​​Чим займаються банки на карантині та чому в Україні ломбарди - це критична інфраструктура?

Особливості роботи фінансових організацій під час локдауну в колонці для Vox Ukraine аналізує аналітик ICU Михайло Демків: https://bit.ly/fin-quarantine

​​Сьогодні гарна нагода сказати "ні" карантинній нудьзі - о 14:00 долучайтеся до дискусії "Що буде з економікою у 2020 році?" в межах марафону публічних zoom-конференцій "Економічний тиждень" від Kyiv School of Economics.

На вас чекає жива розмова дійсно крутих спікерів, яким є що сказати щодо економічних перспектив України:

- Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU
- Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки
- Дмитро Сологуб, заступник голови Національного банку України
- Олег Устенко, член наглядової ради Міжнародного фонду Блейзера

Реєстрація за посиланням.

​​За даними МВФ, країни G20 витрачають 3,5% ВВП на заходи протидії коронавірусу. Це значно більше, аніж в період кризи, яка розпочалася у 2008 році.

В окремих країнах (наприклад, Франція, Німеччина, Італія, Японія та Великобританія) програми підтримки перевищили 10% ВВП.

Графік: Bloomberg
#графікдня

​​Друкувати чи не друкувати - ось у чому питання. Поки США та Європа не дають віртуальним станкам стихати, рекомендації почати так зване кількісне пом'якшення все частіше лунають в сторону НБУ.

Чи варто це робити? Наш фінансовий аналітик Михайло Демків переконаний, що, хоча невелика емісія гривні й не сколихне українську економіку, це буде поганим прецедентом для Нацбанку.

"За 4 попередні роки вибудувалася певна довіра до української фінансової системи та гривні зокрема. Є розуміння, що курс може не тільки рости, а й знижуватися впродовж тривалого періоду. А Нацбанк не друкує бездумно гроші. Змінивши цю ситуацію, навіть на незначну суму, ця довіра втратиться, тому що важко буде повірити, що вдасться зупинитися й не продовжувати друкувати далі - більше, ніж дозволяють наявні ресурси", - переконаний Михайло.

Чому не варто заради короткострокового полегшення для економіки жертвувати довгостроковими цілями, читайте в колонці Михайла для НВ.Бізнес.

​​Робочі місця - складно створити, легко втратити.

За десять років - з лютого 2010 по лютий 2020 року у США було створено понад 20 млн робочих місць.

Зі старту активної фази карантину у США (два останні тижні березня та перші два тижні квітня) запити на отримання допомоги по безробіттю подали понад 22 млн американців.

Джерело: Axios
#ГрафікДня

​​Невизначеність - нова норма. Саме з нею доведеться потягатися учасникам нашого чергового опитування щодо облікової ставки: https://bit.ly/barometrApril

Всередині країни примхлива невизначеність не дає зрозуміти точних наслідків карантину для економіки та вкриває туманом перспективи швидкого ухвалення законів, необхідних для продовження співпраці з МВФ.

На міжнародних ринках теж твориться те, чого ніколи не було: нафта б'є антирекорди, розвинуті країни запускають друкарські станки для підтримки своїх економік, інвестори бояться вкладатися в щось навіть мінімально ризиковане.

Яке рішення щодо облікової ставки ухвалить Національний банк України за таких невизначених умов - продовжить тренд зниження, закріпить ставку на рівні 10% до кінця карантину чи збільшить ставку?

Чекаємо ваші відповіді за посиланням до завтрашнього ранку: https://bit.ly/barometrApril

Не забувайте, що триває челлендж-2020 з призами для тих, хто вгадає найбільше облікових ставок цього року: http://bit.ly/2TZkDyg

​​Перша в історії України облікова ставка в умовах карантину, на думку фінансової спільноти, буде зменшена. В цьому переконана більшість учасників #ICUбарометр, як серед профільних журналістів, так і серед усіх опитаних. Переважно очікують помірного зниження (0.5-1 в.п).

Ще третина опитаних чекають від регулятора більшої консервативності та вважають, що ставка або не зміниться, або навіть може зрости.

Як насправді вчинить правління НБУ в умовах повсюдної невизначеності, дізнаємося сьогодні о 14:00: https://youtu.be/JwIcVKx4H1A

➡️ Продовжувати чи припиняти - чому в українських реаліях послаблення карантину може врятувати більше життів?
➡️ Харчі > айфони - як слабкі сторони української економіки під час пандемії стають її сильними сторонами?
➡️ МВФ чи "самі впораємося" - як правильні політичні рішення дозволять уникнути глибшої кризи?

Дивіться головні тези з виступів Михайла Демківа #ICUresearch та президента Київської школи економіки Тимофія Милованова в межах онлайн-дискусії "Що буде з економікою у 2020 році?": https://youtu.be/TDEMevXCNnw

​​Історичне піке травневих фьючерсів американської нафти WTI на початку тижня завдало психологічного удару по всьому ринку.

Хоча нафта й не коштує нічого з доплатою, як на мемах з інтернету, ніхто не може гарантувати, що з червневими фьючерсами, які зараз торгуються на рівні $17-18, не відбудеться те ж саме, що з травневими.

Острах всесвітнього переповнення сховищ нафтою тисне й на європейську марку Brent, хоча зі сховищами поки очевидних проблем немає.

Й хоча ОПЕК, Росія та інші світові виробники нафти найближчі декілька місяців планують знижувати щоденний видобуток на 15 млн барелів, глобальне падіння попиту складає приблизно 30 млн барелів щодня. Тобто щодня маємо ще приблизно 15 млн барелів надлишкової нафти на ринку.

Чи потонемо в нафті, коли можна очікувати зростання цін на енергоносії та чому дешева нафта це не так добре для української економіки - проаналізував у свої колонці для Бізнес.Цензора голова департаменту з корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко: https://bit.ly/oil-bottom

В нас новий формат аналітики! Відтепер керівник департаменту макроекономічних досліджень ICU Сергій Ніколайчук періодично готуватиме для наших читачів #MacroBits - короткі аналітичні записки про ключові тренди української економіки.

Сьогоднішня тема - падіння промисловості. Минулого тижня Держстат опублікував перші дані щодо економічної активності в березні, коли стартував карантин.

І якщо транспорт і торгівля очікувано просіли через самоізоляцію населення, то промисловість не пішла в піке (хоча й продовжує потрохи падати вже рік). Загалом, темпи падіння промисловості ще не наблизилися до рівня криз 2008 та 2013 років.

На чому тримаються українські виробники в умовах світової кризи та чи на довго вистачить запасу міцності, аналізує Сергій у першому випуску #MacroBits: https://bit.ly/MacroBitsVol1

⬇️⬇️⬇️

Ще один вже класичний наш аналітичний формат - щотижневик #ICUWeekly. В ньому аналітики #ICUresearch підводять риску під минулим фінансовим тижнем та дають свій прогноз на поточний. У свіжому випуску:

➡️ Як останнім часом почувається гривня на валютному ринку?
➡️ Чому НБУ прискорив зниження облікової ставки?
➡️ Які галузі промисловості найбільше страждають від карантину?
➡️ Чи суттєво змінилися портфелі держоблігацій банків, нерезидентів, фізосіб?

Читати тут: https://bit.ly/ICUWeekly270420

Зручніше читати через пошту? Підписатися на е-mail розсилку наших аналітичних звітів можна за посиланням.

​​Менше паперових турбот для всіх! Інвестувати в ОВДП стає ще зручніше, адже від сьогодні набрав чинності новий закон про фінмоніторинг, яким поріг фінансового моніторингу підвищено зі 150 000 грн до 400 000 грн.

Тобто для інвестицій в облігації до 400 000 грн тепер не потрібно надавати документи про підтвердження джерел походження коштів.

Варто підкреслити, що ця норма не поширюється на національних та іноземних публічних діячів, а також близьких і пов'язаних з ними осіб.

Все інше в купівлі паперів через ICU залишається незмінним: надійні інвестиції, кращі ставки на ринку, низькі комісії, дружній customer service ❤️

Залишайте заявки на купівлю ОВДП за посиланням: https://online.icu/contacts/

Детальніше про інвестиції читайте на нашому сайті: https://online.icu/

​​Згідно з моніторингом Оксфордського університету у квітні український карантин був серед найсуворіших у світі. Формальні обмеження в Україні суворіші, аніж у переважної більшості країн ЄС, включаючи Італію, Францію та Іспанію. Вищий показник жорсткості карантину в Європі наразі зафіксований лише у Португалії та Хорватії.

Загалом попереду України переважно країни Близького Сходу, Африки, Азії та Латинської Америки.

Яким можуть бути економічні наслідки карантину, дивіться у відео.

Дані: Oxford COVID-19 Government Response Tracker

#ГрафікДня

Надрукувати гроші, запустити станок, розпочати емісію - поширені фрази, але які реальні дії національних банків стоять за ними?

Про тонкощі процесу випуску нових грошей та історію українського "друкарського станка" останнього десятиліття, у своєму відеоблозі для видання Мінфін розповідає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

Перша частина - про види емісії та чому Нацбанк припинив друкувати гроші з 2016 року: https://youtu.be/WPE6EZHCfb4

Свіжий випуск #ICUWeekly вже тут ⬇️

➡️ Як Мінфіну вдалося залучити майже 10 млрд грн на ОВДП-аукціоні?
➡️ Чому посилення гривні нижче рівня 27 грн/$ буде короткочасним?
➡️ Наскільки впало будівництво в Україні за перший місяць карантину?
➡️ Як падіння імпорту позитивно впливає на український поточний рахунок?

Відповіді на ці запитання та що буде далі читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly040520

Чи легко звільнити голову НБУ та чому не припиняються спроби змінити політику Нацбанку?

Про політичний тиск на фінансового регулятора та його можливі економічні наслідки, в ефірі Громадського радіо розповів аналітик ICU Михайло Демків:

📽: https://youtu.be/jDaU3j79AYM

​​Як правильно читати графіки з трендами захворюваності на коронавірус та що всі ці місяці ви могли розуміти в них неправильно - яскравий відео-експлейнер від американського Vox:

https://youtu.be/O-3Mlj3MQ_Q

​​Long та deep read на майбутні вихідні - що буде з глобальними цінами після послаблення карантинних обмежень?

Макроекономісти розділилися на два табори. Одні впевнені, що небачені раніше програми фінансової допомоги на тлі перебоїв у постачанні викличуть постпандемічний стрибок інфляції. Інші вважають, що навпаки - за таких умов нас чекає слабка інфляція або навіть дефляція (падіння цін).

Чому дефляційний сценарій більш вірогідний та як він вплине на Україну, пояснює голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Сергій Ніколайчук у своїй колонці для Vox Ukraine:

💸 https://bit.ly/deinflation

Новий тиждень - новий випуск аналітики та прогнозів #ICUWeekly до вашої уваги:

➡️ Як послаблення карантину підсилює гривню?
➡️ Що стало запорукою чергового успішного ОВДП-аукціону минулого тижня та чи вдасться повторити успіх цього тижня?
➡️ Чому попри карантинні обмеження інфляція продовжує падати?
➡️ Чи варто перейматися про зміну формату співпраці України та МВФ з EFF на stand-by?

Відповіді - за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly120520

​​Поширене упередження щодо ОВДП - хоч держава й гарантує 100% виплату за облігаціями, завжди "може щось статися". Але, на щастя, надійність ОВДП - не лише обіцянка держави. Для неї є об'єктивні підстави - варто лише проаналізувати, хто є власниками ОВДП в Україні.

➡️ По-перше, майже 40% усіх ОВДП (325 млрд грн) належать Національному банку України.
➡️ Ще майже 360 млрд грн ОВДП належать банкам, 85% цієї суми - в портфелях державних банків.
➡️ Тобто разом держбанки та НБУ володіють десь 70% ОВДП в обігу. Інші 30% належать комерційним банкам, фізособам, підприємствам, іноземцям.

За такої структури власності бізнесу та простим вкладникам в ОВДП немає чого перейматися за надійність їх інвестицій - гіпотетичний сценарій, що все "згорить" і "пропаде" переходить в розряд фантастики. Це ні в чиїх інтересах.

Та й прецедентів невиконання державною зобов'язань за ОВДП не було ніколи. З 2000 року Україна робить виплати по ОВДП без затримок, а невиплат взагалі не зафіксовано.

Ну й, звичайно, страшне слово на літеру "Д" вже не таке страшне, оскільки Верховна Рада сьогодні ухвалила банківський закон, який відкриває шлях до нової програми МВФ та подальшої макростабільності України.

Не втрачайте можливість інвестувати зі 100% гарантією - залишайте заявку на купівлю ОВДП за посиланням: https://bit.ly/buyOVDP

Детальніше про інвестиції в держоблігації на нашому сайті: https://online.icu

​​Швидка аналітика про ухвалений сьогодні банківський закон від Михайла Демківа, #ICUresearch. Три речі, які варто знати:

➡️ Ухвалений закон стосується не лише Приватбанку, а й всієї банківської системи. Окрім Привату, неплатоспроможними були визнані до 80 банківських установ, просто розмір найбільшого в країні банку – величезний, й часто, говорячи про цей закон, згадують тільки його.

➡️ Функцією НБУ є слідкувати за банківською системою й виводити з ринку неплатоспроможні банки. Їх вже колишні акціонери можуть оскаржувати дії НБУ, але за цим законом не можуть претендувати на повернення банку, лише на компенсацію, якщо регулятор допустив помилку. Це є загальноприйнятою міжнародною практикою й вона значно логічніша, ніж попередня.

Раніше могло бути так: Фонд гарантування вкладів розраховується з вкладниками збанкрутілого банку, а його колишні акціонери потім забирають активи цього банку назад через суд. А згодом вища інстанція підтверджувала правоту регулятора. В результаті Фонд виплачував депозити, але не мав вже що продавати, щоб покрити свої витрати.

➡️ Іншим важливим моментом нового закону є оцінка збитку, завданого акціонерам збанкрутілого банку. Основною претензією до виведених з ринку банків була неплатоспроможність, іншими словами - капітал банку був недостатнім, як правило, від’ємним – активи банку були меншими, ніж його зобов’язання. Тобто банк був винен вкладникам більше, ніж мав.

Природно, що робити таку оцінку за новим законом можуть кваліфіковані міжнародні аудиторські фірми, які цим і займаються в професійній діяльності. А суд дає правову оцінку вчинкам сторін. Закон не обмежує суд, а вимагає, щоб економічну оцінку рішень на сотні мільярдів гривень робили саме професіонали.