається таке враження, що вони живуть в Середньовіччі, і за те, що хтось говорить, що Земля кругла його спалюють на вогні, і так від цього радіють. Або і ще далі, наче знаходяться в Стародавньому Римі в Колізеї, і Україна, як той гладіатор, кинутий на розтерзання лева, бороться з ним з усіх сил, а росія не верещить від захвату і тикає пальцем вниз. Вони стали кровожерливими, злорадними, цинічними істотами...
Я зовсім не уявляю росію демократичною державою з нормальними людськими цінностями, вони деградують на очах, вірять в якісь маразматичні історії, боряться за видумані цінності, який сенс їхнього життя? Воно просто зіпсоване російською владою, живуть, що даремно...
Цікаво чи є хоч одна людина, яка змінила свої погляди під час війни? Чи засумнівалась хоч на хвилину, що все, в що вона вірить це брехня? Чи стало хоч на грам соромно, що були такої поганої думки про українців? Як Ви думаєте?
Я дуже люблю свою країну, патріотично виховую своїх дітей, і так хочеться, щоб ніхто не ліз сюди з своїм уставом, ми самі маємо право обирати як нам жити і яку владу обирати, я люблю українську мову, але з повагою ставлюсь до російськомовних. Бо в нас така багатогранна Україна. Я колись задумувалась, що в нас і російської мови немає, як такої, є гарна одеська чи харківська)
Ми не нацисти - ми патріоти!!!
Україна переможе і буде процвітати!
Дякую за увагу, виговорилась)))
З кожним днем все більше дивуюсь, невже в росії люди, ті, що підтримують "спецоперацію", ні на хвилинку не замислюються, що вони можуть бути не праві, не розглядають навіть варіанту, що вони можуть помилятись в своїх баченнях війни. Невже зараз в наш час бувають такі люди, які не вміють аналізувати інформацію??? Для мене було шоком, що в нашому столітті можна так впливати на людей з допомогою телевізора, я думала, це вже пережиток минулого)
Вирішила написати, бо зачепив лист про знаки на воєнних базах ЗСУ. Слів немає.... А можна, наприклад, допустити таку думку, що ті, хто розповсюджує ці фото, це ж явно не на сторінках в соцмережах наших хлопців вони знайшли))), перед тим як все це сфотографувати намалювали це чи розклали цю літературу???? Але ні, для того щоб подумати, треба мати мозок, а я, напевно, ще переоцінюю кацапів)
Деколи, коли хочу зайвий раз переконатися в непробивності російського бронепоїзда, читаю їхні коментарі. У мене складається таке враження, що вони живуть в Середньовіччі, і за те, що хтось говорить, що Земля кругла його спалюють на вогні, і так від цього радіють. Або і ще далі, наче знаходяться в Стародавньому Римі в Колізеї, і Україна, як той гладіатор, кинутий на розтерзання лева, бороться з ним з усіх сил, а росія не верещить від захвату і тикає пальцем вниз. Вони стали кровожерливими, злорадними, цинічними істотами...
Я зовсім не уявляю росію демократичною державою з нормальними людськими цінностями, вони деградують на очах, вірять в якісь маразматичні історії, боряться за видумані цінності, який сенс їхнього життя? Воно просто зіпсоване російською владою, живуть, що даремно...
Цікаво чи є хоч одна людина, яка змінила свої погляди під час війни? Чи засумнівалась хоч на хвилину, що все, в що вона вірить це брехня? Чи стало хоч на грам соромно, що були такої поганої думки про українців? Як Ви думаєте?
Я дуже люблю свою країну, патріотично виховую своїх дітей, і так хочеться, щоб ніхто не ліз сюди з своїм уставом, ми самі маємо право обирати як нам жити і яку владу обирати, я люблю українську мову, але з повагою ставлюсь до російськомовних. Бо в нас така багатогранна Україна. Я колись задумувалась, що в нас і російської мови немає, як такої, є гарна одеська чи харківська)
Ми не нацисти - ми патріоти!!!
Україна переможе і буде процвітати!
Дякую за увагу, виговорилась)))
👍191❤46💩15👏4🤮4👎2
Добрый день, доктор. Мы с дочкой хотели бы присоединиться к Вашей инициативе прочесть книгу "Одолеем Бармалея" на украинском языке. Мы из Херсона, временно находимся в Италии. Смотрим все Ваши видео, очень благодарны за все что Вы делаете. Сказку слушали с огромным удовольствием! Спасибо!
👍227❤126🥰12💩7🔥1😁1
Оккупация и петиция.
Здравствуйте Евгений Олегович. Спустя месяц у меня есть возможность вам написать. Хоть и с рашистского интернета😠. Мы живы и все ещё ждём освобождения и верим в победу. Хотя....таких становится меньше. И в этом есть заслуга и нашего правительства. Неужели за 3 месяца нельзя было найти способа начислять людям Генического района зарплату? Неужели нельзя было открыть этим госслужащим доступ в Дії на заявку на 6500 помощи? Неужели это так сложно, составить список этих сотрудников, найти их счета и напрямую начислять хоть какие то выплаты?......
Эти вопросы конечно не вам. Они наверное в пустоту.... Наша последняя надежда на петицию созданную 1 июля. Там так мало голосов!!!! Это же не проблема целой страны.... Это проблема маленьких людей ..... маленького забытого района..... Мы не хотим кушать, у нас нет детей, мы не болеем, мы не хотим выехать в безопасное место... нас вообще наверное просто нет...
Нет.....нам пишут конечно, про нас не забыли....
.....держись Херсон
.....ещё чуть чуть
......не сотрудничайте с оккупантами, Украина про вас помнит
.......не покупайте их сим карты, из за таких как вы продажных и началась война
.......не ездите через их территорию, это предательство
.......не идите работать на них
........не продавайте им свои вырощенные овощи, не спонсируйте им войну
.......выезжайте оттуда, что вы там сидите
И в это сложно поверить, но наши учителя не получая зарплату больше 3 месяцев до сих пор отказывается сотрудничать. Весь коллектив, 100%. Они планируют учить детей онлайн по украинской программе. Они верят в освобождение и ждут. Но эта вера такая хрупкая..... Ведь все хотят жить. Кушать. Лечится. Или мечтают выехать. Любым путем.
А многие говорят:" за что вам платить зарплату, вы же не работаете?" А по какой причине мы не работаем? А мы разве виноваты в этом? Мы разве хотели этого?
Мой свекр всю жизнь занимается фермерством. Выращивает разные культуры. Официально все оформлено. Есть рабочие места для людей. Он платит налоги. Он верил, что все это оставит сыну. Он был уверен в надёжности государства. Он смиренно платил все военные сборы на армию и эта армия должна была его защитить. Но этого не случилось..... НАС ПРОСТО КТО ТО РЕШИЛ СДАТЬ. Просто кто то решил все за нас.
Недавно попалось видео, где берут интервью беженцев из оккупированных территорий. Так там женщина очень чётко описала ситуацию. "Здесь ласковый маньяк, улыбается тебе и медленно затягивает удавку на шее". Это так метко. Прямо в цель. Это ощущение ежеминутно.
Это письмо просьба напомнить о нас правительству, миру.... Генический район существует. Это часть Украины. Мы здесь. Мы живы. Наши дети хотят кушать. Мы просто хотим выжить.
Я прошу распространить и попросить поддержать петицию президенту Украины о выплатам бюджетникам Генической территориальной громады. Спасибо большое за понимание.
Петиція про негайні виплати бюджетникам обласних закладів і освітянам Генічеської ТГ нарешті з'явилася на сайті президента. https://petition.president.gov.ua/petition/145908?fbclid=IwAR13hIuNmb-W9cbwoAtyZo76bzuygECBg3X4A72wOqt2A6tEbaVzz_gqaiY
Здравствуйте Евгений Олегович. Спустя месяц у меня есть возможность вам написать. Хоть и с рашистского интернета😠. Мы живы и все ещё ждём освобождения и верим в победу. Хотя....таких становится меньше. И в этом есть заслуга и нашего правительства. Неужели за 3 месяца нельзя было найти способа начислять людям Генического района зарплату? Неужели нельзя было открыть этим госслужащим доступ в Дії на заявку на 6500 помощи? Неужели это так сложно, составить список этих сотрудников, найти их счета и напрямую начислять хоть какие то выплаты?......
Эти вопросы конечно не вам. Они наверное в пустоту.... Наша последняя надежда на петицию созданную 1 июля. Там так мало голосов!!!! Это же не проблема целой страны.... Это проблема маленьких людей ..... маленького забытого района..... Мы не хотим кушать, у нас нет детей, мы не болеем, мы не хотим выехать в безопасное место... нас вообще наверное просто нет...
Нет.....нам пишут конечно, про нас не забыли....
.....держись Херсон
.....ещё чуть чуть
......не сотрудничайте с оккупантами, Украина про вас помнит
.......не покупайте их сим карты, из за таких как вы продажных и началась война
.......не ездите через их территорию, это предательство
.......не идите работать на них
........не продавайте им свои вырощенные овощи, не спонсируйте им войну
.......выезжайте оттуда, что вы там сидите
И в это сложно поверить, но наши учителя не получая зарплату больше 3 месяцев до сих пор отказывается сотрудничать. Весь коллектив, 100%. Они планируют учить детей онлайн по украинской программе. Они верят в освобождение и ждут. Но эта вера такая хрупкая..... Ведь все хотят жить. Кушать. Лечится. Или мечтают выехать. Любым путем.
А многие говорят:" за что вам платить зарплату, вы же не работаете?" А по какой причине мы не работаем? А мы разве виноваты в этом? Мы разве хотели этого?
Мой свекр всю жизнь занимается фермерством. Выращивает разные культуры. Официально все оформлено. Есть рабочие места для людей. Он платит налоги. Он верил, что все это оставит сыну. Он был уверен в надёжности государства. Он смиренно платил все военные сборы на армию и эта армия должна была его защитить. Но этого не случилось..... НАС ПРОСТО КТО ТО РЕШИЛ СДАТЬ. Просто кто то решил все за нас.
Недавно попалось видео, где берут интервью беженцев из оккупированных территорий. Так там женщина очень чётко описала ситуацию. "Здесь ласковый маньяк, улыбается тебе и медленно затягивает удавку на шее". Это так метко. Прямо в цель. Это ощущение ежеминутно.
Это письмо просьба напомнить о нас правительству, миру.... Генический район существует. Это часть Украины. Мы здесь. Мы живы. Наши дети хотят кушать. Мы просто хотим выжить.
Я прошу распространить и попросить поддержать петицию президенту Украины о выплатам бюджетникам Генической территориальной громады. Спасибо большое за понимание.
Петиція про негайні виплати бюджетникам обласних закладів і освітянам Генічеської ТГ нарешті з'явилася на сайті президента. https://petition.president.gov.ua/petition/145908?fbclid=IwAR13hIuNmb-W9cbwoAtyZo76bzuygECBg3X4A72wOqt2A6tEbaVzz_gqaiY
petition.president.gov.ua
Про виплату заробітних плат працівникам бюджетних установ Херсонської обласної ради та освітянам Генічеської міської територіальної…
😢263👍66❤40🤮9👎4💩4😁2🤔2
Доброго дня !
Оглядала ваше відео «Хотят ли русские спецопирации?» На прикинці відео ви розповіли про казку яку ви перевели на українську мову та малюнки і я вирішила теж намалювати. Дякую вам за ваші відео
Дуже болить серце за те що зараз відбувається у моїй країні. Я сподіваюсь що все закінчиться і всі вині будуть покарані.
Оглядала ваше відео «Хотят ли русские спецопирации?» На прикинці відео ви розповіли про казку яку ви перевели на українську мову та малюнки і я вирішила теж намалювати. Дякую вам за ваші відео
Дуже болить серце за те що зараз відбувається у моїй країні. Я сподіваюсь що все закінчиться і всі вині будуть покарані.
❤279👍47😢14👎6🥰6💩5🤮3🔥1
Здравствуйте уважаемые Евгений Олегович и его помошники,
В нескольких письмах посылаю пять работ моих учеников ( позже остальные подтянутся)
Это дети русскоязычных американцев которые всем сердцем поддерживают Украину не только словом но и делом. Ну а дети конечно всё слышат и когда узнали про ваш проект, то сами захотели в нём поучаствовать.
С уважением,
Светлана
Рисунок : Миля Терентьева , 10 лет, Ashland Massachusetts USA
В нескольких письмах посылаю пять работ моих учеников ( позже остальные подтянутся)
Это дети русскоязычных американцев которые всем сердцем поддерживают Украину не только словом но и делом. Ну а дети конечно всё слышат и когда узнали про ваш проект, то сами захотели в нём поучаствовать.
С уважением,
Светлана
Рисунок : Миля Терентьева , 10 лет, Ashland Massachusetts USA
❤177👍15💩9👎3🥰3
Добрый день доктор, случилось страшно для моего города, в него вошли орки, но самое мерзкое, это то что часть людей которые остались в городе встречают их с распростёртыми объятиями и рассказывают как ВСУ их кошмарила, скажите пожалуйста как так можно солдаты, полицейские, волонтеры рисковали своими жизнями доставляли им еду, лекарства, защищали их от этих тварей, а теперь они на камеру рассказывают как они им рады, как ВСУ само себя обстреливало. Но то что я вижу в канал меня возмущает, нет я в бешенстве что из-за таких особей по другому не скажешь, может сложиться впечатление, что все люди с восточной Украины поддерживают это мракобесие. Я человек не злой, но хочется щоб нащі хлопці з ВСУ, відбили моє місто і всі ті тварюки які зустрічали орків відповіли за те лайно яке вони вилили на наших захисників! Вірю в Перемогу! Вірю в ЗСУ. Все буде Україна!!!
😢266❤144👍45🤮18👎6🔥5😁5💩4🙏2🤔1😱1
Мой ребенок(3,3 года), да и я очень впечатлены сказкой Одолеем Бармалея! Света по памяти рассказывает сказки Чуковского. Мой ребенок, Вас даже называет "Дядя Женя, кокот Камичиковский"😅
Доктор, бережіть себе!
З повагою, сім'я Прокопович)
P.S: Рисовали вместе с папой)
Доктор, бережіть себе!
З повагою, сім'я Прокопович)
P.S: Рисовали вместе с папой)
❤311👍41🥰10💩5🤮2🔥1🤔1
Здравствуйте Евгений Олегович и все читатели канала!
Этот замечательный канал стал, своего рода, форумом, на котором все люди могут высказывать свои мнения, потому что не всегда есть возможность донести до окружающих свои переживания: часто любят слушать только себя, а письма читают все и иногда даже спорят и это хорошо, потому что в спорах рождается истина.
Хочу написать по поводу письма Ирины из Белой Церкви. Я согласен с её письмом, но одна фраза мне не понравилась: «В багатьох містах, що були зросійщені культурою совєтів не було можливості дізнатися про свою культуру, історію та мову.» Постараюсь объяснить, почему.
В Советском Союзе, извиняюсь, дерьма хватало выше крыши, но и хорошее было, лично я не могу отождествлять СССР с нынешней фашистской россией. Думаю, надо – котлеты отдельно, а мухи отдельно. Из Вашей, Ирина, фразы выходит, что и культура, и язык Украины были русифицированы. На это хочу вкратце, просто, рассказать о себе.
Родился я в русскоязычной семье. Отец у меня чисто русский, мама – одесситка. Отсюда в моей крови – «компот»: бабушка моя – Люстдорфская немка (для тех, кто не знает, Люстдорф – это Черноморка в Одессе), а у дедушки в роду были и итальянцы, и украинцы, и русские. Мама в 1932 году пошла в украинскую школу. Не из «идейных» соображений её родителей, просто к дому было ближе, они тогда не делали из этого чего-то особенного и не задумывались, на каком языке учиться. Мама прекрасно разговаривала по-украински. Я учился в русских школах во Львове и в Одессе.
Українську мову, літературу, історію мої вчителі і там, і там викладали, на мій, навіть сьогоднішній погляд, бездоганно. А ще я зберігаю фотографію, на якій ми в школі в вишиванках і козацьких шароварах танцюємо гопак (1961 р.). Коли я поступав до Одеського Інженерно-Будівельного Інституту (зараз – Академія Будівництва та Архітектури), на останньому іспиті треба було написати твір. Були, на вибір, теми з української та російської літератури. Російські варіанти мені не сподобались і я, як зараз пам*ятаю, писав про образ Чіпки з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні». І було це в 1971 році. На всьому протязі мого навчання, ніхто нікому не забороняв спілкуватися та відповідати викладачам на тій мові, на якій людині було комфортніше. Викладачі, теж, розмовляли так, щоб студентам було легше. (Але, чесно кажучі, не всі).
Но это же – Одесса. Её никто не русифицировал, она всегда общалась по-русски. Национальностей здесь и в области – пруд пруди: украинцы, русские, евреи, болгары, гагаузы, корейцы, греки...
І я не згоден, що (цітую Ірину) «не було можливості дізнатися про свою культуру, історію та мову.» Але підписуюсь під тим, що вчитися і дізнаватись багатьом «просто лінь. Бо мозок - то саме ледаче в людському організмі». Все залежить від батьків, як вони доводять до дітей принципи, по яким вони самі жили й живуть. Так що вчитися треба завжди, бо дехто вміє писати речення одним словом на любій мові, прочитати нема змоги. І читати треба більше, щоб мозок працював, а не застоювався.
Ещё хочу добавить, что пока не вышел на пенсию, мне было без разницы, на каком языке написан документ, попавший мне в руки. Однако, государство имеет право сделать язык своей страны – Государственным, как бы это кому не нравилось, или удобно, или неудобно. Всё-таки мы живём в Украине. А как кому общаться, дело лично каждого. Но заводить за это споры (никому не нужные, кстати) – это уж после войны, доспорились уже... Причём – с обеих сторон, даже внутри Украины. Этим мы только даём врагу поводы для визга. «Не дразните бешеную собаку» (слова доктора Комаровского).
Ірино, пробачте, я хотів тільки висловитись про одну Вашу фразу і нікого не хотів образити, а вийшов от такий лист.
Спасибо Вам, уважаемый доктор, за Ваш канал!
Всім скрішої ПЕРЕМОГИ!
3-4 июля 2022. Игорь Алексеевич, 68 лет. Одесса.
Этот замечательный канал стал, своего рода, форумом, на котором все люди могут высказывать свои мнения, потому что не всегда есть возможность донести до окружающих свои переживания: часто любят слушать только себя, а письма читают все и иногда даже спорят и это хорошо, потому что в спорах рождается истина.
Хочу написать по поводу письма Ирины из Белой Церкви. Я согласен с её письмом, но одна фраза мне не понравилась: «В багатьох містах, що були зросійщені культурою совєтів не було можливості дізнатися про свою культуру, історію та мову.» Постараюсь объяснить, почему.
В Советском Союзе, извиняюсь, дерьма хватало выше крыши, но и хорошее было, лично я не могу отождествлять СССР с нынешней фашистской россией. Думаю, надо – котлеты отдельно, а мухи отдельно. Из Вашей, Ирина, фразы выходит, что и культура, и язык Украины были русифицированы. На это хочу вкратце, просто, рассказать о себе.
Родился я в русскоязычной семье. Отец у меня чисто русский, мама – одесситка. Отсюда в моей крови – «компот»: бабушка моя – Люстдорфская немка (для тех, кто не знает, Люстдорф – это Черноморка в Одессе), а у дедушки в роду были и итальянцы, и украинцы, и русские. Мама в 1932 году пошла в украинскую школу. Не из «идейных» соображений её родителей, просто к дому было ближе, они тогда не делали из этого чего-то особенного и не задумывались, на каком языке учиться. Мама прекрасно разговаривала по-украински. Я учился в русских школах во Львове и в Одессе.
Українську мову, літературу, історію мої вчителі і там, і там викладали, на мій, навіть сьогоднішній погляд, бездоганно. А ще я зберігаю фотографію, на якій ми в школі в вишиванках і козацьких шароварах танцюємо гопак (1961 р.). Коли я поступав до Одеського Інженерно-Будівельного Інституту (зараз – Академія Будівництва та Архітектури), на останньому іспиті треба було написати твір. Були, на вибір, теми з української та російської літератури. Російські варіанти мені не сподобались і я, як зараз пам*ятаю, писав про образ Чіпки з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні». І було це в 1971 році. На всьому протязі мого навчання, ніхто нікому не забороняв спілкуватися та відповідати викладачам на тій мові, на якій людині було комфортніше. Викладачі, теж, розмовляли так, щоб студентам було легше. (Але, чесно кажучі, не всі).
Но это же – Одесса. Её никто не русифицировал, она всегда общалась по-русски. Национальностей здесь и в области – пруд пруди: украинцы, русские, евреи, болгары, гагаузы, корейцы, греки...
І я не згоден, що (цітую Ірину) «не було можливості дізнатися про свою культуру, історію та мову.» Але підписуюсь під тим, що вчитися і дізнаватись багатьом «просто лінь. Бо мозок - то саме ледаче в людському організмі». Все залежить від батьків, як вони доводять до дітей принципи, по яким вони самі жили й живуть. Так що вчитися треба завжди, бо дехто вміє писати речення одним словом на любій мові, прочитати нема змоги. І читати треба більше, щоб мозок працював, а не застоювався.
Ещё хочу добавить, что пока не вышел на пенсию, мне было без разницы, на каком языке написан документ, попавший мне в руки. Однако, государство имеет право сделать язык своей страны – Государственным, как бы это кому не нравилось, или удобно, или неудобно. Всё-таки мы живём в Украине. А как кому общаться, дело лично каждого. Но заводить за это споры (никому не нужные, кстати) – это уж после войны, доспорились уже... Причём – с обеих сторон, даже внутри Украины. Этим мы только даём врагу поводы для визга. «Не дразните бешеную собаку» (слова доктора Комаровского).
Ірино, пробачте, я хотів тільки висловитись про одну Вашу фразу і нікого не хотів образити, а вийшов от такий лист.
Спасибо Вам, уважаемый доктор, за Ваш канал!
Всім скрішої ПЕРЕМОГИ!
3-4 июля 2022. Игорь Алексеевич, 68 лет. Одесса.
👍265❤71👎9👏6🤔6🤮5💩3
Я нахожусь в относительной безопасности... Но очень часто просыпаюсь от кошмаров войны... Мне снится, что военные оккупировали Харьков, а я не могу найти детей... которые прячутся от бомб, ракет и артиллерии... Где-то в квартире, под столом... Или в подвале...
А меня ведут под руки вражеские военные и я не знаю, что будет дальше...
В действительности я заставляю себя проснутся ... Это сон... Это только сон...
Но война преследует меня везде и каждую минуту... Я не дома... У меня и моей семьи совсем иная жизнь, которую подарил мне русский саквояж дерьма...
И нет смысла спрашивать зачем и почему, ведь речь этого нечистивого сложно забыть: всё, как во Второй мировой: у вас нет истории и нет национальности... Странно, что ещё людьми считает...
И нет смысла просить задуматься остальных российских людей, потому как они следуют за Ним, за Воланд де Мортом. Они не слышат своего сердца...Потому что, как в сказке про Снежную Королеву, в сердца этих людей попали осколки зеркала... А слезы нашей страны не могут растопить этот лёд... Потому что у нас нет столько любви к предателю, к тому, кто убивает наших детей... Потому что это, сука, не сказка вовсе... А война...
Я всегда придерживалась правил: живи и давай жить другим; поступай с людьми так, как ты хочешь, чтобы поступали с тобой.
И у меня, наши соседушки, такой вопрос: неужели вы хотите, чтобы с вами вытворяли то, что творят сейчас ваши военные у нас дома? Неужели вам мало того, что государство вытворяло с вами? Неужели?..
А меня ведут под руки вражеские военные и я не знаю, что будет дальше...
В действительности я заставляю себя проснутся ... Это сон... Это только сон...
Но война преследует меня везде и каждую минуту... Я не дома... У меня и моей семьи совсем иная жизнь, которую подарил мне русский саквояж дерьма...
И нет смысла спрашивать зачем и почему, ведь речь этого нечистивого сложно забыть: всё, как во Второй мировой: у вас нет истории и нет национальности... Странно, что ещё людьми считает...
И нет смысла просить задуматься остальных российских людей, потому как они следуют за Ним, за Воланд де Мортом. Они не слышат своего сердца...Потому что, как в сказке про Снежную Королеву, в сердца этих людей попали осколки зеркала... А слезы нашей страны не могут растопить этот лёд... Потому что у нас нет столько любви к предателю, к тому, кто убивает наших детей... Потому что это, сука, не сказка вовсе... А война...
Я всегда придерживалась правил: живи и давай жить другим; поступай с людьми так, как ты хочешь, чтобы поступали с тобой.
И у меня, наши соседушки, такой вопрос: неужели вы хотите, чтобы с вами вытворяли то, что творят сейчас ваши военные у нас дома? Неужели вам мало того, что государство вытворяло с вами? Неужели?..
❤205👍67😢43💩10🤮8👎2👏2
Доброго дня, Лікарю!
У Вашому відео Ви зачитували листа щодо вивішування прапорів на окупованих територіях. А сьогодні прочитала ще один лист цієї жінки, яка ніби виправдовується з те, що написане нею зрозуміли неправильно. Ось ці листи:
https://news.1rj.ru/str/Hello_Doc/5343
https://news.1rj.ru/str/Hello_Doc/5609
Не розумію чому скільки негативу по відношенню до людини. Як на мене, абсолютно адекватний підхід.
Як Ви і радили, лікарю - не дражнити скажену собаку. Чекати звільнення і вижити за будь-яку ціну, адже життя людини - найвища цінність. Це ж і на загальнодержавному рівні затверджено (ст.3 Конституції України). Зняти прапор, узяти у окупантів «гуманітарну допомогу»… Якщо це збереже життя моїх близьких, рідних та оточуючих - я і портрет путіна у спальні почеплю! Потерпимо. Головне - життя. Іншого не буде.
От не так давно у одному з телеграм-каналів новин бачила відео, де жіночка із Запоріжжя свариться з хлопцями через патріотичний мурал на будинку:
https://news.1rj.ru/str/c/1242446516/29966
А якщо спробувати зрозуміти почуття цієї людини? У нас в країні війна, кожного дня показують обстріляні міста, зруйновані будинки, убитих дітей…
Пам’ятаю, що у випуску «Школи лікаря Комаровського» про новонароджених Ви говорили про важливість батька, який адекватно зможе відреагувати на плач дитини. Адже жінка у стресі та на емоціях може навіть нашкодити своєму немовляті. І стресова ситуація - поява немовляти та її плач. А що говорити про війну?! Оце стрес!
Пам’ятаю, як на другий день війни у нас почали бомбити аеропорт. Цілий день гули сирени, було чути вибухи. І я, схопивши місячну дитину, поклала її у люльку та спустила у погреб! Тільки потім, подивившись на своє немовля серед банок та картоплі, я жахнулася своїх дій. Там же холод, нікого іншого виходу. Та якби нас там засипало, то і до весни не відкопали!
Тому судити інших - остання справа. Особливо зараз.
Як на мене, питання вивішування чи знімання державної символіки на окупованих територіях перекликаються з озвученою Вами проблемою «співпраці з окупантами» (що є колабораціонізмом та зрадою, а що - простим виживанням та безвихіддю).
Працюю в сфері, пов’язаною з освітою. Нещодавно говорила з колегою. Мова зайшла про вчителів у окупації. «Зрадники! Будуть вчити дітей російською мовою за російською програмою!» Добре так говорити, живучи не на окупованій території, коли твої рідні у безпеці (відносній, звичайно, але по вулицях нашого міста Z-мобілі не їздять, росіяни не ходять. Сподіваюся, що так і буде). Та можливо вчителька, яка вчить цих діток уже не один рік, не може залишити їх напризволяще! Хто ж продовжить їх навчати, якщо на керівні посади ставляться ледь не тез.працівники? Добре, такий предмет, як історія. Тут потрібно між крапельками пройти та якось пояснити. А що не так з математикою, фізикою, хімією? Це ж предмети, які абсолютно не пов’язані з росією чи її владою.
Я от була обурена коли почула від однієї з депутаток, що вчителям, які продовжуватимуть працювати в окупації, буде загрожувати кримінальна відповідальність за колабораціонізм:
https://www.unn.com.ua/uk/news/1978627-ukrayinskim-vchitelyam-v-okupatsiyi-zagrozhuye-kriminalna-vidpovidalnist-za-kolaboratsiynu-diyalnist-z-rosiyanami?_amp=1
Ви уявляєте собі, що пропонують наші депутати людям в окупації?! "Треба звернутися до бухгалтера та директора закладу освіти або ж до управління освіти – якщо бухгалтерія централізована". Якщо заклад освіти працює, то його директор теж працює з окупантами, як і управління освіти!
«…факти примусу треба фіксувати». Хотіла б я побачити, як наші сміливі депутати, які таке радять, самі б сказали окупантові «Зачекай, я зараз телефончик дістану, камеру увімкну, а потім поговоримо».
Оголосити простій? Серйозно? Окупанти будуть сумлінно виплачувати цим людям 2/3 заробітної плати, знідно законодавства України?
Звичайно, вчителі - це ж люди з величезною фінансовою подушкою безпеки! Вони можуть сидіти без доходу і чекати визволення. Не хочу бути песимістом, але люди на деяких територіях чекають ще з 2014 року.
У Вашому відео Ви зачитували листа щодо вивішування прапорів на окупованих територіях. А сьогодні прочитала ще один лист цієї жінки, яка ніби виправдовується з те, що написане нею зрозуміли неправильно. Ось ці листи:
https://news.1rj.ru/str/Hello_Doc/5343
https://news.1rj.ru/str/Hello_Doc/5609
Не розумію чому скільки негативу по відношенню до людини. Як на мене, абсолютно адекватний підхід.
Як Ви і радили, лікарю - не дражнити скажену собаку. Чекати звільнення і вижити за будь-яку ціну, адже життя людини - найвища цінність. Це ж і на загальнодержавному рівні затверджено (ст.3 Конституції України). Зняти прапор, узяти у окупантів «гуманітарну допомогу»… Якщо це збереже життя моїх близьких, рідних та оточуючих - я і портрет путіна у спальні почеплю! Потерпимо. Головне - життя. Іншого не буде.
От не так давно у одному з телеграм-каналів новин бачила відео, де жіночка із Запоріжжя свариться з хлопцями через патріотичний мурал на будинку:
https://news.1rj.ru/str/c/1242446516/29966
А якщо спробувати зрозуміти почуття цієї людини? У нас в країні війна, кожного дня показують обстріляні міста, зруйновані будинки, убитих дітей…
Пам’ятаю, що у випуску «Школи лікаря Комаровського» про новонароджених Ви говорили про важливість батька, який адекватно зможе відреагувати на плач дитини. Адже жінка у стресі та на емоціях може навіть нашкодити своєму немовляті. І стресова ситуація - поява немовляти та її плач. А що говорити про війну?! Оце стрес!
Пам’ятаю, як на другий день війни у нас почали бомбити аеропорт. Цілий день гули сирени, було чути вибухи. І я, схопивши місячну дитину, поклала її у люльку та спустила у погреб! Тільки потім, подивившись на своє немовля серед банок та картоплі, я жахнулася своїх дій. Там же холод, нікого іншого виходу. Та якби нас там засипало, то і до весни не відкопали!
Тому судити інших - остання справа. Особливо зараз.
Як на мене, питання вивішування чи знімання державної символіки на окупованих територіях перекликаються з озвученою Вами проблемою «співпраці з окупантами» (що є колабораціонізмом та зрадою, а що - простим виживанням та безвихіддю).
Працюю в сфері, пов’язаною з освітою. Нещодавно говорила з колегою. Мова зайшла про вчителів у окупації. «Зрадники! Будуть вчити дітей російською мовою за російською програмою!» Добре так говорити, живучи не на окупованій території, коли твої рідні у безпеці (відносній, звичайно, але по вулицях нашого міста Z-мобілі не їздять, росіяни не ходять. Сподіваюся, що так і буде). Та можливо вчителька, яка вчить цих діток уже не один рік, не може залишити їх напризволяще! Хто ж продовжить їх навчати, якщо на керівні посади ставляться ледь не тез.працівники? Добре, такий предмет, як історія. Тут потрібно між крапельками пройти та якось пояснити. А що не так з математикою, фізикою, хімією? Це ж предмети, які абсолютно не пов’язані з росією чи її владою.
Я от була обурена коли почула від однієї з депутаток, що вчителям, які продовжуватимуть працювати в окупації, буде загрожувати кримінальна відповідальність за колабораціонізм:
https://www.unn.com.ua/uk/news/1978627-ukrayinskim-vchitelyam-v-okupatsiyi-zagrozhuye-kriminalna-vidpovidalnist-za-kolaboratsiynu-diyalnist-z-rosiyanami?_amp=1
Ви уявляєте собі, що пропонують наші депутати людям в окупації?! "Треба звернутися до бухгалтера та директора закладу освіти або ж до управління освіти – якщо бухгалтерія централізована". Якщо заклад освіти працює, то його директор теж працює з окупантами, як і управління освіти!
«…факти примусу треба фіксувати». Хотіла б я побачити, як наші сміливі депутати, які таке радять, самі б сказали окупантові «Зачекай, я зараз телефончик дістану, камеру увімкну, а потім поговоримо».
Оголосити простій? Серйозно? Окупанти будуть сумлінно виплачувати цим людям 2/3 заробітної плати, знідно законодавства України?
Звичайно, вчителі - це ж люди з величезною фінансовою подушкою безпеки! Вони можуть сидіти без доходу і чекати визволення. Не хочу бути песимістом, але люди на деяких територіях чекають ще з 2014 року.
👍110❤25🤔16💩7👏5🤮4😢3👎2
(окончание)
Вибачте, лікарю, за такий довгий лист.
Дякую Вам величезне за Вашу роботу та такі необхідні поради щодо виховання дітей. Завдяки Вам підготовка до завтрашньої вакцинації у нас виглядає так: мама смакує, доця дихає свіжим повітрям (фото підтвердження додаю).
Добра Вам та миру, шановний Лікарю!
Вибачте, лікарю, за такий довгий лист.
Дякую Вам величезне за Вашу роботу та такі необхідні поради щодо виховання дітей. Завдяки Вам підготовка до завтрашньої вакцинації у нас виглядає так: мама смакує, доця дихає свіжим повітрям (фото підтвердження додаю).
Добра Вам та миру, шановний Лікарю!
👍110❤35🤔9🤮5💩4👎1